Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони

При проектуваннi зовнiшнiх стiн вбудованих у перший поверх

сховищ слiд використовувати монолітний залiзобетон або комплекснi

конструкцiї, якi складаються з монолiтного залiзобетону та

кам'яної кладки, розташованої з зовнiшнього боку.

1.31 Колони та фундаменти слiд проектувати iз збiрного або

монолiтного залiзобетону. При розташуваннi основи споруди на 0,5 м

вище найвищого рiвня грунтових вод слiд використовувати стрiчковi

( під стiни) i стовпчастi (пiд колони) фундаменти.

У водонасичених грунтах, складних гiдрогеологiчних умовах

рекомендується застосовувати фундаменти у виглядi суцiльної плити

з монолiтного залiзобетону.

Для стiн та колон пiднесених, окремо розташованих та вбудова-

них у першi поверхи сховищ допускається використовувати монолiтнi

залiзобетоннi стрiчковi фундаменти, якi розташованi у двох взаємно

перпендикулярних напрямках.

2.32 Сполучення несучих стiн i колон з покриттями та фунда-

ментами повиннi забезпечувати просторову жорсткістьь сховищ при

монтажних розрахункових навантаженнях.

2.33 Перегородки слiд проектувати армоцегляними, iз збiрного

залiзобетону, з бетону на порожнистих заповнювачах та iнших вогне-

тривких матерiалiв. Конструкцiї перегородок та їх крiплення до

стiн, колон і покриттiв слiд проектувати з урахуванням дiї iнер-

цiйних навантажень та можливих деформацiй елементів покриттiв та

вертикальних осiдань стiн та колон при дiї розрахункового наванта-

ження.

С.16 ДБН В.2.2-5-97

2.34 У бетоннiй пiдготовцi пiдлоги примiщень для зберiгання

продовольчих товарiв слiд передбачати укладку з сталевого дроту

дiаметром 1,5-2,5 мм з розмiром чарунки не бiльше 12х 12мм.У мiс-

цях сполучення бетонної пiдготовки пiдлоги з огороджувальними кон-

струкцiями примiщень сiтку слiд заводити на висоту 0,5 м вiд пiд-

логи та штукатурити цементним розчином.

2.35 Захист вхiдних прорiзiв слiд передбачати за допомогою

захисно-герметичних та герметичних воріт дверей та вiконниць, якi

розробляються вiдповiдно до норм.

2.36 На вводах комунiкацiй, якi забезпечують зовнiшнi зв'яз-

ки цього примiщення, пристосованого під сховище,з іншими, а також

функцiонуання систем внутрiшнього обладнання пiсля дiї розрахун-

кового навантаження слiд передбачати компенсацiйнi пристрої.

Проектування компенсацiйних пристроїв та дверних прорiзiв

необхiдно виконувати з урахуванням можливостi осiдання споруди на

15 см.

Гiдроiзоляцiя та герметизацiя

2.37 Гiдроiзоляцiю сховищ слiд проектувати вiдповiдно до ви-

мог норм СНіП з проектування гідроiзоляцiї пiдземних частин будин-

кiв та споруд. Ступiнь допустимого зволоження огороджувальних кон-

струкцiй сховищ слiд приймати в залежностi вiд призначення примi-

щень, якi використовуватимуться у мирний час, але не нижче II

категорiї.

Для гiдроiзоляцiйних покриттiв слiд вибирати матерiали, якi

мають високу адгезiю, значний опiр розриву, водо- та пилонепроник-

нiсть, найбiльше вiдносне подовження, а при наявностi агресивних

грунтових вод - стiйкiсть до їх дiї.

У сховищах гiдроiзоляцiя виконує роль герметика конструкцiй.

У вбудованих сховищах, розташованих пiд примiщеннями, у яких

вода зливається безпосередньо на підлогу (душовi, кухнi i т.iн.),

передбачається застосовувати пiдсилену гiдроiзоляцiю з високими

мiцнісними характеристиками.

Для сховищ, якi розташованi у водонасичених грунтах, неза-

лежно вiд коефiцiєнта фiльтрацiї грунту слiд робити обклеювальну

гiдроiзоляцiю.

Пiдлога примiщень сховищ, розташованих у водонасичених грун-

тах, повинна мати уклон 1-2% в бiк лоткiв, а останнi - 2-3% в бiк

водозбирача, з якого вода повинна вiдкачуватись насосом (у схови-

щах без ДЕС - ручним насосом).

Класифiкацiя гiдроiзоляцiї сховищ залежить вiд способу досяг-

нення водонепроникнення та захисту конструкцiй в залежностi вiд

виду та характеру дiї води на частину споруди, що iзолюється, вiд

місця розташування гiдроiзоляцiї у спорудi та виду використовува-

них гiдроiзоляцiйних матерiалiв.

2.38 У сховищах, якi розташованi у водонасичених грунтах та

у зонах можливого затоплення гiдроiзоляцiю з рулонних матерiалiв

та окремих листiв необхiдно розраховувати виходячи з умови забез-

печення водонепроникнення пiсля дiї розрахункових навантажень.

При проектуваннi вказаних сховищ слiд визначати зони можли-

вого виникнення трiщин в огороджувальних конструкцiях та ширину

їх розкриття при найбiльш несприятливих розрахункових випадках дiї

навантаження. Конструкцiю гiдроiзоляцiйного покриття слiд визнача-

ти з урахуванням можливого деформування його без розриву та втрати

iзоляцiйних властивостей.

С.17 ДБН В.2.2-5-97

2.39 Розрахункова величина деформацiї, а , см, за якою мате-

т

рiал гiдроiзоляцiї деформується розриву, визначається за формулою

2

2K Е Є б

и и и

а -------------- , ( 1 )

т R + qf

м и

де К - коефiцiєнт, який залежить вiд спiввiдношення фiзи-

и

ко-механiчних властивостей гiдроiзоляційних матеріалів

та мастики, МПа (кгс/см2), який приймається за

таблицею 7;

Е - модуль деформацiї гiдроiзоляцiйного матерiалу,

и

МПа, який приймається за таблицею 8;

Є - вiдносне подовження гiдроiзоляцiйного матерiалу,

и МПа, яке приймається за таблицею 8;

R - розрахункопий опiр гiдроiзоляцiйного матерiалу роз-

и тягу, МПа (кгс/см2), який приймається за табицею 8;

б - товщина гiдроiзоляцiйного материалу, см;

R - розрахунковий опiр мастики зсуву, МПа (кгс/см2),

м який приймається за таблицею 8;

q - розрахункове навантаження на гiдроiзоляцiю,

МПа (кгс/см2);

f - коефiцiєнт тертя пiску гiдроiзоляцiйного покриття,

и який приймається за таблицею 9.

Таблиця 7

| и | | | |

-------------------------------------------------------------------

С.18 ДБН В.2.2-5-97

Таблица 8

С.19 ДБН В.2.2-5-97

Продовження табл.8

Примiтка. При промiжних значеннях часу зростання навантаження значення R , R та Є

и м и

допускається приймати за iнтерполяцiєю.

С.20 ДБН В.2.2-5-97

Таблиця 9

Примiтка. Для глинистих та суглинистих грунтiв коефiцiєнт f

и

допускається приймати як для середньозернистих пiскiв при вологостi

G < 0,5.

2.40 Максимальна ширина розкриття трiщин в мiсцях сполучення

залiзобетонних конструкцiй не повинна перевищувати 0,5 см.

У випадках, коли значення а будуть менше максимальної шири-

т

ни розкриття трiщини у конструкції споруди, необхiдно передбачати

використання гiдроiзоляцiйних матерiалiв з бiльш високими харак-

теристиками мiцностi, збiльшувати число шарiв гiдроiзоляцiйного

покриття або передбачати мiсцеве пiдсилення гiдроiзоляцiї у зонi

утворення трiщин.

Розрахунок гiдроiзоляцiї на вiдрив по вертикальнiй поверхнi

при осiданнi споруди пiд дiєю навантаження виконується за формулою

df <= R , (2)

и m

де R , q,f - те саме, що i у формулi (1).

m и

2.41 Вводи iнженерних комунiкацiй повиннi бути доступними

для їх огляду та ремонту з внутрішнього боку сховища.

Допускається об'єднання їх, при цьому групування вводiв слiд вико-

нувати урахуванням вимог вiдповiдних норм. На вводах водопостачан-

ня та теплопостачання, а також випускахє каналiзацiї слiд передба-

чати всереденi сховища встановлення запiрної арматури.

Закладнi частини для вводiв кабелiв, повiтроводiв, труб во-

допроводу та теплопостачання i для випускiв каналiзацiї слiд влаш-

товувати у виглядi металевих патрубкiв з навареними у середнiй їх

частині фланцями. Встановлення закладних частин в огороджувальнi

конструкцiї слiд передбачати, як правило, до бетонування.

2.42 Закладнi частини для крiплення захисно-герметичних та

герметичних дверей (вiконниць) і вводiв iнженерних комунiкацiй

слiд проектувати з урахуванням навантажень вiд дiї ударної хвилi.

По периметру закладних частин дверей слiд передбачати встановлення

штуцерiв з кроком 0,5 м для нагнітання крiзь них розчину на цемен-

тi, що розширюється.

С.21 ДБН В.2.2-5-97

У закладних (трубчастих) частинах пiсля укладання кабелiв

електропостачання та зв'язку повинна передбачатися заливка вiльно-

го простору кабельною мастикою, В iнших вводах вiльний простiр

всерединi закладних частин слiд заповнювати ущiльнювальними прок-

ладками.

2.43 Експлутацiйний пiдпiр повiтря при режимi

фильтровентиляцiї повинен передбачатися 5 Н/м2 (кгс/м2 ). При режи-

мi чистої вентиляцiї пiдпiр повiтря у сховище слiд забезпечувати

за рахунок перевищення припливу над витяжкою, величина пiдпору по-

вiтря при цьому не нормується.

У проектi на планi споруди вказуються всi лiнiї герметизацiї

сховища та засоби, якi забезпечують герметизацiю у входах та мiс-

цях проходу комунiкацiй.

Протирадiацiйнi укриття

-----------------------

Об'ємно-планувальнi вирiшення

2.44 У складi ПРУ слiд передбачати примiщення для розташу-

вання переховуваних (основнi), санiтарного вузла, вентиляцiйної та

для зберiгання забрудненого верхнього одягу (допомiжнi).

У неканалiзованих укриттях мiсткiстю до 20 чол. допускається

передбачати примiщення для виносної тари.

Протирадiацiйнi укриття для установ охорони здоров'я повиннi

мати такi основнi примiщення: для розмiщення хворих та видужуючих,

медичного та обслуговуючого персоналу, процедурну (перев'язочну),

буфетну та пости медсестер.

Розмiщення хворих, медичного та обслуговуючого персоналу

слiд передбачати у роздiльних приміщеннях, за винятком постiв чер-

гового персоналу. У ПРУ лiкарень хiрургiчного профiлю слiд додат-

ково передбачати операцiйно-перев'язочну й передоперацiйну палати.

Для тяжкохворих слiд передбачати санітарну кiмнату.

Протирадiацiйнi укриття для iнфекцiйних хворих слiд проекту-

вати за iндивiдуальним завданням, передбачаючи окреме розташування

хворих за видами iнфекцiй та видiляючи за необхiдностi приміщення

для окремих боксiв.

2.45 Норму площi пiдлоги основних примiщень у ПРУ на одного

чоловiка слiд приймати згiдно з 2.2 даного роздiлу.

Норми площi примiщень ПРУ для закладiв охорони здоров'я слiд

приймати згiдно з таблицею 10.

2.46 При проектуваннi ПРУ, якi розташованi у загальноосвiт-

нiх школах та дитячих садках-яслах, слід приймати норми площi,