23. НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників.

24. НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників.

25. Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), 6-е видання.




ДОДАТОК Б

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цих Рекомендаціях наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Автостоянка (гараж за ДБН В.2.3-15) - будинок (споруда), частина будинку (споруди) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання автомобілів та інших автотранспортних засобів (мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів тощо) з наявністю (або без наявності) елементів їх технічного обслуговування.

Підземна автостоянка - підземна споруда (або підземна частина будинку), що призначена для зберігання автомобілів.

Вбудована автостоянка - автостоянка, яка розташована в межах огороджувальних конструкцій будинку (споруди).

Прибудована автостоянка - автостоянка, яка примикає до зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку (споруди).

Вбудовано-прибудована автостоянка - автостоянка, конструктивна схема якої прийнята в межах огороджувальних конструкцій основного будинку (споруди), а частина виступає за її межі.

Автоматизовані підземні автостоянки - автостоянки, в яких процес в'їзду (виїзду) автомобіля на місце для паркування відбувається без участі водія (та пасажирів).

Клас вогнестійкості будівельних конструкцій - позначення вогнестійкості будівельних конструкцій, що складається з умовних літерних позначень граничних станів будівельних конструкцій і числа, що відповідає нормованій межі вогнестійкості у хвилинах, із ряду 15, 30, 45, 60, 90, 120, 150, 180, 240, 360.

Кабельна лінія - лінія, яка призначена для передачі електроенергії або окремих її імпульсів і складається з одного або декількох паралельних кабелів із з'єднувальними, стопорними та кінцевими муфтами (ущільненнями) та кріпильними деталями, що прокладена відповідно до вимог технічної документації у коробах; гнучких металевих рукавах; трубах; на лотоках; на тросах; на роликах; ізоляторах; вільним підвішуванням; безпосередньо на поверхні стін, стель; у порожнинах будівельних конструкцій або в інший спосіб. До кабельних ліній відносяться лінії, що виконані силовими кабелями, контрольними кабелями та кабелями зв'язку.

Вогнестійкість кабельної лінії - спроможність кабельної лінії, прокладеної певним способом, зберігати функціональність за умов пожежі.

Засоби індивідуального захисту органів дихання - дихальний апарат, що забезпечує захист органів дихання від токсичних продуктів горіння під час евакуації та рятування людей в безпечну зону під час пожежі.

Припливний вентиляційний отвір - отвір, що забезпечує сполучення об'єму приміщення автостоянки з навколишнім середовищем, призначений для надходження припливного повітря, який має бути відкритий постійно, або відчинятись автоматично одночасно з запуском системи димовидалення.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками.

Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного робочого процесу.

Система природного димовидалення - комплекс технічних засобів, призначений для видалення летких продуктів згоряння (зокрема диму) з приміщень та шляхів евакуації будинків і споруд у разі пожежі.

Система примусового димовидалення - комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення летких продуктів згоряння (зокрема диму) з приміщень та шляхів евакуації будинків і споруд у разі пожежі.

Система підпору повітря - комплекс технічних засобів, призначений для запобігання поширенню, у разі пожежі, летких продуктів згоряння (зокрема диму) за рахунок створення надлишкового тиску повітря на незадимлюваних сходових клітках, у протипожежних тамбур-шлюзах, ліфтових холах, шахтах ліфтів та інших об'ємах будинків і споруд, що підлягають захисту відповідно до вимог, установлених у нормативних документах.

Протипожежний відсік - частина будинку, відокремлена від інших частин протипожежними стінами 1-го типу, перекриттями 1-го типу. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів зсередини назовні (в разі виникнення пожежі всередині відсіку) або всередину (в разі виникнення пожежі ззовні) протягом нормованого часу.

Протипожежний тамбур-шлюз - об'ємний елемент частини приміщення, відокремлений від інших частин приміщення протипожежними перешкодами та розташований безпосередньо в місцях входу (виходу) з приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Призначенням протипожежного тамбур-шлюзу є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів за межі приміщення або всередину приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти.



ДОДАТОК В

ОСНАЩЕННЯ АВТОСТОЯНОК ВОГНЕГАСНИКАМИ

Автостоянки слід оснащувати вогнегасниками згідно з НАПБ Б.03.001 та цим додатком.

Оснащення вогнегасниками автоматизованих автостоянок слід здійснювати згідно з розділом 4 цих Рекомендацій.

Автостоянки слід оснащувати вогнегасниками до здачі їх в експлуатацію.

Необхідна кількість вогнегасників (для місць зберігання автомобілів) визначається окремо на кожний протипожежний відсік згідно з таблицею В.1. Оснащення розташованих в автостоянках приміщень іншого призначення слід здійснювати згідно з НАПБ Б.03.001.


Таблиця В.1 - Оснащення вогнегасниками місць зберігання автомобілів

з/п

Кількість машино-місць

Мінімальна кількість вогнегасників одного з типів

1

До 10

порошковий

водопінний

один (закачний або з газом - витискувачем у балоні) із зарядом вогнегасної речовини не менше за 5 кг (ВП-5(з) або ВП-5)

один (закачний або з газом - витискувачем у балоні) із зарядом вогнегасної речовини не менше за 9 кг (ВВП-9)

2

більше 10

На кожні наступні 15 машино-місць - згідно з пунктом 1 цієї таблиці

Примітка 1. Додатково на кожні 100 машино-місць у кожному протипожежному відсіку автостоянки слід передбачати пересувний порошковий (закачний або з газом-витискувачем у балоні) вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини не менше за 50 кг (ВП-50(з) або ВП-50) або пересувний вогнегасник водопінний із зарядом вогнегасної речовини не менше за 100 кг (ВВП-100).

Примітка 2. Автостоянки можуть оснащуватися вогнегасниками з більшою масою вогнегасної речовини ніж зазначено у цій таблиці, але при цьому їх кількість не повинна зменшуватися.


Переносні та пересувні вогнегасники повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675 і ДСТУ 3734 (ГОСТ 30612) відповідно.

Для зазначення місцезнаходження вогнегасників використовується знак згідно з ДСТУ ISO 6309. Такий знак повинен бути розміщений на видному місці на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги.

Вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009 та НАПБ Б.01.008.

Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних та видних місцях (проходах, біля входів або виходів з приміщень тощо).

Переносні вогнегасники розміщаються шляхом:

- навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше за 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- установлювання в пожежні шафи (шафи пожежних кран-комплектів) або у спеціальні тумби.

Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах (шафах пожежних кран-комплектів) повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі вогнегасників.


ДОДАТОК Г

ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ ВЕРХНЬОГО ПОВЕРХУ АВТОСТОЯНКИ ДО ЦОКОЛЬНОГО АБО ПІДЗЕМНОГО

Цокольним поверхом автостоянки вважається поверх, що задовольняє умові:

а<-Л (Г.1)

де а - висота від планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху підземної автостоянки (рис. Г.1), м;

Л - висота верхнього поверху підземної автостоянки від підлоги до стелі, м.




Рисунок Г.1 - Схема підрахунку кількості підземних поверхів автостоянки


У разі, коли планувальні позначки землі (біля поверху) мають різні відмітки, значення "а" можна визначити за формулою:



(Г.2)


де Рп - планувальні позначки (відмітки) землі біля кутів зовнішніх стін верхнього поверху автостоянки (визначаються за генеральним планом об'єкта), м;

п - кількість кутів зовнішніх стін верхнього поверху автостоянки;

Рц - позначка (відмітка) підлоги верхнього поверху автостоянки конкретного об'єкта, м.

Якщо автостоянка, або деякі її частини, мають форму кола, еліпса або дуги, то планувальні позначки (відмітки) землі біля зовнішніх стін визначають:

- для кола беруться чотири точки, що є перетинами взаємоперпендикулярних діаметрів з колом;

- для еліпса беруться чотири точки, що є перетинами найбільшого та найменшого діаметрів з еліпсом;

- для дуги беруться три точки (по краях дуги та її середині).


Приклад розрахунку значення "а" (висоти від планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху):


Рисунок Г.2 - Схематичний план розташування верхнього поверху автостоянки




Так як а > - Л, то поверх вважається підземним.





Зміст

1. Загальні положення

2. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення автостоянок

3. Інженерно-технічні рішення автостоянок

3.1. Автоматичні установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

3.2. Протипожежне водопостачання

3.3. Протидимний захист

3.4. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей

3.5. Електропостачання

3.6. Аварійне (евакуаційне) освітлення

4. Автоматизовані підземні автостоянки

4.1. Загальні об'ємно-планувальні, конструктивні та інженерно-технічні рішення автоматизованих автостоянок

4.2. Специфічні вимоги до автоматизованих автостоянок циліндричної форми

4.3. Специфічні вимоги до автоматизованих автостоянок зі стелажним способом зберігання автомобілів

Додаток А Нормативні посилання

Додаток Б Терміни та визначення

Додаток В Оснащення автостоянок вогнегасниками

Додаток Г Визначення належності верхнього поверху автостоянки до цокольного або підземного


Примечание. Приведенный текст преобразован в формат .doc с отсканированного документа, в котором некорректно отображались рисунки и формулы, поэтому их необходимо уточнять по официальному изданию.