12.30 Витрачений під час гасіння пожежі запас води із резервуарів має бути відновлений у найкоротший термін, але не пізніше ніж за 24 години. Пожежні резервуари повинні бути захищені від замерзання води.
На підприємствах, що мають водогінні мережі, заповнення пожежних водойм слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм зі встановленням на них запірної арматури.
12.31 Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків рекомендується фарбувати в червоний колір.
12.32 Пожежні крани на внутрішніх протипожежних водогонах слід установлювати в доступних місцях — біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо, їх розмііщення не повинно заважати евакуації людей.
Кількість вводів у будівлю, витрати води визначаються, виходячи з вимог будівельних норм.
12.33 У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатися. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідно засувки або пуску насоса.
Із порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити усіх працюючих у приміщенні.
12.34 У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці й пожежному насосі-підвищувачі слід указувати номер і їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів слід визначати інструкцією.
Приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них не дозволяється зберігати сторонні предмети та устаткування.
Трубопроводи і насоси необхідно фарбувати у червоний колір.
12.35 Приміщення пожежних насосних станцій повинні мати телефонний зв'язок.
12.36 Електрифіковані засувки слід перевіряти не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси — щомісяця, з переведенням на резервне електропостачання і з реєстрацією наслідків у журналі.
12.37 На вхідних дверях або біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табло) "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі.
12.38 Приміщення пожежної насосної станції слід замикати на замок, а місце зберігання ключів зазначати написом на дверях.
13 АВТОМАТИЧНІ УСТАНОВКИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ, ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ І СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ
13.1 Автоматичні установки пожежогасіння і пожежної сигналізації в будівлях і спорудах належить передбачати згідно з нормами і відомчими переліками будівель, приміщень і споруд, що підлягають обладнанню установками пожежної автоматики (додаток Б).
13.2 Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації для кабельних споруд,
машинних залів, трансформаторів, мазутних резервуарів і підлогових просторів АСК ТП (СЦКК) необхідно виконувати відповідно до ДБН і відомчих норм із проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації.
13.3 Як вогнегасні речовини в стаціонарних установках пожежогасіння електростанцій і підстанцій належить застосовувати:
13.3.1 Розпилену воду — для кабельних споруд, силових трансформаторів і реакторів, маслобаків турбогенераторів, генераторів і синхронних компенсаторів із повітряним охолодженням, трактів паливоподачі (водяні завіси).
13.3.2 Повітряно-механічну піну — для резервуарів з нафтопродуктами і мазутних тепляків електростанцій.
13.3.3 Газові суміші — для підлогових просторів залів ЕОМ систем централізованого контролю і керування технологічним процесом.
13.4 Для автоматичного ввімкнення насосів, запірно-пускових пристроїв установок пожежогасіння і сигналізації про пожежу слід використовувати:
13.4.1 Для кабельних приміщень і підлогових просторів АСК ТП (СЦКК) — димові або комбіновані (що реагують на дим і тепло) пожежні сповіщувачі.
13.4.2 Для резервуарів з нафтопродуктами, приміщень мазутонасосних, маслогосподарства, складів і допоміжних приміщень — теплові сповіщувачі відповідного виконання, залежно від категорії приміщень за вибухопо-жежною небезпекою.
13.4.3 Для трансформаторів (реакторів) — диференціальний і газовий захист або зблоковані з ним спеціальні пристрої виявлення пожежі.
13.5 Пожежні сповіщувачі слід вибирати з умови раннього виявлення пожежі, навколишнього середовища їх встановлення (вологості, вибухонебезпеки, робочої температури, швидкості повітряного потоку і т.ін.), а також зручності експлуатації.
13.6 Сигналізація і керування установками пожежогасіння, розміщені у виробничих приміщеннях і на технологічному обладнанні в межах одного блока, виносяться на блочні щити керування, а в загальностанційних виробничих приміщеннях і ВРП — на центральний (головний) щит керування електростанції.
13.7 На ЦЩК (БЩК) слід виносити сигнал "Пожежа на блоці №..." і передбачати прямий телефонний зв'язок з об'єктовим пожежним депо (за його наявності).
13.8 3 допоміжних будівель і матеріальних складів електростанцій пожежну сигналізацію слід виводити в при-
міщення охорони (з постійним перебуванням варти) або об'єктове пожежне депо.
13.9 На підстанціях пожежна сигналізація і керування установками пожежогасіння виводяться на ЦЩК.
13.10 Усі світлові та звукові сигнали пожежної автоматики повинні бути чіткими і відрізнятися від інших систем технологічної сигналізації щита керування.
13.11 Автоматичний пуск установки пожежогасіння слід дублювати дистанційним пуском із щитів керування з постійним черговим персоналом (із БЩК, ЦЩК, ГЩК), а також по місцю встановлення вузлів керування і насосної.
13.12 Дистанційне керування повинно передбачати пуск і зупинку пожежних насосів, відкриття і закриття засувок, а також відповідних систем вентиляції або кон-диціонування.
На щитах керування (БЩК, ЦЩК, ГЩК) слід виконувати схему сигналізації відкритого і закритого положень запірної арматури установок пожежогасіння.
13.13 Інерційність пуску автоматичної установки пожежогасіння, тобто час від моменту спрацювання пожежного сповіщувача до надходження вогнегасної речовини в зону пожежі, не повинна перевищувати 3 хв.
13.14 В автоматичних установках пожежогасіння слід передбачати блокування, що запобігає одночасній подачі вогнегасної речовини більше одного напрямку (відсіку) відповідного захищуваного приміщення або споруди (обладнання). Зняття блокування і подачу вогне-гасних речовин в інші приміщення або на обладнання слід виконувати дистанційно відповідно з БЩК, ЦЩК, ГЩК.
13.15 Вузли керування стаціонарних установок пожежогасіння з ручним або дистанційним увімкненням (дрен-черні завіси паливоподачі, пожежогасіння повітропідігрівачів, генераторів і синхронних компенсаторів із повітряним охолодженням, зрошення маслобаків турбогенераторів і т.ін.) належить розташовувати в безпечному під час пожежі місці на відстані не більше 50 м від зони (обладнання), яка захищається.
Вузли керування допускається розміщувати на основних відмітках обслуговування будівель, крім підвальних приміщень.
13.16 Запірно-пускові пристрої (електрозасувки, клапани і т.ін.) установок пожежогасіння для зручності експлуатації рекомендується групувати в окремих вузлах керування. Такі вузли керування слід розміщувати в місцях, доступних і безпечних під час пожежі, з температурою повітря не нижче +5 °С.
13.17 До вузлів керування належить передбачати підведення вогнегасних речовин двома трубами від магістрального трубопроводу, закільцьованого всередині вузла керування.
Перед запірно-пусковими пристроями автоматичних установок пожежогасіння належить встановлювати ремонтні засувки з ручним приводом або використовувати розділяючі засувки підвідних кільцевих трубопроводів з урахуванням можливості виведення в ремонт не більше трьох напрямків цієї установки.
13.18 Не допускається прокладання підвідних трубопроводів установок пожежогасіння по приміщеннях, що захищаються цією установкою.
13.19 Ємності з піноутворювачем належить розташовувати поза основними виробничими приміщеннями, за винятком насосної пожежогасіння, при цьому температура піноутворювача і його розчину повинна підтримуватися від +5 до +20°С за умовами зберігання.
13.20 Кожну ємність із піноутворювачем або його розчином слід обладнувати сигналізацією допустимого рівня. Імпульс від сигналізації слід видавати на панель керування насосної станції пожежогасіння, на щит керування мазутонасосної з постійним персоналом, а за його відсутності — на БЩК, ЦЩК або ГЩК.
13.21 Для установок пінного пожежогасіння не допускається застосовувати баки-дозатори.
13.22 Для кабельних споруд, що підлягають захисту автоматичними установками пожежогасіння, до початку прокладання кабельних ліній належить передбачати випереджаючий ввід їх у роботу з дистанційним керуванням за тимчасовою схемою й забезпеченням необхідної витрати води.
До періоду здачі в постійну експлуатацію кабельних споруд установка пожежогасіння повинна працювати в автоматичному режимі за постійною схемою.
13.23 За надійністю електропостачання все електротехнічне обладнання автоматичних установок пожежогасіння, елементів керування і пожежної сигналізації відноситься до приймачів електричної енергії І категорії і повинно забезпечуватися від двох незалежних джерел електроживлення.
Взаєморезервуючі кабельні лінії електроживлення належить прокладати по різних трасах для унеможливлення їх пошкодження під час пожежі або аварії на відповідному обладнанні або в приміщенні.
13.24 Установки автоматичної пожежної сигналізації з увімкненням резервного електропостачання по постійному струму повинні забезпечуватись електроживленням від акумуляторної батареї протягом 0,5 год.
13.25 Станції установок газового пожежогасіння слід розташовувати, як правило, на першому поверсі в ізольованому приміщенні з урахуванням вимог ДБН до проектування пожежної автоматики будівель і споруд.
13.26 У приміщеннях із постійним обслуговуючим персоналом головного корпусу електростанцій необхідно передбачати систему оповіщення про пожежу, тобто передавання звукових сигналів, а також транслювання мовних повідомлень.
13.27 Система оповіщення про пожежу з ГЩК або ЦЩК повинна працювати протягом розрахункового часу можливої евакуації персоналу. Для оповіщення про пожежу може використовуватися загальнооб'єктовий пошуковий гучномовний зв'язок.
13.28 Установки пожежної сигналізації (УПС) та автоматичні установки пожежогасіння (АУП) повинні бути справними і утримуватись у постійній готовності.
Несправності, що впливають на їхню працездатність, слід усувати негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Організація, що здійснює технічне обслуговування, монтаж та налагодження установок, повинна мати ліцензію на право виконання цих робіт і несе відповідальність у випадку, якщо вони з її вини не спрацювали або не виконали свого призначення.
13.29 На період проведення ремонтних або профілактичних робіт на УПС чи АУП, для яких передбачається їх вимкнення, адміністрація підприємства зобов'язана вжити заходів щодо забезпечення пожежної безпеки захи-щуваних приміщень та технологічного устаткування, повідомивши про це пожежну охорону об'єкта (ДПД), якщо вона є.
13.30 Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та.зв'язку повинні контролюватися на режим "Готовність", піддаватися періодичним випробуванням на режим "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.
13.31 У приміщенні, де розташовані прилади станції пожежної сигналізації, має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу в разі появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.
Приміщення повинно бути обладнане аварійним, природним та штучним освітленням, телефонним зв'язком та переносним електричним ліхтарем, бути сухим і добре вентильованим.
13.32 Диспетчерські пункти, щити керування, пожежні пости і станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемою пожежної сигналізації та установок пожежогасіння, а також інструкцією з керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про аварію або пожежу.
13.33 Біля щитів керування установками пожежогасіння повинні бути таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування.
В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах керування слід також вивішувати схеми обв'язки, на табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції, а засувки і крани нумерувати відповідно до схеми обв'язки. Такі ж схеми повинні бути і в насосних АУП.
13.34 На об'єкті має бути така документація:
• проектна документація та виконавчі креслення на установку;
• акт приймання і здачі установки в експлуатацію;
• паспорти на устаткування та прилади;
• інструкція з експлуатації установки;
• акти і протоколи ведення монтажних і налагоджувальних робіт;
• плани-графіки технологічного обслуговування і ремонту;
• журнал обліку технологічного обслуговування і ремонту установок пожежогасіння.
13.35 Для якісної експлуатації УПС та АУП на об'єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:
• особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;
• оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП.
Обов'язки відповідальної особи і оперативного (чергового) персоналу слід визначати в інструкції.
14. ВЕНТИЛЯЦІЯ І КОНДИЦЮНУВАННЯ
14.1 Загальні вимоги
14.1.1 Під час проектування опалення, вентиляції і кон-диціонування слід керуватись СНиП 2.04.05-91 і передбачати технічні рішення, що забезпечують вибухобезпечність систем опалення, вентиляції і кондиціонування.
14.1.2 Гарячі поверхні опалювального і вентиляційного устаткування, трубопроводів і повітроводів, розміщених у приміщеннях, у яких вони створюють небезпеку спалаху газів, парів, аерозолів або пилу, треба ізолювати так, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менш ніж на 20% нижче температури самоспалахування вказаних вище речовин.
