Об отдельных вопросах налогообложения, связанные с строительством


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ<br> <br> Л И С Т<br> <br> 23.02.2004 N 1299/16/15-1116<br> <br> <br> Про окремі питання оподаткування,<br> пов'язані з будівництвом<br> <br> <br> Державна податкова адміністрація України розглянула листи<br><...> щодо окремих питань оподаткування, пов'язаних з<br>будівництвом, <...> повідомляє.<br> <br> 1. Щодо віднесення до складу основних фондів будівельної<br>організації тимчасових (нетитульних) споруд, то повідомляємо, що<br>відповідно до підпункту 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про<br>оподаткування прибутку підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) будівлі,<br>споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому<br>числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального<br>користування), вартість капітального поліпшення землі відносяться<br>до першої групи основних фондів.<br> З метою застосування підпункту 8.2.2 п.8.2 8 Закону України<br>"Про оподаткування прибутку підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) слід<br>керуватися Державним класифікатором України ДК 013-97<br>"Класифікація основних фондів", затвердженим наказом Державного<br>комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від<br>19 серпня 1997 року N 507 ( <A HREF="37314">v0507217-97</A> ) "Щодо затвердження<br>Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів".<br> Дійсно, нетитульні тимчасові споруди, термін експлуатації<br>яких більше 365 днів, у податковому обліку належать до основних<br>фондів. З метою правильного визначення групи основних фондів ДПАУ<br>рекомендує звертатися до Державного класифікатора України<br>"Класифікація основних фондів" ( <A HREF="37314">v0507217-97</A> ). Мабуть, це є<br>позитивним моментом, який указує на те, що ДПАУ в окремих випадках<br>усе-таки визнає Класифікатор. Однак присутність слова "споруда" у<br>назві нетитульних тимчасових споруд зовсім не означає неодмінне<br>віднесення їх до основних фондів групи 1.<br> Так, наприклад, згідно з п.6 розд. 2 додатка N 1 до<br>Методичних рекомендацій щодо формування собівартості<br>будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Держбуду України<br>N 81 ( <A HREF="105495">v0081509-02</A> ), до нетитульних тимчасових споруд належать і<br>такі пристосування та пристрої на об'єктах будівництва, як<br>помости, драбини, перехідні містки, ходові дошки (усі названі<br>предмети легко переміщаються на будівельному майданчику). У<br>податковому обліку всі вищеперелічені нетитульні тимчасові споруди<br>підприємства можуть включати до складу основних фондів групи 3 (як<br>будь-які інші основні фонди, які не включаються у групи 1, 2 і 4).<br> <br> 2. Що стосується податкового обліку операцій з об'єктами<br>незавершеного будівництва, зокрема, створення цих об'єктів, то з<br>цього питання Державною податковою адміністрацією України видано<br>податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.1 пункту 4.1<br>ст. 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.14 пункту 5.2 ст. 5 та підпункту<br>8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку<br>підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) при здійсненні платниками податку на<br>прибуток операцій з об'єктами незавершеного будівництва,<br>затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від<br>15 лютого 2002 року N 74 ( <A HREF="94528">v0074225-02</A> ).<br> Підприємство запитує: чи треба забудовнику, який веде облік<br>вартості будівництва, здійснюваного за пайовою участю,<br>перераховувати залишки на рахунку 15 "Капітальні інвестиції"<br>згідно з п.5.9 Закону про прибуток ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ), тобто чи треба<br>перераховувати пайову "незавершенку"?<br> ДПАУ у відповіді посилається на широко відоме Податкове<br>роз'яснення N 74 ( <A HREF="94528">v0074225-02</A> ), у якому дійсно роз'яснений<br>порядок оподаткування операцій (придбання, продаж, приватизація) з<br>об'єктами незавершеного будівництва. Однак питання оподаткування<br>пайового будівництва в Податковому роз'ясненні N 74 не висвітлені.<br> Що ж стосується запитання підприємства, то, коли пайове<br>будівництво веде один з пайовиків, у такого забудовника-пайовика<br>може бути варіант (якщо повне чи часткове забезпечення об'єкта<br>будівництва матеріалами за пайовим договором покладене на<br>забудовника-пайовика), при якому товарно-матеріальні цінності, що<br>використовуються на об'єкті пайового будівництва, включаються до<br>складу валових витрат, тому підлягають перерахунку згідно з п.5.9<br>Закону про прибуток ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ). У всіх інших випадках<br>перераховувати відповідно до п.5.9 забудовнику абсолютно нічого.<br> Редакцією питання оподаткування пайового будівництва<br>розглядалися неодноразово. Ураховуючи, що пайове будівництво<br>передбачає різні варіанти укладення договорів і у зв'язку із цим<br>має свої особливості податкового і бухгалтерського обліку,<br>пропонуємо звернутися до консультаційного матеріалу "Пайове<br>будівництво", опублікованого в методичному посібнику<br>"Будівництво", 2003, N 4, с. 43.<br> <br> 3. Щодо податкового обліку придбання земельної ділянки та<br>окремого придбання будівлі, яка розташована на ній.<br> Відповідно до підпункту 8.9.1 п.8.9 ст. 8 Закону України "Про<br>оподаткування прибутку підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) платник податку<br>веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як<br>окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням,<br>не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового<br>періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у<br>майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник<br>податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між<br>сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою<br>витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності,<br>збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3<br>пункту 8.3 цієї статті.<br> У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у<br>зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи,<br>отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не<br>включається до складу валових витрат та покривається за рахунок<br>власних джерел платника податку.<br> Враховуючи, що придбання землі без придбання будівлі, яка на<br>ній розташована, неможливе, то витрати з придбання зазначеної<br>будівлі безпосередньо пов'язані із придбанням землі і тому<br>балансова вартість будівлі відноситься до окремого податкового<br>обліку операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта<br>власності.<br> На сьогодні юридичні особи все частіше придбавають<br>нерухомість (будівлю) разом із земельною ділянкою. Сукупна ж<br>вартість будівлі може підлягати амортизації в податковому обліку<br>(пп.8.9.3 Закону про прибуток ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ). При цьому вказаним<br>підпунктом не передбачене обмеження у вигляді кількості договорів,<br>що оформляються: одного договору на купівлю будівлі із землею чи<br>двох, окремо на будівлю і окремо на землю.<br> Проте повернемося до амортизації. У якому випадку і вона<br>можлива?<br> Якщо будівля хоча б якийсь час буде використовуватися у<br>виробничих цілях (наприклад, улаштування в ній складу). Потім її<br>можна почати реконструювати, добудовувати тощо.<br> Будівлю можна знести з метою будівництва на її місці<br>будь-якого іншого, необхідного підприємству виробничого об'єкта.<br>При цьому вартість будівлі і затрати на її знос або збільшать<br>валові витрати на підставі пп.8.4.8 Закону про прибуток<br>( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ), або збільшать вартість нового об'єкта, що<br>споруджується (будівлі, споруди). Але важливе те, що в обох<br>випадках затрати на придбання земельної ділянки підприємство зможе<br>амортизувати або у складі затрат реконструйованої будівлі, або у<br>складі затрат новозведеної будівлі.<br> <br> 4. Щодо визначення звичайних цін на будівельні матеріали.<br> Відповідно до підпункту 1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України<br>"Про оподаткування прибутку підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) для<br>визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується<br>інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи,<br>послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами,<br>послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови<br>договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної<br>партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних<br>для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть<br>вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у<br>разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг)<br>визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами<br>суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обгрунтована.<br>При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між<br>непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не<br>виключно враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими<br>коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою<br>товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням<br>дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації);<br>збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою<br>політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на<br>ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою<br>ознайомлення з ними споживачів.<br> Враховуючи, що Правила визначення вартості будівництва<br>ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету<br>будівництва, архітектури та житлової політики від 27 серпня<br>2000 року N 174 ( <A HREF="72826">v0174241-00</A> ), носять обов'язковий характер лише<br>при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких<br>здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів<br>підприємств, установ і організацій державної власності, то у цій<br>сфері (умови є співставними) ціна зворотних матеріалів, визначена<br>відповідно до пп.2.4.11 зазначених Правил, дійсно є звичайною.<br> В інших випадках звичайна ціна може змінюватися в залежності<br>від коливання цін на ринку товарів.<br> Що стосується питання, чи є бартерною операцією залік<br>отриманих внаслідок розібрання будівлі товарно-матеріальних<br>цінностей у складі зворотних сум, то згідно із ч.1 ст. 293<br>Господарського кодексу України ( <A HREF="136140">436-15</A> ) за договором міни<br>(бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у<br>власність, повне господарське відання чи оперативне управління<br>певний товар в обмін на інший товар.<br> При цьому відповідно до п.1.19 ст. 1 Закону України "Про<br>оподаткування прибутку підприємств" ( <A HREF="13824">334/94-ВР</A> ) бартер (товарний<br>обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення<br>розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій,<br>ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної<br>заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування<br>коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів<br>(робіт, послуг).<br> Отже, враховуючи те, що відповідно до Господарського кодексу<br>України ( <A HREF="136140">436-15</A> ) для проведення бартерної операції необхідно дві<br>особи, то у випадку проведення заліку в межах одного платника<br>податку ця операція не є бартерною.<br> Як бачимо, ДПАУ для визначення звичайних цін на будівельні<br>матеріали пропонує використовувати Правила Д.1.1-1-2000<br>( <A HREF="72826">v0174241-00</A> ). Правда, тільки у випадках будівництва із<br>залученням бюджетних коштів або коштів, що належать підприємствам,<br>організаціям, установам державної власності.<br> З пропозицією ДПАУ використовувати Правила Д.1.1-1-2000<br>( <A HREF="72826">v0174241-00</A> ) можна погодитися з однієї простої причини: інших<br>норм, крім визначених Правилами, для будівництва із залученням<br>бюджетних коштів або коштів, що належать підприємствам державної<br>власності, немає. Якщо й розробляються відомчі норми чи норми для<br>окремих будівельних комплексів, то за основу все одно беруться<br>будівельні норми (ДБН).<br> Щодо відповіді на запитання, чи є бартерною операцією<br>зарахування отриманих у результаті розбирання будівлі ТМЦ,<br>зазначимо, що ми абсолютно згодні з думкою ДПАУ. Така операція під<br>бартер ну ніяк не підпадає! За доказами далеко і ходити не треба.<br>Для того щоб операція відносилася до бартерної, необхідна участь в<br>ній двох сторін. Зарахування ж отриманих у результаті розбирання<br>матеріалів проводиться тільки однією стороною - підрядником.<br> <br> Заступник Голови В.Мокрієв<br></FONT></PRE><br>