знижувати запиленість приміщень до рівня нижче допустимого санітарними нормами (10 мг/м3);
здійснювати технічні заходи щодо зниження на пилоприготувальному устаткуванні й обладнанні об'ємної концентрації кисню (менше 16%) шляхом подання в системи інертних або димових газів;
вести постійний контроль за пилоприготувальним устаткуванням і дотримуватися технологічного режиму його роботи, особливо в час пусків і зупинок пилосистем, а також у перебоях подавання палива, які можуть призвести до вищедопустимих температур пилоповітряної суміші.
Під час пусків і зупинок (вихолощення) млинів рекомендується подавати інертні гази для зменшення вибухонебезпеки.
11.1.13 Застосування пари для пожежогасіння в бункерах з пилом, млинах та іншому пилоприготувальному обладнанні дозволяється тільки у виняткових випадках.
Пристрої подавання пари повинні забезпечувати її подання не менше 35% від об'єму обладнання. На засувках управління мають бути відповідні надписи, розташовані на основних відмітках обслуговування.
11.1.14 Система виявлення пожежі в бункерах з підвищенням температури пилу або інших критеріїв повинна підтримуватися в дієздатному стані й видавати на щит управління сигнал "Пожежа в бункері".
У час появи сигналу "Пожежа в бункері" необхідно вживати такі заходи:
негайно доповісти про ситуацію старшому зміни;
при працюючому котлі заповнити аварійний бункер пилом палива до найбільшої відмітки;
якщо температура в бункері продовжує рости, діяти відповідно до інструкції з експлуатації установок для приготування і спалювання твердого палива в пиловидному стані.
Про вжиті заходи внести відповідні записи в оперативний журнал.
11.1.15 Перед зупинкою котла на тривалий період пил у бункері повинен спрацюватись.
11.1.16 Забороняється відкривати люки і лази на працюючому пилоприготувальному обладнанні.
11.1.17 Відкриття люків і лазів на зупиненому пилоприготувальному устаткуванні треба виконувати обережно з метою запобігання розпушуванню пилу і утворенню вибухонебезпечної ситуації, а також викидам можливих тліючих вогнищ палива.
11.1.18 Зварювальні та інші вибухонебезпечні роботи в приміщенні, а також на самому обладнанні пилоприготувального устаткування необхідно виконувати з дотриманням вимог пожежної безпеки, викладених у розділі 15 цих Правил.
11.1.19 Забороняється застосовувати для гасіння загорянь і пожеж усередині й зовні пилоприготувального обладнання водяні й пінні засоби гасіння з компактними струменями, які можуть викликати додаткове розпушування пилу.
Пожежні крани необхідно укомплектовувати пожежними стволами, що дають розпилену воду.
11.2 Котельні установки
11.2.1 Улаштування котельних установок має відповідати технічним вимогам з вибухобезпеки.
11.2.2 Перед пуском котла після монтажу, ремонту або довгострокової зупинки (більше 3 діб) необхідно перевірити (випробувати) і підготовити до роботи усі допоміжні механізми, засоби захисту, управління, вимірювання, блокування, зв'язку і систем пожежогасіння повітропідігрівників з пуском води через контрольний дренаж.
Пуск обладнання і розпалювання котла треба проводити під керівництвом посадової особи, яка має досвід його пуску та експлуатації.
11.2.3 Забороняється розпочинати операції з розпалювання котла в таких випадках, якщо:
технологічне обладнання має дефекти, що не дозволяють забезпечити нормальний режим, а також можуть викликати пожежу;
не працюють контрольно-вимірювальні прилади (у тому числі й реєструвальні), які визначають основні параметри роботи котла;
є неполадки в ланцюгах управління, а також технологічних захистах і блокуваннях, які діють на зупинення котла;
не закінчені ізоляційні роботи й не зняті будівельні риштування;
не забезпечений нормальний режим у мережі протипожежного водопостачання і не готові засоби пожежогасіння.
11.2.4 Перед розпалюванням (після згасання факела й після зупинки котла) топка й газоходи, включаючи рециркуляційні, повинні бути провентильовані згідно з вимогами ПТЕ й експлуатаційної інструкції.
11.2.5 При вентиляції запірні й регулювальні апарати необхідно встановити в таке положення, яке забезпечить попередження утворення невентильованих (застійних) зон у топці, газоходах, повітропроводах і пальниках, а також попередить попадання вибухонебезпечної суміші в систему котла.
11.2.6 Газопровід до котла необхідно продути через спеціальні свічки.
Час продувки газом відрізків газопроводів визначається місцевими експлуатаційними інструкціями, при цьому вміст кисню в газі не повинен перевищувати 1%.
Забороняється запалювати газ, який випускається через продувальні свічки.
Забороняється при пускових операціях і продувці газопроводів проведення у цій зоні зварювальних та інших вогневих робіт.
11.2.7 Для попередження попадання конденсату природного газу в котли необхідно вживати організаційні й технічні заходи. Пристрої для збору та випуску конденсату із газопроводів повинні відповідати вимогам вибухо- та пожежобезпеки.
11.2.8 Персонал зобов'язаний суворо контролювати забезпечення встановленого паливного режиму котельних установок, що гарантує безпеку роботи.
11.2.9 При одержанні сигналу про загоряння відкладень у газоході (повітропідігрівачі) котла необхідно:
повідомити старшому зміни про виникнення загоряння у газоході або повітропідігрівачі;
зупинити котел; відкрити засувку подавання води в стаціонарну установку пожежогасіння повітропідігрівача або подати насичену пару в газохід котла (при наявності скляних повітропідігрівачів).
Якщо температура за повітропідігрівачем буде продовжувати рости, необхідно діяти відповідно до оперативного плану пожежогасіння.
11.2.10 У разі виникнення пожежі в котельному відділенні котел негайно має бути зупинений, якщо вогонь або продукти згоряння загрожують життю обслуговуючого персоналу або є безпосередня загроза пошкодження обладнання, ланцюгів управління і захистів котла.
Котел також повинен бути зупинений в аварійних випадках, передбачених вимогами ПТЕ.
11.2.11 При пожежі в приміщенні котельного цеху необхідно негайно викликати пожежну охорону й відключити ділянки газопроводу й мазутопроводу, які перебувають у зоні безпосередньої дії вогню або високих температур.
У разі потреби потрібно вжити заходів щодо спорожнення газо-і мазутопроводів від горючих матеріалів.
11.2.12 Усередині котельних відділень на вхідних засувках, напірних і зворотних лініях мазутопроводів і газопроводів треба вивісити таблички "Закрити при пожежі".
Забороняється захаращувати підходи до вказаних засувок деталями обладнання й іншими матеріалами.
На мазутопроводах і газопроводах повинна застосовуватись тільки стальна арматура з ущільнювальними кільцями з матеріалу, котрий при терті й ударах не дає іскроутворення.
11.2.13 Мазут, що розлився або протік через порушення щільності сальників арматури, форсунок або трубопроводів, необхідно присипати піском і негайно прибрати. Місця, де був пролитий мазут, добре протерти.
11.2.14 На мазутопроводах і паропроводах має застосовуватись і експлуатуватися тільки негорюча теплоізоляція.
11.2.15 Треба унеможливити попадання масла й мазуту на теплоізоляцію гарячих трубопроводів, а також на гарячі поверхні обладнання. При попаданні в аварійних випадках масла або мазуту на теплоізоляцію гарячих трубопроводів слід негайно вжити заходів щодо усунення горючих рідин з теплоізоляції.
У цих випадках ділянки теплоізоляції необхідно очистити гарячою водою або парою, а якщо це не допомагає (у разі глибокого проникнення в ізоляцію), дана ділянка теплоізоляції повинна бути повністю замінена.
11.2.16 Періодично, але не менше 1 разу в півроку, необхідно проводити візуальний огляд стану теплової ізоляції трубопроводів, обладнання і бункерів. Виявлені порушення відмічати в журналі дефектів і неполадок з обладнанням.
Особливої уваги потребують місця, де є відшарування теплової ізоляції трубопроводів з високою температурою теплоносія, оскільки попадання на них горючих рідин та проникнення їх у теплоізоляцію приводить до самозагоряння.
11.2.17 Забороняється проводити зварювальні й інші вогненебезпечні роботи на діючому вибухо- і пожежонебезпечному обладнанні котельних установок.
11.2.18 Усі вогненебезпечні роботи на обладнанні котельних установок повинні проводитися тільки з оформленням нарядів та з урахуванням вимог розділу 15 цих Правил.
При виконанні вогневих робіт у приміщенні котельного відділення спалимі конструкції та обладнання в радіусі 5 м повинні бути очищені від відкладень пилу і надійно захищені (металевим екраном, азбестом або змочені водою), а також необхідно вжити заходів проти розлітання іскор і попадання їх на інші спалимі конструкції, розташовані нижче площадки й поверхи.
У разі можливості попадання іскор на розташовані нижче площадки й поверхи на цих відмітках треба поставити спостерігачів.
11.2.19 З метою підвищення надійності мазутопроводи в будівлях необхідно виготовляти з посилених стальних безшовних труб підвищеного класу з мінімальною кількістю фланцевих з'єднань на тиск відповідно Ру=1,6 МПа (16 кгс/см2); 4 МПа (40 кгс/см2); 6,4 МПа (64 кгс/см2) і 8,0 МПа (80 кгс/см2) при температурі до 200С. При вимушеному застосуванні фланцевих з'єднань повинні використовуватися фланці типу "шип-паз" або інші подібні, а поверхня фланцевих з'єднань і арматура діаметром Ду=50 мм і більше має закриватися кожухами для унеможливлення фонтанування.
Мазутопроводи повинні експлуатуватися і випробовуватися за спеціальними вимогами.
11.2.20 Забороняється прокладання й експлуатація мазуто- і газопроводів нижче нульової відмітки обслуговування головного корпусу електростанції.
11.2.21 Усі трубопроводи в котельному відділенні повинні мати розпізнавальне фарбування і кольорові кільця в залежності від властивостей речовини, яка транспортується, відповідно до діючих державних стандартів, а в приміщеннях і на обладнанні повинні бути знаки безпеки. Усі газопроводи необхідно фарбувати в жовтий, а мазутопроводи - в коричневий розпізнавальний колір.
11.2.22 Резервний комплект мазутних форсунок, попередньо перевірений на стенді, має зберігатися на спеціальному стелажі поряд з відповідним котлом.
Замінені форсунки необхідно очищати в спеціально відведеному і обладнаному місці, яке має первинні засоби пожежогасіння. Розлитий мазут слід негайно прибирати.
12 ДОПОМІЖНІ ОБ'ЄКТИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
12.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
12.1.1 Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів повинні враховуватися їхні пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займання у разі проникнення вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі.
12.1.2 Умови зберігання всіх речовин і матеріалів визначаються вимогами стандартів або технічних умов на них.
12.1.3 Можливість сумісного зберігання речовин та матеріалів визначається вимогами, викладеними в ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ "Пожарная безопасность. Общие требования". Ці вимоги сформульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.
12.1.4 Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 не поширюються на вибухові та радіоактивні речовини, які повинні зберігатися та перевозитися за спеціальними правилами.
12.1.5 Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані речовини та матеріали поділяються на розряди:
безпечні;
малонебезпечні;
небезпечні;
особливо небезпечні.
У залежності від того, до якого розряду належать речовини та матеріали, визначаються умови їхнього зберігання.
12.1.6 До безпечних належать негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктів розкладу або окиснення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами.
Безпечні речовини та матеріали зберігаються в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.
12.1.7 До малонебезпечних належать такі горючі й важкогорючі речовини та матеріали, які не належать до безпечних і на які не поширюються вимоги ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка". До малонебезпечних належать також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці.
Малонебезпечні речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (крім V).
12.1.8 До небезпечних належать горючі та негорючі речовини й матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88.
Небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості.
12.1.9 До особливо небезпечних належать такі небезпечні (див. пункт 12.1.8) речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами і матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88.
Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях.
12.1.10 Небезпечні матеріали та речовини згідно з вимогами ГОСТ 19433-88 класифіковані залежно від виду та ступеня небезпеки на класи, підкласи та категорії.
