О паевом участии (взносы) инвесторов (застройщиков) в создании социальной и инженерно-транспортной инфраструктуры г. Киева

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА IV сесія XXIV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 271/431 від 27.02.2003

Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва

( Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004 N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

( Зміни в текст внесені частково. Додатково див. Рішення Київміськради N 622/3083 ( ra_622023-05 ) від 27.12.2005 )

Відповідно до пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), враховуючи необхідність комплексної забудови міста, відповідно до Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.02 N 370/1804 ( ra0370023-02 ), а також Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 174 ( v0174241-00 ) від 27.08.00, із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Доповненням N 3, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 7 травня 2002 року N 80 ( v0080509-02 ) Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити:

1.1. Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів (додаток N 1).

1.2. Методику розрахунку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (додаток N 2).

( Пункт 2 втратив чинність на підставі Рішення Київміськради N 622/3083 ( ra_622023-05 ) від 27.12.2005 )

3. Головному управлінню комунальної власності м. Києва, Головному управлінню житлового забезпечення, КП Київському міському бюро технічної інвентаризації, районним у м. Києві державним адміністраціям правоустановчі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна оформляти виключно при наявності довідки Головного управління економіки та розвитку міста про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом (реконструкцією) або при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові.

4. Рішення Київради від 30.09.99 N 49/551 ( ra0049023-99 ) "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 28.12.99 N 196/698 ( ra0196023-99 ), від 01.06.00 N 127/848 ( ra_127023-00 ), від 01.06.00 N 129/850 ( ra0129023-00 ), від 26.12.00 N 156/1133 ( ra_156023-00 ), від 05.07.01 N 363/1339 ( ra0363023-01 ), від 20.12.01 N 162/1596 ( ra_162023-01 ), від 27.12.01 N 172/1606 ( ra_172023-01 ) та розпорядженням Київського міського голови від 10.09.02 N 272 ( ra0272050-02 ), затвердженого рішенням Київради від 26.09.02 N 4/164 ( ra_004023-02 ) вважати таким, що втратило чинність.

5. Встановити, що це рішення вступає в силу з моменту його прийняття.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток 1 до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 р. N 271/431

НОРМАТИВИ для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів

1.1. Загальні положення Ці Нормативи визначають розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 р. Пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Одноразовий внесок включає в себе наступні складові: - відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; - плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці; Ці Нормативи застосовуються для визначення розмірів пайової участі: - інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності; ( Позиція перша частини 4 розділу 1.1 в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 ) - при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові, згідно із Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825 ( ra0076017-02 ). ( Частина четверта розділу 1.1 в редакції Рішення Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004 ) Пайову участь (внески) не сплачують інвестори (забудовники), які здійснюють: - будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів на замовлення Київської міської державної адміністрації та/або органів місцевого самоврядування за кошти державного та/або місцевого бюджету; - будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, державних підприємств, організацій, установ; - будівництва житла за кошти населення в багатоквартирних житлових будинках, а також індивідуальних житлових будинках на земельних ділянках, наданих громадянам під приватну житлову забудову, в разі перебування сім'ї на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією; - реконструкцію (прибудову, добудову, розширення) існуючих індивідуальних (приватних) житлових будинків в межах 30% від загальної площі; - будівництво об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спортивних шкіл, об'єктів позашкільного виховання, охорони здоров'я та соціального забезпечення тощо) за умов передачі їх у комунальну власність міста або району; - будівництво гаражів, паркінгів, автостоянок, підсобних та господарських приміщень у складі житлових будинків, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації; - добудову об'єктів незавершеного будівництва, що були придбані в процесі приватизації; - будівництво релігійно-культових об'єктів; - реставрацію пам'яток архітектури, історії та культури в частині площ, що не перепрофільовуються; - відтворення втрачених об'єктів історико-архітектурної спадщини в частині площ, що не перепрофільовуються; - реконструкцію об'єктів, що є пам'ятками архітектури, історії та культури, якщо інвесторами (забудовниками) було здійснено відселення за їх кошти із старих та непридатних для проживання житлових будинків або будівель (споруд), придбаних в процесі приватизації об'єктів, в частині площ, що не нарощуються і не перепрофільовуються; - будівництво, реконструкцію або технічне переоснащення виробничих об'єктів із застосуванням новітніх технологій з дотриманням вимог щодо зменшення питомих витрат енергоресурсів, води, відведення стічних вод та норм забруднення навколишнього середовища порівняно з показниками, що встановлені діючими в Україні нормативами, що підтверджується відповідним висновком Міністерства освіти та науки України; - будівництво об'єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання: насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, РП, ПС, ГРП, ЛЕП тощо; - будівництво представництв іноземних держав відповідно з рішенням Віденської конвенції. ( Частина п'ята розділу 1.1 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004, в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 ) Інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 N 2442 ( ra0003017-04 ) "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста", для реалізації інвестиційних проектів, пайову участь (внесок) не сплачують. ( Частина шоста розділу 1.1 в редакції Рішення Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004 ) У разі, якщо розрахункова сума розміру пайової участі та витрат на здійснення робіт, передбачених технічними умовами експлуатаційних служб міста, перевищує 25 відсотків від кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта, незалежно від його функціонального призначення, згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом будівництва (реконструкції), до сплати належить сума в розмірі 25 відсотків від вартості будівництва (реконструкції) даного об'єкта за мінусом вартості робіт, передбачених зазначеними технічними умовами.

1.2. Принципи визначення розміру пайової участі Розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначається за принципами:

- Компенсації витрат бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури: інвестори мають компенсувати витрати бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до навантаження на інфраструктуру міста, яке вони будуть здійснювати у разі реалізації проекту будівництва (реконструкції). - Комплексного підходу до розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура розвивається рівномірно по всій території міста. - Урахування соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) визначається з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста. - Сприяння залученню інвестицій в економіку міста: визначення розміру пайової участі з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста має створювати сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку міста.

1.3. Фактори що впливають на розмір пайової участі На розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) впливають: - Розрахункова вартість створення додаткової соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в розрахунку на 1 кв. м загальної площі при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності, а також при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові; - Економічна ефективність галузей народногосподарського комплексу міста; - Пріоритетність напрямків інвестування; - Територіальне розміщення об'єкта будівництва; - Збереження та додаткове створення робочих місць; - Обсяг інвестицій.

1.4. Розрахунок нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста

1.4.1. Норматив для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста (надалі - Нормативи) розраховуються за наступною формулою:

(1) Н = B x К , де: СЕЕ B - вартість будівництва інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоемності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції). Вартість будівництва інфраструктури міста, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі об'єкта, який буде споруджуватись або реконструюватись. складається з питомої вартості будівництва наступних об'єктів: - соціальної сфери - народна освіта, охорона здоров'я, установи житлово-комунального господарства, установи культури й мистецтва, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи, установи соціального забезпечення; - інженерно-транспотрної інфраструктури - водопостачання, каналізація, газопостачання, санітарна очистка, дощова каналізація і очисні споруди, електропостачання, мережа загальних колекторів, теплопостачання, інженерний захист від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів, благоустрій території, конструктивні шумозахисні заходи, відкоригованих відповідно до ресурсоємності галузі, а також питомої вартості будівництва об'єктів вулично-дорожньої мережі та міського і зовнішнього транспорту. - зеленого та рекреаційного будівництва - зелене будівництво та рекреаційне будівництво. Вартість будівництва інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції), розраховується за наступною формулою: i i i i i (2) B = S Р x I + S Т + S С + S З , де j j j j j

S - сума; i S Р x I - вартість будівництва інженерної інфраструктури j міста при спорудженні будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва i (реконструкції), де I , - витрати на будівництво i-го об'єкта j інженерної інфраструктури в j-ій галузі народногосподарського i комплексу міста, Р - коефіцієнт, що враховує відносну j ресурсоємність в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста по i-му об'єкту інженерної інфраструктури; i S T - вартість будівництва вулично-дорожньої мережі, j міського та зовнішнього транспорту міста при спорудженні будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде i реалізовуватися проект будівництва (реконструкції), де Т - j витрати на будівництво і-го об'єкта вулично-дорожньої мережі та міського та зовнішнього транспорту міста в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста; i S C - вартість будівництва об'єктів соціальної сфери міста j при спорудженні житла, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі i відповідного об'єкта, де C , - витрати на будівництво і-го об'єкта j соціальної сфери в галузі народногосподарського комплексу міста. i S З - вартість будівництва об'єктів зеленого та j рекреаційного будівництва міста при спорудженні житла, в i розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, де З , j - витрати на будівництво і-го об'єкту зеленого та рекреаційного будівництва в j-й галузі народногосподарського комплексу міста; К - коефіцієнт соціально-економічного значення. Коефіцієнт СЕЕ соціально-економічного значення враховує, який результат може отримати місто в результаті втілення проекту будівництва (реконструкції). Коефіцієнт соціально-економічного значення розраховується за наступною формулою:

(3) К = Е x П, де: СЕЕ

Е - коефіцієнт економічної ефективності галузі. Коефіцієнт економічної ефективності галузі враховує додаткове наповнення доходної частини бюджету міста за рахунок надходження основних податків (податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян). Його розмір встановлюється на основі аналізу наповнення доходної частини бюджету міста за минулий рік по основним галузям народногосподарського комплексу столиці;

П - коефіцієнт пріоритетності. Коефіцієнт пріоритетності характеризує відповідність можливого проекту будівництва (реконструкції) основним народногосподарським завданням розвитку соціально-економічного комплексу столиці.

1.4.2. Розрахунок вартості будівництва інфраструктури міста при будівництві будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоємності галузі Реалізація проектів будівництва (реконструкції) об'єктів призводить до збільшення навантаження на інфраструктуру міста; інженерну (водопостачання, каналізацію, газопостачання, санітарну очистку та дощову каналізацію, електропостачання, мережу загальних колекторів, теплопостачання, інженерний захист від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів, благоустрій території, конструктивні шумозахисні заходи), вулично-дорожню мережу, міський та зовнішній транспорт та соціальну сферу (народна освіта, охорона здоров'я, установи житлово-комунального господарства, установи культури й мистецтва, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи, установи соціального забезпечення) і зелене господарство. В результаті виникає додаткова потреба в створенні нових або нарощуванні існуючих потужностей діючих об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери. Тобто мова йде про їх розширене відтворення. Додаткову потребу в об'єктах соціальної сфери, інженерної інфраструктури і вулично-дорожньої мережі та міського транспорту було визначено на основі даних, отриманих в результаті вивчення сучасного стану відповідних галузей, співставлення із реальними потребами в її формуванні, з урахуванням існуючого Генерального плану розвитку м. Києва, комплексу Генеральних схем розвитку окремих галузей та іншої проектної документації, розробленої в рамках розвитку Генерального плану до 2020 р. ( ra0370023-02 ). Враховано також контрольні показники розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, закладені в "Державній програмі соціально-економічного розвитку міста Києва до 2010 р." ( 1409-97-п ), та напрямки територіального розвитку міста і розміщення житлово-цивільного будівництва відповідно до "Програми проекту розміщення житлово-цивільного будівництва на період 2000-2005 роки". Крім того, були враховані проблеми, що склалися останніми роками у зв'язку із новими соціально-економічними умовами та особливим статусом м. Києва як столиці незалежної держави.

1.4.2.1. Вартість будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при будівництві будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта На основі детальних розрахунків та визначення окремих складових частин системи інженерно-транспортної інфраструктури (водопостачання. каналізації, газопостачання, вулично-дорожньої мережі тощо), що є власністю територіальної громади міста, визначені питомі показники витрат в розрахунку на 1 кв. м загальної площі будь-яких об'єктів на період 2003-2010 роки. Питомі показники вартості будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при спорудженні будь-яких об'єктів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Питомі показники вартості будівництва будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік)

Потреба в потужностях об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури у різних галузях народогосподарського комплексу міста залежить від ресурсоємності виробництва. У зв'язку з цим належним чином має диференціюватись розмір питомих показників вартості будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при будівництві будь-яких об'єктів. Для того, щоб визначити цей взаємозв'язок, було проведено аналіз існуючих нормативів щодо ресурсоємності виробництва основних галузей народногосподарського комплексу столиці, результатом якого стало виведення ресурсоємності галузей економіки.

Таблиця 2. Коефіцієнти, що враховують відносну ресурсоємність будь-яких об'єктів за галузям

З введенням коефіцієнту ресурсоємності галузі розмір зведених питомих показників вартості будівництва інженерної інфраструктури при спорудженні будь-яких об'єктів за галузями народногосподарського комплексу містам був відкоригований на відповідну величину коефіцієнта (табл. 3).

Таблиця 3. Питомі показники вартості будівництва інженерної інфраструктури при будівництві будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей, в розрахунку на 1 к. м загальних площ

1.4.2.2. Вартість будівництва об'єктів соціальної сфери та зеленого будівництва при житловому будівництві, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта Державною програмою соціально-економічного розвитку м. Києва до 2010 р. ( 1409-97-п ) передбачено максимально можливе наближення до оптимального рівня забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери з одночасним покращенням споживчих характеристик та збільшенням різноманітності послуг населенню. Розрахунок додаткової потреби в підприємствах та установах соціальної сфери та зеленого і рекреаційного будівництва на 2003-2010 роки виконаний виходячи із наявності мережі станом на

01.01.03. прогнозу вибуття об'єктів та відповідно до "Диференційованих розрахункових норм сфери громадського обслуговування м. Києва", затверджених рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.03.89 N 233, Генерального плану розвитку міста Києва на період до 2020 року ( ra0370023-02 ) з урахуванням нормативів директивних органів, що діють на 01.01.03. Вартість будівництва об'єктів соціальної сфери, зеленого і рекреаційного будівництва на 2003-2010 роки визначена, з урахуванням існуючої проектно-кошторисної документації, а також показників "Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 р." ( 1409-97-п ). Ціни 2002 р. визначені відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 174 ( v0174241-00 ) від 27.08.00. із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Доповненням N 3, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 7 травня 2002 року N 80 ( v0080509-02 ). При цьому враховано, що введення в дію нових об'єктів (за винятком житлового будівництва), лише опосередковано веде до збільшення навантаження на соціальну сферу та зелене господарство. Житлове будівництво, яке передбачає збільшення навантаження на соціальну сферу та зелене господарство, має покривати витрати на її відтворення. Розрахунок питомих показників вартості будівництва об'єктів соціальної сфери та зеленого будівництва і рекреаційного будівництва, наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Питомі показники вартості будівництва об'єктів соціальної сфери та зеленого будівництва і рекреаційного будівництва при житловому будівництві на 2003-2010 роки

1.4.2.3. Питомі показники вартості будівництва об'єктів інфраструктури міста при будівництві будь-яких об'єктів, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, з урахуванням ресурсоємності галузей Питомі показники вартості будівництва об'єктів інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів, на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта розраховуються як сума вартості будівництва об'єктів інженерної інфраструктури (з урахуванням ресурсоємності галузей), міського транспорту та вулично-дорожніх мереж і соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік), в розрахунку на 1 кв. м загальних площ (табл. 5).

Таблиця 5. Зведені питомі показники вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, зеленого та рекреаційного будівництва та соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей, в розрахунку на 1 кв. м загальних площ*

_______________
* для автозаправних станцій та комплексів, шиномонтажу,
мийок, автостоянок, ринків та інших площинних споруд - площа
території, для інших об'єктів - загальна площа будівель і споруд.

1.4.3. Розрахунок коефіцієнта соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста Розвиток соціально-економічного комплексу міста напряму залежить від вибраного напрямку (генеральної мети розвитку). Відповідно до цього, на перспективу, визначаються цілі, завдання та заходи з їх реалізації, а також - основні пріоритетні напрямки та галузі народногосподарського комплексу. Цілі поділяються на коротко-, середньо- та довгострокові, а їх досягнення має сприяти вирішенню певних соціальних та економічних проблем в межах вибраного напрямку розвитку міста. Проекти будівництва (реконструкції), що реалізуються на території міста, повинні сприяти досягненню визначених цілей та завдань. Це є можливим за умови, що вони будуть реалізовуватися відповідно до визначених пріоритетів розвитку соціально-економічного комплексу міста. Одним із заходів, який би дозволив стимулювати надходження коштів саме в ті галузі міського господарства, які віднесені до пріоритетних, є оптимізація обсягів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі за текстом - пайова участь). Для цього зведені питомі показники вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей, в розрахунку на 1 кв. м загальних площ (надалі за текстом - зведені питомі показники вартості будівництва), які служать базою для розрахунку розміру пайової участі, можуть бути відкориговані на коефіцієнт соціально-економічного значення. Коефіцієнт соціально-економічного значення враховує який результат може отримати місто в результаті втілення проекту будівництва (реконструкції), залежно від галузі, в якій він має реалізовуватися. Тому цей коефіцієнт може коригувати величину зведених питомих показників вартості будівництва як в сторону зменшення (якщо розвиток галузі, в якій реалізується проект будівництва (реконструкції), має важливе соціально-економічне значення для міста), так і в сторону збільшення (якщо розвиток галузі, в якій реалізується проект будівництва (реконструкції), не має важливого соціально-економічного значення для міста). Коефіцієнт соціально-економічного значення є добутком двох множників (коефіцієнта економічної ефективності та коефіцієнта пріоритетності), їх взаємозв'язок дозволяє враховувати значення галузі для соціально-економічного комплексу міста як на даний момент, так і на перспективу.

1.4.3.1. Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності Коефіцієнт економічної ефективності показує наскільки важливою є та чи інша галузь міського господарства на даний момент (дзеркальне відтворення існуючої ситуації). Наприклад, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери зараз фінансується переважно за кошти бюджету м. Києва. Основними джерелами його поповнення є в першу чергу податки на прибуток підприємств та фізичних осіб. Місто зацікавлене в збільшенні обсягів надходження коштів за цими двома податками. Тому реалізація проектів будівництва (реконструкції) в тих галузях, які є найбільшими платниками цих податків до бюджету м. Києва, представляє для столиці значний інтерес з точки зору вирішення сьогочасних проблем. Для того, щоб визначити розмір коефіцієнта економічної ефективності було проаналізовано наповнення бюджету м. Києва в 1999-2002 роках* у частині податків на прибуток підприємств та фізичних осіб в розрізі основних галузей народногосподарського комплексу столиці. Було встановлено співвідношення обсягів сплати податків та чисельності працюючих у відповідних галузях і середнє значення по Києву.

_______________
* За 2002 р використано оперативні дані

Таблиця 6 Визначення значимості галузі для доходної частини бюджету (за даними наповнення бюджету м. Києва в 1999-2002 роках)

Надалі визначили відхилення відрахувань відповідної галузі до бюджету, в розрахунку на одного працюючого, до середнього значення по місту В залежності від того, який результат було отримано, галузі присвоїли відповідний коефіцієнт. При цьому керувалися наступною логікою: реалізація проекту в тій сфері економіки, відрахування до бюджету міста з якої є більшими за середній розмір, сприятиме зростанню доходної частини бюджету. В той же час, якщо розмір відрахувань по галузі менший за середнє значення, то, цілком вірогідно, що проект будівництва (реконструкції), який там планується втілити, може не принести очікуваного ефекту для міста. Тому від'ємним значенням було присвоєно підвищуючий коефіцієнт, а позитивним - знижуючий. Для того, щоб визначити розмір коефіцієнта було розроблено матрицю по типу матриці "Дженерал Електрик" - "МакКінзі". По вертикалі, залежно від можливого розміру відхилення галузевого значення від середнього по місту, було встановлено значимість галузі для доходної частини бюджету м. Києва. По горизонталі - встановлено розмір відповідного коефіцієнта. В спрощеній формі ця матриця має наступний вигляд:

Галузі були розділені на три групи, які формувалися в залежності від фактичного розміру відхилення. Кожній з них було присвоєно відповідний коефіцієнт економічної ефективності (таблиця 7).

Таблиця 7. Коефіцієнт економічної ефективності галузей народногосподарського комплексу міста

Коефіцієнт пріоритетності характеризує відповідність можливого проекту будівництва (реконструкції) основним народногосподарським завданням розвитку соціально-економічного комплексу столиці. Іншими словами цей коефіцієнт дозволяє врахувати головні пріоритети розвитку економіки міста та основні направлення соціальної політики, визначені на довгострокову перспективу. Коефіцієнт враховує відповідність галузі пріоритетам розвитку економіки міста і держави, перспективи соціальної та екологічної політики. Розмір коефіцієнта пріоритетності визначався на основі експертних бальних оцінок фахівців по ряду параметрів, визначених на основі наступних програмних документів, що визначають перспективи розвитку України та м. Києва як її невід'ємної складової: - Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ); - Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 р." ( 380-15 ); - Закон України "Про Генеральну схему планування території України" ( 3059-14 ); - Постанова Кабінету Міністрів України "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 р." ( 1409-97-п ); - Указ Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики" ( 341/2001 ); - Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвиту на 2000-2004 роки" ( 276/2000 ) та "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки" ( n0001100-02 ); - Указ Президента України "Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року" ( 717/2000 ); - Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 року ( ra0370023-02 ).

Для визначення пріоритетності окремих галузей для інвестування, виходячи з аналізу наведених вище програмних документів, були обрані такі параметри: екологічна безпечність галузі, соціальна пріоритетність, ефективність завантаження інфраструктури міста, перспективність структурних зрушень, розвиток та використання науково-освітнього потенціалу. Рейтингова оцінка по цим параметрам визначалася за шкалою:

Загальне значення пріоритетності кожної галузі визначалося на основі середніх бальних оцінок по кожному з параметрів. Коефіцієнт пріоритетності галузі розраховувався як зворотня величина до рейтингів пріоритетності, визначених на підставі експертних оцінок, для кожної з галузей народногосподарського комплексу міста. Таким чином, галузі, що мали максимальне значення пріоритетності розвитку для міста, мають найменший коефіцієнт пріоритетності (див. таблицю 8).

Таблиця 8. Коефіцієнт пріоритетності галузей народногосподарського комплексу міста

Таблиця 9. Коефіцієнт соціально-економічного значення проекту будівництва (реконструкції) для міста

Після того, як були визначені коефіцієнти економічної ефективності та пріоритетності, було розраховано коефіцієнт соціально-економічного значення (див. табл. 9). Його застосування дає змогу враховувати значення проекту будівництва (реконструкції) для міста залежно від галузі, в якій він буде реалізовуватися. Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста та відповідної галузі народногосподарського комплексу міста визначаються шляхом перемноження питомих показників вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери при будівництві будь-яких об'єктів на 2003-2010 роки (в середньому за рік) з урахуванням ресурсоємності галузей, в розрахунку на 1 кв. м загальних площ, наведених в таблиці 5, на відповідний коефіцієнт соціально-економічного значення, приведені в таблиці 10.

Таблиця 10. Розрахунок нормативів пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням соціально-економічного значення проекту будівництва (реконструкції)

1.5. Розрахунок коригуючих коефіцієнтів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста

1.5.1. Розрахунок зонального коефіцієнта Зональний коефіцієнт коригує нормативну величину розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням цінності земельної ділянки, на якій планується реалізовувати проект будівництва (реконструкції), відповідно до витрат, понесених містом за минулий період. На кошторисну вартість будівництва відносяться пропорційно до будівельного обсягу витрати, пов'язані з освоєнням території будівництва, прокладкою зовнішніх мереж, благоустроєм території тощо, загальний розмір яких визначається зведеними кошторисними витратами або даними щодо витрат по місту, мікрорайону або кварталу. При розміщенні в першому (цокольному) і підвальному поверхах житлового будинку підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування населення або при прибудові до житлового будинку для цих підприємств спеціальних приміщень у верхньому поверсі витрати на інженерне обладнання і благоустрій території відносяться як на житлову так і на нежитлову частину будинку пропорційно будівельним обсягам житлової та нежитлової частини будинку. Тому, при визначенні розміру пайової участі, яку має сплачувати інвестор (забудовник), слід враховувати доцільність і раціональність форм використання міських територій як одного з найважливіших показників економічної ефективності забудови або реконструкції міста. Землі, що відводяться під будівництво, при однакових витратах можуть забезпечувати різний соціальний і економічний ефект як при реконструкції, так і при освоєнні нових територій. Земельні ділянки мають свої специфічні властивості і, залежно від ступеня їх освоєння - цінність. Остання залежить від таких факторів як придатність території до забудови, інженерно-будівельна характеристика грунтів, забезпеченість інженерними спорудами і комунікаціями, функціональна зручність проживання, транспортна доступність, розташованість ділянок в плані міста відносно існуючих і можливих транспортних зв'язків з центральними районами, суспільними, торговими і культурними центрами, промисловими зонами, фактор транспортної втоми, санітарно-гігієнічні умови, природне оточення, рентабельність діючих поблизу підприємств обслуговування та ряд інших. Оцінка території за цими критеріями вже була проведена раніше і її результати були затверджені рішенням Київської міської ради від 27.04.00 N 104/825 ( ra0104023-00 ) "Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва" Територію міста було розділено на 180 економіко-планувальних зон, яким, в залежності від їх народногосподарської цінності, присвоєно відповідні коефіцієнти (ступінь народногосподарської цінності) в межах від 0,50 до 7,00. При визначенні розміру цього коефіцієнта було враховано вплив не лише наведених вище факторів, але й таких як пріоритетність розвитку відповідної території, її економічне значення для міста. Оскільки ці фактори в даній роботі були враховані при визначені коефіцієнта соціально-економічного значимості галузі, використання ступеня народногосподарської цінності території у встановлених рішенням Київської міської ради N 104/825 давало б подвійний рахунок Для того, щоб запобігти виникненню такої ситуації, необхідно визначити величину впливу факторів що характеризують соціально-економічне значення території, на ступінь її народногосподарської цінності. Було проведено аналіз робіт, які служили основою для встановлення розміру коефіцієнта народногосподарської цінності землі. Метою аналізу було визначення впливу саме цінності земельної ділянки відповідно до витрат понесених містом в минулому періоді на її освоєння. На основі проведеного аналізу встановлено вплив цього фактору, величина якого знаходиться в межах від 0,92 до 5. Оскільки відхилення розміру коефіцієнта для аналогічних за своїми параметрами економіко-планувальним зонам стало меншим вони були зведені в двадцять ситуаційних класів. Розмір зонального коефіцієнта було визначено відповідно до цих змін (див. таблицю).

Таблиця 11. Зональні коефіцієнти

Таблиця 12. Економіко-планувальне зонування території м. Києва*

_______________
* Додаток до рішення Київської міської Ради від 27.04.00 р.
N 104/825 ( ra0104023-00 )

1.5.2. Розрахунок коефіцієнта збережених та додатково створених робочих місць Коефіцієнт збережених та додатково створених робочих місць в результаті реалізації проекту будівництва (реконструкції) розраховується з урахуванням соціального ефекту, отриманого від скорочення безробіття та зниження соціальної напруги в місті за умов реалізації даного проекту будівництва (реконструкції). Розрахунок цього коефіцієнта було здійснено на основі даних щодо рівня безробіття в м. Києві в 2002 р. Також були враховані прогнозні показники щодо розвитку ситуації на ринку праці в поточному році, наведені в Програмі соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2003 р.( ra_233023-02 ). В результаті були визначені наступні значення коефіцієнта, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць за умов реалізації проекту:

Таблиця 13. Коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць за умов реалізації проекту

1.5.3. Розрахунок коефіцієнта обсягу інвестицій

Коефіцієнт обсягу інвестицій враховує плановий обсяг інвестицій за проектом. При визначенні його розміру виходили з того, що чим більше інвестицій спрямовується в економіку міста у формі капітальних вкладень, тим більш суттєвою є зацікавленість інвестора в подальшому розвитку і, відповідно, додаткових вкладеннях коштів, що сприятиме підйому економіки міста.

Таблиця 14. Коефіцієнти обсягу інвестицій

1.6. Порядок залучення і використання пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва

Загальні положення

Завдання та сфера дії Порядку

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та при оформленні договорів на сплату пайових внесків у зв'язку із: - будівництвом (реконструкцією) будь-яких об'єктів на території міста Києва, крім тих, що споруджуються (реконструюються) на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування за кошти державного та/або міського бюджету; - зміною функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - зміною функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові згідно із Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825 ( ra0076017-02 ).

Юридична особа, яка виступає від імені міста щодо пайових коштів У всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів (внесків) виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Головного управління економіки та інвестицій (далі - Управління).

Платник пайового внеску Пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє: - дозвільні документи на будівництво (реконструкцію); - документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку); - документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - свідоцтво про право власності на проінвестовані нежитлові приміщення; - документи щодо зміни функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові, згідно із Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825 ( ra0076017-02 ).

Форми сплати Пайовий внесок сплачується у формі грошового внеску або шляхом створення необхідної інфраструктури власними силами інвестора (забудовника) за умов включення цих об'єктів до Програми соціально-економічного та культурного розвитку та подальшою передачею їх у комунальну власність міста або району. ( Частина четверта розділу 1.6 в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Розрахунок розміру пайового внеску Розмір пайового внеску в грошовій формі визначає Управління відповідно до Нормативів для визначення розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та Методики розрахунків розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затверджених Київською міської радою, після одержання звернення заявника і документів: ( Позиція перша частини п'ятої розділу 1.6 в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 ) - при будівництві (реконструкції) - документ щодо затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками; - при інвестуванні будівництва нежитлових приміщень - акт прийому-передачі приміщення інвестору, технічний паспорт та погодження з райдержадміністрацією функціонального призначення приміщення; - при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові - згідно із Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825 ( ra0076017-02 ). Розмір пайового внеску при створенні необхідної інфраструктури власними силами інвестора (забудовника) визначається в обсязі, що є еквівалентним грошовій формі.

Порядок та терміни сплати Пайовий внесок сплачується на підставі Договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником). ( Частину шосту розділу 1.6 доповнено позицією 1 згідно з Рішенням Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 ) Пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між Управлінням та інвестором (забудовником). Термін сплати пайового внеску може встановлюватися договором не пізніше як за квартал до планової здачі об'єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію. Пайовий внесок інвестора (забудовника) шляхом створення інфраструктури його власними силами здійснюється відповідно до умов, що визначаються у договорі між Управлінням та інвестором (забудовником). Кошти пайового внеску інвестор (забудовник) перераховує на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Момент укладання Договору про сплату пайового внеску Договір на сплату пайового внеску оформляється: - при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів, після затвердження інвестором (забудовником) в установленому порядку проектної документації та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю; - при інвестуванні будівництва нежитлових приміщень, після погодження функціонального призначення відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією та передує оформленню документів про право власності; - при зміні функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові - згідно із Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825 ( ra0076017-02 ).

Результат сплати пайового внеску або укладання Договору про сплату пайового внеску

1. У разі сплати інвестором (забудовником) пайового внеску єдиним платежем Управління видає підписану Довідку про одержання пайових коштів інвестора (забудовника) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

2. У разі сплати інвестором (забудовником) пайового внеску частинами відповідно до графіка, що встановлюється Договором про сплату пайового внеску, довідка, підписана Управлінням про одержання пайових коштів інвестора (забудовника) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, видається після остаточного розрахунку.

3. У разі якщо Договором про сплату пайового внеску передбачається створення необхідної інфраструктури власними силами інвестора (забудовника) в обсязі, еквівалентному грошовій формі, останній має надати Управлінню документи, які засвідчують виконання робіт у обсягах та у терміни, визначені Договором, а також передачу цієї інфраструктури на баланс міста (району).

4. Довідка про повну сплату пайового внеску видається Управлінням інвестору (забудовнику) для подання в Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне управління житлового забезпечення, комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Наслідки порушення інвестором (забудовником) умов Порядку У разі прострочення термінів сплати: - інвестор (забудовник) сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення; - розмір несплаченої частки пайового внеску інвестора (забудовника) коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку. При відсутності довідки Управління про сплату пайового внеску прийняття об'єкта в експлуатацію, реєстрація актів в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю, видача свідоцтв на право власності і реєстрація їх в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" не допускається.

Звільнення від сплати пайових внесків Рішення про звільнення інвестора (забудовника) від сплати пайових внесків приймає Київська міська рада за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після визначення Управлінням розрахункової суми пайового внеску.

Використання пайових коштів (внесків) Рішення щодо розподілу та цільового використання коштів пайових внесків приймає Київська міська рада при затвердженні бюджету та Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Києва на кожний рік. ( Розділ 1.6 в редакції Рішення Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004 )

Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий

Додаток 2 до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 р. N 271/431

МЕТОДИКА розрахунку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва

Розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста визначається за наступним алгоритмом:

1. Визначити галузь народногосподарського комплексу міста, в якій буде реалізовуватись проект будівництва (реконструкції).

2. За Розрахунковою таблицею 1 в залежності від галузі, в якій здійснюється проект будівництва (реконструкції), що наведена в пункті 1, визначити норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі будь-яких об'єктів незалежно від їх форми власності та при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові.

3. Визначити загальну площу об'єкта (для автозаправних станцій та комплексів, шиномонтажу, мийок, автостоянок, ринків та інших площинних споруд - площа території, для інших об'єктів - загальна площа будівель і споруд), для якого визначається розмір внеску на розвиток інфраструктури міста.

4. За Розрахунковою таблицею 2 визначити економіко-планувальну зону, в якій передбачається здійснювати будівництво згідно з проектом будівництва (реконструкції).

5. За Розрахунковою таблицею 3, залежно від ситуаційного класу економіко-планувальної зони, в якій буде здійснюватись будівництво, згідно з проектом будівництва (реконструкції), визначеної в пункті 4, визначити зональний коефіцієнт що враховує територіальне розміщення об'єкта будівництва.

6. Визначити кількість збережених та (або) додатково створених робочих місць за умов реалізації проекту.

7. За Розрахунковою таблицею 4, залежно від кількості збережених та (або) додатково створених робочих місць, визначених в пункті 6, визначити коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць за умоз реалізації проекту.

8. Визначити обсяг інвестицій, відповідно до проекту будівництва (реконструкції) на підставі поданого замовником (інвестором) кошторису з висновком Київдержекспертизи.

9. За Розрахунковою таблицею 4, залежно від обсягу інвестицій згідно з проектом, визначеним в пункті 8, визначити коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій за проектом.

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженернотранспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста

Базова формула розрахунку розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника):

В = Н х S х З х Рмісце х Ко х Іінфл., де j

В - розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) j при реалізації проекту будівництва в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста; Н - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в галузі народногосподарського комплексу; S - загальна площа об'єкта, для якого визначається розмір внеску; З - зональний коефіцієнт; Рмісце - коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць; Ко - коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій; Іінфл - індекс, що враховує інфляцію з 01.01.03 до початку місяця, якому здійснюється розрахунок.

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при новому будівництві

Розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міст розраховується за наступною формулою: б В = Нj x Sн x Кк, де: j (1) б В - розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) j при реалізації проекту будівництва в j-ій галузі народногосподарсько комплексу міста; Нj - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва для міста в j-ій гапузі народногосподарського комплексу; Sн - загальна площа об'єкта, для якого визначається розмір внеску; Кк - узагальнюючий коригуючий коефіцієнт. Узагальнюючий коригуючий коефіцієнт враховує соціально-економічне значення конкретного проекту будівництва (реконструкції) для міста.

Узагальнюючий коригуючий коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

Кк = Кз х Рмісць х Ко х Іінфл., де: (2)

Кз - зональний коефіцієнт; Рмісць - коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць; Ко - коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій; Іінфл. - індекс, що враховує інфляцію з 01.01.2003 до початку місяця, в якому здійснюється розрахунок. ( Частина "Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора при новому будівництві" розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реконструкції, а також при зміні функціонального призначення об'єкта без реконструкції

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реконструкції, без приросту загальної площі, коли профіль об'єкта змінюється, а також при зміні функціонального призначення діючого об'єкта, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові, без реконструкції

В цьому випадку розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва реконструкції для міста розраховується за наступною формулою

В = Н x S x Кк, де (З) j

Вj - розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реалізації проекту реконструкції в j-ій галузі народногосподарського комплексу міста; Н - приріст нормативу розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників). Приріст нормативу розраховується за наступною формулою:

Н = Нj x Hk, де: (4)

Нj - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проекту реконструкції для міста в j-ій галузі народногосподарського комплексу, що відповідає новому (запланованому) профілю об'єкта; Hk - норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в k-ій галузі народногосподарського комплексу, що відповідає попередньому профілю об'єкта; У випадку зміни функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові Нk дорівнює нулю. А до Нj застосовується коефіцієнт, що враховує ступінь функціональної та фізичної придатності будинку (Ксффп). Цей коефіцієнт щорічно перераховується на основі інформації щодо введення-вибуття та реконструкції житлового фонду за попередній рік. Станом на

01.03.03. Ксффп дорівнює 0,77. S - площа приміщень, що підлягають реконструкції.

( Абзац розділу 9 вилучено на підставі Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

У випадку зміни функціонального призначення (перепрофілювання) дитячих дошкільних закладів, шкіл та об'єктів позашкільного виховання Hk дорівнює нулю. ( Розділ 9 доповнено абзацом згідно з Рішенням Київміськради N 14/1223 ( ra0014023-04 ) від 12.02.2004 )

У випадку реконструкції, перепланування, перепрофілювання, зміни функціонального призначення промислових (виробничих) підприємств, комплексів (або їх частин) під об'єкти торгівлі, адміністративного призначення приріст нормативу H розраховується за наступною формулою:

H = Hj - Hk*0,3 (4.1) ( Розділ 9 доповнено абзацом згідно з Рішенням Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реконструкції, коли профіль об'єкта змінюється, та створюються нові площі

В цьому випадку розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва реконструкції для міста розраховується як сума двох складових за наступною формулою:

В = Нj x Sн x Кк + H x S x Кк, де; (5)

Нj x Sн x Кк - пайова участь (внесок) інвестора (забудовника), при створенні нових площ в ході проведення реконструкції. Розраховується аналогічно до формули (1); Н x S x Кк - приріст пайової участі (внесків) інвестора (забудовника), при проведенні реконструкції із зміною профілю діяльності об'єкта. Розраховується аналогічно до формули (3).

У випадку, якщо Bj менше нуля, пайова участь не сплачується. ( Розділ 9 доповнено абзацом згідно з Рішенням Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реконструкції, коли профіль об'єкта не змінюється, та створюються нові площі

Якщо проведення реконструкції передбачає введення в експлуатацію додаткових площ без зміни профілю об'єкта реконструкції, то розмір пайової участі визначається аналогічно до формули (1).

Розрахунок розміру пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) при реконструкції, коли профіль об'єкта не змінюється, та нові площі не створюються

Якщо проведення реконструкції не передбачає зміну профілю об'єкта реконструкції та введення в експлуатацію додаткових площ, пайова участь не сплачується.

10. При будівництві житлових будинків з вбудованими-прибудованими приміщеннями розмір пайової участі розраховується як сума двох складових. Перша з них становить величину пайової участі, розраховану за нормативами під житлову частину будинку. Друга складова становить величину пайової участі, розраховану за нормативом відповідно до функціонального призначення вбудованих-прибудованих приміщень.

11. У разі, якщо розрахункова сума розміру пайової участі та витрат на здійснення робіт, передбачених технічними умовами експлуатаційних служб міста, перевищує 25 відсотків від кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта, незалежно від його функціонального призначення, згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом будівництва (реконструкції), до сплати належить сума в розмірі 25 відсотків від вартості будівництва (реконструкції) даного об'єкта за мінусом вартості робіт, передбачених зазначеними технічними умовами.

Розрахункові таблиці

Таблиця 1. Норматив розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста, в розрахунку на 1 кв. м загальної площі будь-яких об'єктів

Таблиця 2. Економіко-планувальне зонування території м. Києва*

_______________
* Додаток до рішення Київської міської Ради від 27.04.00
N 104/825 ( ra0104023-00 ).

Таблиця 3. Зональні коефіцієнти

( Таблиця 3 в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Таблиця 4. Коефіцієнти, що коригують розмір відрахувань на розвиток міста, в залежності від ефективності реалізації проекту для міста

( Таблиця 4 в редакції Рішення Київміськради N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) від 28.12.2004 )

Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий