Страница 4: ДБН В.2.2-17-2006. Будинки та споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення (56075)

С. 12 ДБН В.2.2-17:2006

6.6.4 У санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працю-
ючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору,
слід визначати з розрахунку: не менше однієї універсальної душової кабіни на трьох інвалідів, не
менше однієї раковини умивальника на сім інвалідів незалежно від санітарної характеристики вироб-
ничих процесів.

Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і входом безпосередньо з гардеробної.

Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщувати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно розміщувати поблизу робочих місць.

За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватись при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.

6.6.5 Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не
менше, м: ширина - 1,65, глибина - 1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для
розміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя.

В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість встановлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.

6.6.6 Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в
житлових будинках повинні бути не менше, м:

• ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла 2,2x2,2;

• туалету з умивальником (рукомийником) 1,6x2,2

7. Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах-
   колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати за
   таблицею 1.

8. Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у
   роздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1,3 м від підлоги.
   При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися
   на тій же висоті.

Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).

Таблиця 1

6.6.9 Ширину проходів між рядами слід приймати не менше, м:

• для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних,
  туалетів, пісуарів 1,8;

• для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) 2,4;

• те саме без лав 1,8.

ДВН В.2.2-17:2006 С.13

6.6.10 Рекомендується застосування водопровідних кранів важільної або натискної дії, а за можливості - керованих електронними системами.

Керування спуском води в унітазі рекомендується розташовувати на бічній стіні кабіни.

7 ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

7.1 Житлові будинки і приміщення

7.1.1 Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати згідно з
вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН-363, СанПиН 2605 із забезпеченням потреб інвалідів,
включаючи:

• доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;

• доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;

• застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;

• забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;

• обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними сис-
  темами.

2. Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і
   людей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.

3. У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир по
   окремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.

При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.

4. При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху
   слід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремого
   входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площі
   квартири на 12 м².

5. Мінімальний розмір житлового приміщення повинен складати:

• для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці, - не менше 12 м²;

• для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, - до 16 м².

7.1.6 Площу кухні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинках
соціального житлового фонду слід приймати не менше 9 м². Ширина такої кухні повинна бути не
менше 2,3 м при однобічному розміщенні обладнання та 2,9 м - при двобічному або кутовому роз-
міщенні обладнання.

Кухні слід оснащувати електроплитами.

7.1.7 Розміри санітарно-гігієнічних приміщень у квартирах повинні відповідати вимогам, заз
наченим у 6.6.6.

У квартирах для сімей з інвалідами, що користуються кріслами-колясками, вхід до приміщення, обладнане унітазом, допускається проектувати з кухні або з житлової кімнати.

7.1.8 Ширина підсобних приміщень у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах-
колясках) повинна бути не менше, м:

• передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) 1,6;

• внутрішньоквартирних коридорів 1,15.

7.1.9 В житлових будинках II категорії (соціальне житло), за необхідності, слід передбачати
можливість улаштування у складі квартири комори площею не менше 4 м² для зберігання інст-
рументів, матеріалів і виробів, що використовуються і виробляються інвалідами при роботі вдома,
а також для розміщення тифлотехніки і брайлевської літератури.

С. 14 ДБН В.2.2-17:2006

10. У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинні
    проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщо
    в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за
    універсальним або спеціалізованим принципом).

11. Влаштування автоматичної пожежної сигналізації слід проектувати згідно з вимогами
    ДБН В.2.5-13 з урахуванням сприйняття усіма категоріями інвалідів.

Житлові приміщення для інвалідів повинні бути обладнані автономними оптико-електронними димовими пожежними сповіщувачами.

Слід застосовувати домофони зі звуковою і світловою сигналізацією.

Місця розміщення і кількість сигналізаторів визначаються у завданні на проектування.

7.1.12 Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно з
вимогами ДБН "Заклади соціального захисту населення".

7.2 Зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках

7.2.1 При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями
ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16,
ВБН В.2.2-ЦЗН, ВСН 54, СанПиН 1304, СанПиН 2605, СанПиН 3077, СН 4948, забезпечуючи потреби
інвалідів та інших маломобільних груп населення. У зоні обслуговування відвідувачів громадських
будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних
груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості
відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.

2. За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування від-
   відувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щоб
   інвалід міг ними скористатися.

3. На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця,
   у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.

4. При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологіч-
   ного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясці
   повинна знаходитися в межах:

• при розташуванні збоку від відвідувача - не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги;

• при фронтальному підході - не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги.

Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги.

7.2.5 Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні
залу, що забезпечує:

• повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і
  матеріалів;

• зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);

- оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування).
У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для

проходу МГН.

7.2.6 Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що ма-
ють самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.
У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід
розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних вихо-
дів, але в одному місці не більше трьох.

ДБН В.2.2-17:2006 С. 15

Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів не повинна перевищувати 40 м. Ширина проходів повинна бути збільшена на ширину вільного проїзду крісла-коляски (0,9 м).

7. Перед естрадою або у кінці залу поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадки
   завширшки у просвіті не менше 1,8 м для глядачів на кріслах-колясках.

8. Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для
   глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).

9. В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнаних
   фіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із умонтованими
   системами індивідуального прослуховування.

7.2.10 Місця для осіб з дефектами слуху слід розміщувати на відстані не більше 10 м від
джерела звуку.

Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або обладнувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.

11. У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з
    особливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв,
    виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.

12. У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід
    передбачати:

• місця для зберігання крісел-колясок;

• індивідуальні кабіни (площею кожна не менше 4 м ) з розрахунку по одній кабіні на трьох осіб,
  які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;

• індивідуальні шафи для одягу (не менше двох) заввишки не більше 1,7 м, у тому числі для
  зберігання милиць і протезів;

- лави завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м.

Навколо лави повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 м х 2,5 м.

13. У кімнаті відпочинку при роздягальнях слід передбачати додаткову площу із розрахунку
    не менше 0,4 м на кожного з інвалідів на кріслах-колясках, що одночасно займаються, а кімната
    відпочинку при сауні повинна бути площею не менше 20 м .

14. У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати
    поблизу від входу, але не у прохідній зоні.

7.3 Робочі місця

7.3.1 При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.