Г. 5 Глибину закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів опалюваних споруд з холодними підвалами і технічними підпіллями (що мають негативну температуру в зимовий період) слід приймати за таблицею Г.2, рахуючи від підлоги підвалу чи технічного підпілля.
Г.6 Глибина закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів неопалюваних споруд повинна призначатись за таблицею Г.2, при цьому глибину обчислюють: за відсутності підвалу чи технічного підпілля - від рівня планування, а за їх наявності - від підлоги підвалу чи технічного підпілля.
Г.7 Допускається приймати глибину закладання фундаментів від підлоги підвалу менше 0,5 м, якщо задовольняються розрахунки основ за несучою здатністю згідно з підрозділом 7.10.
(рекомендований)
Д.1 Осідання окремо розташованого фундаменту s з використанням розрахункової схеми у вигляді лінійно-деформованого півпростору (7.6.8) методом пошаровогого підсумовування обчислюють за формулою
s = , (Д.1)
де β - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
σzp,i - середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі, що проходить через центр підошви фундаменту (Д.2);
hi- товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;
n - кількість шарів, на які розділена товща основи, що стискається;
σzγ,i - середнє значення вертикального напруження від власної ваги грунту, вийнятого з котловану, в i-му шарі грунту на вертикалі, що проходить через центр підошви, на глибині z від підошви фундаменту;
Еi - модуль деформації i-го шару грунту за гілкою первинного навантаження;
Ее,і- модуль деформації і-го шару грунту за гілкою вторинного навантаження (модуль пружності);
Еi і Ее,i визначаються в межах діючих навантажень від власної ваги грунту і будівлі.
При цьому розподілення вертикальних нормальних напружень по глибині основи приймають згідно зі схемою на рисунку Д.1.
Примітка 1. За відсутності даних випробувань модуля деформації Ее,і для споруд II і III рівнів відповідальності допускається приймати Ее,і= 5 Еі.
Примітка 2. Середнє значення напружень σzp,i і σzγ,i в і-му шарі грунту допускається розраховувати як півсуму відповідних напружень на верхній zi-1 та нижній zi межах шару.
Примітка 3. При зведенні будівель у котловані, що відривається, в розрахунках слід розрізняти два види вертикальних напружень: σ'zg- від власної ваги грунту до початку будівництва, при якому утворений напружений стан основи; σzg - після зведення будівлі і планування денної поверхні або зворотного планування в котловані.
У випадку, якщо стиснена зона включає шар закріпленого грунту, при розрахунку осідань необхідно визначати приведений модуль деформації цього шару за формулою
Епр= , (Д.1а)
де Езакр.гр.- модуль деформації закріпленого ґрунту у зволоженому стані;
Fзакр.гр.- площа закріпленого ґрунту на одиниці довжини фундаменту;
Ei- модуль деформації і-го шару ґрунту у зволоженому стані;
Fi- площа основи, що сприймає навантаження в шарі закріплення ґрунту на одиниці довжини фундаменту без урахування площі закріплення.
DL - позначка планування підсипкою (або зрізкою); NL - позначка поверхні природного рельєфу; FL -позначка підошви фундаменту; WL - позначка рівня підземних вод; ВС - нижня межа стисливої товщі; d і dn- глибина закладання фундаменту відповідно від рівня планування і поверхні природного рельєфу; Нс- глибина стисливої товщі; b - ширина фундаменту; Вк- ширина котловану; р - середній тиск під підошвою фундаменту; σzg і σzg,0 - вертикальне напруження від власної ваги ґрунту на глибині z від підошви фундаменту і на рівні підошви з врахуванням планування поверхні ґрунтової основи підсипкою (або зрізкою); σzp і σzp,0 - вертикальне напруження від зовнішнього навантаження на глибині z від підошви фундаменту і на рівні підошви; σ'zg і σ'zg,0 - вертикальні напруження від власної ваги грунту, що утворені при природньому рельєфі на глибині z від підошви фундаменту і на рівні його підошви; σzγ,i і σzγ,0 = σ'zg,0 - вертикальні напруження від власної ваги грунту, вийнятого з котловану, що утворені при природному рельєфі, на глибині z від підошви фундаменту і на рівні його підошви; k -коефіцієнт визначення нижньої межі стисливої товщі за умови Д10.
Рисунок Д.1 - Схема розподілу вертикальних напружень в основі під фундаментом згідно з моделлю лінійно-деформованого півпростору
Д.2 Вертикальні напруження від зовнішнього навантаження σzp на глибині z основи від підошви прямокутних, круглих, стрічкових фундаментів, за вертикаллю, що проходить через центр підошви, обчислюють за формулами (Д.2) або (Д.5), в яких значення х і у приймають такими, що дорівнюють нулю.
σzp= α p, (Д.2)
де α - коефіцієнт, що приймають за таблицею Д. 1 в залежності від відносної глибини до ширини фундаменту, яка дорівнює ς = 2z/b;
р - середній тиск під підошвою фундаменту;
Д.З Вертикальне напруження від власної ваги ґрунту σzγ, знятого в котловані до рівня підошви фундаменту, на глибині z від його підошви в прямокутних, круглих і стрічкових котлованах, визначають за формулою
σzγ = αк σ'zg,0, (Д.3)
де αк - коефіцієнт, що приймають за таблицею Д.1 в залежності від відносної глибини до ширини котловану, яка дорівнює ς = 2z/Bк;
σ'zg,0 - вертикальне напруження від власної ваги грунту, вийнятого з котловану, на рівні підошви фундаменту.
Таблиця Д.1 – Коефіцієнт α
|
ς |
Коефіцієнт α для фундаментів |
|||||||
|
Круглих |
Прямокутних із співвідношенням сторін η = l/b, що дорівнює |
Стрічкових (η ≥ 10) |
||||||
|
1 |
1,4 |
1,8 |
2,4 |
3,2 |
5 |
|||
|
0,0 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
|
0,4 |
0,949 |
0,960 |
0,972 |
0,975 |
0,976 |
0,977 |
0,977 |
0,977 |
|
0,8 |
0,756 |
0,800 |
0,848 |
0,866 |
0,876 |
0,879 |
0,881 |
0,881 |
|
1,2 |
0,547 |
0,606 |
0,682 |
0,717 |
0,739 |
0,749 |
0,754 |
0,755 |
|
1,6 |
0,390 |
0,449 |
0,532 |
0,578 |
0,612 |
0,629 |
0,639 |
0,642 |
|
2,0 |
0,285 |
0,336 |
0,414 |
0,463 |
0,505 |
0,530 |
0,545 |
0,550 |
|
2,4 |
0,214 |
0,257 |
0,325 |
0,374 |
0,419 |
0,449 |
0,470 |
0,477 |
|
2,8 |
0,165 |
0,201 |
0,260 |
0,304 |
0,349 |
0,383 |
0,410 |
0,420 |
|
3,2 |
0,130 |
0,160 |
0,210 |
0,251 |
0,294 |
0,329 |
0,360 |
0,374 |
|
3,6 |
0,106 |
0,131 |
0,173 |
0,209 |
0,250 |
0,285 |
0,319 |
0,337 |
|
4,0 |
0,087 |
0,108 |
0,145 |
0,176 |
0,214 |
0,248 |
0,285 |
0,306 |
|
4,4 |
0,073 |
0,091 |
0,123 |
0,150 |
0,185 |
0,218 |
0,255 |
0,280 |
|
4,8 |
0,062 |
0,077 |
0,105 |
0,130 |
0,161 |
0,192 |
0,230 |
0,258 |
|
5,2 |
0,053 |
0,067 |
0,091 |
0,113 |
0,141 |
0,170 |
0,208 |
0,239 |
|
5,6 |
0,046 |
0,058 |
0,079 |
0,099 |
0,124 |
0,152 |
0,189 |
0,223 |
|
6,0 |
0,040 |
0,051 |
0,070 |
0,087 |
0,110 |
0,136 |
0,173 |
0,208 |
|
6,4 |
0,036 |
0,045 |
0,062 |
0,077 |
0,099 |
0,122 |
0,158 |
0,196 |
|
6,8 |
0,031 |
0,040 |
0,055 |
0,064 |
0,088 |
0,110 |
0,145 |
0,185 |
|
7,2 |
0,028 |
0,036 |
0,049 |
0,062 |
0,080 |
0,100 |
0,133 |
0,175 |
|
7,6 |
0,024 |
0,032 |
0,044 |
0,056 |
0,072 |
0,091 |
0,123 |
0,166 |
|
8,0 |
0,022 |
0,029 |
0,040 |
0,051 |
0,066 |
0,084 |
0,113 |
0,158 |
|
8,4 |
0,021 |
0,026 |
0,037 |
0,046 |
0,060 |
0,077 |
0,105 |
0,150 |
|
8,8 |
0,019 |
0,024 |
0,033 |
0,042 |
0,055 |
0,071 |
0,098 |
0,143 |
|
9,2 |
0,017 |
0,022 |
0,031 |
0,039 |
0,051 |
0,065 |
0,091 |
0,137 |
|
9,6 |
0,016 |
0,020 |
0,028 |
0,036 |
0,047 |
0,060 |
0,085 |
0,132 |
|
10,0 |
0,015 |
0,019 |
0,026 |
0,033 |
0,043 |
0,056 |
0,079 |
0,126 |
|
10,4 |
0,014 |
0,017 |
0,024 |
0,031 |
0,040 |
0,052 |
0,074 |
0,122 |
|
10,8 |
0,013 |
0,016 |
0,022 |
0,029 |
0,037 |
0,049 |
0,069 |
0,117 |
|
11,2 |
0,012 |
0,015 |
0,021 |
0,027 |
0,035 |
0,045 |
0,065 |
0,113 |
|
11,6 |
0,011 |
0,014 |
0,020 |
0,025 |
0,033 |
0,042 |
0,061 |
0,109 |
|
12,0 |
0,010 |
0,013 |
0,018 |
0,023 |
0,031 |
0,040 |
0,058 |
0,106 |
|
Примітка 1. У таблиці позначено: b - ширина або діаметр фундаменту, / - довжина фундаменту. Примітка 2. Для фундаментів, що мають підошву у формі правильного багатокутника з площею А, значення α приймають як для круглих фундаментів радіусом r = . Примітка 3. Для проміжних значень ς і η коефіцієнт α визначають інтерполяцією. |
||||||||
Д.4 При розрахунках осідань фундаментів, що зводять у котлованах глибиною менше ніж 5 м, допускається у формулі (Д.1) не враховувати другу складову.
Д.5 Якщо середній тиск під підошвою фундаменту р ≤ σzg,0, осідання фундаменту визначають за формулою
s = , (Д.4)
де β, σzp,i, hi, Ее,і,n - такі самі, що і у формулі (Д.1).
Д.6 Розрахунки осідань системи власних фундаментів будівлі, а також з врахуванням тих, що розташовані поруч, необхідно виконувати з урахуванням взаємного впливу. Такі розрахунки виконують з використанням розрахункової схеми у вигляді лінійно-деформованого півпростору (7.6.8) і методу пошаровогого підсумовування. Осідання s обчислюють за формулою (Д.1), де напруження в основі від одного фундаменту σzp,i необхідно замінити на σzp,nj, яке враховує також напруження від впливаючих фундаментів, де j - номер фундаменту, що розраховується. При цьому розподіл вертикальних нормальних напружень в плані і по глибині основи приймають згідно зі схемою на рисунку Д.2.
