---

розводиться у співвідношені 1:5, пташиного посліду - 1:15. Після

підживлення поверхню грунту необхідно розпушити.

6.3.15. Рідкі добрива доцільно вносити безпосередньо в зону

залягання основної маси коріння за допомогою системи гідробурів,

змонтованих на поливомийних машинах типу ПОМ-10, ПМ-130 або

гідроімпульсних типу "Крона".

6.3.16. Підживлення насаджень органічними добривами проводять

1 раз у 2-3 роки способом внесення до 40 т/га (кг на 1 м

компостів гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній

лунці, що відповідає 1-1,5 розмірам крони, відступивши від

кореневої шийки дерева або куща. Після такого підживлення землю в

лунці перекопують на глибину 10 см.

6.3.17. Для усунення негативного впливу ущільнення грунту і

ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних

лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться

5-6 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини

заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з

торфом і мінеральними добривами.

Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи,

проводиться восени через 3-5 років.

6.3.18. Для мульчування грунту застосовується торф, компост,

перегній і тирса. Товщина мульчі 3-4 см. Мульчування проводиться

весною або на початку літа після встановлення в грунті нормального

режиму вологості.

6.3.19. На вулицях і транспортних магістралях, зимове

прибирання яких здійснюється із застосуванням хлоридів, що

спричинює значне накопичення хлору в грунті (0 1%), на листях

рослин з'являються "крайові опіки". Щоб уникнути цього, необхідно

в кінці травня - на початку червня провести водяну меліорацію

грунту: промивання водою один раз у 2-3 роки за умови проведення

постійних поливань. Норми витрати води при цьому становлять: для

супіщаних грунтів 100-110 л/м пристовбурної лунки для

суглинкових 120 160 л/м .

6.3.20. Для запобігання повторного внесення хлору в грунт з

обпалим листям необхідно прибирати його та вивозити з об'єктів

озеленення.

6.3.21. Для запобігання попадання сміття і хлоридів з талих

вод і відведення їх у зливостоки на тротуарах по периметру лунок

слід влаштовувати обмежувальні бортики.

6.3.22. Для боротьби з бурянами застосовуються два способи:

механічний (сапання скошування) і хімічний (із застосуванням

гербіцидів).

Враховуючи неглибокий розвиток кореневої системи більшості

дерев та чагарників глибина розпушування не повинна перевищувати

5-10 см у дерев і 3-5 у чагарників.

6.3.23. Поверхня оброблюваної пристовбурної лунки навколо

дерев повинна бути рівна площі проекції крони, навколо чагарників

- віддалена від основи пагона на відстань 0,3-0,5 м.

6.3.24. Пристовбурні лунки (1,5 х 1 5 м дерев і чагарників

на вулицях бульварах слід утримувати без бурянів в розпушеному

стані, але при достатньому живлені і водному режимі в них можуть

висіватися газонні трави або висаджуватися квіти. На зупинках

громадського транспорту, в місцях інтенсивного руху на лунках

бажано застосовувати декоративні грати, а також улаштовувати

огорожі з лавами для короткочасного відпочинку громадян. В парках

і скверах при достатньому живленні і водному режимі розпушувати

пристовбурні лунки та підгортати дерева на зиму недоцільно (крім

утеплення теплолюбивих рослин).

6.3.25. Теплолюбиві рослини, які можуть вимерзнути зимою,

необхідно утеплювати. При груповій посадці утепленню підлягає вся

площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших

заморозків. Для кращого утеплення, особливо в посадках на вулицях,

зверху утеплювального шару треба насипати 30-50 см розпушеного

снігу.

6.3.26. Для утеплення стовбурів і крони застосовується

повсть, солома та інші матеріали. Солом'яними джгутами

обгортаються стовбури та скелетні гілки крони.

6.3.27. Побілка стовбурів декоративних дерев у парках,

скверах, на бульварах та вулицях забороняється. Виняток становлять

окремі ділянки та об'єкти, до яких ставляться підвищені санітарні

та інші спеціальні вимоги (громадські туалети, місця для збирання

сміття та побутових відходів, підприємства із специфічним

виробничим процесом та інше).

6.3.28. Одним із основних заходів догляду за надземною

частиною дерев та чагарників у міських насадженнях є обрізування

крони.

Обрізування крони дерев та чагарників - це вирізування сухих,

пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративну цінність

рослин і сприяють утворенню дупел; проріджування крони, збереження

наданих їй раніше форми і розмірів, зменшення об'єму та

омолоджування

6.3.29. Розрізняють три види обрізування - формувальне,

санітарне і омолоджувальне.

6.3.30. Формувальне обрізування застосовується для дерев у

рядових і алейних посадках, а також для рослин з асиметричною

рідкою кроною для збереження природної або штучної геомертичної

форми рослин кулястої, кубічної, конусоподібної колоноподібної

та рівномірного розташування скелетних гілок.

6.3.31. Періодичність проведення формувального обрізування

може коливатися залежно від швидкості росту пагонів: у порід, що

швидко ростуть (тополя, клен ясенолистяний, ясен пухнастий), -

щорічно; у тих, що повільно ростуть (липа, в'яз, дуб), - один раз

у 2-4 роки. Під час обрізування деревних порід обмежуються в

основному вкороченням однолітніх приростів і тільки окремі гілки

обрізують до дво-трилітньої деревини. Формувальне обрізування слід

проводити ранньою весною до розпускання бруньок перед початком

вегетації (кінець лютого-квітень)

6.3.32. Санітарне обрізування крони це вирізування старих,

хворих, усихаючих і пошкоджених гілок, а також тих, що направлені

всередину крони або зближені одна з одною; із двох зближених гілок

треба вирізати слабкішу Вирізуванню підлягають також пагони, які

відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом або

вертикально, щоб уникнути їх обламування і утворення ран на

стовбурі.

6.3.33. З метою підвищення життєздатності ослаблених дерев

водночас з обрізуванням крони проводиться омолоджування крони та

кореневої системи. Омолоджування крони дерев проводять у тому

разі, коли дерева майже зовсім перестають давати щорічний приріст

або в них спостерігається усихання вершини і кінців пагонів. При

цьому на скелетних сучках з'являються так звані "вовчки".

Омолоджувати дерева слід до зони появи нових молодих пагонів.

6.3.34. У процесі догляду за чагарниками, як і за деревами,

застосовують три види обрізування: формувальне санітарне і

омолоджувальне.

Мета формувального обрізування - створення декоративної

штучної форми чагарників, підтримування заданої форми і розмірів

живоплоту прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти

крони.

Формування одиноких чагарників і живоплоту слід починати з

першого року посадки.

6.3.35. Санітарне обрізування чагарників проводиться з метою

зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом

усього вегетаційного періоду.

6.4. Догляд за газонами

6.4.1. Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні

снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому

підживленні, поливі прополюванні, косінні трави збиранні сміття

та обпалого листя.

6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту

на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного

покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у

двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя,

зруйнувати грунтову кірку.

На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж

магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м

залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і

вивозити листя забороняється тому що це призводить до винесення

органічних добрив, збіднення грунту, недоцільних трудових і

матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

6.4.3. Під час догляду за газонами мінеральні добрива можна

вносити як у сухому так і в рідкому стані.

6.4.4. Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке

стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих

пагонів і загальну родючість грунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів

сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і

грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною,

на початку літа (в період кущіння злаків або восени після

скошування.

6.4.5. Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати

аерації (проколювання або прорізування дернини на глибину до

10 см.

6.4.6. Для підтримки декоративного стану газонного покриття і

забезпечення нормального відростання травостою після скошування

необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт

коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см у вологому стані.

Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70 75%

повної польової вологоємкості даного грунту

6.4.7. Кратність поливів залежить від грунтово-кліматичної

зони, в якій розташовано населений пункт. У середньому загальна

кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів

становить 16 разів, партерних - 30.

Найбільший ефект досягається у разі поливання у вечірні

години відразу після скошення газонів з відкритих водоймищ за

допомогою технічних водогонів.

Відповідно до біологічних вимог на легких піщаних грунтах у

засушливий період полив достатньо проводити через кожні 3 дні при

нормі 20-30 л/м ; на глинистих - 1 раз у 7 10 днів при нормі

35 40 л/м . На загазованих і запилених вулицях, бульварах і

набережних з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів для

поливання необхідно застосовувати дощувальні насадки з дрібним

розпилом, який дозволяє очищувати і зволожувати повітря та

скоротити витрати води.

6.4.8. Партерні газони скошують через 10 днів з висотою

травостою 6 10 см. Висота травостою, що залишається, 3-5 см.

Кожне подальше скошування здійснюється в напрямку попереднього.

6.4.9. Звичайні газони на центральних ділянках садів, скверів

та бульварів слід скошувати як тільки травостій досягне висоти

8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, -

4-5 см.

6.4.10. Лугові газони в парках і лісопарках, які створюються

на базі місцевої лугової рослинності з представників природної

флори (конюшина біла і рожева, люцерна тощо), ціняться за

мальовничість різноманітних квітучих трав. Тому їх скошують тільки

після першого квітування лугових трав. Висота травостою, що

залишається, повинна бути не меншою за 6-8 см. Для таких газонів

достатньо лише двох-п'яти скошувань за період вегетації.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання

морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо

поживних речовин. Зрізану траву необхідно обовязково прибирати з

поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками

дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого

виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин,

внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень

6.4.11. Знищення бурянів на газоні досягається крім

скошування за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще

не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо

забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх

цвітіння та штучного запліднення.

6.4.12. У ході боротьби з бур'янами найефективнішими

профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час

обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

6.4.13. Хімічне прополювання здійснюється за допомогою

гербіцидів вибіркової дії.

6.5. Догляд за квітниками.

6.5.1. Догляд за квітниками полягає у влаштуванні квітників

із однолітників з усіма видами супутніх робіт (поливання,

прополювання, розпушення грунту, прищіпка і видалення суцвітів, що

відцвіли, прибирання стебел з квітників, штикування на зиму,

захист від хвороб і шкідників стрижка килимових рослин, розкриття

багаторічних квітів з прибиранням сміття підживлення,

підв'язування рослин та укриття їх на зиму)

6.5.2. Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з

таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання

коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або

увечері, доти, доки вона не приживеться. Частих поверхневих

поливань слід уникати.

За вегетаційний період за нормальних погодних умов в

середньому повинно бути проведено 20-30 поливів, у південних

районах - 30 40. Квітники з килимових рослин поливають частіше, до

40 50 разів за сезон. У суху і жарку погоду ввечері між поливами

рекомендується проводити освіжувальне обприскування рослин щоб

змити пил з листя, знизити температуру і підвищити вологість

повітря між рослинами та поблизу них.

6.5.3. Розпушування грунту із одночасним знищенням бур'янів

проводиться в міру ущільнення грунту. На квітниках з

багатолітників перше розпушування виконується ранньою весною, як

тільки просохне верхній шар грунту. Подальші рузпушування