Страница 7: ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (56036)

Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності от­римання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних еле­ментів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон.

За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості;

12. при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності й
    невеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова-­
    ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту на
    земній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічними
    спостереженнями;

13. при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охоро-­
    ни навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив-­
    люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими, дослідно-фільтра-­
    ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'я-

С. 26 ДБН А.2.1-1:2008

заних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і кон­троль за своєчасним та якісним його виконанням;

3.2.9.2 у районах розвитку суфозійних процесів:

1. виконують комплекс польових і лабораторних робіт (у місцях просідання та провалів
   земної поверхні також), щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів (гранулометрич­-
   ний склад, вміст розчинних солей), гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у ма-­
   сиві ґрунтів.

2. за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють:

• тип суфозійного процесу (механічний, хімічний);

• глибину поширення, характер проявлення;

• розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів.

3.2.9.3 у районах розвитку схилових процесів (зсуви, обвали):

1) на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують:

• інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і об-
  вальних процесів, а також за особливостями їх розвитку;

• оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об-
  вальних процесів, їх місцезнаходження, розмірів, а також величин і швидкості пе­-
  реміщення ґрунтових мас;

• оцінку непрямих наслідків, викликаних зсувними і обвальними процесами (деформації
  існуючих будівель і споруд, затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат,
  виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо);

2. виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвитку
   процесів наявним інженерно-геологічним матеріалам, а також для коригування програми ви-
   конання вишукувальних робіт.

3. встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

• площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами, динаміку їх
  розвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфології
  схилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання та відтавання, інших фак-­
  торів;

• можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої не-­
  безпеки для об'єктів будівництва;

• ефективність існуючих споруд інженерного захисту, як безпосередньо на ділянці вишу­-
  кувань, так і на близьких до неї за природними умовами, рекомендації про принципову
  необхідність здійснення заходів інженерного захисту;

• кількісну характеристику факторів, що визначають стійкість схилів, включаючи відо-­
  мості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів;

• геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкцій
  існуючих будівель і споруд;

• оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах, а також у
  процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта, якщо це обумовлено
  технічним завданням та за наявності вихідних даних;

• рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 27

4) у районах поширення зсувонебезпечних і обвалонебезпечних схилів додатково вста-­
новлюють:

• форми рельєфу (розміри, гіпсометричне положення, кути нахилу морфологічних еле-­
  ментів тощо);

• історію розвитку, вік і генезис схилів та їх морфологічних елементів;

• умови залягання в масиві ґрунту поверхонь і зон ослаблення (в тому числі поверхонь
  зміщення активних, старих та древніх зсувів) і фізико-механічні властивості порід
  (особливо міцність на зсув) по цих поверхнях і зонах;

• тектонічну зрушеність гірських порід;

• вік, генезис, умови залягання, літологічні і структурно-текстурні особливості гірських
  порід з оцінкою їх впливу на розвиток зсувних і обвальних процесів;

• сучасні тектонічні рухи, сейсмічність із результатами сейсмічного мікрорайонування;

• напружено-деформований стан масиву гірських порід з виявленням зон концентрації
  напружень стискання та розтягу;

• режим рівня та напору горизонтів підземних вод і умов їх розвантаження на схилах з
  оцінкою впливу підземних вод на розвиток зсувних і обвальних процесів;

• особливості та інтенсивність вивітрювання, ерозії, перероблення берегів і інших гео-­
  логічних процесів, що сприяють розвитку зсувів і обвалів;

• зсувні та обвальні процеси з зазначенням їх типу за механізмом зміщення, розмірів
  зміщення за площею, глибини охоплення схилу, базисів зміщення, віку зсувних і об-­
  вальних накопичень, приуроченості цих процесів до морфологічних елементів схилів і
  їх залежності від геологічної будови, літології, гідрогеологічних і геокриологічних умов
  (згідно з ДБН В.1.1-3);

• позитивний та негативний досвід протизсувних і протиобвальних заходів, здійснюва-­
  них на території проектованого об'єкта і на ділянках із аналогічними інженерно-гео-­
  логічними умовами;

5. на зсувних і обвальних схилах інженерно-геологічні вишукування проводять впро-­
   довж всього схилу й у прилеглій до верхньої бровки зоні (для берегових схилів із обов'язко-­
   вим захопленням їхніх підводних частин), у тому числі у випадках, коли територія
   проектованого об'єкта займає частину схилу;

6. при освоєнні зсувонебезпечних територій проводять стаціонарні спостереження за зсу­-
   вами і обвалами та роботою споруд інженерного захисту.

3.2.9.4 у районах розвитку селевих процесів (селенебезпечних районах):

1. інженерно-геологічні вишукування у всіх випадках проводять разом з інженерно-
   гідрометеорологічними та інженерно-геодезичними вишукуваннями, з урахуванням даних
   ландшафтних досліджень, щоб забезпечити комплексне вивчення селів;

1. встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

• генетичні типи селів;

• геоморфологічні характеристики селевих басейнів;

• механізм формування і типи селевих потоків;

С. 28 ДБН А.2.1-1:2008

- максимальні об'єми одноразових виносів селевої маси, масштабність процесу
відповідно до таких параметрів:

об'єм селевих потоків, куб. м: масштабність процесу:

сотні малий

тисячі середній

десятки тисяч великий

сотні тисяч дуже великий

мільйони величезний

десятки мільйонів грандіозний

• динамічні параметри селів;

• фізико-механічні властивості ґрунтів у селевих осередках і у зоні відкладень;

• рекомендації зі способів інженерного захисту проектованого об'єкта;

• оцінку впливу проектованого об'єкта на умови формування селів.

3. оцінку селевої небезпеки території встановлюють на основі вивчення непрямих ознак
   селевої небезпеки, камерального аналізу топографічних та інженерно-геологічних карт, ма-­
   теріалів аерофото- і космічної зйомки, а також на основі обов'язкового виконання маршрут­
   них спостережень;

4. у процесі маршрутних спостережень проводять польове дешифрування аерофото-
   знімків, опис ділянок, інтерпретацію слідів діяльності селів, щоб оцінити селеві потоки за
   основними параметрами, а також опитування місцевих жителів, щоб з'ясувати особливості
   проходження селів і час їхнього виникнення;

5) визначають такі показники фізико-механічних властивостей селеформувальних
ґрунтів і селевих відкладень:

• гранулометричний склад, щільність часток ґрунту, щільність ґрунту;

• природну пористість, вологість, пластичність, розмокання (для зв'язних ґрунтів);

• кут природного укосу (за різної вологості і під водою);

• коефіцієнт фільтрації, тиксотропні властивості, міцнісні й деформаційні харак-­
  теристики.

Стаціонарні спостереження при вишукуваннях виконують у поєднанні з іншими видами робіт. Для районів, де раніше проводилися дослідження селів, допускається обмежуватися спостереженнями протягом одного року. За відсутності спеціальних спостережень тривалість стаціонарних спостережень повинна становити не менш трьох років;

6. у звіті про вишукувальні роботи повинні бути матеріали, які необхідні для обґрунту-­
   вання та розрахунків конкретних заходів і протиселевих споруд.

6. графічні додатки звіту повинні містити:

- карту селевого басейну, на якій зазначено: селеформувальні комплекси пухких відкла-­
день і корінних порід у селевих осередках та об'єм уламкового матеріалу в них; еродо-
ваність рельєфу водозбору і ступінь покриття поверхні ґрунтово-рослинним покри-­
вом; характеристики селевого русла на ділянках розрахункових створів у вигляді по-­
здовжніх і поперечних профілів; місця можливих заторів у зоні транзиту; поширення і
активність супутніх селепроявам геологічних процесів - обвалів, осипів, зсувів тощо;
поширення й характер селевих відкладень у зоні акумуляції селів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 29

- спеціальну селеву карту або детальну схему можливого руху селю із зазначенням на ній:
максимальних параметрів селевого потоку - швидкості, глибини, ширини й розходу;
зон селевого затоплення (з катастрофічними руйнуваннями, із занесенням селевими
відкладеннями); зон впливу селевого потоку; зон можливого порушення стійкості
схилів при підмиві; безпечних зон; шляхів евакуації; контурів проектованих споруд;

3.2.9.5 у районах розвитку переробки берегів морів, водосховищ, озер і рік:

1. інженерно-геологічні вишукування виконують у комплексі з гідрометеорологічними
   роботами (характеристика рівневого та вітро-, хвилеенергетичного режимів, течій і руху на­-
   несень тощо);

2. до складу вишукувальних робіт входять:

• збір і аналіз опублікованих та фондових матеріалів з переробки берегів і ефективності
  заходів інженерного захисту;

• маршрутні спостереження та дешифрування аерофотоматеріалів різних років для де-­
  талізації наявних матеріалів і виявлення нових даних про фактори та сучасний розви-­
  ток процесів переробки берегів;

• інженерно-геологічна зйомка майданчика проектованого будівництва й прилеглого
  узбережжя в межах, встановлених програмою виконання робіт;

• стаціонарні спостереження (у разі необхідності та за відповідного обґрунтування) за пе-­
  реробкою берегів і факторів, що її визначають, на майданчику проектованого будівниц­-
  тва і на типових (ключових) ділянках узбережжя, якщо такі спостереження не ведуться
  спеціалізованими організаціями та відомствами;

• кількісна характеристика факторів переробки берегів;

• уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непору-
  шених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого
  об'єкта;

• розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів.

3) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

• основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку пе-­
  реробки берегів;

• провідні берегоформувальні процеси на типових (ключових) ділянках, на майданчику
  проектованого будівництва та на прилеглому узбережжі;

• оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних
  умовах;

• ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишуку-­
  вань, так і на інших ділянках, близьких за природними умовами;

4) стаціонарні спостереження виконують (без перерви при вишукуваннях) протягом
усього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу­-
кувань мережу спостереження передають актом замовникові або, за узгодженням, спеціалізо-­
ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатації
об'єктів;

3.2.9.6 у районах розвитку сейсмічних процесів (сейсмічних районах):

1) приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва, сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 (див. дод. А та дод. Б названих норм);

С. 30 ДБН А.2.1-1:2008

2. визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо-­
   нування, виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів;

3. уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен-­
   ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель (споруд), роз-­
   ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування, неврахованих раніше факторів,
   здатних вплинути на сейсмічність (наявність локальних неоднорідностей, тривалий вплив
   техногенних факторів тощо), при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різною
   сейсмічністю;

4. роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукувань
   або окремо;

5. відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтів
   за сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи.