О Порядке денежной оценки земель несельскохозяйственного назначения (кроме земель населенных пунктов)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК Н А К А З

N 86/19/148/86/76/88 від 29.08.97 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 14 жовтня 1997 р. vd970829 vn86/19/148/86/76/88 за N 477/2281

Про Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 525 ( 525-97-п ) "Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)" Н А К А З У Є М О:

1. Затвердити Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), що додається.

2. Довести до відома і керівництва в роботі Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).

Голова Державного комітету України по земельних ресурсах Л.Новаковський

Голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України В.Гусаков

Голова Державного комітету України по водному господарству В.Хорєв

Міністр агропромислового комплексу України Ю.Карасик

Голова Державного комітету лісового господарства України В.Самоплавський

Президент Української академії аграрних наук М.Зубець Затверджено наказом Держкомзему України, Мінагропрому України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України, Української академії аграрних наук від 29 серпня 1997 р. N 86/19/148/86/76/88

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1997 р. за N 477/2281 Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)

1. Загальні положення

1.1. Даний Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (далі - Порядок) розроблений у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 525 ( 525-97-п ) "Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)".

1.2. Порядок регламентує механізм грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів: промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; земель лісового і водного фондів та земель запасу.

1.3. Грошова оцінка здійснюється з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України, і є основою оподаткування земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Грошова оцінка зазначених земель використовується для здійснення майнових операцій стосовно земельних ділянок, ринкова ціна яких формується на основі співвідношення попиту та пропозиції, а також для визначення стартової ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка встановлюється з урахуванням експертної оцінки, при їх продажу на конкурентних засадах.

1.4. Об'єктами грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення є земельні ділянки, що мають фіксовані межі та характеризуються певним місцем розташування, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським станом. Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення здійснюється за їх функціональним використанням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені.

1.5. В основу грошової оцінки несільськогосподарських земель за межами населених пунктів, залежно від їх функціонального використання, покладається капіталізований рентний доход або нормативний середньорічний економічний ефект, що створюється внаслідок використання відповідних земельних ділянок.

1.6. Інформаційною базою для грошової оцінки є відомості державних кадастрів (земельного, лісового, водного); землевпорядної, лісовпорядної, містобудівної та проектно-технічної документації, інвентаризації земель, дані державної статистичної звітності.

1.7. Грошова оцінка земельних ділянок, які розміщені в зонах гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю, визначається з урахуванням коефіцієнтів, наведених в додатку 2 (таблиця 2.5) до цього Порядку. Зони гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. N 106 ( 106а-91-п ) "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. N 217 ( 217-93-п ) та розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 р. N 245-р ( 245-91-р ), від 12 січня 1993 р. N 17-р ( 17-93-р ) та від 27 січня 1995 р. N 37-р ( 37-95-р ).

1.8. Організація робіт з грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) здійснюється Державним комітетом України по земельних ресурсах, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласними та Севастопольським міським управліннями, районними відділами земельних ресурсів. Експертиза результатів грошової оцінки покладається на Державний комітет України по земельних ресурсах, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по єдиному земельному кадастру, обласні та Севастопольське міське управління земельних ресурсів відповідно до Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи ( z0171-97 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 травня 1997 року за N 171/1975.

1.9. Результати грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджуються місцевими державними адміністраціями.

2. Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення

2.1. В основу розрахунку грошової оцінки земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення покладається рентний доход від цільового використання земельних ділянок та здійсненого поліпшення їх облаштування.

2.2. Грошова оцінка земель промисловості, транспорту та зв'язку визначається за формулою: Цн = Рпнп х Тк х Кф х Км х Пд, де Цн - грошова оцінка земельної ділянки (у гривнях); Рпнп - рентний доход, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (у гривнях); Тк - термін капіталізації рентного доходу, який встановлюється на рівні 33 років; Кф - коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки; Пд - площа земельної ділянки, га.

2.3. Рентний доход, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (Рпнп), визначається за формулою: Рпнп = (ТП - З - З х Кнр) х Взп : Воф, де Рпнп - рентний доход, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (у гривнях на 1 м кв.); ТП - нормативний обсяг товарної продукції підприємства, яке є власником або користувачем оцінюваної земельної ділянки, гривень на 1 м кв.; З - виробничі затрати, грн. на м кв.; Кнр - коефіцієнт норми рентабельності; Взп - балансова вартість будівель і споруд, розташованих в межах земельної ділянки та інженерно-транспортної інфраструктури, яка розташована за межами земельної ділянки і знаходиться на балансі даного підприємства; Воф - балансова вартість основних фондів підприємства.

2.4. Нормативний об'єм валової продукції (ТП) розраховується як добуток виробничих затрат (З) та коефіцієнта нормативної рентабельності 1,15. Значення виробничих затрат приймається за даними фінансового звіту підприємства за той рік, який передував рокові оцінки.

2.5. Значення коефіцієнта норми рентабельності (Кнр), який визначає обсяги витрат на розширене відтворення виробництва, приймається на рівні 0,12.

2.6. Коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки (Кф), характеризує відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності (додаток N 1, таблиця 1.1).

2.7. Коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Кр х Кл, де Кр - коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місця розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення (залізниці, автомагістралі загальнодержавного значення, морські та річкові порти, аеропорти), входження до приміської зони великих міст); Кл - коефіцієнт, який враховує локальні фактори місця розташування земельної ділянки за інженерно-інфраструктурними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та територіально-планувальними умовами.

2.8. Загальне значення коефіцієнта Кр розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр3, Кр4, значення яких наводяться в додатку N 1 (таблиці 1.2, 1.3, 1.5). Загальне значення коефіцієнта Кл розраховується як добуток значень окремих локальних коефіцієнтів, які наведені в додатку N 1 (таблиця 1.4), в залежності від наявності факторів, що їх визначають.

2.9. Грошова оцінка земельних ділянок, наданих для потреб оборони та іншого призначення, визначається з урахуванням їх фактичного використання, на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку і Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ( z0427-95 ), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 листопада 1995 р. за N 427/963.

2.10. Грошова оцінка земель, наданих підприємствам торфовидобувної промисловості проводиться в порядку, що наведений в додатку N 2, з огляду на специфіку галузі та наявність відповідних науково-методичних розробок.

3. Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

3.1. В основу розрахунку грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення покладається нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельних ділянок відповідного функціонального призначення. Нормативний середньорічний розрахунковий економічний ефект визначається як приріст валового внутрішнього продукту від реалізації таких негосподарських функцій: природоохоронної, оздоровчої, рекреаційної та історико-культурної. Грошова оцінка земельних ділянок об'єктів, які здійснюють господарську діяльність, проводиться відповідно до розділу 2 цього Порядку.

3.2. Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою: Цн = Е х Тк х Кмц х Пд, де Цн - грошова оцінка земельної ділянки (у гривнях); Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання, відповідно, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення в розрахунку на 1 га (у гривнях); Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років; Кмц - коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного функціонального призначення; Пд - площа земельної ділянки, га.

3.3. Значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку N 3 (таблиця 3.1).

3.4. Коефіцієнт, який враховує місце розташування та цінність земельної ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кмц), обчислюється за формулою: Кмц = Км х Кц х Кс, де Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо); Кц - коефіцієнт, який враховує цінність об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення.

3.5. Загальне значення коефіцієнта Км розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр3, Кр4, значення яких наводяться в додатку N 1 (таблиці 1.1, 1.3, 1.5).

3.6. Значення коефіцієнта Кц для об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку N 3 (таблиця 3.2). У випадку, коли об'єкт має багатофункціональне призначення, значення коефіцієнта Кц розраховується як добуток відповідних його значень для кожної з груп земель: природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного; історико-культурного призначення.

3.7. Значення коефіцієнтів Кс для земель оздоровчого, природоохоронного та історико-культурного призначення наведені в додатку N 3 (таблиця 3.3).

3.8. В додатку N 3 (таблиця 3.4) наведено перелік об'єктів, які мають відповідний статус.

4. Грошова оцінка земель водного фонду

4.1. Грошова оцінка земель, які знаходяться під водою, визначається на основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об'єктів, що розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці).

4.2. Розрахунки грошової оцінки ділянки земель під водою здійснюються за формулою: Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд, де Цн - грошова оцінка ділянки землі під водою (у гривнях); Ен - нормативний середньорічний економічний ефект від використання зазначеної земельної ділянки в розрахунку на 1 га; Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років; К1 - коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта; К2 - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкта; К3 - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта; Пд - площа земельної ділянки, га.

4.3. Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об'єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідроелектроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових, сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель і територій, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту та в рекреаційних цілях), є часткою загальної суми усередненого (в перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, що були чинниками його створення. Для водних об'єктів багатоцільового використання ця частка ефекту від земельних ресурсів встановлюється на рівні 0,33.

4.4. Нормативний середньорічний економічний ефект, утворений земельним чинником, визначається за формулою: Ен = (Ев + Еп + Ег + Ез + Ерг + Евт + Ер) : 7 х 0,33, де Ев - розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення; Еп - те ж саме при промисловому і агропромисловому водопостачанні; Ег - те ж саме при виробництві гідроелектроенергії; Ез - те ж саме при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель; Ерг - те ж саме при веденні рибного господарства; Евт - те ж саме при використанні водойм з транспортною метою; Ер - те ж саме при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення. Конкретні величини зазначених розрахункових нормативних економічних ефектів у середньому по Україні наведені у додатку N 4 (таблиця 4.1).

4.5. Коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта (К1), обчислюється за формулою: К1 = Кзд х Кр х Кз х Кл, де Кзд - коефіцієнт, який характеризує об'єкт загальнодержавного значення; Кр - коефіцієнт, що характеризує регіональні особливості місця розташування водного об'єкта; Кз - коефіцієнт, що враховує зональні фактори місця розташування водного об'єкта; Кл - коефіцієнт, який характеризує локальні особливості місця розташування водного об'єкта. Величини коефіцієнтів (Кзд, Кр, Кз, Кл) стосовно місцеположення різних водних об'єктів наведені в додатку N 4 (таблиця 4.2). Ці коефіцієнти враховують місце розташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних, регіональних, зональних й локальних (місцевих) умов. Необхідність застосування цих коефіцієнтів, при розрахунку загального значення коефіцієнта К1, визначається наявністю перелічених умов.

4.6. Коефіцієнт (К2), який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за формулою: К2 = Кя + Ке, де Кя - коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми; Ке - коефіцієнт, який враховує екологічну цінність (екологічне значення) водойми. Середні орієнтовні величини коефіцієнтів Кя і Ке стосовно поверхневих водних об'єктів наведено в додатку N 4 (таблиця 4.3).

4.7. Коефіцієнт (Кз), що характеризує функціональне призначення водного об'єкта, враховує напрями використання останнього для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових та агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням поверхні водойми розподіляються на: - одноцільового використання; - двохцільового використання; - трьохцільового використання; - багатоцільового використання. Орієнтовні величини коефіцієнта Кз в залежності від кількості напрямів використання водного об'єкта, що розташований на конкретній земельній площі, яка оцінюється, наведені в додатку N 4 (таблиця 4.4).

4.8. Приклад розрахунку грошової оцінки земель, що знаходяться під водою, в середньому по Україні показано в додатку N 4 (таблиця 4.5).

4.9. Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів ( z0105-95 ).

5. Грошова оцінка земель запасу

5.1. В основу розрахунку грошової оцінки земель запасу покладається рентний доход, який визначається відповідно до положень Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та цього Порядку.

5.2. Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь визначається на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів.

5.3. Розрахунок шкал грошової оцінки агрогруп грунтів орних земель, земель під багаторічними насадженнями, сіножатями та пасовищами здійснюється за формулою: Багр Гагр = Гп ——————————, Бп де Гагр - грошова оцінка гектара агровиробничої групи грунтів відповідних угідь (у гривнях); Гп - грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству (у гривнях); Багр - бал бонітету агровиробничої групи грунтів відповідних угідь; Бп - бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

5.4. Бал бонітету гектара сільськогосподарських угідь (Бп) по сільськогосподарському підприємству обчислюється на підставі експлікації агровиробничих груп грунтів і шкал бонітетів грунтів за формулою: Е (Багр х Пагр) Бп = ———————————————, Е Пагр де Бп - бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству; Багр - бал бонітету агровиробничої групи грунтів відповідних угідь; Пагр - площа агровиробничих груп грунтів відповідних угідь (у гектарах).

5.5. Сума грошової оцінки орних земель, земель під багаторічними насадженнями, сіножатями та пасовищами становитиме грошову оцінку сільськогосподарських угідь, що входять до земель запасу (додаток N 5, таблиці 5.1, 5.2).

5.6. У разі, якщо грунтове обстеження сільськогосподарських угідь земель запасу не проведено, його слід провести перед грошовою оцінкою. В разі неможливості здійснити грунтове обстеження спеціаліст-грунтознавець визначає камерально та з виїздом на місцевість належність грунтів цієї ділянки до агрогруп у шкалі грошової оцінки або бонітетів.

5.7. Грошова оцінка земель запасу, що знаходяться під дорогами, спорудами, лісосмугами, водоймами, болотами, чагарниками, ярами та іншими непридатними для сільськогосподарського виробництва земельними ділянками, визначається за їх фактичним використанням. Землі під чагарниками оцінюються в розмірі 25 відсотків від середньої оцінки земель під лісовими насадженнями відповідного адміністративного району.

5.8. Грошова оцінка земель запасу під дорогами і спорудами визначається відповідно до розділу 2 цього Порядку.

5.9. Грошова оцінка земель під лісосмугами та захисними насадженнями здійснюється відповідно до розділу 3 цього Порядку в частині оцінки земель природоохоронного призначення.

5.10. Грошова оцінка всієї площі земель запасу дорівнює сумі грошових оцінок земельних ділянок окремих угідь.

5.11. Сільськогосподарські угіддя, розташовані поза межами земель сільськогосподарського призначення, оцінюються з урахуванням характеристик їх грунтового покриву. З огляду на відсутність грунтових обстежень і карт грунтів таких земель, враховуючи обмежений термін виконання земельнооціночних робіт і неможливість здійснити за цей час картографування грунтів, складаються орієнтовні грунтові карти з використанням карт суміжних сільськогосподарських підприємств та наявних допоміжних матеріалів. За допомогою топокарт визначається рельєф поверхні необстежених сільськогосподарських угідь, вивчаються фотоматеріали на цю територію. З урахуванням системи дешифрувальних ознак грунтів зіставляється комплекс фотозображення на фотоматеріалах з грунтовими картами відповідних територій. Беруться до уваги тон, малюнок (структура) зображення, форма контура. Виявляються комплекси фотозображення аналогічні тим, які спостерігаються на площах, вкритих грунтовою зйомкою. Складені камеральним шляхом орієнтовні карти грунтів перевіряються візуально, під час натурного обстеження, на предмет усунення можливих помилок, що виникли під час камерального дешифрування грунтового покриву. На підставі складання екстраполяційних грунтових карт обраховуються площі агровиробничих груп грунтів, які є одиницями оцінки сільськогосподарських земель.

6. Грошова оцінка земель лісового фонду

6.1. До земель лісового фонду належать: землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. Значення термінів, які використовуються у цьому розділі Порядку, наведено в додатку N 6 (таблиця 6.5).

6.2. Об'єктами грошової оцінки земель лісового фонду є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю або призначені для залісення (лісові землі), ділянки нелісових земель лісового фонду (сільськогосподарські угіддя, водойми, землі, зайняті спорудами, тощо), а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання у складі земель лісового фонду.

6.3. Грошова оцінка ділянки, вкритої лісовою рослинністю або призначеної для залісення (таксаційного виділу), визначається за формулою: Цлд = Цнол х Плд, де Цлд - грошова оцінка ділянки (таксаційного виділу), грн.; Цнол - грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній природній (лісорослинній) зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс; Плд - площа ділянки, га.

6.4. Грошова оцінка земель лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення по землевласниках та землекористувачах, визначається як сума оцінок окремих ділянок (таксаційних виділів).

6.5. Площі і типи лісорослинних умов ділянок земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення, їх належність до лісорослинних зон, груп і категорій захисності лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

6.6. Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель розраховується диференційовано за типами лісорослинних умов, природними (лісорослинними) зонами, групами та категоріями захисності лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс. Розрахунки виконуються централізовано. Результати розрахунків фіксуються у додатку N 6 (таблиця 6.1).

6.7. В основу розрахунку оцінки 1 га земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення, покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від їх використання.

6.8. Нормативний економічний ефект від вирощування лісу розраховується як різниця між оцінкою тієї продукції та послуг, які можна отримати в еталонному лісонасадженні за діючими цінами, та сумою нормативних витрат, пов'язаних з вирощуванням лісу за період обороту рубки, розрахованих за методом відновної вартості. Середньорічний ефект визначається шляхом ділення отриманої величини на строк періоду обороту рубки.

6.9. Продуктивність еталонних лісонасаджень приймається за даними таблиць ходу росту лісонасаджень, таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісорослинних умов (складених в УкрНДІЛГА) та нормативів продуктивності програмних штучних деревостанів (складених в УСТА), які наведені у виданнях "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии" - Киев: Урожай, 1987, "Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев" - Киев: УСХА, 1992.

6.10. Нормативи витрат на всі види робіт, які пов'язані з вирощуванням лісу (лісокультурні, лісогосподарські, лісозахисні та інші), розраховуються на підставі планових витрат за даними бухгалтерської звітності (форма 10-лг "Звіт про виконання плану по лісогосподарському виробництву і реалізації закінчених об'єктів, продукції та послуг" (річна).

6.11. В разі, якщо нормативний середньорічний економічний ефект є від'ємним або нижчим за нормативні середньорічні витрати, за базову величину оцінки приймаються капіталізовані нормативні середньорічні витрати на 1 га.

6.12. Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель визначається за формулою: Цнол = Ел х Тк х К1 х К2, де Цнол - грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель, певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні, певній групі та категорії захисності лісів, певному лісотаксовому поясі та розряді лісових такс; Ел - нормативний середньорічний економічний ефект від використання деревини з 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній лісорослинній зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс; Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років; К1 - коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів; К2 - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної.

6.13. Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів, визначено експертним шляхом і приймається на рівні: для лісів другої групи К1 = 1,3; для лісів першої групи К1 = 1,5; для лісів степової зони і Криму К1 = 2,6.

6.14. Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної, обчислюється за співвідношенням оптимальної та фактичної лісистості території. Значення коефіцієнта наведені в додатку N 6 (таблиця 6.2).

6.15. Ділянки земель лісового фонду, не призначені для залісення чи непридатні для цього без спеціальних заходів (сільськогосподарські угіддя; водойми; землі, зайняті спорудами, тощо), а також ділянки, вкриті лісовою рослинністю і призначені для залісення на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення ( z0105-95 ). Додаток N 1 до Порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Таблиця 1.1 Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)

—————————————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 1.2 Коефіцієнти, які враховують місце розташування земельної ділянки в приміських зонах великих міст (Кр1)

————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————— Таблиця 1.3 Коефіцієнти, які враховують місце розташування земельної ділянки відносно адміністративних центрів (Кр2) та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення (Кр3)

————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————— Таблиця 1.4 Локальні коефіцієнти на місце розташування земельної ділянки

————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 1.5 Коефіцієнти, які враховують місце розташування земельних ділянок в зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Кр4)

————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————— Додаток N 2 до Порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Грошова оцінка земель, наданих підприємствам торфовидобувної промисловості Грошова оцінка земель, наданих для підприємств торфовидобувної промисловості, встановлюється залежно від функціонального використання окремих земельних ділянок. Земельні ділянки підприємств торфовидобувної промисловості, зайняті сільськогосподарськими угіддями, під промисловими та адміністративними будівлями, в населених пунктах, під водоймами тощо, крім земельних ділянок під торфовими родовищами, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку і Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. За об'єкт оцінки під торфорозробками приймається земельна ділянка в межах торфового родовища - площа, на якій видобувається торф, площа, яку готують для видобування торфу, та площа, на якій видобуто торф і яка рекультивується. Основу грошової оцінки родовища торфу складає диференціальний та абсолютний рентний доход. Диференціальний рентний доход розраховується за формулою: Рдн = (Утр х Цт - Зтр - Зтр х Кнр), де Рдн - диференціальний рентний доход від видобутку торфу з 1 га торфового родовища; Утр - видобуток торфу з 1 га торфового родовища, прийнятого за об'єкт оцінки, т/га; Цт - розрахункова ціна 1 тонни торфу; Зтр - затрати виробництва на 1 га торфового родовища, грн./га; Кнр - нормативний коефіцієнт рентабельності, 20%. Розрахункова ціна 1 тонни видобутого торфу обчислюється за формулою: Цт = Ст + 0,20Ст, де Ст - найвища собівартість 1 т торфу по Укрторфу; 0,20 - нормативна рентабельність по Укрторфу. Показники видобутку торфу (в тоннах) і затрати (в гривнях) обчислюються на 1 га площі, що прийнята за об'єкт оцінки. Собівартість 1 тонни торфу розраховується діленням суми затрат (в гривнях) на об'єми видобутку торфу (в тоннах). Методику і результати розрахунків по торфородовищах України наведено в додатку N 2 (таблиці 2.1-2.3). Грошова оцінка гектара вказаної площі Гот обчислюється за формулою: Гот = (Рдн + Арн) х 10, де Гот - грошова оцінка 1 га торфового родовища (в гривнях); Арн - абсолютний рентний доход. Абсолютний рентний доход обчислюється один раз у 5 років. За даними 1996 року, його величина приймається за 6 гривень з гектара. Абсолютний рентний доход розраховано в додатку N 2 (таблиця 2.1). Грошова оцінка тієї площі торфового родовища, що є об'єктом оцінки, проводиться щороку з огляду на об'єктивні зміни її вихідних даних (обсяги видобутку, собівартість торфу тощо). Грошова оцінка торфородовищ, за даними 1996 року визначена в додатку N 2 (таблиця 2.1). Розрахункова ціна одної тонни торфу встановлена на підставі найвищої собівартості по Поділляторфу (8,96 грн./т). Коефіцієнт приведення затрат - 1,20. Термін капіталізації приймається на рівні 10 років за середнім по Укрторфу строком використання торфових родовищ. Таблиця 2.1 Розрахунок вихідних даних для визначення грошової оцінки торфородовищ за даними 1996 року

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
* В розрахунках виробництва продукції за ціну фрезерного
торфу для перероблення прийнято цехову собівартість, збільшену на
коефіцієнт 1.1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
"Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за
спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" від
8 лютого 1994 р. N 85.
Таблиця 2.2
Розрахунок абсолютного рентного доходу
при видобутку торфу за даними 1996 року

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

——————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 2.3 Розрахунок грошової оцінки торфородовищ та земельного податку за даними 1996 року

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
* Для визначення диференціального рентного доходу прийнята
найвища по Укрторфу собівартість 8,96 грн./т. Розрахункова ціна,
за якою обчислюється рентний доход, дорівнює 8,96 х 1,2 = 10,75
грн./т.
Додаток N 3
до Порядку грошової оцінки земель
несільськогосподарського призначення
(крім земель населених пунктів)
Таблиця 3.1
Нормативний середньорічний економічний ефект від
використання земель природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення

————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта, що враховує цінність земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кц)

——————————————————————————————————————————————————————————————————————

—————————————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 3.3

Коефіцієнти, які враховують статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення

——————————————————————————————————————————————————

——————————————————————————————————————————————————
_______________
* Об'єктами міжнародного значення визнаються об'єкти, які
відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 28 липня 1970 р.
N 723 та Постанови Ради Міністрів УРСР від 29 грудня 1970 р. N 645
мали союзне значення, а загальнодержавного - ті, які мали
республіканське значення.
Таблиця 3.4
Перелік курортів України та їх статус

————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————— Додаток N 4 до Порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Таблиця 4.1 Розрахункові орієнтовні величини нормативного середньорічного економічного ефекту від використання поверхневих водних об'єктів для різних народногосподарських і суспільних потреб (грн. на 1 га земельної площі під водою)

——————————————————————————————————————————————————————————————

—————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 4.2 Орієнтовні величини регіональних, зональних і локальних коефіцієнтів місця розташування водних об'єктів

—————————————————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 4.3 Середні орієнтовні величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів

————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 4.4 Орієнтовні величини коефіцієнта, який характеризує функціональне використання водного об'єкта

————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 4.5 Приклад розрахунку грошової оцінки земель під водою

————————————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
* При визначенні грошової оцінки земель під водою (в
середньому) по Україні зазначені коефіцієнти приймають за одиницю:
Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд Цн = 37 х 33 х 1 х 1 х 2,5 х 2000
= 5906 млн грн.
Додаток N 5
до Порядку грошової оцінки земель
несільськогосподарського призначення
(крім земель населених пунктів)
Таблиця 5.1
Шкала
грошової оцінки агровиробничих груп грунтів АТ "Племінний завод"
Васильківського району Київської області

—————————————————————————————————————————————————————————————

—————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
** Показники виписуються із шкал бонітетів грунтів
відповідних угідь.
*** Розраховується за формулою пункту 5.3 розділу 5 цього
Порядку.
Таблиця 5.2
Розрахунок грошової оцінки земель запасу
Плисецької сільської ради
Васильківського району Київської області

——————————————————————————————————————————————————————————————————————

——————————————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
* Виписується із гр.4 таблиці 5.1 додатка N 5.
Додаток N 6
до Порядку грошової оцінки земель
несільськогосподарського призначення
(крім земель населених пунктів)
Таблиця 6.1

Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю та призначених для залісення земель (лісових земель), грн.

Область Природна (лісорослинна) зона Група і категорія захисності лісів Лісотаксовий пояс

—————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————— Таблиця 6.2 Значення коефіцієнта, який враховує відповідність фактичної лісистості території до оптимальної (К2)

—————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————— Таблиця 6.3 Розрахунок грошової оцінки 1 га вкритих лісовою рослинністю та призначених для залісення земель (лісових земель)

Вихідні дані:

1. Об'єкт оцінки - 1 га лісових земель типу лісорослинних умов В2 (свіжий субір);

2. Лісорослинна зона - Полісся;

3. Область - Житомирська;

4. Група лісів - П;

5. Категорія захисності лісів - ліси, що експлуатуються;

6. Лісотаксовий пояс - 1;

7. Розряд лісових такс - 2;

8. Вік рубки головного користування - 80 років. Розрахунок нормативної вартості деревини від рубки головного користування та рубок догляду за лісом за термін періоду обороту рубки

—————————————————————————————————————————————————————————————

—————————————————————————————————————————————————————————————
_______________
* Розшифровку нормативної вартості деревини, отриманої від
рубки головного користування, наведено у додатку N 6
(таблиці 6.4).
Таблиця 6.4
Розшифровка нормативної вартості деревини,
отриманої від рубки головного користування

Лісотаксовий пояс - 1 Розряд лісових такс - 2 Середній діаметр - 32 см

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Таксаційні параметри прийнято за даними, наведеними в додатку N 6 (таблиці 6.3). Розподіл деревини за розмірно-якісними категоріями прийнято за виданням "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии" Киев: Урожай, 1987, с.402. Таксові ціни прийнято за "Таксами на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 44. Нормативна середньорічна оцінка (вартість) деревини з 1 га лісових земель за період обороту рубки визначається за формулою: Онл Онлс = ——————————, р де Онлс - нормативна середньорічна вартість деревини з 1 га лісових земель (у гривнях); Онл - нормативна вартість деревини з 1 га лісових земель за період обороту рубки (у гривнях); р - термін періоду обороту рубки (у роках). У нашому прикладі Онл 12 189 Онлс = ———————— = ———————— = 152,36 грн. р 80 Нормативні середньорічні витрати на ведення лісового господарства вираховуються за формулою: Вл Внлс = ——————, Пл де Внлс - нормативні середньорічні витрати на ведення лісового господарства (у гривнях); Вл - загальна сума витрат за планом за формою 10-лг (у гривнях); Пл - загальна площа лісових земель, га. У нашому прикладі (за даними одного лісогосподарського підприємства): Вл 774 770 Внлс = ————— = —————————— = 45,85 грн. Пл 16 894 Нормативний середньорічний економічний ефект визначається за формулою: Ел = Онлс - Внлс = 152,36 - 45,86 = 106,50 грн. Коефіцієнт К1 для лісів II групи приймається на рівні 1,3. Коефіцієнт К2 приймається за даними табл. 6.2 на рівні 1,2. Термін капіталізації встановлюється на рівні 50 років. Розрахунок грошової оцінки 1 га лісових земель виконується за формулою:

Цнол = Ел х Тк х К1 х К2 = 106,5 х 50 х 1,3 х 1,2 = 8236,80 Таким чином, грошова оцінка 1 га лісових земель типу В2 (свіжий субір) у другому розряді лісових такс першого лісотаксового поясу в лісах II групи в Житомирській області становить 8237 гривень. Таблиця 6.5 Глосарій термінів, які використовуються в розділі 6 цього Порядку

————————————————————————————————————————————————————————————————

————————————————————————————————————————————————————————————————

"Офіційний вісник України" 1997, число 43, стор.150 Код нормативного акта: 4158/1997