При цьому необхідно використовувати дані працівників ВГРЗ, які першими знайшли і здійснювали евакуацію потерпілих з місця аварії, а також дані додаткового огляду експертами спецодягу потерпілих.

2.3.20. На аварійній ділянці необхідно перевірити наявність розкритих або розгерметизованих саморятувальників, оцінити можливість виникнення високої температури регенеративних патронів. При необхідності патрони та пошкоджені саморятувальники слід вилучити для проведення спеціальної експертизи.

Члени комісії повинні провести аналіз усіх ізолюючих саморятувальників, що знаходилися на аварійній дільниці, перевірити відповідність виданих і зданих до лампової шахти ізолюючих саморятувальників.

2.3.21. Для оцінки можливості самозаймання вугілля необхідно:

- визначити схильність вугілля даного шахтопласта до самозаймання шляхом дослідження в лабораторії НДІГС "Респіратор" проби вугілля, яке відібрано в районі можливого місця виникнення пожежі. У випадку якщо в районі можливого місця виникнення пожежі є геологічні порушення пласта, проби слід відібрати з геологічного порушення;

- у випадку якщо відповідно до висновку НДІГС "Респіратор" пласт віднесений до категорії схильного до самозаймання, необхідно перевірити відповідність проектів розкриття, підготовки, відпрацьовування виїмкових дільниць, схем їх провітрювання, а також переліку профілактичних заходів вимогам нормативних документів. Необхідно також звернути увагу на наявність у згаданих проектах експертного висновку НДІГС "Респіратор". Під час огляду місця виникнення аварії установлюються відповідність фактичного стану обставин на аварійній ділянці проектним рішенням, а також виконання профілактичних заходів.

2.3.22. Члени комісії повинні ретельно оглянути всі приймачі пневмоенергії та підвідні трубопроводи, фланцеві з'єднання з прокладками і рукава шланга на предмет наявності "шипунів" (витоків стисненого повітря). Біля місця витоку стисненого повітря створюються умови високочастотних коливань прогумованих прокладок, накладок або деталей пневматичних рукавів з розщепленими бавовняними нитками. У таких місцях виникає нагрівання до високої температури, яка здатна запалити горючу суміш.

2.3.23. Якщо не вдається відразу визначити джерело запалювання, необхідно проаналізувати обставини та оцінити можливість виключення з розгляду кожного з можливих джерел, залучати методи додаткових досліджень.

2.3.24. У ході роботи експертної комісії в шахті повинні бути зібрані фактичні дані про пожежу, на підставі яких із залученням інших даних можна сформулювати основні висновки про причини пожежі та про порушення, пов'язані з виникненням пожежі, які допущені під час ведення технологічних робіт. У разі необхідності проводиться фотографування або замальовка місця виникнення пожежі, а також вилучення пристроїв, виробів, які спричинили виникнення пожежі. Перевіряються:

необхідні документи і їх відповідність вимогам нормативних документів;

своєчасність розробки та затвердження проекту протипожежного захисту, паспортів, графіків, заходів тощо;

правильність розрахунків параметрів системи протипожежного захисту аварійної дільниці;

своєчасність коректування документації у разі зміни гірничо-геологічних умов, технології ведення гірничих робіт;

наявність обліково-контрольної документації, правильність її ведення, дотримання термінів виконання необхідних оглядів, перевірок, контрольних вимірювань, випробувань, налагоджень тощо і запису їх результатів до відповідних документів;

наявність відхилень під час проведення робіт від загальношахтної проектної документації та дозволів на ці відхилення;

2.4. Вивчення технічної, обліково-контрольної та оперативної документації

2.4.1. Документацію, яка визначає порядок ведення гірничих робіт на аварійній ділянці, представники гірничо-технічної інспекції (або експертної комісії) за завданням голови спеціальної комісії вилучають з діловодства шахти. Вилучена документація протягом усього часу роботи комісії повинна зберігатися в спеціально відведеній опечатаній шухляді (сейфі) так, щоб до неї неможливо було внести зміни або доповнення, які вплинуть на об'єктивність даних, використовуваних для складання висновку експертної комісії або акта розслідування аварії.

2.4.2. Метою вивчення технічної й обліково-контрольної документації шахти та аварійної ділянки є:

перевірка відповідності паспортів, схем, журналів вимогам нормативної документації, правильність їх ведення;

виявлення відхилення від паспортних рішень при виконанні гірничих робіт на аварійній ділянці;

виявлення причин та обставин виникнення пожежі;

оцінка прийнятих у проекті протипожежного захисту шахти способів попередження виникнення пожеж на аварійній ділянці і відповідності їх нормативним документам та конкретним гірничо-геологічним і гірничо-технічним умовам, контроль ефективності способів;

перевірка дотримання параметрів та технології способу протипожежного захисту аварійної дільниці.

2.4.3. Під час вивчення документації необхідно встановити:

наявність виконання розпоряджень контролюючих органів;

забезпеченість шахти (ділянки) необхідним протипожежним устаткованням, приладами та пристроями пожежної сигналізації, зв'язку та оповіщення;

виконання протипожежних заходів і контроль їх ефективності;

наявність паспортів (свідоцтв) на використовуване на аварійній ділянці устатковання та прилади, у яких повинен бути зазначений заводський номер;

наявність у документах підчищень, виправлень, вклейок тощо.

2.4.4. Крім зазначеної документації, експертна комісія може вимагати додаткову документацію:

доповідну записку керівника гірничорятувальних частин про порятунок потерпілих і роботи з ліквідації аварії;

протоколи опитування або пояснювальні записки осіб і працівників шахти, які мають відношення до аварії, дані про аварію;

висновки медичних установ про характер ушкоджень або причини смерті потерпілих;

протоколи або звіти про налагодження і перевірку устатковання та систем захисту;

настанови (інструкції) щодо експлуатації застосовуваного устатковання;

протоколи спеціальних випробувань тощо.

2.4.5. За книгами нарядів та нарядами-путівками установлюються дані про види робіт, які повинні були виконуватися перед аварією, а також робіт з усунення порушень правил протипожежного захисту на аварійній ділянці. Особливу увагу слід приділити фактам про порушення, що були відзначені під час ведення гірничих робіт, провітрювання, бурильно-паливних робіт, вогневих робіт, зрошення, неполадок електроустатковання і гірничих машин, можливості виникнення статичної електрики, що могли спричинити виникнення пожежі.

2.4.6. На підставі диспетчерського журналу встановлюються перші звістки про пожежу, місце її виникнення, а також час виїзду підрозділів аварійно-рятувальної служби або ДВГРС, їх прибуття на шахту і початок введення в дію ПЛА, характер і послідовність дій робочих та інженерно-технічних працівників ділянки в момент виникнення пожежі, у ході її ліквідації і виведення потерпілих у безпечне місце. Експертна комісія проводить вивчення аналізу проб рудникової атмосфери та вимірювання витрати повітря через аварійну ділянку, які виконані підрозділами аварійно-рятувальної служби або ДВГРС у період ліквідації пожежі.

2.4.7. За проектами і паспортами ведення технологічних робіт установлюється їх відповідність вимогам стандартів та інших нормативних документів з безпеки, відзначаються їх відхилення, що вплинули на виникнення пожежі.

2.4.8. Для уточнення характеру перебігу пожежі комісія використовує висновок медичної експертизи про травми потерпілих з урахуванням даних про місцезнаходження людей у період пожежі.

2.4.9. За відповідною документацією необхідно установити дані про професійну підготовку персоналу, зайнятого під час виконання робіт на ділянці, на якій відбулася пожежа, про вхідний та періодичний інструктажі та знання персоналом правил безпеки (насамперед правил пожежної безпеки та правил поведінки людей у шахті, у тому числі у випадку аварії, відповідно до ПЛА.

2.5. Опитування свідків

2.5.1. Опитування свідків комісія виконує з метою виявлення обставин, що передують виникненню пожежі і супроводжують її розвиток, та визначення характеру та обсягів робіт, що виконувалися на аварійній ділянці перед виникненням пожежі, та з'ясування ситуації, що склалася після її виникнення.

2.5.2. Перелік осіб, залучених до опитування, визначає голова комісії, виходячи з характеру, наслідків пожежі та конкретних обставин на момент її виникнення.

До переліку осіб, з якими необхідно провести співбесіду, включаються:

головний інженер шахти;

диспетчер шахти;

начальник технологічної ділянки, на якій сталася аварія;

гірничі майстри, які обслуговують ділянку;

начальник ВТБ шахти та його заступник з протипожежного захисту;

працівники ділянки ВТБ, за якими закріплені вентиляційні маршрути;

чергові керівники підрозділів аварійно-рятувальної служби або ДВГРС, що відповідають за ліквідацію аварії;

начальники аварійних ланок та особистий персонал ланок;

свідки з числа людей, не потерпілих або потерпілих незначно в результаті аварії та здатних викласти своє бачення причин аварії.

2.5.3. Опитування свідків слід проводити як можна оперативніше для того, щоб свідки не забули обставин виникнення пожежі та не змогли домовитися між собою про однакові показання.

З метою усунення істотних протиріч у показаннях опитаних осіб можливе їх повторне спільне опитування. Опитувати свідків необхідно, з огляду на коло їх знань, посадових та професійних обов'язків.

2.5.4. Опитування свідків оформляється протоколом.

3. Складання висновку експертної комісії

3.1. Аналіз даних про обставини пожежі та складання висновку експертної комісії.

3.1.1. На етапі аналізу експертна комісія підводить загальні підсумки з урахуванням усіх наявних даних:

попередньо встановлюється час виникнення пожежі;

розглядаються висновки або протоколи лабораторних випробувань спеціалізованих організацій зразків засобів захисту, електроустатковання, кабелів тощо;

вивчається доповідна записка ВГРЗ про хід ведення гірничорятувальних робіт;

розглядається висновок медичних установ про причину смерті потерпілих та характер ушкоджень їхніх тіл, що виникли в результаті дії уражаючих факторів пожежі;

розглядаються протоколи опитувань;

розроблюється модель виникнення та розвитку пожежі;

обговорюються висновки про причини пожежі та загибелі людей, а також про виявлені порушення і відхилення від цих Правил та інших нормативних документів, які були допущені під час ведення гірничих робіт і які спричинили виникнення пожежі;

розробляються заходи щодо недопущення подібних аварій та підвищення протипожежної безпеки ведення робіт.

3.1.2. За сумою всіх даних експертна комісія робить остаточні висновки про час, місце, обставини та причини пожежі. При необхідності готуються необхідні креслення, фотографії, ескізи демонстраційних малюнків.

3.1.3. За результатами аналізу експертна комісія складає висновок з розслідування причин пожежі, який повинен містити наступні розділи:

загальна характеристика шахти та аварійної ділянки;

обставини, які передують аварії і груповому нещасному випадку;

провітрювання аварійної ділянки;

джерела енергії, які застосовувалися на ділянці;

огляд виробок та встановленого в них устатковання;

визначення місця та часу виникнення пожежі;

характеристика устатковання, на якому виникла пожежа;

аналіз можливих джерел запалювання;

висновки експертної комісії;

рекомендації експертної комісії з попередження подібних аварій та підвищення безпеки робіт;

додатки до висновку експертної комісії (приводяться протоколи та акти спеціальних випробувань, висновки з окремих спеціальних питань, які зроблені іншими організаціями або особами за дорученням експертної комісії і використані при складанні висновку, необхідні виписки з документів, розрахунки).

3.1.4. Про висновок експертної комісії доповідають спеціальній комісії з розслідування причини аварії.

Якщо спеціальна комісія не дає додаткових доручень, то висновок експертної комісії використовується для складання акта спеціального розслідування причин аварії й у повному обсязі приєднується до акта у вигляді додатка.



Перелік нормативних документів, технічної і контрольно-облікової документації, використаної при проведенні експертизи обставин пожежі

ДСТУ 4297:2004. Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги (ISO 11602-2:2000, NEQ);

НАПБ А.01.001-95. Правила пожежної безпеки в Україні;

НАПБ Б.01.004-2000. Правила технічного утримання установок пожежної автоматики;

НАПБ Б.01.008-2004. Правила утримання вогнегасників;

НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників;

ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок;

ДНАОП 0.00-5.12.-01. Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах;

ДНАОП 1.1.30-1.01-00. Правила безпеки у вугільних шахтах;

НАОП 1.1.30-4.02-80. Тимчасове положення про систему аварійного зв'язку у вугільній промисловості;

ДНАОП 1.1.30-5.18-02. Інструкція з ведення вогневих робіт в підземних виробках і надшахтних будівлях;

ДНАОП 1.1.30-5.27-02. Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, що розробляють круті пласти;

ДНАОП 1.1.30-5.28-02. Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування в провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом;

ДНАОП 1.1.30-5.30-02. Інструкція з визначення струмів короткого замикання, вибору і перевірки уставок максимального струмового захисту в мережах напругою до 1200 В;