Градостроение. Планирование и застройка городских и сельских поселений ДБН 360-92


ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ<br> МIСТОБУДУВАННЯ I АРХIТЕКТУРИ<br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Держкоммістобудування<br> 17.04.1992 N 44<br> <br> <br> Містобудування. Планування і забудова<br> міських і сільських поселень ДБН 360-92**<br> <br> { Iз змінами, внесеними наказом Мінінвестбуду України від<br>22 січня 1993 року N 8, наказами Мінбудархітектури України від<br>23 червня 1993 року N 91, від 17 грудня 1993 року N 231, наказами<br>Держкоммістобудування України від 29 квітня 1996 року N 73, від<br>11 березня 1997 року N 33, від 25 вересня 1997 року N 164<br>( <A HREF="332471">v0164241-97</A> ), наказами Держбуду України від 25 листопада 1997<br>року N 29, від 2 лютого 1999 року N 21, від 16 вересня 1999 року<br>N 227, від 11 квітня 2001 року N 89, від 18 липня 2001 року<br>N 145 }<br> <br> { Додатково див. Наказ Міністерства регіонального розвитку<br> та будівництва<br> N 457 ( v0457661-08 ) від 13.10.2008 }<br> <br> В частині споруд транспорту замінений ДБН В.2.3-5-2001<br> <br> <br> Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і<br>забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування<br>нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень<br>України.<br> Ці норми обов'язкові для органів державного управління,<br>місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ<br>незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування,<br>громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування,<br>будівництво і благоустрій на території міських і сільських<br>поселень.<br> Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки<br>загальної концепції нормативної бази України в галузі<br>містобудування і капітального будівництва.<br> При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих<br>норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова<br>населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова<br>сільських поселень", вимогами інших чинних<br>нормативно-інструктивних документів.<br> <br> 1 Загальні Положення<br> <br> 1.1 Проектування міських і сільських поселень повинне<br>ґрунтуватися на законах України, які мають основне значення для<br>містобудування, і регіональних програмах щодо вирішення<br>найважливіших соціальних, екологічних та економічних проблем.<br> <br> 1.2 Міські та сільські поселення треба проектувати як<br>елементи єдиної системи розселення України з урахуванням<br>територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і<br>природно-містобудівного районування.<br> Фізико-географічне і містобудівне районування території<br>України наведені у додатках 1.1, 1.2.<br> <br> 1.3 Основою проектування, планування і забудови міських і<br>сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція<br>їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить реалізацію<br>прав і свобод населення відповідно до Конституції України<br>( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ).<br> Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до<br>затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та<br>громадськими організаціями, жителями населених пунктів.<br> <br> 1.4 Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту<br>мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи<br>агломерації існуючі і ті, що формуються. Проектування нових<br>поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових<br>промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у<br>зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися,<br>або потенціальних, зон екологічних лих та ін.<br> <br> Примітка. Розміщення дачних поселень та садівницьких<br>товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не<br>можуть бути використані для перспективного територіального<br>розвитку міських і сільських поселень.<br> <br> 1.5 Міські та сільські поселення залежно від проектної<br>кількості населення на розрахунковий термін поділяються на групи<br>(таблиця 1.1).<br> <br> 1.6 Для забезпечення територіальних умов розвитку міст на<br>довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва<br>споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, треба<br>на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони<br>багатофункціонального призначення. У їхньому складі треба виділяти<br>території зелених зон міст, призначених для організації відпочинку<br>населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря і<br>санітарно-гігієнічних умов.<br> Приміську зону слід проектувати одночасно з генеральним<br>планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з<br>розробкою пропозицій, спрямованих на економічний і<br>соціально-культурний її розвиток і структурно-територіальну<br>організацію.<br> <br> Таблиця 1.1<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>¦ Групи поселень ¦ Населення, тис.чол. ¦<br>¦ ¦--------------------------------¦<br>¦ ¦ міст ¦ сільських ¦<br>¦ ¦ ¦ поселень ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Найзначніші (крупніші) ¦Понад 1000 ¦ ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Значніші (крупні) ¦Понад 500 до ¦Понад 5 Понад 3 ¦<br>¦ ¦1000 ¦до 5 ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Великі ¦Понад 250 до ¦Понад 1 до 3 ¦<br>¦ ¦500 ¦Понад 0,5 до 1 ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Середні ¦Понад 100 до ¦Понад 0,2 до 0,5¦<br>¦ ¦250 Понад 50 до¦ ¦<br>¦ ¦100 ¦ ¦<br>¦-------------------------------+---------------+----------------¦<br>¦Малі*) ¦Понад 20 до 50 ¦Понад 0,05 до ¦<br>¦ ¦Понад 10 до 20 ¦0,2 До 0,05 - ¦<br>¦ ¦До 10 ¦ ¦<br>¦----------------------------------------------------------------¦<br>¦--------------- ¦<br>¦ *) До групи малих міст входять селища міського типу ¦<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> 1.7 Рівень соціально-економічного розвитку поселення, що<br>проектується, визначається з урахуванням пріоритетності соціальних<br>та екологічних критеріїв на основі комплексної оцінки території,<br>виходячи з повного розкриття потенціальних ресурсних можливостей і<br>потреб населення, планів соціально-економічного розвитку даного<br>поселення. При цьому треба встановити види діяльності, розвиток<br>яких повинен бути стимульований, припинений або обмежений у<br>поселенні, що проектується, або в групі взаємопов'язаних поселень,<br>а також визначити зрушення у галузевій структурі існуючого<br>комплексу за кількістю зайнятих і змін у функціональному<br>використанні території. Розвиток соціальної інфраструктури повинен<br>бути намічений, виходячи із забезпечення цільових показників<br>життєвих умов.<br> <br> 2 Загальна організація міських і сільських поселень<br> <br> Функціонально-планувальна структура міських поселень<br> <br> 2.1 Територія міста за функціональним призначенням і<br>характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в<br>т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.<br> <br> 2.2 До сельбищної території входять ділянки житлових<br>будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч.<br>навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без<br>дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і<br>транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари,<br>інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.<br> <br> 2.3 Виробнича територія призначена для розміщення промислових<br>підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч.<br>комплексів наукових установ з дослідними підприємствами,<br>комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та<br>переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон<br>промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб<br>оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й<br>приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і<br>транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць<br>загального користування для населення, що працює на підприємствах<br>міста.<br> <br> Примітка. Промислові підприємства, які не виділяють у<br>навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних,<br>пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених<br>рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не<br>вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах<br>сельбищних територій або поблизу них з дотриманням<br>санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.<br> <br> 2.4 До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й<br>водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також<br>інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити<br>парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі<br>сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують<br>систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного<br>і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони<br>(у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).<br> <br> 2.5 Удосконалення і розвиток планувальної структури міста<br>слід пов'язувати з історичною зоною міста, його<br>історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам'яток<br>історії, культури і природи (розділ 11).<br> <br> 2.6 Для забезпечення необхідних функціональних зв'язків місць<br>розселення з місцями прикладення праці й відпочинку, установами<br>культурно-побутового обслуговування, а також для зниження витрат<br>часу на пересування населення слід формувати відносно стійкий<br>трудовий баланс проживаючих і працюючих у межах основних<br>структурно-планувальних елементів міста (планувальних районів,<br>зон).<br> <br> Примітка. Функціональну організацію, величину, місткість,<br>межі основних структурно-планувальних елементів міста, кількість<br>останніх треба визначати, виходячи з місцеположення і концентрації<br>основних функцій.<br> <br> У малих, середніх і великих містах з компактною планувальною<br>структурою працезбалансованості треба досягти у масштабі всього<br>міста.<br> <br> 2.7 При визначенні місткості основних структурних одиниць<br>міста - планувальних районів у великих і значних містах - треба<br>орієнтуватися на такі показники: кількість населення повинна<br>становити від 100 до 300 тис.чол.; трудящих у містоутворюючому<br>комплексі - від 30 до 100 тис.чол.; у містах, які характеризуються<br>великим розчленуванням планувальної структури, особливо у містах<br>добувної промисловості (які формуються на базі окремих<br>територіальне закріплених виробництв і розселення - шахт, колишніх<br>шахтарських селищ та ін.), населення планувального району<br>становить від 50 до 120 тис.чол.<br> У найзначніших містах з кількістю населення понад 1 млн.<br>жителів за наявності потужних комплексів машинобудування і важкої<br>індустрії, зосереджених у великих промислових виробничих зонах,<br>треба формувати праце- і соціально збалансовані<br>сельбищно-виробничі утворення - планувальні зони, кількість<br>населення яких не повинна перевищувати 450-900 тис.чол.<br> <br> 2.8 Формування планувальних зон у найзначніших містах з<br>населенням понад 1 млн. жителів треба здійснювати шляхом поєднання<br>комплексних сельбищно-виробничих районів з високим ступенем<br>працезбалансованості, сельбищних, промислових районів з<br>формуванням багатофункціональних центрів прикладення праці та<br>обслуговування.<br> <br> 2.9 Для досягнення високого соціально-економічного ефекту<br>формування планувальної структури міста треба прагнути до<br>компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням<br>інтенсивності використання території під основні функції. При<br>цьому треба враховувати неоднорідність функціонально-планувальних<br>якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною<br>інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної<br>доступності.<br> Цінність ділянки міської території треба визначати за<br>оцінками її доступності відносно житлових районів, місць<br>прикладення праці, установ обслуговування загальноміського<br>значення, місць масового відпочинку з урахуванням їх розміщення у<br>зонах різної містобудівної якості (додаток 2.1).<br> <br> 2.10 У містах із складними інженерно-геологічними умовами<br>треба передбачати у межах їх територій або у приміських зонах<br>майданчики для розміщення частини населення цих міст при раптових<br>катастрофах, повені тощо. Там же слід передбачити комплекс<br>інженерного обладнання для забезпечення тимчасового проживання<br>населення.<br> <br> Система громадських центрів міст<br> <br> 2.11 У межах основних структурно-планувальних елементів міста<br>треба передбачати території для розміщення об'єктів і установ<br>культурно-побутового обслуговування населення. Місця їх<br>концентрації формуються як громадські центри різних рівнів.<br> Кількість, склад, розміщення громадських центрів у плані<br>міста приймаються з урахуванням його величини,<br>функціонально-планувальної структури, історичних особливостей<br>формування міського плану, ландшафтно-природних особливостей, а<br>також ролі міста у системі розселення.<br> <br> Примітка. У найзначніших містах на в'їздах треба розміщувати<br>громадські центри для обслуговування населення приміської зони.<br> <br> 2.12 Загальноміський центр треба розглядати як просторову<br>систему, до складу якої, крім центрального ядра і прилеглої<br>центральної зони, входять взаємозв'язані з ним центри найбільш<br>великих планувальних районів, зон або інших<br>структурно-планувальних елементів.<br> Залежно від розмірів і планувальної організації<br>загальноміського центру треба у його межах створювати систему<br>взаємозв'язаних громадських просторів з виділенням головної площі,<br>вулиці, пішохідних вулиць і зон.<br> <br> 2.13 При визначенні площі загальноміського центру і його ядра<br>треба враховувати кількість населення, адміністративне значення,<br>масштаби територіального розвитку міста, місцеві містобудівні й<br>природні умови.<br> Для визначення площі громадських територій загальноміського<br>центру і його ядра треба орієнтуватися на питомий показник<br>5-8 кв.м/люд., виходячи із перспективної кількості населення<br>міста.<br> <br> Примітка 1. У південних містах, розташованих у IIIБ і IVБ<br>кліматичних підрайонах, треба прагнути до зниження показника<br>витрачання територій (до 4 кв.м/люд.), крім зон підвищеної<br>сейсмічності.<br> <br> Примітка 2. У містах IIВ і IIIВ кліматичних підрайонів, у<br>малих і курортних містах питомий показник може бути збільшений на<br>15-30%, але становити не більше 10-12 кв.м/люд.<br> <br> Питома вага території для системи загальноміського центру і<br>його основних елементів у балансі територій міста і центру<br>становить, відсотків:<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>¦Центр міста (від площі міста) ¦3,5-5,0 для найзначніших і ¦<br>¦ ¦значних міст 6,0-8,0 для ¦<br>¦ ¦інших груп міст ¦<br>¦--------------------------------+-------------------------------¦<br>¦Ядро центру міста (від площі ¦30-35 для усіх категорій міст ¦<br>¦центру) ¦ ¦<br>¦--------------------------------+-------------------------------¦<br>¦Громадські території у ядрі ¦70 і більше ¦<br>¦центру (від площі центру) ¦ ¦<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> Iнтенсивність освоєння ядра центру, ефективна з точки зору<br>містобудівної цінності, наведена у таблиці 2.1.<br> <br> Таблиця 2.1<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>¦ Територія за функціональним ¦ Щільність, люд./га ¦<br>¦ призначенням ¦ ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦Сельбищна ¦110-150 проживаючих ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦Житлова ¦400-500 проживаючих ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦Виробнича ¦450-500 працюючих ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦Громадських установ ¦150-200 працюючих ¦<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> 2.14 Загальноміський центр треба розвивати як<br>поліфункціональну систему, яка має такі функції: управління;<br>громадську, ділову, культурно-освітню й культурно-видовищну<br>діяльність; торгівлю; громадське харчування, побутове й комунальне<br>обслуговування; зв'язок, транспорт, житло, відпочинок, туризм.<br> До складу загальноміського центру можуть входити<br>функціональні об'єкти науково-виробничої діяльності, охорони<br>здоров'я, за винятком лікарень, диспансерів та інших установ, які<br>потребують розміщення в окремих зонах.<br> <br> 2.15 У системі загальноміського центру, виходячи з його<br>функціональної структури, у зонах концентрації установ відповідних<br>функцій треба формувати громадські комплекси (центри) моно- або<br>поліфункціонального профілю.<br> Найважливіші в архітектурно-планувальному відношенні<br>монофункціональні комплекси (центри) формуються важливими<br>установами і відповідними будинками і спорудами. До них належать:<br>адміністративні (державні, обласні, міські) комплекси, значні<br>ділові, інформаційні, культурно-освітні, видовищні, меморіальні,<br>торговельні та ін., - їх треба розміщувати у межах центрального<br>планувального району в ядрі центру і насичувати супутніми<br>функціями.<br> Поліфункціональні комплекси (центри) слід формувати діловими,<br>торговельними, культурно-видовищними установами і розміщувати як у<br>центральному ядрі, контактній до нього зоні на в'їздах у ядро або<br>загальноміський центр, у центральному планувальному районі (зоні),<br>так і на головних осях інших планувальних районів (зон) міста.<br> При формуванні поліфункціональних комплексів (центрів)<br>загальноміського значення у периферійних планувальних районах<br>(зонах) до них повинні входити адміністративно-управлінські та<br>науково-дослідні установи, пов'язані з розташованими поблизу<br>промислово-виробничими об'єктами.<br> Спеціалізовані центри, які створюються на основі спортивних,<br>рекреаційно-оздоровчих, лікувальних, навчально-наукових,<br>науково-виробничих та інших установ і об'єктів, які не потребують<br>великих територій, можуть формуватися у будь-якому планувальному<br>районі (зоні) міста. Ті з них, які для свого розвитку потребують<br>великих майданчиків, треба розміщувати у периферійних планувальних<br>районах (зонах), на в'їздах у місто і у приміській зоні.<br> <br> 2.16 При створенні центрів периферійних планувальних районів<br>(зон) площі їхніх земельних ділянок повинні визначатися виходячи<br>із загального розрахунку потреби у громадських територіях,<br>наведених у п. 2.13. При формуванні їх у комплексі з одним із<br>центрів житлового, рекреаційного або промислово-виробничого району<br>питомий розмір земельної ділянки останнього допускається<br>збільшувати, але не більше як на 30%.<br> При формуванні житлових районів у центральній зоні їхні<br>громадські центри треба розглядати у загальній системі<br>загальноміського центру.<br> <br> Територіально-планувальна організація сільських поселень<br> <br> 2.17 Територія сільського населеного пункту за функціональним<br>призначенням повинна поділятися на сельбищну й виробничу.<br> До сельбищної території входять житлові території, ділянки<br>установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари,<br>вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.<br> До виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з<br>виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту,<br>технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин<br>і автомашин, дільниці комунально-складських та інших об'єктів,<br>дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші<br>території.<br> <br> Примітка. До території сільського населеного пункту входять<br>сельбищні та виробничі території, а також присадибні ділянки,<br>включаючи землі фермерських та індивідуальних господарств,<br>майданчики населеного пункту.<br> <br> 2.18 При реконструкції сільських населених пунктів слід<br>передбачати:<br> поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення шляхом<br>упорядкування функціонального зонування, яке склалося, виносу<br>сільськогосподарських підприємств у виробничу зону, виносу<br>транзитних автодоріг, заходів щодо захисту від повені, зсувів,<br>підтоплення підґрунтовими водами тощо;<br> упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів при<br>максимально можливому збереженні планувальної структури, яка<br>склалася;<br> удосконалення забудови на основі збереження існуючих<br>капітальних і придатних для тривалої експлуатації будинків і<br>споруд, поступової заміни старого житлового фонду;<br> забезпечення найсприятливіших умов для ведення усіх форм<br>сільськогосподарської діяльності, включаючи оренду, фермерське,<br>особисте підсобне господарство, усіма жителями, у т. ч. і тими,<br>які проживають у безсадибних житлових будинках;<br> поліпшення культурно-побутового обслуговування і створення<br>громадського центру в результаті будівництва установ і<br>підприємств, яких не вистачає;<br> підвищення ефективності використання території населеного<br>пункту за рахунок освоєння гулящих земель, непридатних для<br>сільськогосподарського використання;<br> інженерне обладнання, зовнішній благоустрій та озеленення<br>території.<br> <br> 2.19 Громадський центр сільського населеного пункту є його<br>основним структурним елементом, до якого входять головні установи<br>управління і культурно-побутового обслуговування, а також площа<br>для проведення масових громадських заходів.<br> Площа громадського центру (без урахування парку і площинних<br>спортивних установ) визначається з розрахунку 8-12 кв.м на одного<br>жителя (великі показники - для малих сіл).<br> Територію громадського центру треба зонувати за<br>функціональним призначенням установ і підприємств, які слід<br>розміщувати.<br> <br> 2.20 3 метою створення сприятливого сприймання забудови<br>громадського центру сільського населеного пункту (1-2 поверхи) і<br>оптимального співвідношення між висотою будинків і довжиною площі<br>1:6-1:8 відкритий простір треба передбачати не більше 0,15 га у<br>малих населених пунктах і 0,5-0,6 га - у значних.<br> Розмір вільного майданчика з твердим покриттям для проведення<br>масових громадських заходів слід приймати 700-750 кв.м на<br>1000 жителів.<br> <br> 2.21 У значних населених пунктах, де в громадському центрі<br>розміщуються будинки культурно-побутових установ, які мають не<br>тільки внутрішньосільське, але й міжселищне значення, установи<br>щоденного обслуговування можуть розміщуватися у підцентрах - з<br>урахуванням нормативних радіусів обслуговування на шляху<br>пішохідного руху до виробничої зони і громадського центру.<br> <br> 3 Сельбищна територія<br> <br> 3.1 Архітектурно-планувальну організацію сельбищної території<br>треба здійснювати відповідно до розміру і структури поселень,<br>пов'язуючи з іншими видами територій - виробничою і<br>ландшафтно-рекреаційною. У межах сельбищної території треба<br>передбачати формування взаємозв'язаних зон громадських центрів,<br>житлової забудови, озеленених територій загального користування,<br>нешкідливих місць прикладення праці, а також магістральної та<br>вуличної мережі.<br> <br> 3.2 Для попереднього визначення потреби у сельбищній<br>території приймають укрупнені показники за таблицею 3.1.<br> <br> Таблиця 3.1<br> <br>------------------------------------------------------------------<br>¦ Середня поверховість забудови ¦ Територія на 1000 люд./га ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦9 і більше ¦ 7 ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦4-8 ¦ 8 ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦До 3 без земельних ділянок ¦ 10 ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦Те саме, із земельними ¦ 20 ¦<br>¦ділянками ¦ ¦<br>¦-------------------------------+--------------------------------¦<br>¦1-2 у сільських поселеннях ¦ 50 ¦<br>------------------------------------------------------------------<br> <br> При визначенні розміру сельбищної території слід виходити з<br>потреби кожної сім'ї в окремій квартирі або будинку. Розрахункова<br>житлова забезпеченість визначається диференційовано для міст у<br>цілому та їх районів на підставі прогнозних даних про середній<br>розмір сім'ї з урахуванням застосовуваних типів житлових будинків,<br>планувальних обсягів житлового будівництва, частки фонду, який<br>створюється за рахунок коштів населення.<br> <br> 3.3 Розміщення нового житлового будівництва у містах повинне<br>передбачатися як на вільних територіях, так і в районах<br>реконструкції. Архітектурно-планувальну організацію районів<br>житлового будівництва треба здійснювати з урахуванням<br>містобудівних умов, відповідно до їх місцеположення відносно<br>центру міста; основних архітектурно-планувальних осей і вузлів<br>(існуючих або тих, що проектуються); пам'яток архітектури,<br>культури, заповідних зон; навколишньої забудови з урахуванням її<br>характеру, поверховості; природного оточення.<br> <br> Примітка. У складних геологічних умовах нове житлове<br>будівництво слід розміщувати переважно на найбільш придатних для<br>забудови територіях з урахуванням містобудівних умов.<br> <br> 3.4 Садибну забудову*) у містах слід розміщувати:<br> у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи<br>ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на<br>територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної<br>садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність<br>збереження характеру міського середовища, що склалося;<br> у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу<br>міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що<br>розвиваються, розміщених у межах 30-40-хвилинної транспортної<br>доступності.<br> <br>---------------<br> *) Забудова, яка передбачає розміщення малоповерхового, як<br>правило, житлового будинку на присадибній ділянці, а також така,<br>що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства<br>відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією.<br> <br> Забудова вільних територій і реконструкція житлових кварталів<br> <br> 3.5 У межах сельбищної території формуються основні<br>структурні елементи:<br> а) житловий квартал (житловий комплекс) - первісний<br>структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними<br>або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею<br>до 20-50 га з повним комплексом установ і підприємств<br>обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон)<br>і до 20 га з неповним комплексом.<br> <br> Примітка 1. Квартали з неповним комплексом установ і<br>підприємств обслуговування, як правило, формуються у малих містах,<br>селищах, а також в умовах складного рельєфу, при реконструкції<br>забудови, яка склалася.<br> <br> Примітка 2. При садибній забудові площа кварталів з неповним<br>комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення<br>може бути збільшена.<br> <br> Примітка 3. У випадку, коли дитячі дошкільні установи і школи<br>розміщені у сусідніх кварталах, безпеку пішохідного руху треба<br>забезпечити через магістральні вулиці;<br> <br> б) житловий район - структурний елемент сельбищної території<br>площею 80-400 га, у межах якого формуються житлові квартали,<br>розміщуються установи і підприємства з радіусом обслуговування не<br>більше 1500 м, а також об'єкти міського значення. Межами житлового<br>району є магістральні вулиці й дороги загальноміського значення,<br>природні й штучні межі. Житлові райони (відокремлені) можуть<br>формуватися як самостійні структурні одиниці;<br> в) сельбищний район (житловий масив) - структурний елемент<br>сельбищної території площею понад 400 га, у межах якого формуються<br>житлові райони. Межі його ті самі, що й для житлових районів. Ця<br>структурна одиниця характерна для значних і найзначніших міст і<br>формується як цілісний структурний організм з розміщенням установ<br>обслуговування районного і міського користування.<br> Житлові райони, що входять до складу сельбищної зони<br>(складові), повинні формуватися у взаємозв'язку з його плануванням<br>і забудовою.<br> <br> Примітка 1. Розмір і тип основних структурних елементів<br>визначаються містобудівними умовами поселень.<br> <br> Примітка 2. У значних і найзначніших містах планувальну<br>структуру сельбищної території формують як сельбищні райони, так і<br>житлові, які не входять до складу сельбищних.<br> <br> 3.6* При забудові вільних територій їх<br>функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація,<br>поверховість житлових будинків приймаються відповідно до<br>архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з<br>урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних,<br>архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного<br>обладнання, місцевих умов будівництва.<br> Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах,<br>необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок<br>міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м). Поза<br>цією зоною допускається розмішувати дитячі дошкільні установи,<br>школи, спортивні майданчики, автостоянки, гаражі.<br> <br> Примітка 1. Для міст, що розташовані у районах сейсмічністю<br>7-9 балів, слід застосовувати одно-, двосекційні житлові будинки<br>заввишки не більше 4-х поверхів, а також малоповерхову забудову з<br>присадибними і приквартирними ділянками. Будівництво житлових<br>будинків вище 4-х поверхів може здійснюватись при належному<br>архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні з<br>дозволу відповідних державних органів. Будівництво житлових<br>будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів не допускається.<br>Проектування будинків в умовах сейсміки повинне вестись на<br>підставі карт сейсмомікрорайонування. Бальність майданчика<br>будівництва необхідно приймати не менше передбаченої чинними<br>нормами для будинків у сейсмічних районах.<br> <br> Примітка 2*. У житлових кварталах необхідно передбачати<br>відповідно до завдання на проектування спеціальні житлові будинки<br>чи відводити перші поверхи будинків для розселення мало-мобільних<br>груп населення таким чином, щоб забезпечити:<br> а) відстань від житлових будинків до підприємств торгівлі<br>місцевого значення, установ охорони здоров'я (поліклінік,<br>амбулаторій, диспансерів без стаціонарів), які обслуговують<br>інвалідів і людей похилого віку, не більше 200 м, а в умовах<br>існуючої забудови - не більше 300 м;<br> б) максимально можливе наближення спеціальних житлових<br>будинків до озеленених територій, місць роботи працездатних<br>інвалідів, зупинок міського транспорту. До спеціальних житлових<br>будинків слід передбачати необхідні проїзди згідно з приміткою до<br>п. 3.11* та приміткою 3 до таблиці 7.1*.<br> <br> Примітка 3. Розміщення будинків гуртожитків треба здійснювати<br>на спеціально відведених ділянках сельбищної території. Гуртожитки<br>для студентів і учнів навчальних закладів треба розміщувати, як<br>правило, на їх території.<br> Площа земельних ділянок, перелік майданчиків, що<br>влаштовуються, (спортивних, господарчих тощо) визначається<br>завданням на проектування.<br> <br> 3.7 Розрахункову щільність населення на території житлового<br>району рекомендується приймати від 110-170 люд./га (малі міста) до<br>190-220 люд./га (найзначніші міста) відповідно для зон міста<br>різної містобудівної цінності (периферійної і центральної).<br> Щільність населення житлового кварталу з повним комплексом<br>установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно<br>до щільності більших структурних елементів у межах<br>180-450 люд./га.<br> <br> Примітка 1. Щільність населення житлового району і житлового<br>кварталу слід диференціювати залежно від їх розміщення у структурі<br>міста і приймати: підвищену - у центральній зоні міста, на<br>територіях основних архітектурно-планувальних осей АПВ і вузлів,<br>включаючи станції метро; середню - у серединній зоні міста, у<br>периферійній - на території основних АПВ і вузлів; низьку - у<br>периферійній зоні міста, поза основними АПВ і вузлами.<br> <br> Примітка 2. У житлових кварталах з неповним комплексом<br>установ і підприємств місцевого значення треба відповідно<br>збільшувати мінімальні щільності населення.<br> <br> Примітка 3. У житлових кварталах і житлових районах, які<br>розміщуються на осідальних ґрунтах і підроблюваних територіях,<br>слід, крім структурно-планувальних умов, враховувати відповідно їх<br>типи і групу. При цьому на ділянках непідроблюваних і неосідальних<br>територій треба приймати підвищену і, як виняток, середню<br>щільність населення.<br> <br> Примітка 4. Величина щільності населення може бути зменшена в<br>умовах складного рельєфу при ухилі понад 20% і експозиції схилів<br> 0<br>у межах сектора горизонту 310-50 град. - до 10%, якщо схили цієї<br>орієнтації займають понад 50% житлового кварталу, а також в<br>історичних зонах при відповідному обґрунтуванні.<br> <br> Примітка 5. Величина щільності населення житлового кварталу<br>може бути прийнята більше як 450 люд./га (у значних і найзначніших<br>містах) при відповідному обґрунтуванні.<br> <br> 3.8* Реконструкція житлової забудови, яка склалася, повинна<br>передбачати: планомірне упорядкування територій; модернізацію<br>старих капітальних будинків, ліквідацію аварійних і малопридатних<br>для проживання будинків; знесення частини придатного для<br>експлуатації фонду з метою вирішення невідкладних загальноміських<br>потреб; винос або перепрофілювання шкідливих у<br>санітарно-гігієнічному і вибухово-, пожежонебезпечному відношенні<br>об'єктів; використання вивільнюваних ділянок для розміщення нового<br>житлового і культурно-побутового будівництва, озеленення,<br>улаштування спортивних і дитячих майданчиків, куточків відпочинку<br>тощо.<br> Здійснення реконструкції забудови повинне обґрунтовуватися<br>спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і<br>санітарно-гігієнічними вимогами.<br> <br> Примітка 1. Мінімальну розрахункову площу ділянки для<br>окремого житлового будинку (без розміщення на ній дитячих<br>дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що<br>належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно<br>приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як:<br>30,1-23,3 кв.м/люд. (при забудові до 3 поверхів),<br>20,<A HREF="321557">2-17</A>,0 кв.м/люд. (4-5 поверхів), 15,3-13,9 кв.м/люд.<br>(6-8 поверхів), 12,<A HREF="121169">2-12</A>,0 кв.м/люд. (9-12 поверхів).<br> <br> Примітка 2. При будівництві житлових та громадських будинків<br>в існуючих житлових кварталах необхідно передбачати забезпечення<br>нормальних умов експлуатації існуючої забудови. В цьому разі<br>необхідно використовувати будівельні ділянки мінімальної площі,<br>улаштовувати тимчасові під'їзди і пішохідні дороги, дитячі<br>майданчики і господарські ділянки.<br> <br> 3.9 Для поліпшення умов інсоляції в переущільнених районах<br>можливе знесення затінюючих або затінюваних будинків чи їхніх<br>частин, розущільнення забудови, її оздоровленню повинні сприяти<br>також винесення або перепрофілювання малих промислових підприємств<br>або окремих цехів, баз, складів та інших об'єктів, не властивих<br>сельбищній території.<br> <br> 3.10 При перебудові кварталів житлової забудови треба<br>враховувати історико-архітектурну і містобудівну цінність кожного<br>будинку і споруди (розділ 11).<br> Для вибору етапів і прийомів реконструкції потрібна<br>інвентаризація забудови (включаючи історико-архітектурну) з<br>наступною оцінкою стану житлового фонду щодо історичної цінності і<br>ступеня зносу. Житлову забудову, яка склалася, треба<br>диференціювати за способами реконструкції будинків: регенерація з<br>капітальним ремонтом, реставрацією або повним відновленням;<br>регенерація з капітальним ремонтом і модернізацією; капітальний<br>ремонт, поточний ремонт, поточний і косметичний ремонт; природне<br>вибуття; знесення із заміною новим будівництвом тощо.<br> <br> 3.11* У житлових кварталах треба передбачати в'їзди на їх<br>територію, а також при потребі - наскрізні проїзди в будинках на<br>відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній<br>забудові - не більше 180 м. Примикання проїздів до проїжджих<br>частин магістральних вулиць регульованого руху допускається на<br>відстанях не менше 50 м від перехрестя.<br> Для під'їзду до груп житлових будинків, великих установ і<br>підприємств обслуговування, торгових центрів треба передбачати<br>основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, - другорядні<br>проїзди, розміри яких приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих<br>норм.<br> На другорядних (односмугових) проїздах треба передбачати<br>роз'їзні майданчики завширшки 6 і завдовжки 15 м на відстані не<br>більше 75 м один від одного. Тупикові проїзди повинні бути<br>завдовжки не більше 150 м і закінчуватися поворотними<br>майданчиками, які забезпечують можливість розвороту сміттєвозів,<br>прибиральних і пожежних машин.<br> Тротуари, велосипедні доріжки треба підносити на 15 см над<br>рівнем проїздів. Перехрещення тротуарів і велосипедних доріжок<br>треба передбачати в одному рівні з улаштуванням рампи завдовжки<br>відповідно 1,5 і 3 м.<br> <br> Примітка. До житлових будинків, що стоять окремо, заввишки не<br>більше 9 поверхів, а також до об'єктів, які відвідують інваліди,<br>допускається улаштування проїздів, суміщених з тротуарами при їх<br>довжині не більше 150 м і загальній ширині не менше 4,2 м.<br> <br> 3.12 Відповідно до природно-кліматичних особливостей України<br>(додаток 1.1) при організації забудови треба передбачати захист<br>території житлових груп (дворів) від несприятливих зимових вітрів,<br>пилових бур, а також підвищення аерації влітку, захист від<br>перегрівання, особливо для південних районів держави (розділ 10).<br> <br> 3.13 Відстань між житловими будинками, житловими і<br>громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на<br>основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм<br>(розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1).<br> Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи<br>треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а<br>заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і<br>торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.<br> <br> Примітка 1. При розміщенні 9-16-поверхових житлових будинків<br>суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань<br>між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового<br>будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.<br> <br> Примітка 2. При різних вимогах (протипожежних,<br>санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней<br>між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати<br>величини, найбільші з них.<br> <br> 3.14 Житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба<br>розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По<br>червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з<br>вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення,<br>а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка<br>склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки<br>як виняток.<br> Формування малоповерхової високощільної забудови повинне<br>здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових<br>елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних<br>вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків<br>визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між<br>вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м<br>(побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1),<br>включаючи забезпечення в'їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні<br>дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не<br>менше 4,25 м.<br> <br> 3.15 Озеленення житлових кварталів слід проектувати з<br>урахуванням системи озеленення більших структурних елементів<br>сельбищної території (житлових та сельбищних районів).<br> Площу озелененої території житлового кварталу слід приймати<br>не менше 6 кв.м на 1 люд. (без урахування шкіл і дитячих<br>дошкільних установ).<br> <br> Примітка. До площі окремих ділянок озелененої території<br>житлового кварталу входять майданчики для відпочинку, для дитячих<br>ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30%<br>загальної площі ділянки.<br> <br> 3.16 При проектуванні житлової забудови слід передбачати<br>розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових<br>і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.<br> <br> Таблиця 3.2<br> <br>--------------------------------------------------------------------<br>¦ Майданчики ¦ Питомі розміри ¦ Найменші відстані від ¦<br>¦ ¦ майданчиків, ¦ майданчиків до вікон ¦<br>¦ ¦ кв.м на 1 люд. ¦ житлових і громадських ¦<br>¦ ¦ ¦ будинків, м ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Iгрові для дітей ¦ 0,7 ¦ 12 ¦<br>¦дошкільного й ¦ ¦ ¦<br>¦молодшого ¦ ¦ ¦<br>¦шкільного віку ¦ ¦ ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Для відпочинку ¦ 0,1 ¦ 10 ¦<br>¦дорослого ¦ ¦ ¦<br>¦населення ¦ ¦ ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Для занять ¦ 0,2 ¦ 10 - 40 ¦<br>¦фізкультурою ¦ ¦ ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Для господарських ¦ 0,3 ¦ 20 ¦<br>¦цілей ¦ ¦ ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Для вигулювання ¦ 0,3 ¦ 40 ¦<br>¦собак ¦ ¦ ¦<br>¦------------------+-----------------+-----------------------------¦<br>¦Для стоянки ¦ 0,8 ¦ За табл. 7.5 ¦<br>¦автомашин ¦ ¦ ¦<br>¦------------------------------------------------------------------¦<br>¦ Примітка 1. Відстані від майданчиків для занять фізкультурою¦<br>¦установлюються залежно від їхніх шумових характеристик; від¦<br>¦майданчиків для сушіння білизни - не нормуються; відстань від¦<br>¦майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків,¦<br>¦ігрових майданчиків для дітей і відпочинку дорослих треба приймати¦<br>¦не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до¦<br>¦найбільш віддаленого входу у житловий будинок - не більше 100 м. ¦<br>¦ Примітка 2. Допускається зменшувати, але не більше ніж на¦<br>¦50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку¦<br>¦дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими¦<br>¦бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при¦<br>¦забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння¦<br>¦білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при¦<br>¦формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону¦<br>¦для школярів і дорослого населення. ¦<br>--------------------------------------------------------------------<br> <br> 3.17 На території житлових районів, мікрорайонів, кварталів<br>та їх комунальних зон, за винятком зон відпочинку і майданчиків<br>для ігор, допускається улаштування колективних погребів тільки<br>відповідно до проектів, розроблених, погоджених і затверджених у<br>встановленому порядку.<br> <br> Садибна забудова<br> <br> 3.18* Планувальна організація районів садибної забудови<br>повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної<br>території, їхні розміри, функціональне зонування треба<br>встановлювати, виходячи з величини населеного пункту,<br>містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту<br>проживання, економічності рішення.<br> На майданчиках, які відводяться під садибну забудову, залежно<br>від їхніх розмірів слід формувати:<br> а) до 10 га - групу житлових будинків з присадибними<br>ділянками без територій громадського користування;<br> б) 10-50 га - житлові квартали з неповним комплексом<br>громадського обслуговування;<br> в) більше 50 га - житловий район з повним комплексом<br>громадського обслуговування місцевого значення.<br> <br> 3.19* Площа території, яку відводять під садибну забудову,<br>повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування<br>планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста<br>і системою громадських центрів.<br> Район садибної забудови може бути сформований окремими<br>житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними)<br>ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих<br>районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість<br>забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови,<br>вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок,<br>благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови<br>в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання,<br>інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог,<br>регіональних традицій.<br> Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам<br>для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими<br>органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування<br>відповідно до земельного законодавства.<br> В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути<br>збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає<br>вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.<br> До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових<br>будинків, господарських будівель.<br> Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від<br>планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових<br>будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням<br>забезпечення компактності садибної забудови і дотримання<br>нормативних розривів між будівлями.<br> Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати<br>відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом<br>від червоних ліній.<br> Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону<br>лінію вулиці.<br> <br> 3.20 Розрахункову щільність населення територій районів<br>садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної<br>ділянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рівня<br>щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну<br>або килимову забудову площею ділянки 150-350 м. В інших випадках<br>можливі різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови<br>(одно-, дворядна, гніздова та ін.).<br> <br> 3.21 На ділянках з ухилом 15-20%о слід застосовувати терасну<br>забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4-5 при даних<br>ухилах і одному підході, а при двох підходах може бути більшою.<br> При терасній забудові слід передбачати проїзди для пропуску<br>пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх<br>з'єднують. Відстань між проїздами і зовнішніми сходами повинна<br>бути не більшою як 100 м.<br> Для структурної побудови терасної забудови слід<br>використовувати:<br> окремо розташовані блок-квартири із зовнішніми сходами, які<br>обслуговують одну або дві квартири, що стоять окремо, на одному<br>ярусі;<br> блоки з двох квартир із зовнішніми сходами на дві квартири;<br> будинки коридорного або галерейного типу з квартирами на<br>одному ярусі, об'єднаними коридором по межі із схилом або галереєю<br>уздовж зовнішньої межі терас.<br> <br> 3.21а* У районах садибної забудови розміщення об'єктів<br>соціальної сфери слід передбачати на територіях загального<br>користування, на спеціально відведених ділянках, у складі<br>громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається<br>розміщення цих об'єктів у житлових будинках на садибних ділянках<br>при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних,<br>протипожежних норм і правил та наявності вільної території для<br>забезпечення розмірів земельних ділянок під об'єкти відповідно до<br>вимог, наведених у таблиці 6.1.<br> <br> 3.22 У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної<br>мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних<br>проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху<br>приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах<br>передбачаються роз'їзди (п. 3.11).<br> Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м.<br>Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися<br>кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або<br>майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До<br>житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки<br>3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду<br>пожежних машин.<br> <br> 3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами<br>і чагарниками доцільно висаджувати плодові. Озеленення вулиць<br>завширшки 12 м і менше слід здійснювати за рахунок палісадників.<br> При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з<br>дитячими ігровими майданчиками.<br> <br> 3.24* У містах і селищах міського типу на присадибних<br>ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних<br>норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі,<br>вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді<br>окремої будівлі.<br> Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і<br>птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських<br>районах садибного житлового будівництва, де згідно з<br>нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та<br>державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих<br>будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до<br>місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.<br> Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими<br>будинками не допускається.<br> Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або<br>прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині<br>ділянки.<br> <br> 3.25* Протипожежні розриви між будинками або окремо<br>розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх<br>вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на<br>присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід<br>приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).<br> Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків<br>повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної<br>тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до<br>"Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и<br>территорий жилой застройки" та СНIП II-4-79 "Естественное и<br>искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в<br>сусідніх житлових і громадських будинках.<br> Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту<br>відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної<br>конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно<br>бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних<br>заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель<br>та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.<br> <br> 3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими<br>будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм<br>за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з<br>таблицею 1 додатка 3.1.<br> <br> Таблиця 3.2а*<br> <br>--------------------------------------------------------------------<br>¦ Будівлі та ¦ Відстань, м ¦<br>¦ споруди ¦-----------------------------------------------------¦<br>¦ ¦Господарські¦ Майданчики ¦ Фільтруючий ¦ Септик ¦<br>¦ ¦ будівлі ¦ для ¦ колодязь ¦ продукти- ¦<br>¦ ¦(сараї) для ¦ компосту, ¦ продукти- ¦ вністю, ¦<br>¦ ¦ худоби, ¦ дворові ¦ вністю, ¦ куб.м/добу ¦<br>¦ ¦ свійських ¦ вбиральні, ¦ куб.м/добу ¦ ¦<br>¦ ¦ тварин та ¦ сміттє- ¦-------------+-------------¦<br>¦ ¦ птахів ¦ збірник ¦ до 1 ¦1-3 ¦ до 1 ¦1-3 ¦<br>¦ ¦ площею до ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦<br>¦ ¦ 50 кв.м ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦<br>¦------------+------------+------------+------+------+------+------¦<br>¦Житлові ¦ 15 ¦ 15 ¦ 8 ¦ 10 ¦ 5 ¦ 8 ¦<br>¦будинки та ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦<br>¦літня кухня ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦<br>¦------------+------------+------------+---------------------------¦<br>¦Питний ¦ 20 ¦ 20 ¦Згідно з приміткою 3 ¦<br>¦колодязь ¦ ¦ ¦ ¦<br>¦------------------------------------------------------------------¦<br>¦ Примітка 1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок¦<br>¦допускається об'єднувати. ¦<br>¦ Примітка 2. Господарські приміщення для утримання худоби та¦<br>¦птиці площею до 50 кв.м допускається прибудовувати до одно- та¦<br>¦двоквартирних житлових будинків (крім будинків, розташованих в¦<br>¦IV кліматичному районі) за умови ізоляції від житлових кімнат та¦<br>¦кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями. ¦<br>¦ Примітка 3. При продуктивності місцевих каналізаційних¦<br>¦очисних споруд до 3 куб.м на добу водозабірні споруди місцевого¦<br>¦господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на¦<br>¦відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за¦<br>¦течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових¦<br>¦вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і¦<br>¦споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м. Місце¦<br>¦розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією¦<br>¦ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних¦<br>¦споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки¦<br>¦слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи¦<br>¦будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від¦<br>¦червоної лінії на 2,5-5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із¦<br>¦твердим покриттям та ухилом не більше 4-5%0. ¦<br>¦ Примітка 4. Відстані до інших джерел забруднювання¦<br>¦встановлюються відповідними нормативними документами за кожним¦<br>¦конкретним фактором (шум, вібрація, електромагнітні коливання,¦<br>¦радіація, джерела забруднення повітря та інші). Відстані від¦<br>¦будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з¦<br>¦таблицею 5.2. ¦<br>¦ Примітка 5. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути¦<br>¦виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних¦<br>¦стоків у ґрунт. ¦<br>--------------------------------------------------------------------<br> <br> 3.25б* За відсутності інженерних мереж міської (селищної)<br>каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням<br>місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами<br>санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з<br>відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.<br> <br> 3.25в* На території районів садибної забудови слід<br>передбачати розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і<br>молодшого шкільного віку та занять фізкультурою, автостоянок для<br>тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального<br>користування. Питомі розміри майданчиків для ігор дітей та<br>автостоянок допускається зменшувати відносно показників, наведених<br>у таблиці 3.2, але не більше ніж на 30%. Майданчики для<br>сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на<br>відстані не менше ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри<br>та кількість визначаються розрахунком.<br> <br> 3.26 Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту,<br>дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні<br>знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових<br>будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання<br>худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі<br>допускається об'єднувати на суміжних ділянках.<br> Садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м повинна<br>забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова<br>забудова площею приквартирних ділянок менше 300 к