---

3.6.7. Забороняється застосовувати в будівництві (ремонті) і

виробництві матеріали та речовини, про які немає даних щодо

пожежної небезпеки.

Застосування придбаного за кордоном технологічного обладнання

дозволяється лише за умови відповідності його вимогам нормативних

актів з пожежної безпеки, що діють в Україні.

Реконструкція та технічне переоснащення об'єктів (суден), що

здійснюється іноземними фірмами, повинні відповідати чинним в

Україні нормативним актам.

3.6.8. Приміщення малярної майстерні має бути обладнане

примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Вентилятори витяжних

систем мають бути у вибухобезпечному виконанні.

Забороняється працювати в майстерні, якщо не працює система

вентиляції.

3.6.9. На суднах валовою тоннажністю менше 300 рег.т

дозволено зберігати ЛЗР у сталевих газонепроникних шафах або

ящиках. Допускається зберігати в таких ємкостях підвісні мотори.

У середині шаф або ящиків рідини слід зберігати в металевих

каністрах або в банках зі щільними кришками.

Загальна місткість каністр та банок для ЛЗР, яку можна

зберігати на судні, не повинна перевищувати 50 л.

На дверях шафи зовні повинен бути напис "Вогненебезпечно. Не

курити".

3.6.10. Старший помічник капітана зобов'язаний щодня

обходити, а щотижня перевіряти стан малярного та ліхтарного

приміщень, правильність зберігання матеріалів та інструменту і

вживати негайних заходів до усунення виявлених недоліків.

3.7. Протипожежний режим у приміщеннях машинно-котельного та

рефрижераторного відділень

3.7.1. Машинно-котельне відділення (надалі - МКВ) та РВ

повинні утримуватись в чистоті та порядку.

Накопичення ГР у ллялах та під пайолами неприпустиме.

Слід проводити щоденні прибирання МКВ, не допускаючи

скупчення сміття і промоченого нафтопродуктами чи фарбами

обтирочного матеріалу, здатного самозайматися.

Простір під плитами повинен утримуватись у чистоті. Усі

трубопроводи, розташовані під плитами МВ, не повинні мати

нещільностей. Лляла мають бути чистими.

3.7.2. Приміщення повинні мати справні двері, трапи та

аварійні виходи для евакуації людей.

На дверях основних виходів з обох боків, а також у самих

приміщеннях на помітних місцях повинен бути напис або знак

"Забороняється курити".

Аварійні виходи для евакуації людей повинні мати вказівники

їх місцезнаходження та знак "Вихід тут" (на дверях аварійних

виходів - з обох боків).

З внутрішньго боку дверей приміщень слід вивісити план

евакуації людей.

3.7.3. Забороняється зберігання в ллялах та під пайолами

горючих та вибухонебезбечних матеріалів.

3.7.4. Усе промаслене ганчір'я належить складати в спеціальні

металеві ящики з написом "Ящик для промасленого ганчір'я". Після

закінчення прибирання та при кожній заміні вахти ящик слід

очищати.

Ящики для промасленого ганчір'я повинні мати ємкість, не

більшу за 0,125 м3, мати щільні кришки і встановлюватись не ближче

одного метра від трубопроводів та частин машин, що нагріваються, а

також котельних установок.

3.7.5. Обтиральні сухі матеріали (пакля, ганчір'я та інше),

які не використовувались, слід зберігати в спеціальних металевих

ящиках, які щільно закриваються, з написом "Чисте ганчір'я,

клоччя".

Мастильні матеріали слід зберігати тільки в спеціально

відведених місцях у металевій тарі, яка щільно закривається

кришкою та має витратні крани.

Мастильні матеріали в маслянках та іншій дрібній тарі слід

зберігати в спеціальних щільно закритих металевих шафах.

3.7.6. Забороняється захаращувати проходи в МКВ деталями,

інструментами, інвентарем та різними матеріалами.

3.7.7. Усе запірне обладнання на дверях повинно бути завжди в

робочому стані.

3.7.8. Забороняється, як правило, прокладання різних

комунікацій (електричних кабелів, газових шлангів тощо) у дверних

прорізах МКВ. Таке прокладання дозволяється, як випадок (для

забезпечення термінового ремонту головних механізмів та машин,

аварійній подачі електроенергії), на час, що потрібний для

проведення термінових робіт з відповідним забезпеченням

протипожежних заходів і записом у вахтовому машинному журналі.

3.7.9. Вентиляція МКВ повинна бути в справному стані.

Вентиляційні труби повинні мати заслінки або засувки, що повністю

перекривають вентиляційні отвори.

Вентиляційну систему потрібно утримувати в чистоті, регулярно

очищати від нашарування масел, пилу та бруду.

Усі металеві повітропроводи, фільтри та інше обладнання

витяжних установок, що транспортують ГГ та ГР, повинні бути

заземлені та захищені від накопичення статичної електрики.

3.7.10. Наявність у МКВ виробів з деревини є неприпустимим,

за винятком аварійного майна, що просочене вогнезахисними

речовинами (антипіренами).

3.7.11. МКВ, приміщення рефрижераторних установок, тунель

гребного валу та приміщення насосних агрегатів слід оглядати не

рідше одного разу на добу.

Випробовування приводів закриттів вентиляційних каналів та

отворів, світлових люків, основних та запасних виходів повинно

проводитися не рідше одного разу на сім діб. При цьому слід

перевіряти стан наявних штатних протипожежних засобів

(вогнегасників, ПК, шлангів, ДІА тощо).

Результати перевірки слід занести у вахтовий машинний журнал.

3.7.12. Забороняється у МКВ:

користуватися відкритим вогнем і курити;

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального

навчання та протипожежного інструктажу;

експлуатувати установки в разі підтікання палива з системи

паливоподачі;

розпалювати котли на рідкому паливі без їх попереднього

продування, подавати паливо, коли форсунки згасли;

працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й

регулювання;

сушити спецодяг, взуття або інші матеріали на казанах,

паропроводах тощо;

користуватися переносними електролампами без захисних

ковпаків.

Машинне відділення

3.7.13. На кожному двигуні внутрішнього згоряння (надалі -

ДВЗ), у місцях, що добре видні, повинні бути розміщені

попереджувальні написи, які забороняють відкриття люків картера

раніше ніж через 10-20 хвилин після зупинки двигуна.

3.7.14. ДВЗ та система паливопроводу повинні мати обладнання

(стічні канавки, трубопроводи тощо), які забезпечують стікання

палива, що витекло, до стічної цистерни.

Функціонування та справність швидкозапірних клапанів паливних

цистерн слід перевіряти перед виходом у море, про результати

перевірки слід робити запис у журналі технічного стану.

3.7.15. Допустима температура нагрівання поверхні ізоляції

газовипускних колекторів визначається в кожному окремому випадку,

зважаючи на конкретні умови, але не вище за +200 град.С.

3.7.16. Поверхні механізмів, обладнання та трубопроводи, які

нагріваються під час роботи до температури вище ніж +200 град.С,

повинні бути заізольовані. Ізоляція має бути виконана з негорючих

матеріалів.

Якщо ізоляція може поглинати нафту, то в машинних

приміщеннях, де зберігається або використовується рідке паливо чи

масло, ізоляцію слід обшити металевими листами або іншими

негорючими еквівалентними нафтонепроникними матеріалами; мають

бути вжиті заходи, що запобігають руйнуванню ізоляції від вібрації

та механічних пошкоджень.

Забороняється експлуатація ДВЗ, які не мають передбаченої в

проекті теплоізоляції на газовипускних колекторах (або фланцевих

з'єднаннях) та в яких пошкоджена теплоізоляція.

3.7.17. На суднах, які перевозять легкозаймисті та горючі

вантажі, а також на буксирах, які працюють з такими суднами,

газовипускні труби повинні мати іскрогасники.

3.7.18. Іскрогасники мають бути ввімкнені на весь період

рейсу, діяти постійно, у тому числі й на недегазованих

нафтоналивних суднах. На нафтоналивних суднах, які пройшли повну

дегазацію в одиночному плаванні, дозволяється вимикати

іскрогасники.

3.7.19. Укладні цистерни, насоси, фільтри та інше обладнання,

з якого можливе витікання палива, повинні мати піддони із стічними

трубами або спускними пробками.

Поблизу вмонтованих та вкладних цистерн великих габаритів

допускається встановлювати місцеві піддони тільки під арматурою.

3.7.20. Цистерни для запасів палива слід оглядати щоразу під

час дегазації, яка проводиться у зв'язку з докуванням судна.

3.7.21. Підігрівання палива в цистернах, що сполучені з

атмосферою, може проводитись до температури, яка на 10 град.С

нижче за температуру спалаху парів палива.

Котельне відділення

3.7.22. У котельному відділенні (надалі - КВ) при роботі на

будь-якому паливі потрібно:

не допускати його витікання із системи паливопроводу, а також

витікання масла з допоміжних механізмів, особливо при розташуванні

їх над гарячими частинами котла та паропроводами;

стежити за станом цегляної кладки, особливо поду топки, не

допускати його руйнування;

підтримувати в справному стані обшивку та ізоляцію котла в

місцях, де відсутня двошарова обшивка, при цьому особливу увагу

слід звертати на стан каркаса, обшивки й ізоляції котлів з дуттям

безпосередньо в топку;

не допускати спалення в топці котла сміття, клоччя та

ганчір'я;

користуватися піддонами при розборці та очищуванні форсунок

та паливних насосів. Розбирання та очищення слід проводити в

місцях, які найбільш віддалені від котла;

не допускати накопичення палива в топках та в повітряному

коробі котла, паливо з піддонів слід видаляти під час кожної

вахти.

3.7.23. Дозволяється заносити в КВ гас лише в закритій

металевій тарі і тільки для промивання деталей розібраних

механізмів, паливних фільтрів та форсунок.

При промиванні слід дотримуватись граничної обережності.

Пролитий гас потрібно негайно витерти ганчір'ям (клоччям),

яке слід відразу винести з котельного відділення.

3.7.24. Забороняється заносити до КВ ЛЗР та нафтопродукти,

які мають температуру спалаху нижчу за +28 град.С (бензин, ефір,

ацетилен тощо).

3.7.25. При ручному управлінні горінням у котлі і

розпалюванні холодної топки послідовне запалювання всіх форсунок

слід проводити тільки від смолоскипа.

3.7.26. При роботі котла на твердому паливі слід, після

очищення топки, очистити піддувало; шлак та золу відгребти від

котла, залити водою та винести з КВ.

3.7.27. Після припинення дії котла протягом 1 години слід

вести нагляд за КВ.

3.7.28. Забороняється приймати вологе та свіжодобуте вугілля,

а також вугілля з температурою вище за +35 град.С. Слід пам'ятати,

що підвищення температури вугілля вище +45 град.С - ознака

можливого самозаймання.

Перевірку температури вугілля в бункерах слід проводити під

час кожної вахти.

3.7.29. У темряві, у дощову або снігову погоду, у шторм або

під час миття палуби всі горловини та люки вугільних трюмів слід

тримати щільно зачиненими.

3.7.30. Неприпустиме попадання у вугілля ГМ, ЛЗР, речовин, що

сприяють самозайманню вугілля.

3.7.31. Забороняються введення в дію і робота котла,

технічний стан якого не забезпечує безпечну експлуатацію.

3.7.32. Не рідше одного разу на місяць, а також перед кожним

виходом у рейс належить перевіряти дію всіх засобів гасіння пожежі

в КВ і в бункерах, згідно з інструкціями до експлуатації засобів

пожежогасіння.

Рефрижераторне відділення

3.7.33. Під час роботи в РВ слід знати, що при об'ємній

концентрації аміаку в повітрі понад 11% та наявності відкритого

полум'я починається горіння аміаку.

Концентрація аміаку в повітрі від 16 до 26,8%

вибухонебезпечна. При нагріванні суміші аміаку з повітрям до +100

град.С межа вибухання розширюється від 14,5 до 29,5%.

3.7.34. Пропуск аміаку в сальниках компресорів, запірної

арматури і в з'єднаннях труб слід усунути негайно при його

виявленні.

3.7.35. Забороняється користуватися відкритим полум'ям при

огляді циліндрів, картера, промпосудин та інших частин

компресорів, механізмів та апаратів після їх розкриття.

3.7.36. Забороняється випробовувати системи рефрижераторної

установки повітряно-аміачною сумішшю.

3.7.37. Система вентиляції РВ повинна бути справною,

достатньо ефективною і автономною за конструкцією.

Приміщення слід обладнувати аварійною вентиляцією, яка

забезпечує 40-разовий обмін повітря на годину для приміщень

аміачних холодильних машин і 20-разовий обмін - для приміщень

хладонових машин.

3.7.38. Системи водяних завіс РВ з холодильною установкою на

аміаку повинні утримуватися в постійній готовності до дії.

3.7.39. Поблизу двох входів до РВ потрібно розташувати по два

комплекти ДІА та газонепроникних костюмів.

3.8. Протипожежний режим у вантажних приміщеннях

3.8.1. Усі частини протипожежного обладнання трюмів (засобів

пожежогасіння, вуглекислотного гасіння тощо), що виступають,

повинні бути огороджені кожухами та гратами які оберігають їх від

механічних пошкоджень вантажем.

3.8.2. Перед початком завантаження судна слід оглянути трюми

і переконатися в їх готовності до прийняття вантажу, слід також

оглянути лляли та приймальні відгалуження осушувальних

трубопроводів.

3.8.3. На комінгсах люків вантажних трюмів повинні бути чіткі

написи українською та англійською мовами "Не курити" та "No

smoking".

3.8.4. Трюми слід утримувати в чистоті і порядку. Після

кожного розвантаження їх слід очищати, провітрювати, оглядати та

підготовляти до навантаження і перевезення нового вантажу.