Методика направлена на стимулювання споживача (замовника) до установлення пристроїв КРП з автоматичним регулюванням та засобів обліку споживаної і генерованої реактивної електроенергії.
За відсутності у споживача (замовника) засобів обліку реактивних перетікань споживання реактивної електроенергії за розрахунковий період приймається таким, що дорівнює споживанню активної електроенергії, помноженому на нормативний коефіцієнт потужності tg(pH, який для непромислових споживачів дорівнює 0,6 (cos (р = 0,86).
За наявності пристроїв КРП, засобів обліку споживаної реактивної електроенергії, але відсутності засобів обліку генерованої реактивної електроенергії при визначенні плати за генеровану реактивну електроенергію перемножуються величина сумарної встановленої потужності конденсаторних установок в електричній мережі споживача (замовника), кількість годин неробочого часу за розрахунковий період і нормативний коефіцієнт урахування збитків енергосистеми від генерації реактивної електроенергії з мережі споживача К = 3.ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ
Облік електроенергії слід здійснювати відповідно до вимог глави 1.5 ПУЕ, розділу 2.7 НПАОП 40.1-1.32, "Правил користування електричною енергією" і додаткових вимог цього розділу-
Засоби обліку електроенергії та інші вимірювальні прилади, встановлені в приміщеннях об'єктів цивільного призначення, не повинні створювати шум, вищий за ЗО дБА.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії слід установлювати на межах експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією: на вводах ВРП, ГРЩ і на вводах нижчої напруги силових трансформаторів ТП, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, а також на вводах у квартири житлових будинків.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії мають бути встановлені так, щоб для контролю за рівнем споживання електричної енергії забезпечити технічну та фізичну можливості безперешкодного доступу до них відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації та споживача електричної енергії.
При живленні від загального вводу декількох споживачів, що мають різне адміністративно-господарське підпорядкування, допускається встановлення загального розрахункового засобу обліку у основного споживача і розрахункових засобів обліку у субспоживачів.
Лінії живлення від загального вводу до вводів субспоживачів повинні бути захищені від механічних ушкоджень, а спосіб прокладання повинен забезпечувати їх замінюваність.
Для споживачів приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки чи прибудованих до них, розрахункові засоби обліку слід установлювати на вводах кожного з них незалежно від джерела живлення - ТП, ВРП житлового будинку чи ВРП одного зі споживачів.
У житлових будинках (садівничих товариствах) слід установлювати один засіб обліку на кожну квартиру (садовий будиночок на ділянці). Він має бути однофазним або трифазним відповідно до прийнятої кількості фаз вводу в квартиру чи будиночок .
Засоби обліку електроенергії, споживаної індивідуальними будинками, котеджами, рекомендується розташовувати ззовні будинку в місцях, які забезпечують безперешкодний доступ до них персоналу електропередавальної організації. Засоби обліку, об’єднані в автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), допускається установлювати на ВРП всередині будинку.
У гуртожитках слід передбачати централізований облік витрати електроенергії засобами обліку, установленими на вводах у будинки. Для можливості розрахунків за спожиту електроенергію за диференційованими тарифами в проектах повинні бути наведені дані про встановлену потужність і розрахункове навантаження електричних плит, освітлення житлових кімнат, освітлення приміщень загального призначення, ліфтів і інших загальнобудинкових споживачів (окремо силових і освітлення).
У гуртожитках квартирного типу крім загального обліку слід передбачати засоби контрольного обліку електроенергії, споживаної кожною квартирою.
На вводах підприємств і організацій громадського призначення, що вбудовуються в гуртожитки, повинні установлюватися розрахункові засоби обліку.
Для обліку електричної енергії, спожитої на електротеплоакумуляційний обігрів (та/або системами електроопалення і гарячого водопостачання)j може бути встановлений окремий розрахунковий засіб диференційного (погодинного) обліку спожитої електроенергії, який має обліковувати лише електричну енергію, спожиту на ці цілі. При цьому мережі живлення елек- тротеплоакумуляційного обігріву (та/або системи електроопалення та гарячого водопостачання) не можуть використовуватись для живлення будь-яких інших електроустановок.
Засоби обліку слід вибирати з урахуванням їх допустимої перевантажувальної здатності.
Перед засобом обліку, безпосередньо включеним у мережу, на відстані не більше ніж 10 м по довжині проводки для безпечної заміни засобу обліку повинен бути установлений комута- j
ційний апарат чи запобіжник, що дозволяє зняти напругу з усіх фаз. Дана вимога не поширюється
на розрахункові засоби обліку, розташовані безпосередньо в квартирах. У цих випадках кому- (
таційні апарати для зняття напруги з засобів обліку повинні розташовуватися за межами квартир.
У житлових будинках дозволяється установлення загального комутаційного апарата для всіх j
засобів обліку, встановлених у шафі, розрахованого на навантаження приєднаних квартир. (
Після засобу обліку, включеного безпосередньо в живильну мережу, має бути встанов- з
лений апарат захисту якнайближче до засобу обліку, але не далі ніж 10 м по довжині електропроводки. Якщо після засобу обліку відходить декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, з
встановлення загального апарата захисту не потрібне. і
На вводах у будинки, якщо це визнається доцільним за умовами експлуатації, дозво- ?С ляється встановлювати амперметри і вольтметр для контролю струму і напруги в кожній фазі з урахуванням вимог глави 1.5 ПУЕ. Якщо на вводах стоять електронні засоби обліку, то вони повинні забезпечувати функцію контролю струму і напруги в кожній фазі.
При використанні вимірювальних трансформаторів відповідно до глави 1.5 ПУЕ під розрахунковими засобами обліку повинні установлюватися іспитові колодки (клемники).
Засоби обліку житлових будинків (мікрорайонів), громадських будівель та їх комплексів рекомендується об’єднувати в АСКОЕ.
Першочергове створення АСКОЕ рекомендується для нового житлово-комунального будівництва з використанням багатотарифних електронних засобів обліку, у тому числі з функцією оплати електронними платіжними засобами, систем збору і передачі інформації.
На існуючих будівлях (комплексах), де встановлені індукційні засоби обліку, необхідно оцінювати можливість:
модернізації їх для приведення імпульсного входу засобів обліку до стандартного типу, необхідного для створення АСКОЕ;
заміни індукційного засобу обліку на новийL електронний, який відповідає вимогам побудови АСКОЕ.
АСКОЕ повинна забезпечувати:
безперервний облік (з заданою періодичністю) споживання електроенергії в кожній точці підключення і передачу даних про споживання до відповідного вузла збору та обробки інформації системи АСКОЕ;
контроль балансу споживання електроенергії на різних рівнях ьділянках мережі за допомогою групових засобів обліку, встановлених у вузлових пунктах мережі;
оперативний автоматичний контроль процесу споживання електроенергії, оплати її та технічного стану системи, виявлення аварійних ситуацій і порушень у споживанні електроенергії, а також випадків її розкрадання за допомогою портативних апаратно-програмних засобів;
можливість дистанційного регулювання процесу електроспоживання за командою з центру живлення;
можливість оплати за спожиту електроенергію електронними платіжними засобами;
підготовку даних для розрахунків оплати (передплати) за спожиту (передплачену) електроенергію з врахуванням добових тарифних зон і коефіцієнтів;
підготовку підсумкових звітів збуту та оплати електроенергії за визначені періоди;
можливість оперативної параметризації засобів обліку за допомогою портативних апа- > ратно-програмних засобів.
Застосовувані системи АСКОЕ повинні передбачати можливість використання їх для інтегрованої системи обліку енергоносіїв (кількості та якості електроенергії, тепла, газу, води) на й відповідних об’єктах.
Якість електричної енергії в системах електропостачання повинна відповідати вимогам ГОСТ 13109. Дії споживача та постачальника електричної енергії у разі відхилення показників якості електричної енергії від договірних регламентовані ’’Правилами користування електричною енергією”.
Контроль якості електроенергії при підключенні нових споживачів, а також при експлуатації існуючих систем електроспоживання (за необхідності) повинен здійснюватися із залученням організацій, які мають відповідні повноваження, надані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
За результатами вимірювань складається акт про якість електричної енергії, який підписується замовником вимірювань та представником організації, що проводила ці вимірювання. В акті повинні бути визначені відповідальні за погіршення якості електроенергії. Акт подається (надсилається) відповідальній за погіршення якості електроенергії стороні, яка повинна усунути причини погіршення якості електроенергії, за які вона відповідає.
Після усунення причин погіршення якості електроенергії повинен виконуватися повторний контроль якості електроенергії. Якщо відхилення показників якості електричної енергії від договірних не усунуто, сторони повинні діяти згідно з чинним законодавством.ДОДАТОК А (довідковий)
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ НАВЕДЕНО ПОСИЛАННЯ
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
ДБН В. 1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.
ДБН В 2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони
ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки і споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-16-2005 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади
ДБН В.2.2-24-2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків
ДБН В. 2.5-24-2003 Електрична кабельна система опалення
ДБН В. 2.5-27-2006 Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд
ДБН В. 2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДСТУ Б В. 1.1-8-2003 Кабельні проходки. Метод випробування на вогнестійкість
ДСТУ Б В.1.1-11:2005 Електричні кабельні лінії. Метод випробування на вогнестійкість
ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006, NEQ)
ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) Матеріали будівельні. Методи випробування на горючість
ДСТУ ІЕС 62049-3:2004 Агрегати безперебійного живлення. Додаток НА. Технічні вимоги до проектування систем гарантованого електропостачання електроприймачів критичної групи
ДСТУ ІЕС 60909-0:2006 Струми короткого замикання у трифазних системах змінного струму. Частина 0: Розрахунок струмів
ДСТУ ІЕС TR 60909-4:2008 Струми короткого замикання у трифазних системах змінного струму. Частина 4: Приклади розрахунку струму короткого замикання
ДСТУ 3463-96 (ГОСТ 14209-97) (ІЕС 354-91) Керівництво з навантаження силових масляних трансформаторів
ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних заходів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту
ДСТУ 4216:2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 1. Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю
ДСТУ 4217:2003 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 2. Випробування на поширення полум’я поодиноко прокладеного вертикально розташованого ізольованого проводу або кабелю з малим перерізом
ДСТУ 4237-3-21:2004 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 3-21. Випробування на поширення полум’я вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках. Категорія A F/R
ДСТУ 4237-3-22:2004 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 3-22. Випробування на поширення полум’я вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках. Категорія А
ДСТУ 4237-3-23:2004 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 3-23. Випробування на поширення полум’я вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках. Категорія В
ДСТУ 4237-3-24:2004 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 3-24. Випробування на поширення полум’я вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених унучках. Категорія С
ДСТУ 4237-3-25:2004 Випробування електричних кабелів в умовах впливу вогню. Частина 3-25. Випробування на поширення полум’я вертикально розташованих проводів або кабелів, прокладених у пучках. Категорія D
ДСТУ 4499-1:2005 Системи кабельних коробів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробування
