Про проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів.

Загальні технічні вимоги”

Рішення НТР від 24 січня 2003 р. № 26

Розглянувши проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”, розробленого Технічним комітетом зі стандартизації “Будівельні матеріали” за участю Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів і виробів, науково-технічна рада вирішила:

1. Схвалити і рекомендувати до затвердження проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”.

2. Управлінню науково-технічної політики у будівництві (Григор А.Ф.) підготувати наказ про затвердження, видання та розповсюдження зазначеного ДСТУ.

Голова Комітету

В.Череп

Довідка

Виробництво керамічних будівельних виробів потребує значних паливно-енергетичних витрат. Одним з шляхів їх зменшення є застосування енергозберігаючих добавок.

На цей час накопичено достатній досвід використання таких добавок підприємствами промисловості будівельних матеріалів України. З метою узагальнення цього досвіду і регламентування вимог до енергозберігаючих добавок Технічним комітетом стандартизації “Будівельні матеріали” за участю Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів та виробів на замовлення Держбуду України розроблено проект ДСТУ “Добавки енергозберігаючі для керамічних будівельних виробів. Загальні технічні вимоги”.

Стандарт установлює класифікацію добавок, вимоги до їх зернового і хімічного складу, вмісту вологи, вуглецю та низькотемпературних легких речовин, теплоти згорання, питомої поверхні.

Зокрема, введено три типи добавок:

1 - добавки-плавні або флюси, які знижують температуру спікання глин (польовий шпат, пегматит, скло, вапняк, доломіт, магнезит, мелений шлак);

2 - органовміщуючі добавки, які містять у своєму складі органічну частину. При введенні їх до складу шихти в процесі випалювання глиняного виробу вони вигорають нагріваючи виріб, при цьому витрата натурального палива, що подається через пальники печі, значно знижується. До них відносяться тирса, мелене вугілля, відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення, мелена солома, коксовий шлам, торфовий пил, мелений кокс.

3 - добавки шамотні (шамот - мелений керамічний бій та брак, пил від виробництва керамзиту), які вже випалені і не потребують витрат палива. Введення їх у шихту значно знижує її вологість, що дає економію енергетичних ресурсів у процесі сушіння виробів.

Проект стандарту узгоджений з корпораціями “Укрбудматеріали” та “Украгропромбуд”.

Проект ДСТУ розглянуто і схвалено Секцією будівельних матеріалів НТР Держбуду України та рекомендовано до розгляду на науково-технічній раді Держбуду.