Страница 6: НПАОП 0.00-1.73-14. Правила охорони праці та безпечноїексплуатації технологічнихтрубопроводів (54573)

Дефекти зварних з'єднань протяжністю менше 30 % кола стику, виявлені під час контролю, підлягають виправленню шляхом місцевої вибірки і подальшого зварювання (без повторного зварювання всього з'єднання) ділянки зварного шва, якщо розміри вибірки після видалення дефектної ділянки шва не перевищують допустимих значень, наведених у додатку 14.

Зварне з'єднання з дефектами протяжністю понад 30 % кола стику необхідно вирізати і на його місце вварити "котушку" завдовжки не менше 100 мм.

Після усунення дефектів зварних з'єднань, виявлених під час контролю, зварні з'єднання підлягають повторному контролю ультразвуковим методом

згідно з ДСТУ Е№ 1714:2005 або радіографічним методом згідно з ДСТУ Е№ 1435:2005.

Труби, деталі трубопроводів, арматуру, у тому числі литу (корпуси засувок, вентилі, клапани), необхідно відбраковувати у випадку, якщо результати повторного контролю визнано незадовільними.

Результати перевірки зварних з'єднань необхідно заносити у свідоцтво про монтаж, ремонт або заміну ділянок трубопроводу.

1. Антикорозійний захист і теплову ізоляцію трубопроводів необхідно виконувати після закінчення усіх ремонтних робіт.
2. Перед введенням трубопроводу в експлуатацію після проведеного ремонту необхідно зробити зовнішній огляд трубопроводу, продувальних ліній, дренажів і свічок, перевірку наявності необхідних заглушок на трубопроводах відповідно до схеми встановлення заглушок та їх зняття після ремонту, випробування на міцність та щільність, а також додаткове пневматичне випробування на щільність з визначенням падіння тиску під час випробування.
3. Після випробування трубопроводу на щільність з визначенням падіння тиску під час випробування необхідно скласти свідоцтво про монтаж, ремонт або заміну ділянок трубопроводу.
4. Вимоги безпечної експлуатації трубопроводів, які необхідно врахо-вувати під час внесення змін до проектної документації
5. 1. Під час внесення змін до проектної документації на трубопроводи необхідно забезпечити дотримання вимог чинних стандартів щодо забезпечення надійності.
   2. У проектній документації або в паспорті трубопроводу необхідно вказувати розрахунковий строк служби трубопроводу.
   3. Трубопроводи повинні бути надійно захищені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" та ГОСТ 12.1.03081 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".
   4. Для трубопроводів необхідно застосовувати труби з нормованими хімічним складом і механічними властивостями металу, які під час їх виробництва піддавалися гідравлічним випробуванням або контролю неруйнівними методами по всій довжині, що визначається в технічних умовах на постачання або в сертифікаті виробника труб.
   5. Труби електрозварні зі спіральним швом допускається застосовувати для прямих ділянок трубопроводу.
   6. Для трубопроводів I та II категорій з технологічним середовищем груп А і Б необхідно застосовувати безшовні труби і фасонні деталі із цих труб, виготовлені зі зливка металу, якщо під час їх виготовлення був проведений контроль методом ультразвукової дефектоскопії в обсязі 100 % по всій поверхні.
   7. Для трубопроводів I та II категорій, які призначені для транспортування зріджених вуглеводних газів, а також речовин, що відносяться до групи технологічного середовища А(а), необхідно застосовувати безшовні гарячеде- формовані та холоднодеформовані сталеві труби.
   8. Допускається застосування електрозварних труб з умовним діаметром більше 400 мм для трубопроводів, що транспортують речовини групи А(а) і зріджені вуглеводні гази зі швидкістю корозії металу до 0,1 мм/рік під робочим тиском до 2,5 МПа і температурою до 200° C, якщо вони відповідно до технічних умов на постачання пройшли термообробку, а їх зварні шви піддавалися 100 % контролю неруйнівними методами (ультразвуковим або рентгенографічним) і випробуванню на загин або ударну в'язкість.
   9. Для трубопроводів I та II категорій, призначених для транспортування технологічного середовища, що відноситься до груп А(б), Б(а) і Б(б), крім зріджених вуглеводних газів під тиском понад 1,6 МПа і груп Б(в) і В під тиском понад 2,5 МПа або з температурою понад 300° C, допускається застосовувати електрозварні сталеві труби, які повинні бути в термообробленому стані, а їх зварні шви піддавалися 100 % контролю неруйнівними методами (ультразвуковим або рентгенографічним) і випробуванню на загин або ударну в'язкість.
   10. Для транспортування технологічного середовища, яке не спричинює корозійного розтріскування металу, допускається застосовувати нетермооб- роблені електрозварні труби зі співвідношенням зовнішнього діаметра до товщини стінки, що дорівнює або перевищує 50.

Електрозварні труби, які контактують з технологічним середовищем, яке спричинює корозійне розтріскування металу незалежно від тиску і товщини стінки, повинні бути в термообробленому стані, а їх зварні шви - рівномірні основному металу і під час виготовлення пройшли 100 % контроль неруйнівними методами.

1. Для транспортування технологічного середовища групи В допускається застосовувати труби із вуглецевої напівспокійної сталі з товщиною стінки не більше 12 мм за розрахунковою температурою навколишнього повітря не нижче мінус 30° C і температурою стінки трубопроводу під час експлуатації не нижче мінус 20° C.
2. 1. Труби із вуглецевої киплячої сталі допускається застосовувати для технологічного середовища групи В з товщиною стінки не більше 8 мм під тиском не більше 1,6 МПа у районах з розрахунковою температурою повітря не нижче мінус 10° C.
   2. Для корозійних та ерозійних технологічних середовищ матеріали труб і деталей трубопроводу необхідно вибирати відповідно до додатків 15 - 17, у яких умови застосування матеріалів встановлені для швидкості корозії не більше 0,5 мм/рік.
   3. Товщина стінки труб і деталей трубопроводів повинна визначатися розрахунком на міцність залежно від розрахункових параметрів, корозійних і ерозійних властивостей середовища.

Трубопроводи, які піддаються випробуванню на міцність і щільність спільно з апаратом, мають бути розраховані на міцність з урахуванням тиску випробування апарата.

Під час вибору товщини стінки труб і деталей трубопроводів необхідно враховувати особливості технології їх виготовлення (згинання, збірка, зварювання).

За розрахунковий тиск у трубопроводі необхідно приймати:

• розрахунковий тиск для апарата, з яким сполучений трубопровід;
• для напірних ділянок трубопроводів (після насосів, компресорів, газодувок) - максимальний тиск, що розвивається відцентровою машиною при закритій засувці з боку нагнітання; а для поршневих машин - тиск спрацьовування запобіжного клапана, встановленого на джерелі тиску;
• для трубопроводів зі встановленими на них запобіжними клапанами - тиск налаштування запобіжного клапана.
• 1. Під час розрахунку товщини стінки трубопроводів надбавку на компенсацію корозійного зносу до розрахункової товщини стінки необхідно вибирати за умови забезпечення необхідного розрахункового строку служби трубопроводу і швидкості корозії.
  2. Конструкцію фланців для з'єднання труб і матеріали для них необхідно вибирати з урахуванням параметрів технологічного середовища.

Для технологічного середовища під умовним тиском не більше 2,5 МПа і температурою не більше 300° C необхідно застосовувати плоскі приварні фланці.

Для технологічного середовища під умовним тиском понад 2,5 МПа незалежно від температури або з робочою температурою понад 300° C необхідно застосовувати приварні стикові фланці.

Тип ущільнюючих поверхонь фланців необхідно вибирати згідно з додатком 18 залежно від групи небезпеки технологічного середовища і класу небезпеки речовин.

Для технологічного середовища груп А і Б технологічних об'єктів І категорії вибухонебезпеки застосування фланців з гладкою ущільнюючою поверхнею не допускається, за виключенням випадків застосування спірально-нави- тих прокладок.

1. Прокладки для ущільнювання фланцевих з'єднань трубопроводу низького тиску необхідно вибирати згідно з ДСТУ ГОСТ 24188:2008 "Прокладки. Конструкция" залежно від технологічного середовища та його параметрів.

Для ущільнювання фланцевих з'єднань трубопроводів високого тиску застосовуються металічні прокладки - лінзи плоскі восьмикутного, овального та інших перетинів.

1. Кріпильні деталі для фланцевих з'єднань трубопроводів (болти, шпильки, гайки) необхідно вибирати залежно від робочих умов і марок сталей фланців.

Для фланцевих з'єднань, що працюють з температурою технологічного середовища понад 300° C або нижче мінус 40° C, незалежно від тиску, застосовуються шпильки.

Твердість болтів (шпильок) має бути вище твердості гайок не менше ніж на 10 - 15 НВ.

Матеріали інших деталей трубопроводів (відводи, переходи, трійники, заглушки) повинні відповідати матеріалу труб, з якими вони з'єднуються.

1. Деталі трубопроводів для технологічних середовищ, що спричинюють корозійне розтріскування металу незалежно від конструкції, марки сталі і технології виготовлення, повинні бути термооброблені.
2. 1. Під час вибору типу арматури необхідно враховувати, що:

• основним типом запірної арматури, що застосовується для трубопроводів з умовним проходом від 50 мм і більше, є засувка, яка має мінімальний гідравлічний опір, надійне ущільнення затвору, невелику будівельну довжину і допускає змінний напрям технологічного середовища;
• запірні клапани застосовуються для трубопроводів діаметром до 50 мм;
• крани застосовуються, якщо застосування іншої арматури недопустимо або недоцільно;
• застосування запірної арматури в якості регулюючої не допускається.
• 1. Класи герметичності арматури необхідно вибирати залежно від технологічного середовища, а саме:

клас А - для технологічного середовища А, Б(а), Б(б);

клас В - для технологічного середовища Б(в) і В під тиском не більше 4 МПа;

клас С - для технологічного середовища В під тиском понад 4 МПа.

1. Фланцеву і приварну сталеву арматуру допускається застосовувати для усіх категорій трубопроводів.

Приварну арматуру допускається застосовувати для трубопроводів з технологічним середовищем, яке має високу проникаючу здатність через роз'ємні з'єднання (фланцеві, муфтові).

Муфтова і цангова сталева арматура може застосовуватися для трубопроводів з будь-яким технологічним середовищем з умовним проходом не більше 40 мм.

1. Арматуру із вуглецевих і легованих сталей необхідно застосовувати для технологічних середовищ зі швидкістю корозії не більше 0,5 мм/рік.
2. 1. Арматуру із ковкого чавуну необхідно застосовувати для технологічних середовищ А(б), Б(а), крім зріджених газів, Б(б), крім легкозаймистих речовин з температурою кипіння нижче 45° C, та Б(в), якщо робоча температура середовища не нижче мінус 30° C і не вище 150° C під тиском не більше 1,6 МПа, у тому числі така арматура може застосовуватися для зрідженого і газоподібного аміаку.
   2. Не допускається застосовувати арматуру із сірого і ковкого чавуну незалежно від робочого тиску і температури в таких випадках:

• для трубопроводів, що піддаються вібрації;
• для трубопроводів з технологічним середовищем, температура якого може різко змінюватися;
• у разі можливості значного охолодження арматури;
• якщо температура стінки трубопроводу нижче 0° C незалежно від тиску і технологічне середовище груп А і Б містить воду або речовини, що замерзають;
• для трубопроводів, що з'єднуються з насосними агрегатами, які розміщуються на відкритих майданчиках;
• для трубопроводів, що з'єднуються з резервуарами та посудинами для зберігання вибухопожежонебезпечних і токсичних речовин.
• 1. Для трубопроводів з робочим тиском понад 35 МПа застосування литої арматури не допускається.
  2. На входах трубопроводів у цехи, технологічні вузли й установки і на виводах із них необхідно встановлювати запірну арматуру.

На входах трубопроводів необхідно встановлювати запірну арматуру з дистанційним управлінням і ручним дублюванням.

На внутрішньоцехових обв'язувальних трубопроводах установка і розташування запірної арматури повинні забезпечувати можливість надійного відключення кожного агрегата або технологічного апарата, а також усього трубопроводу.

1. Запірну арматуру з дистанційним управлінням необхідно розташовувати поза будівлею на відстані не менше 3 м і не більше 50 м від стіни будівлі або найближчого апарата, розташованого зовні будівлі.

Дистанційне управління запірною арматурою необхідно розташовувати в пунктах управління, операторних та інших безпечних місцях. Управління арматурою допускається розташовувати у виробничих приміщеннях, при цьому повинно бути забезпечено дублювання управління з безпечного місця.

Застосування арматури з дистанційним або ручним приводом необхідно передбачати з урахуванням умов технологічного процесу і забезпечення безпеки роботи.

1. Управління запірною арматурою, призначеною для аварійного скидання газу, необхідно передбачати з операторної.
2. 1. Регулюючі клапани, що забезпечують параметри безперервного технологічного процесу, необхідно забезпечувати обвідною (байпасною) лінією з відповідними запірними пристроями.
   2. Маховики для ручного управління арматурою повинні відкривати арматуру рухом проти годинникової стрілки, а закривати - за годинниковою стрілкою.
   3. У місцях установки арматури і складних трубопровідних вузлів масою більше 30 кг, що вимагають періодичного розбирання, проектом необхідно передбачити застосування переносних або стаціонарних засобів механізації для монтажу і демонтажу.
   4. Зворотні клапани необхідно встановлювати:

• на нагнітальних лініях компресорів;
• між нагнітачем і запірною арматурою;
• на трубопроводах, що подають речовини в ємності (посудини), що працюють під надлишковим тиском.