14. Забороняється запускати двигун автоцистерни у випадках, коли допущено переливання нафтопродукту.
15. У приміщенні розливального відділення не допускається зберігання порожньої і наповненої нафтопродуктом тари, а також сторонніх предметів і обладнання. У приміщенні розливального відділення передбачається головний прохід шириною не менше 2 м. Захаращувати проходи забороняється.
16. Нафтопродукти до бочкотари відпускаються тільки обслуговуючим персоналом підприємства. Перед відпусканням нафтопродуктів обслуговуючий персонал зобов'язаний здійснити огляд тари, що призначена під наливання.
Наливання нафтопродуктів до пошкодженої тари не дозволяється.
Наливати легкозаймисті нафтопродукти слід тільки у металеву тару, пробки якої закручуються та відкручуються спеціальними ключами, виготовленими з матеріалів, що не дають іскор. Наливання легкозаймистих нафтопродуктів до поліетиленової тари забороняється.
Після заповнення нафтопродуктом тару щільно закривають пробками.
1. Приймання і відпускання (відвантаження) нафтопродуктів здійснюється відповідальними особами з числа персоналу підприємства або в їх присутності.
Прийом відпрацьованих нафтопродуктів здійснюється партіями (будь-яка кількість однієї групи з одним загальним паспортом якості).
При прийманні відпрацьованих нафтопродуктів обов'язково перевіряється їх в'язкість, температура спалаху, масова частка механічних домішок і води.
Забороняється приймати на регенерацію відпрацьовані нафтопродукти з температурою спалаху менше 100° C.
2. Під час зберігання сумішей відпрацьованих нафтопродуктів на резервуарах, у яких вони зберігаються, слід застосовувати таку саму дихальну і запобіжну арматуру, як і на резервуарах для зберігання ЛЗР, а під час зберігання відпрацьованих індустріальних і моторних мастил - як на резервуарах для зберігання мастил.
3. Температура підігріву відпрацьованих нафтопродуктів повинна бути на 15° C нижчою за температуру спалаху компонентів, що входять до складу нафтопродуктів.
4. Для зливання або наливання відпрацьованих нафтопродуктів з температурою спалаху 120° C і нижче допускається застосовувати тільки закриті зливно-наливні пристрої.
5. Витратні баки відгінного відділення регенераційних установок повинні містити паливо у кількості не більше добової потреби. Ці баки повинні розміщуватися за межами приміщення.
6. Перед розпалюванням форсунок вогневої печі трубопроводи подачі палива до усіх форсунок, що не працюють, мають бути відглушені.
Розпалювати форсунки вогневої печі без попереднього продування камери згоряння і димової труби водяною парою забороняється. Продування здійснюється не менше 15 хвилин після моменту виходу пари з димової труби.
7. Світлова і звукова сигналізація, що сповіщає обслуговуючий персонал про згасання полум'я, утримується у справному стані.
8. На видному місці кожуха центрифуг (сепараторів), що застосовуються для очищення нафтопродуктів від забруднень, зазначаються відомості про максимально допустиму кількість обертів і максимально допустиме значення завантаження.
9. Перед початком роботи перевіряється стан систем подачі інертного газу до забірного простору центрифуг, а також працездатність машини на холостому ходу.
10. Не допускається завантаження центрифуги за наявності у нафтопродукті твердих (таких, що утворюють іскри) частинок або сторонніх твердих предметів.
11. Відкладення, що накопичуються на стінках центрифуги, під час очищення збираються до металевої тари і видаляються з приміщення.
12. Фільтри-преси регенераційних установок встановлюються на металевих рамах і на фундаменті з негорючого матеріалу. Під фільтрами-пресами встановлюються спеціальні металеві деки для збирання розлитого мастила.
13. Під час роботи регенераційної установки не допускається переповнювати збірники гасу; їх необхідно спорожнювати від нафтопродукту після наповнення і наприкінці зміни.
14. Забороняється зберігати у приміщеннях цеху регенерації промаслений спецодяг, промаслений фільтрувальний картон, папір та інші матеріали.
15. Перед пуском у експлуатацію перегінні куби і парові котли пересувних регенераційних установок перевіряються на гідравлічний тиском.
На парових котлах і перегінних кубах встановлюються запобіжні клапани і манометри. Під час роботи пересувних регенераційних установок обслуговуючий персонал повинен постійно стежити за показаннями КВП.
1. На трубопроводи, що експлуатуються на території підприємства, складаються технологічні схеми, у яких кожен трубопровід відповідно позначається, а запірна арматура - нумерується.
Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати технологічну схему трубопроводів, місцезнаходження засувок та їх призначення, а також у випадку аварії або пожежі вміти переключати засувки відповідно до розроблених планів ліквідації аварії.
2. Технологічні трубопроводи разом з арматурою, що встановлена на них, під час здавання їх в експлуатацію (також після капітального ремонту) піддаються гідравлічному випробуванню на міцність і щільність з'єднань.
3. За станом кріплень надземних трубопроводів і опор для запобігання їх небезпечному провисанню і деформації встановлюється постійний нагляд. Несправності трубопроводів, підвісок опор негайно усуваються.
4. Не дозволяється очищувати трубопровід від пробок, що утворилися у ньому, за допомогою сталевих прутів тощо, що можуть спричинити іскроутворення від тертя або від ударів по трубі.
5. Для відігрівання трубопроводів і вузлів засувок дозволяється застосовувати лише водяну пару, гарячу воду або нагрітий пісок, а також використовувати електропідігрів.
6. Лотки і тунелі під виробничими будівлями, в яких прокладено технологічні трубопроводи, засипаються піском або іншим негорючим матеріалом.
Не допускається наявність порожнин під вибухопожежонебезпечними приміщеннями.
7. Трубопроводи і запірні пристрої підлягають профілактичному обслуговуванню відповідно до графіка, затвердженого головним інженером підприємства. Результати огляду технічного стану і ремонту трубопроводів фіксуються в журналі експлуатації та ремонту технологічних трубопроводів.
8. Наявність тупикових ділянок на трубопроводах не допускається. У тих випадках, коли улаштування таких ділянок необхідно, за ними здійснюється постійний контроль.
9. Забороняється:
експлуатувати трубопроводи за наявності витікання нафтопродукту;
проводити ремонтні роботи на трубопроводах, заповнених нафтопродуктами;
застосовувати непаспортизовані заглушки для відключення ділянок трубопроводу;
відігрівати трубопроводи і вузли засувок за допомогою відкритого вогню;
застосовувати гнучкі шланги як стаціонарні трубопроводи для транспортування нафтопродуктів, за винятком виконання нестаціонарних операцій (спорожнення трубопроводів від залишків нафтопродукту тощо).
1. Фарбування, покриття виробів лаком і емаллю, а також миття і знежирювання деталей з використанням бензинів та інших ЛЗР виконується в окремих приміщеннях або на відокремлених виробничих ділянках, забезпечених первинними засобами пожежогасіння.
2. У фарбувальних цехах, фарбоприготувальних відділеннях, на складах лакофарбових матеріалів, у місцях миття та знежирювання деталей з використанням ЛЗР та ГР не допускається виконання робіт, що пов'язані з використанням відкритого вогню та з іскроутворенням (електрогазозварювання, точіння тощо).
3. Лакофарбувальні матеріали повинні надходити до робочого місця у готовому вигляді. Змішувати і розчиняти лаки і фарби слід у спеціально відведеному, ізольованому і добре провітрюваному приміщенні або на відкритому майданчику.
4. Лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:
у складі при фарбоприготувальному відділенні - у кількості не більше тридобової потреби (дозволяється зберігання лакофарбових матеріалів безпосередньо в приміщенні фарбоприготування без улаштування окремої комори, якщо добова витрата цих матеріалів не перевищує 300 кг);
у цеховій коморі - у кількості, що не перевищує змінну потребу;
на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємність фарбонагнітального бака чи стандартної фляги (40 л), причому тара має бути щільно закритою.
5. На кожній діжці, бідоні та іншій тарі з лакофарбовим матеріалом, розчинником тощо наклеюється наклейка або кріпиться бірка з точною назвою цих матеріалів та даними про пожежонебезпечні властивості.
Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів щільно закривається і зберігається на спеціально відведених майданчиках.
6. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше 2 м облицьовуються негорючим матеріалом, який легко очищається від забруднень.
7. За станом примусової припливно-витяжної вентиляції та системами місцевих відсмоктувань з фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного пофарбування, сушильних камер тощо, якими в обов'язковому порядку обладнуються приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних підрозділів, здійснюється постійний технічний нагляд.
Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, якщо відключені системи вентиляції. Необхідно передбачати захисне блокування, яке виключає можливість подавання матеріалів (або стисненого повітря) до розпилювальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень обладнуються звуковою або світловою сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.
8. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць, фарбувального та сушильного обладнання слід застосовувати у вибухобезпечному виконанні.
9. У разі використання в одній камері різних лакофарбових матеріалів (нітроцелюлозних, олійних, алкідних тощо) перед зміною фарби камеру необхідно старанно очищати від залишків фарби іншого типу.
10. У разі ручного фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних виробів (типу цистерн тощо) передбачається в них не менше двох отворів (люків) з протилежних боків: один - для витяжки, другий - для підсмоктування свіжого повітря. Пофарбування починається з боку отворів (люків) для витяжки повітря. Об'єм вентильованого повітря розраховується на розведення парів розчинників у середньому до граничнодопустимих концентрацій.
11. Повітря, що відсмоктується від місця фарбування розпиленням (камери, кабіни, грати на підлозі), підлягає очищенню від часток горючих фарб і лаків за допомогою гідрофільтрів ("мокрий" спосіб) або інших ефективних пристроїв очищення.
12. Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки розміщуються поза фарбувальними камерами.
Фарборозпилювачі заземлюються.
13. Фарборозпилювачі та шланги в кінці зміни очищаються й промиваються від залишків лакофарбових матеріалів.
Фарбувальні камери очищаються від залишків фарби залежно від її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція).
Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер після накопичення фарби, але не рідше одного разу на тиждень, очищаються від залишків фарби та не рідше одного разу за зміну - від фарби, що плаває на поверхні води.
Огляд форсунок гідрофільтрів здійснюється регулярно один раз на добу. За необхідності здійснюється їх очищення.
14. У разі застосування фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівач установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, забезпечується на робочому місці попереджувальним написом "Вогненебезпечно! Високий тиск". Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення підлягають перевірці та промиванню не рідше одного разу на тиждень.
15. Робота з ручною електростатичною установкою здійснюється відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації цієї установки. Після закінчення роботи висока напруга відключається, після чого система промивається відповідним розчинником.
16. Приміщення для проведення фарбувальних робіт забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які попереджають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників.
17. Не дозволяється:
проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;
об'єднувати у спільну витяжну систему вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних відділень, місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устатковання з вентиляційними системами інших виробництв;
захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральним ганчір'ям тощо;
залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;
готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;
застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.
18. Під час експлуатації фарбувальних дільниць, крім вимог, викладених у цьому підрозділі, необхідно також керуватися вимогами НАПБ А.01.001-2004.
1. Технологічне обладнання, прилади опалення та електрообладнання деревообробних дільниць необхідно після кожної зміни очищати від пилу тощо.
2. У деревообробних дільницях забороняється:
зберігати пиломатеріали у кількості, що перевищує змінну потребу;
залишати після закінчення зміни на робочих місцях відходи виробництва, горючі матеріали тощо.
3. До місць зберігання пиломатеріалів на відкритих площадках забезпечується вільний доступ для пожежної техніки. У протипожежних розривах між штабелями не допускається складувати матеріали, обладнання тощо.
