---

необхідно визначити можливість пуску двигуна насосного агрегата потужністю 55 кВт станції пожежогасіння, параметри якого наведені у прикладі 1 у переліченні в) від автономної дизельної електростанції потужністю 150 кВ*А, живильна лінія виконана кабелем ВВГ 4 185 зав­довжки 150 м (вибрана за моментом для нормального падіння напруги 2,5 %). Криві генератора для даного дизель-генератора з двома найбільш розповсюдженими серіями пристроїв AVR наведені на рисунку К.4.

ном ьної )0 м. ДЄНІ

,

ДБН В.2.5-23:2010 С. 95

, 1 _/т, ,, . и,1У-1ии-/ О,1Э

Розрахунок за формулою (К.З) дає значення Д U. „ _0/=—— : = 5,25 % , тобто

ооя 380

Д17% = 100 - 60 - 5 = 35 %. За кривими рисунка К.4 отримуємо два значення:

$„ _дв = 734 кВ ■ А для AVR серії SX;

S_nЭв = 464 кВ - А для AVR серії MX;

Звідси за формулою (К.2) знаходимо:

^Рно.».дв = ^{45 кВт} д^ляAVRсеР^іїsx;

^р_Н0Л,._()в =56кВтдля AVRcepO’MX.

Т

гмови

5 кВт

ОМНОЇ ;

5 зав- J задля зедені ;

аким чином, ДЕС потужністю 150 кВ-A забезпечить пуск двигуна ліфта тільки за умови використання AVR серії MX.

СЯбДБНР^-^З^ОІО

ДОДАТОКЛ
(довідковий)

РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР СИСТЕМ ШИНОПРОВОДІВ

Визначення та вимоги до систем шинопроводів визначені частиною 2 ГОСТ 28668.1.

Л.1 Розрахунки розміщення трас, можливих зовнішніх впливів та вибір ступеня захисту оболонки шинопроводу

Л.1.1 Розміщення розподільних ліній системи шинопроводів залежить від розміщення наван­таження, а також від розміщення джерела живлення. Захист навантаження розміщується у від­відних блоках у точці відводу електричної енергії від шинопроводу.

Л.1.2 Ступінь захисту (IP) згідно з ГОСТ 14254 визначається, виходячи з умов можливих зовнішніх впливів у приміщеннях, через які проходить система шинопроводів. Як правило, для встановлення всередині будівель завжди достатньо ступеня захисту ІР55.

Л.1.3 Стійкість систем шинопроводів до високих температур, опір розповсюдженню полум'я, вибір вогнестійких закладень (протипожежних бар'єрів) за умови проходження систем шино­проводів між приміщеннями з різними ступенями вогнестійкості визначається згідно з чинними протипожежними вимогами.

Л.1.4 Проектування трас за горизонтального чи вертикального прокладання систем шино­проводів виконується з врахуванням рекомендацій виробника стосовно мінімальних відстаней від шинопроводу до несучих, огороджувальних конструкцій та рекомендованих вузлів кріплення.

Л.1.5 У випадку, коли довжина одиничних прямих ділянок систем шинопроводів складає більше 35 м - 40 м (або коли система шинопроводів проходить через розширювальний шов чи коли шинопровід проходить через розширювальний шов двох будівель, що примикають), необхідно передбачати термокомпенсаційні секції та відповідні засоби для жорсткого кріплення шинопроводу. Кінці та, в деяких випадках, центри ділянок лінії повинні бути жорстко закріплені для того, щоб направити розширення в бік термокомпенсаційних секцій. Тип, розміщення компенсаційних секцій та вузлів жорсткого кріплення вибирається за вимогами (рекомендаціями) виробника системи шинопроводів.

Л.2 Визначення розрахункового струму та вибір номінального струму системи шинопроводів

Л.2.1 Розрахунковий струм на кожний поверх I_NB , А (який також визначає номінальний струм відгалужувальних коробок системи шинопроводів), розраховується за формулою:

1»³. (Л-»

л/З -сГ • coscp

де Р_см - розрахункова потужність кожного поверху, кВт;

U_e - номінальна робоча напруга, В;

coscp - коефіцієнт потужності.

Розрахункова потужність кожного поверху Р_см, кВт, визначається за формулою:

р =р +р +р (Л.2)

^гсм ^гос ~^гроз ~^гсил > /

де Рос “ розрахункова потужність освітлювального навантаження згідно з 3.20 даних Норм, кВт;

Р^₃ - розрахункова потужність ліній живлення розеток згідно з 3.23 або Г. 1.1 додатка Г даних _;

Норм (у випадку, коли більшість споживачів отримують живлення від розеточної мережі - комп'ютерне навантаження), кВт;

Р_сил - розрахункова потужність силового обладнання згідно з 3.25 даних Норм, кВт.Л.2.2 Розрахунковий струм системи шинопроводів І_ь, А, розраховується за формулою:

N

да>

1=1

де К коефіцієнт одночасності, визначається за таблицею Л. 1; N - кількість ланцюгів (поверхів).

Таблиця Л.1 - Коефіцієнт одночасності К

Л.2.3 Номінальний струм системи шинопроводів І_п, А, розраховується за формулою:

I_n^k_t-I_b, (Л.4)

де k_t - коефіцієнт зниження номіналу в залежності від температури навколишнього середо­вища (визначається за даними виробника) та прийметься як найближче значення з номінального ряду струмів каталогу виробника

Примітка 1. Важливо враховувати, що у різних виробників k_t= 1 за різних температур, які можуть відрізнятись на десять та більше відсотків.

Примітка 2. У деяких виробників систем шинопроводів також необхідно уточнювати розміщення системи шинопроводів за горинтального прокладання (плиском чи на ребро), оскільки за розміщення плиском необхідно вводити коефіцієнт зниження навантаження 0,9.

Примітка 3. За великої питомої частки нелінійного навантаження необхідно враховувати треті гармоніки струму, що можуть призвести до значного перенавантаження провідників нейтралі. В даному випадку вибирати номільний струм системи шинопроводів, знаючи середньоквадратичний струм наван­таження, що включає гармоніки, І_ь, та в залежності від коефіцієнта викривлення синосоїдальності струму THD слід вибирати номінальний струм системи шинопроводів згідно з таблицею Л.2.

Таблиця Л.2

Приклад

Дано: адміністративна будівля - 21 поверх (площа поверху 800 м^) (рисунок Л.1); Р_ос =12 кВт/ по­верх; Рр₀₃= 28 кВт/поверх; Р_сил = 600 кВт (на всю будівлю, 21-й поверх); U_e = 400В, частка ком­пьютерного навантаження більше ЗО % з THD « 25%, costp = 0,9; К = 0,5; k_t =1.

Рисунок Л.1

Розрахунковий струм поверхів з 1-го по 20-й :

І

• Ю

³ =1082 А.

10³ =64,15 А.

12+28

^NB л/З-400-0,9

Розрахунковий струм 21-го поверху: 1 600

^NB ” л/3-400-0,8

Розрахунковий струм системи шинопроводів:

4 = 0,5-(20-64,15 + 1082) = 1183 А.

З врахуванням великої питомої частки нелінійного навантаження приймаємо номінальний струм системи шинопроводів 1600 А.

Л.З Перевірка на допустиме падіння напруги

Л.3.1 Розрахунок величини падіння напруги AU, В, у системі шинопроводів виконується за j формулою: ф

Al/=a-V3J4-(£cos(p+Xsin<p)-10³, (Л.5)

де І - розрахунковий струм навантаження, А;

І - довжина системи шинопроводів, м; ^J >

а - коефіцієнт розподілу струму; І

R - омічний опір Ар мкОм/м (згідно з даними виробника); Ж

X - індуктивний опір Хр мкОм/м (згідно з даними виробника); f

coscp - коефіцієнт потужності.

Вказаний у формулі для розрахунку падіння напруги коефіцієнт а залежить від розподілу;

стуму на системі шинопроводів та визначається згідно з таблицею Л.З. І

Отримане значення падіння напруги на системі шинопроводів необхідно врахувати у | розрахунку падіння напруги від джерела живлення до кінцевого споживача (з врахуванням інших можливих елементів розподільної мережі) так, щоб результуюче падіння напруги не перевищувало | значень, регламентованих ГОСТ 13109.Таблиця Л.З

Л.4 Захист від перенавантаження та короткого замикання

Л.4.1 Системи шинопроводів повинні мати захист від перенавантаження та короткого зами­кання. В якості апаратів захисту можуть використовуватись запобіжники або силові автоматичні вимикачі. Вибір виду апарату захисту виконується за величиною очікуваних струмів короткого замикання, вимогами селективності або функціями керування та сигналізації.

Л.4.2 Для захисту від перенавантажень вибрана система шинопроводів повинна задовольняти наступній умові:

І_ь<к_ґ1_и-<І_П, (Л.6)

де - розрахунковий струм системи шинопроводів, А;

І_м “ обрана струмова уставка апарату захисту, А;

І_п - номінальний робочий струм системи шинопроводів, А;

Kj - коефіцієнт, що враховує тип апарату захисту (Kj =1,1 -'для запобіжників;

Kj =1 - для автоматичних вимикачів).

Л.4.3 Для захисту від струму короткого замикання обрана система шинопроводів повинна задовольняти наступній умові:

he — ICW — ICU ’ (Л.7)

де I_sc - очікуваний струм КЗ у місці встановлення апарату захисту;

I_cw - номінальний струм КЗ розподільної системи шинопроводів;

І_си - номінальна найбільша гранична вимикаюча здатність апарату захисту.ДОДАТОКМ
(довідковий)

РОЗРАХУНОК ГРАНИЧНО ДОПУСТИМОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕЛЕГАЗУ
В ПРИМІЩЕННІ

Розрахунок концентрації елегазу в приміщенні виконується за методикою, що наведена в технічному звіті МЕК 1634 з урахуванням РД - 16.066.

Відповідно до 2.15 цих Норм розрахунок проводимо для двох випадків:

- природний витік елегазу в приміщення внаслідок нормальної експлуатації обладнання;

- витік елегазу в приміщення внаслідок аварії комірки КРУЕ.

В обох випадках розрахунок проводиться з урахуванням того, що приміщення, в якому вста­новлене елегазове обладнання, повністю ізольоване від наколишнього середовища, тобто венти­ляція в ньому відсутня.

М.1 Розрахунок концентрації елегазу в приміщенні внаслідок природного витоку при нормальній експлуатації обладнання

Кількість елегазу, м³, що знаходиться в середині обладнання, приведена до атмосферних умов, розраховується за формулою:

V_CT=V^-(1+P).N, (М.1)

де V_o6jl - кількість елегазу в одному комплектному розподільному пристрої або комірці, м³;

Р - тиск елегазу в одному комплектному розподільному пристрої або комірці, бар;

N - кількість комплектних розподільних пристроїв або комірок в приміщенні, ПІТ.

Маса елегазу, г, розрахованого за формулою М.1:

Ч_л=к_л.р, (М.2)

де р - густина елегазу при 20 °С та атмосферному тиску 6140 г/м³;

Маса елегазу, що утворюється внаслідок природного витоку в ізольоване приміщення, мг, зарік:

М_вл>^=М_ел.ц.1О, (М.З)

де ц нормований природний річний витік елегазу, %;

Концентрація елегазу, що утвориться внаслідок природного витоку в ізольоване приміщення зарік, мг/м³:

Qen =^Мел.рік/Уприм > _; (М-⁴)

де V_npuM - об'єм приміщення, м³; '

Приклад 1

Дано: приміщення, де встановлено обладнання КРУЕ, має розміри (довжина х ширина х ви­сота) 1,7 м х 2,7 м х 3 м. В приміщенні встановлено дві малогабаритні КРУЕ. Об'єм елегазу в одному комплектному розподільному пристрої складає 286 л при тиску 0,2 бар. Внормований природний річний витік елегазу складає 0,1 % на рік.

Об'єм приміщення:

V„_puM =1,7-2,7-3=13,77 м³.

Кількість елегазу, м³, що знаходиться в середині обладнання, приведена до атмосферних умов:

V_en =0,286-(1+0,2)-2 =0,6864м³.

Маса елегазу складе:

М_ел =0,6864-6140 = 4214 г.

Маса елегазу, що утворюється внаслідок природного витоку в ізольоване приміщення за рік: М_мрік =4214-0,1-10 = 4214 мг.

Концентрація елегазу, що утворюється внаслідок природного витоку в ізольоване примі­щення за рік:

4214 ___ / З

О,„ = =306мг/м .

13,77

Тобто, згідно з 2.15 цих Норм концентрація елегазу, що утворюється внаслідок природного витоку в повністю ізольоване приміщення, не перевищує ГДК = 5000 мг/м³.