---

9.5.16. При ремонті суден у сухих або плавучих доках штатні суднові системи гасіння повинні підключатися до систем пожежогасіння доків не менш ніж у двох точках.

Якщо приєднання до штатної системи неможливе, то повинно бути здійснене подавання води та інших засобів пожежогасіння з берега або доку до окремих відсіків судна.

Запаси вогнегасних речовин для тих суден, які розташовані в доках, повинні бути не меншими за штатні.

9.5.17. Якщо на суднах, які ремонтуються, є декілька штатних систем пожежогасіння, то ремонт їх слід проводити почергово - так, щоб при ремонті однієї з систем решта була в повній готовності.

9.5.18. Якщо на судні є тільки система водогасіння з одним пожежним насосом, то при її ремонті, залежно від типу судна, обсягу і тривалості ремонту, слід змонтувати відповідну тимчасову систему водогасіння з подаванням води від берегової мережі.

З берега має бути прокладено не менше двох рукавних ліній, які постійно перебувають під тиском.

9.5.19. При проведенні робіт, пов'язаних із застосуванням ЛЗР і ГР (миття деталей, розібраних вузлів і механізмів, розконсервовування), а також пов'язаних із підварюванням конструкцій із ізоляцією, обов'язкове застосування тимчасових засобів пожежогасіння додатково до наявних стаціонарних; склад і кількість додаткових засобів визначається особами, які відповідають за додержання правил пожежної безпеки на місцях виконання робіт.

9.5.20. Експлуатація тимчасових і стаціонарних систем і установок пожежогасіння повинна проводитись відповідно до вимог чинних інструкцій і технічних умов.

9.5.21. Контроль стану водяної пожежної системи, призначеної для гасіння пожежі на суднах, які будуються чи ремонтуються, включає перевірку:

відповідності монтажу системи розробленій схемі;

належного напору води;

щільності клапанів;

маркувань пожежних кранів;

відповідності типів пожежних насосів технічному проекту та їх справності;

наявності пожежних рукавів та відсутності в них розривів та потерть;

забезпечення незамерзання води у системі взимку.

9.5.22. Контроль стану системи піногасіння включає перевірку:

відповідності монтажу системи розробленій схемі;

кількості піноутворювача;

справності стволів та обладнання;

наявності пожежних рукавів та відсутності у них розривів та потерть;

відсутність витікання піноутворювача із місткості;

клапанів;

маркування обладнання;

наявності належних інструкцій (правил) з експлуатації.

9.5.23. На суднах, які ремонтуються, у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях і на устаткуванні, що створює небезпеку вибуху або займання, слід вивісити знаки згідно з ДСТУ 3237-95, що забороняють користуватися відкритим вогнем при наявності займистих та вибухових речовин.

Усі будівлі і приміщення слід своєчасно очищати від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримувати в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

9.5.24. В приміщеннях суден, які ремонтуються та будуються, і в приміщеннях СРП забороняється:

прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами, які передбачають застосування відкритого вогню;

розкидати й залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали. Їх слід прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і, після закінчення роботи, видаляти з приміщень у спеціально виділені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.

9.5.25. Контроль стану пожежовибухобезпеки приміщень, де проводяться вогневі роботи суден, які ремонтуються та будуються, повинен включати перевірку:

системи АПС;

системи оповіщення про пожежу;

наявності телефонного зв'язку;

системи вентиляції;

відсутності горючого сміття, витоків із труб та арматури;

якості кріплення світильників та кабелів;

розташування вогнегасників згідно зі схемою;

відповідності наявної кількості ЛЗР і ГР змінній потребі та наявності спеціальної тари для їх зберігання;

відповідності типу виконання електрообладнання, встановленого у приміщенні, де проводяться вогненебезпечні роботи, класу приміщення;

заземлення електрообладнання та електроінструменту;

сумісно прокладених електричних кабелів та газових шлангів і перетинання їх на одному рівні;

засобів, що забезпечують захист дерев'яних конструкцій від загоряння.

9.5.26. Контроль рівня вибухобезпечності палуб, де проводяться вогневі роботи, суден, які ремонтуються та будуються, повинен включати перевірку:

наявності потрібної кількості негорючих місткостей для горючих відходів;

відсутності ГР і горючого сміття у районах ведення вогневих робіт;

заходів, які забезпечують дерев'яні конструкції від загоряння;

наявності місць куріння;

відсутності сумісно прокладених електричних кабелів та газових шлангів і перехрещувань їх на одному рівні;

відповідності розташування елементів тимчасових енерго- та електросистем прийнятим схемам;

засобів пожежогасіння.

9.5.27. Спецодяг осіб, які працюють з лаками, фарбами та іншими ЛЗР і ГР, слід своєчасно прати і ремонтувати.

Одяг слід зберігати в розвішеному вигляді у металевих шафах, що встановлені у спеціально виділених приміщеннях.

Адміністрація підприємства повинна встановити чітку періодичність заміни забрудненого спецодягу на чистий.

9.6. Первинні засоби пожежегасіння

Основні вимоги

9.6.1. Будівлі СРП, технологічні лінії, судна, які ремонтуються або будуються, приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, пожежними покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

9.6.2. Норми оснащення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів СРП та суден, які ремонтуються або будуються, повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки (додаток 7) з урахуванням рекомендацій НАПБ А. 01.001-95 і цих Правил.

9.6.3. Відповідальність за наявність, збереження і справність первинних засобів пожежогасіння на судні, яке ремонтується, несе капітан, а на судні, яке будується - будівельник.

9.6.4. При виборі і розміщенні первинних засобів пожежогасіння слід керуватися наступними вимогами:

по можливості слід обрати найбільш універсальні первинні засоби пожежогасіння;

вогнегасники й інші первинні засоби пожежогасіння слід розміщувати в легкодоступних місцях (на палубах, у коридорах, на трапах, причалах, пірсах тощо) на відстані не більше 10 м від будь-якого робочого місця;

первинні засоби пожежогасіння слід розміщувати, як правило, комплектно (1-2 вогнегасники, пожежне покривало);

безпосередньо біля місць проведення вогневих робіт слід розміщувати первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники, відра з водою, пожежне покривало, ящики з піском, лопати тощо).

9.6.5. До проекту організації ремонтних або будівельних робіт на судні слід долучити схему розміщення первинних засобів пожежогасіння та їх перелік.

При складанні схеми слід керуватися вимогами НАПБ А.01.001-95, Правилами Регістру і СПБ СРП - з урахуванням специфіки і обсягу вогневих робіт у кожному приміщенні і на судні в цілому.

9.6.6. Приміщення суден, які будуються, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння в кількості, яка встановлюється до початку облаштування приміщень горючими матеріалами, згідно з нормами постачання протипожежних засобів.

Оснащення приміщень суден вуглекислотними, аерозольними і порошковими вогнегасниками повинно бути проведене до початку монтажу електрообладнання.

Ручний пожежний інвентар та інструмент

9.6.7. Сокири, ломи та інший ручний пожежний інвентар слід розміщувати в легкодоступних місцях, як правило, на пожежних щитах.

9.6.8. Пожежні відра повинні бути пофарбованими у червоний колір та мати напис "Пожежне".

Придатність пожежного інструменту визначається зовнішнім оглядом один раз на 3 місяці, а також кожного разу після використання на пожежі або на навчаннях.

9.6.9. Усі зовнішні механічно не оброблені поверхні інструментів повинні мати лакофарбові покриття чорного кольору.

Робочі поверхні металевих виробів, котрі не підлягають фарбуванню, слід покрити тонким шаром нейтрального жирового мастила.

Дерев'яні частини кожного інструмента повинні мати лакофарбове покриття червоного кольору.

Вогнегасники

Оснащення приміщень вогнегасниками має відповідати Правилам Регістру і НАПБ А.01.001-95.

9.6.10. Місця розміщення вогнегасників на риштуваннях, приміщеннях СРП, пірсах тощо визначаються адміністрацією СРП.

9.6.11. Експлуатація та ТО вогнегасників слід здійснювати у відповідності з паспортом заводу-виготовлювача, а також за затвердженими у встановленому порядку регламентами ТО.

9.6.12. Переносні пінні, вуглекислотні і порошкові вогнегасники належить щомісячно оглядати і піддавати гідравлічним випробуванням на міцність.

При відсутності пломби або порушенні її цілості виконується позачергове контрольне зважування вогнегасника.

9.6.13. Гідравлічні випробовування корпусів пінних вогнегасників виконують один раз на рік з одночасною перевіркою цілості антикорозійного покриття внутрішньої поверхні корпусів із наступним перезарядженням, вуглекислотних і порошкових вогнегасників - один раз на 5 років із одночасною перевіркою стану внутрішньої поверхні і корозійного зношення корпусу.

Результати гідравлічних випробовувань корпусів вогнегасників заносять до журналу технічного стану.

9.6.14. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів слід виконувати відповідно до інструкції з експлуатації.

Газові та закачувальні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менші або більші від номінальних значень на 5% (за температури 20+2 град.C), підлягають дозарядженню (перезарядженню).

Ящики з піском або тирсою, пожежні покривала

9.6.15. Металеві ящики з піском або з насиченою содою сухою тирсою разом з лопатами і совками повинні завжди бути готові до негайного їх використання за призначенням.

9.6.16. Ящики з піском або з тирсою повинні мати водонепроникні кришки й пристрій для утримання кришки у відкритій позиції.

9.6.17. Пісок у ящиках має бути сухим, чистим, без грудок і сміття.

9.6.18. Ящики слід установлювати біля пожежонебезпечних місць, в тому числі біля місць проведення вогневих робіт.

9.6.19. Пожежні покривала для гасіння вогню повинні бути розміщені у спеціальних футлярах із дверцятами, які легко відчиняються; футляри слід розташовувати в доступних місцях.

9.6.20. Покривала слід періодично провітрювати, очищати від пилу, вони завжди повинні бути сухими.

Пожежні стволи і рукави

9.6.21. Пожежні рукави і стволи повинні бути справними і готовими до використання.

Пожежний рукав слід утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше як один раз на 6 місяців його слід розкочувати та закочувати наново.

9.6.22. Кількість пожежних рукавів і стволів повинна відповідати кількості ПК, встановлених на судні.

9.6.23. Пожежні рукави в зборі зі стволами слід розміщувати біля ПК на в'юшках або в кошиках.

На відкритих палубах суден і майданчиках СРП рукави слід розміщувати у вентильованих шафах або вигородках, захищених від дії опадів.

На шафах і вигородках повинен бути напис "ПК", виконаний червоною фарбою.

Усі рукави в місцях їх розміщення слід приєднати до стволів.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані, після літерного індексу "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для викликання СПБ.

9.6.24. Пожежні рукави для води та піни, в комплекті з приєднувальною арматурою, слід періодично оглядати ззовні і піддавати гідравлічним випробовуванням на міцність.

Зовнішні огляди наявних на судні рукавів, у тому числі і тих, які перебувають у запасі, потрібно виконувати щомісяця і щоразу після використання їх на пожежі або навчанні.

При оглядах перевіряють цілість рукавів і гумових ущільнювальних кілець у приєднувальній арматурі, справність рукавних напівгайок, легкість та надійність їх приєднання.

Зовнішня поверхня рукава не повинна мати місцевих змін кольору, масляних плям і слідів плісняви.

9.6.25. Гідравлічні випробовування пожежних рукавів на міцність слід виконувати щорічно на робочий тиск суднової пожежної системи.

Результати оглядів і акти гідравлічних випробувань записують до відповідних журналів.

9.6.26. При використанні рукавів на навчанні не можна допускати потрапляння на них бензину, гасу, масел, кислот, лугів та інших їдких хімічних речовин.

Після закінчення роботи пожежні рукави слід очистити від бруду, вимити та висушити. Мити рукави слід водою за допомогою волосяної або трав'яної щітки.

9.6.27. При прокладанні рукавних ліній слід слідкувати, щоб вони не мали різких перегинів.

Слід уникати прокладання пожежних рукавів по гострих та гарячих предметах.

У місцях, де можливі різкі вигини рукавної лінії, слід підкладати рукавні сідла.

9.6.28. Рукави повинні витримувати випробувальний гідравлічний тиск; в суднових умовах тиск повинен дорівнювати максимально можливому гідравлічному тиску, на який розрахована пожежна магістраль судна.

При робочому тиску рукави не повинні пропускати воду.

Рукави, які не витримали випробувань, слід перевести до категорії навчальних або господарських. У цьому випадку на них слід нанести напис "Господарський" або "Навчальний".

На рукавах, які витримали випробовування, наносять червоною фарбою номер, що відповідає номеру ПК, довжину в метрах та місяць (римськими), рік випробування - наприклад: ПК-16; 20, V-96.