С. 12 ДБН В.2.2-17:2006
6.6.4 У санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працю-
ючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору,
слід визначати з розрахунку: не менше однієї універсальної душової кабіни на трьох інвалідів, не
менше однієї раковини умивальника на сім інвалідів незалежно від санітарної характеристики вироб-
ничих процесів.
Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і входом безпосередньо з гардеробної.
Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщувати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно розміщувати поблизу робочих місць.
За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватись при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.
6.6.5 Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не
менше, м: ширина - 1,65, глибина - 1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для
розміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя.
В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість встановлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.
6.6.6 Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в
житлових будинках повинні бути не менше, м:
ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла 2,2x2,2;
туалету з умивальником (рукомийником) 1,6x2,2
Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах-
колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати за
таблицею 1.
Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у
роздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1,3 м від підлоги.
При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися
на тій же висоті.
Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).
Таблиця 1
Найменування санітарно-побутових приміщень громадських і виробничих будинків |
Розміри в плані (у чистоті) не менше, м |
Кабіни душових: закриті відкриті і з наскрізним проходом; кабіни напівдушів |
1,8x1,8 1,2x0,9 |
Кабіни особистої гігієни жінок |
1,8x2,6 |
Кабіни туалетів |
1,8х 1,65 |
Лави в гардеробних |
0,6x0,8 |
Шафи в гардеробних для вуличного і домашнього одягу |
0,4x0,5 |
6.6.9 Ширину проходів між рядами слід приймати не менше, м:
для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних,
туалетів, пісуарів 1,8;
для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) 2,4;
те саме без лав 1,8.
ДВН В.2.2-17:2006 С.13
6.6.10 Рекомендується застосування водопровідних кранів важільної або натискної дії, а за можливості - керованих електронними системами.
Керування спуском води в унітазі рекомендується розташовувати на бічній стіні кабіни.
7 ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
7.1 Житлові будинки і приміщення
7.1.1 Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати згідно з
вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН-363, СанПиН 2605 із забезпеченням потреб інвалідів,
включаючи:
доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;
доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;
застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;
забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;
обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними сис-
темами.
Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і
людей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.
У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир по
окремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.
При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.
При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху
слід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремого
входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площі
квартири на 12 м2.
Мінімальний розмір житлового приміщення повинен складати:
для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці, - не менше 12 м2;
для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, - до 16 м2.
7.1.6 Площу кухні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинках
соціального житлового фонду слід приймати не менше 9 м2. Ширина такої кухні повинна бути не
менше 2,3 м при однобічному розміщенні обладнання та 2,9 м - при двобічному або кутовому роз-
міщенні обладнання.
Кухні слід оснащувати електроплитами.
7.1.7 Розміри санітарно-гігієнічних приміщень у квартирах повинні відповідати вимогам, заз
наченим у 6.6.6.
У квартирах для сімей з інвалідами, що користуються кріслами-колясками, вхід до приміщення, обладнане унітазом, допускається проектувати з кухні або з житлової кімнати.
7.1.8 Ширина підсобних приміщень у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах-
колясках) повинна бути не менше, м:
передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) 1,6;
внутрішньоквартирних коридорів 1,15.
7.1.9 В житлових будинках II категорії (соціальне житло), за необхідності, слід передбачати
можливість улаштування у складі квартири комори площею не менше 4 м2 для зберігання інст-
рументів, матеріалів і виробів, що використовуються і виробляються інвалідами при роботі вдома,
а також для розміщення тифлотехніки і брайлевської літератури.
С. 14 ДБН В.2.2-17:2006
У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинні
проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщо
в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за
універсальним або спеціалізованим принципом).
Влаштування автоматичної пожежної сигналізації слід проектувати згідно з вимогами
ДБН В.2.5-13 з урахуванням сприйняття усіма категоріями інвалідів.
Житлові приміщення для інвалідів повинні бути обладнані автономними оптико-електронними димовими пожежними сповіщувачами.
Слід застосовувати домофони зі звуковою і світловою сигналізацією.
Місця розміщення і кількість сигналізаторів визначаються у завданні на проектування.
7.1.12 Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно з
вимогами ДБН "Заклади соціального захисту населення".
7.2 Зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках
7.2.1 При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями
ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16,
ВБН В.2.2-ЦЗН, ВСН 54, СанПиН 1304, СанПиН 2605, СанПиН 3077, СН 4948, забезпечуючи потреби
інвалідів та інших маломобільних груп населення. У зоні обслуговування відвідувачів громадських
будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних
груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості
відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.
За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування від-
відувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щоб
інвалід міг ними скористатися.
На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця,
у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.
При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологіч-
ного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясці
повинна знаходитися в межах:
при розташуванні збоку від відвідувача - не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги;
при фронтальному підході - не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги.
Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги.
7.2.5 Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні
залу, що забезпечує:
повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і
матеріалів;
зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);
- оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування).
У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для
проходу МГН.
7.2.6 Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що ма-
ють самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.
У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід
розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних вихо-
дів, але в одному місці не більше трьох.
ДБН В.2.2-17:2006 С. 15
Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів не повинна перевищувати 40 м. Ширина проходів повинна бути збільшена на ширину вільного проїзду крісла-коляски (0,9 м).
Перед естрадою або у кінці залу поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадки
завширшки у просвіті не менше 1,8 м для глядачів на кріслах-колясках.
Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для
глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).
В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнаних
фіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із умонтованими
системами індивідуального прослуховування.
7.2.10 Місця для осіб з дефектами слуху слід розміщувати на відстані не більше 10 м від
джерела звуку.
Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або обладнувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.
У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з
особливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв,
виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.
У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід
передбачати:
місця для зберігання крісел-колясок;
індивідуальні кабіни (площею кожна не менше 4 м ) з розрахунку по одній кабіні на трьох осіб,
які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;
індивідуальні шафи для одягу (не менше двох) заввишки не більше 1,7 м, у тому числі для
зберігання милиць і протезів;
- лави завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м.
Навколо лави повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 м х 2,5 м.
У кімнаті відпочинку при роздягальнях слід передбачати додаткову площу із розрахунку
не менше 0,4 м на кожного з інвалідів на кріслах-колясках, що одночасно займаються, а кімната
відпочинку при сауні повинна бути площею не менше 20 м .
У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати
поблизу від входу, але не у прохідній зоні.
7.3 Робочі місця
7.3.1 При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.