---

S*¹- (А.5)

Чим більше співвідношення AIS, тим краще.

Якщо зазначену вимогу виконати неможливо, треба вибрати іншу вимірювальну поверхню. Вона повинна бути меншою за площею, але в будь-якому разі перебувати поза межами ближнього звукового поля джерела (див. А.1).

Альтернативно співвідношення AIS може бути збільшено за рахунок установлення у випро­бувальній камері додаткових звукопоглинальних матеріалів з наступним повторним визначанням величини AIS у нових умовах.

Якщо вимоги цього пункту до вимірювальної поверхні, розміщеної поза межами ближнього звукового поля джерела шумів, виконати неможливо, виконання вимірювань відповідно до цього стандарту стає неможливим.

Значення поправки Х₂а Д^ля вимірювань поза приміщеннями, зазвичай, дуже невелике.

Примітка 27. У окремих випадках вимірювана на відкритому повітрі поправка К_2А може бути від’ємною, проте для цілей цього стандарту у цих випадках вважають, що К_2А = 0.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

РОЗМІЩЕННЯ МІКРОФОНА
НА ПІВСФЕРИЧНІЙ ВИМІРЮВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ

На рисунках В.1 і В.2 чотири основні точки розміщення мікрофона позначено 4, 5, 6 і 10, і вони відповідають рівним за площею частинам вимірювальної поверхні. Координати цих точок у системі координат, про яку йдеться у 7.1, наведено в таблиці В.1.

Чотири додаткові точки розміщення мікрофона позначено 14,15,16 і 20 і показано на рисунку В.2, їх координати також наведено у таблиці В.1.

Примітка 28. Цифрові познаки точок розміщення мікрофона аналогічні познакам в ISO 3744.

Таблиця В.1 — Координати основних (4, 5, 6 і 10) і додаткових (14, 15, 16, 20) точок розміщення мікрофона

Кінець таблиці В.1

Якщо джерело шуму випромінює дискретні тони, у разі розміщення кількох точок вимірювання на одній висоті над звуковідбивальною площиною може виникнути значна інтерференція звуку. У цьому випадку треба користуватись сіткою розміщення мікрофонів з координатами 4, 5, 6 і 10, зазначеними в таблиці В. 2.

Таблиця В.2 — Координати точок розміщення мікрофонів 4, 5, 6 і 10 для вимірення шуму джерел, що випромі­нюють дискретні тони

Для визначання вимірювальної поверхні і точок розміщення мікрофонів у разі установлення джерела шуму біля двох звуковідбивальних площин треба скористатись рисунком В.З. Радіус г сферичної вимірювальної поверхні має бути не менше ніж 3 м.

О Основні точки розміщення мікрофона

Рисунок В.1 — Розміщення мікрофонів на півсферичній вимірювальній поверхні. Основні точки розміщення мікрофона

О Основні точки розміщення мікрофона

• Додаткові точки розміщення мікрофона

Примітка. Основні точки розміщення мікрофона — 4, 5, 6 і 10; додаткові — 14, 15, 16 і 20.

Рисунок 8.2 — Розміщення мікрофона на півсферичній вимірювальній поверхні

О Основні точки розміщення мікрофона

• Додаткові точки розміщення мікрофона

Рисунок В.З — Сферична вимірювальна поверхня, точки розміщення мікрофона і обвідний паралелепіпед у разі наявності двох відбивальних площин

ДОДАТОК С
(обов'язковий)

РОЗМІЩЕННЯ МІКРОФОНА НА ВИМІРЮВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ
У ФОРМІ ПАРАЛЕЛЕПІПЕДА

С.1 Розміщення мікрофона у разі установлення джерела шуму на одній звуковідби- вальній площині

Кожну площину вимірювальної поверхні розглядають окремо з позицій можливості поділу її на мінімальну кількість прямокутних ділянок однакової площі з максимальною довжиною сторони прямокутника 3d (див. рисунок С.1). Мікрофони розміщують у центрах таких прямокутних ділянок. У результаті утворюється сітка розміщення мікрофонів, показана на рисунках С.2—С.6.

Примітка 29. Верхні точки розміщення мікрофона мають бути у кутах вимірювальної поверхні, ними можна знехтувати, якщо це передбачено відповідними методиками вимірювання шуму.

С.2 Розміщення мікрофона у разі установлення джерела шуму біля двох або трьох відбивальних площин

Для визначання форми вимірювальної поверхні у разі розміщення джерел шуму біля двох або трьох відбивальних площин треба скористатись рисунками С.7 і С.8. Положення мікрофонів по­винно відповідати рисункам С.2—С.6.

Рисунок С.1 — Спосіб визначання точок розміщення мікрофона, якщо розмір сторін вимірювальної поверхні більше ніж 3d

•исунок С.2 — Приклад вимірювальної поверхні і точок розміщення (або траєкторії руху) мікрофона у разі випробовування невеликих машин (^ < d; /₂ < d; /₃ < 2d, де d — вимірювальна відстань, зазвичай, 1 м)

Рисунок С.З — Приклад вимірювальної поверхні і точок розміщення (траєкторій руху)
мікрофона для високих машин з малою площею опори

(/, < с/; /₂ < d' 2d < /₃< 5d)

Рисунок С.4 — Приклад вимірювальної поверхні і точок розміщення мікрофона
для довгих машин (4d < !-,< 7d, /₂< d l₃< 2d)

площина

Рисунок С.5 Приклад вимірювальної поверхні і точок розміщення мікрофона для машин середнього розміру (d < /, <, 4d; d < l₂< 4d; 2d< l₃< 5d)

площина

Рисунок С.6 Приклад вимірювальної поверхні і точок розміщення мікрофона

для великих машин (4d < /, <, 7d, d < /₂ < 4d; 2d < /₃ < 5d)

Обвідний паралелепіпед

S = 2(2ас + 2ab + be)

Вимірювальна поверхня

Рисунок С.7 — Вимірювальна поверхня у формі (паралелепіпеда) з шістьма точками розміщення мікрофона для вимірювання шуму підлогового обладнання, установленого біля стінки

S = 2(2ас + 2ab + Ьс)

Рисунок С.8 — Вимірювальна поверхня у формі (паралелепіпеда) з трьома точками
розміщення мікрофона для вимірювання шуму підлогового
обладнання, установленого біля двох відбивальних стінок

ДОДАТОК D
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ІМПУЛЬСНОГО ШУМУ

Іноді для виявлення імпульсної складової у створюваному обладнанням шумі необхідно по­рівняти A-зважений рівень звукового тиску L_pMeKB, визначений за часової характеристики І з відпо­відним значенням £.рАекв. Для того самого робочого циклу. Зазначені величини порівнюють у одній або кількох точках розміщення мікрофонів. Спостереження за кожною точкою проводять протягом принаймні п’яти циклів роботи обладнання. Різниця (L_pMeKB- L_pheKB) є показником імпульсності шуму.

Примітка ЗО. Якщо середнє значення показника імпульсності шуму дорівнює або більше ніж 3 дБ, шум вважають імпульсним.

Показником наявності одноразових імпульсних шумів або серії послідовних імпульсів, що виникають з інтервалом в 1 с або більше, є різниця між максимальними значеннями L_pM і Д_рАс.

Різниця (і-рдімакс - ^-рАсмакс) — Д^е показник наявності одноразових шумових імпульсів. Для ха- рактеристики серії послідовних одноразових імпульсів використують середньоарифметичне мак­симальне значення LpAi окремих імпульсів і середнє максимальне значення t_pAc імпульсів серії.

ДОДАТОК Е
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 3740:1980 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — Guidelines for the use of basic standards and for the preparation of noise test codes

2 ISO 3741:1988 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — Precision methods for broad-band sources in reverberation rooms

3 ISO 3742:1988 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — Precision methods for discrete-frequency and narrow-band sources in reverberation rooms

4 ISO 3743-1:1994 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — En­gineering methods for small, movable sources in reverberant fields — Part 1: Comparison method for hard-walled test rooms

5 ISO 3743-2:1994 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound pressure — Engineering methods for small, movable sources in reverberant fields — Part 2: Methods for special reverberation test rooms

6 ISO 7574-2:1985 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 2: Methods for stated values for individual machines

7 ISO 7574-3:1985 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 3: Simple (transition) method for stated values for batches of machines

8 ISO 9296:1988 Acoustics — Declared noise emission values of computer and business equipment

9 ISO 9614-1:1993 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound intensity — Part 1: Measurement at discrete points

10 ISO 9614-2:-² Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound intensity — Part 2: Measurement by scanning

11 ISO 12001 :-²⁾ Acoustics — Noise emitted by machinery and equipment — Rules for the drafting and presentation of a noise test code

12 IEC 61260:-²⁾ Electroacoustics — Octave-band and fractional-octave-band filters

.Код УКНД 17.140.20

Ключові слова: акустика, джерела звуку, шум (звук) машин, випробовування, визначання, звуковий тиск, звукова потужність, акустичні вимірювання.

Редактор Н. Жердецька
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Т. Нагорна
Верстальник І. Барков

Підписано до друку 17.10.2008. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк арк. 3,72. Зам. 2 9 Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул Святошинська, 2, м Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14 01 2006 р , серія ДК, № 1647

1 Опубліковано.

2 Опубліковано.