Кодекс 561-XII. Земельный кодекс Украины


ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 10, ст. 98 )<br> <br> ( Вводиться в дію Постановою ВР<br> N 562-XII ( <A HREF="2221">562-12</A> ) від 18.12.90, ВВР, 1991, N 10, ст.99 )<br> <br> ( В редакції Закону <br> N 2196-XII ( <A HREF="4505">2196-12</A> ) від 13.03.92, ВВР, 1992, N 25, ст.354 )<br> <br> ( Із змінами, внесеними згідно з Декретом <br> N 15-92 ( <A HREF="5804">15-92</A> ) від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст. 79 <br> Законами<br> N 3179-XII ( <A HREF="7946">3179-12</A> ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.276 <br> N 507-XIV ( <A HREF="53454">507-14</A> ) від 17.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.138 )<br> <br> <br> <br> <br> <br> <br> <a name="RI"></a>Р о з д і л I<br> <br> ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>Г л а в а 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Земельне законодавство України і його завдання<br> <br> Земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та<br>іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що<br>видаються відповідно до нього.<br> <br> Завданням земельного законодавства є регулювання земельних<br>відносин з метою створення умов для раціонального використання й<br>охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на<br>землю і господарювання, збереження та відтворення родючості<br>грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян,<br>підприємств, установ і організацій на землю.<br> <br> Гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо<br>використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного<br>повітря регулюються спеціальним законодавством України і<br>Республіки Крим.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Склад земель України, віднесення їх до категорій і<br> переведення з однієї категорії до іншої<br> <br> Відповідно до цільового призначення всі землі України<br>поділяються на:<br> 1) землі сільськогосподарського призначення;<br> <br> 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і<br>сільських населених пунктів);<br> <br> 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та<br>іншого призначення;<br> <br> 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та<br>історико-культурного призначення;<br> <br> 5) землі лісового фонду;<br> <br> 6) землі водного фонду;<br> <br> 7) землі запасу.<br> <br> Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх<br>цільового призначення.<br> Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у<br>разі зміни цільового призначення цих земель.<br> Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з<br>однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають<br>рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у<br>користування, а в інших випадках - органами, які затверджують<br>проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів<br>природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого<br>призначення.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Форми власності на землю. Розпорядження землею<br> <br> Власність на землю в Україні має такі форми: державну,<br>колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.<br> Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах<br>своєї компетенції передають землі у власність або надають у<br>користування та вилучають їх.<br> Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних<br>ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати<br>відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим<br>органам місцевого самоврядування.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Право державної власності на землю<br> <br> У державній власності перебувають всі землі України, за<br>винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.<br> <br> Суб'єктами права державної власності на землю виступають:<br> <br> Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності<br>України;<br> <br> Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території<br>Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;<br> <br> обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних<br>депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що<br>перебувають в загальнодержавній власності.<br> <br> Землі, що перебувають у державній власності, можуть<br>передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у<br>користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків,<br>передбачених законодавством України і Республіки Крим.<br> <br> Не можуть передаватись у колективну та приватну власність:<br> <br> землі загального користування населених пунктів (майдани,<br>вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки,<br>міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та<br>утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення<br>будинків органів державної влади та державної виконавчої влади;<br> <br> землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та<br>космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;<br> <br> землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та<br>історико-культурного призначення;<br> <br> землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів)<br>ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських<br>підприємств, селянських (фермерських) господарств;<br> <br> землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів)<br>ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь<br>сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських)<br>господарств;<br> <br> землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і<br>навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових<br>господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних<br>станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких<br>господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів,<br>господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин,<br>фруктів і винограду.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Право колективної власності на землю<br> <br> Земля може належати громадянам на праві колективної<br>власності.<br> <br> Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні<br>сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські<br>кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські<br>акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та<br>інших державних сільськогосподарських підприємств.<br> <br> Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у<br>колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних<br>зборів колективу співвласників.<br> У колективну власність можуть бути передані землі колективних<br>сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських<br>кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому<br>числі створених на базі радгоспів та інших державних<br>сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за<br>рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів,<br>товариств.<br> До прийняття такого рішення провадиться передача земельних<br>ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання<br>сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.<br> <br> Площа земель, що передаються у колективну власність,<br>становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у<br>віданні відповідної Ради і площею земель, які залишаються у<br>державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд,<br>резервний фонд тощо) і у власності громадян.<br> <br> Землі у колективну власність передаються безплатно.<br> <br> Земельні ділянки загального користування садівницьких<br>товариств поділу не підлягають.<br> Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства,<br>сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського<br>акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати<br>свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в<br>порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього<br>Кодексу.<br> Право на земельну частку може бути передано у спадщину в<br>порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо<br>успадкування майна, та статутом відповідного колективного<br>підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на<br>земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і<br>товариств.<br> У разі продажу власником своєї земельної частки переважне<br>право на її купівлю мають співвласники.<br> Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи,<br>полезахисні лісосмуги та інші грунтозахисні насадження,<br>гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських<br>підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних<br>товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання<br>відповідних місцевих Рад народних депутатів.<br> Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй<br>території резервний фонд земель за погодженням місцерозташування з<br>землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх<br>сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних<br>населених пунктів.<br> <br> Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію<br>цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на<br>умовах постійного користування.<br> Резервний фонд земель перебуває у державній власності і<br>призначається для подальшого перерозподілу та використання за<br>цільовим призначенням.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Право приватної власності громадян на землю<br> <br> Громадяни України мають право на одержання у власність<br>земельних ділянок для:<br> <br> ведення селянського (фермерського) господарства;<br> <br> ведення особистого підсобного господарства;<br> <br> будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських<br>будівель (присадибна ділянка);<br> <br> садівництва;<br> <br> дачного і гаражного будівництва.<br> <br> Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у<br>разі:<br> <br> одержання їх у спадщину;<br> <br> одержання частки землі у спільному майні подружжя;<br> <br> купівлі-продажу, дарування та обміну.<br> <br> Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться<br>місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції<br>за плату або безплатно.<br> <br> Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян<br>для:<br> <br> ведення селянського (фермерського) господарства у межах<br>середньої земельної частки, що обчислюється у порядку,<br>передбаченому цією статтею;<br> <br> ведення особистого підсобного господарства;<br> <br> будівництва та обслуговування будинку і господарських<br>будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що<br>були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї<br>мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього<br>Кодексу;<br> <br> садівництва;<br> <br> дачного і гаражного будівництва.<br> <br> За плату передаються у власність громадян для ведення<br>селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір<br>яких перевищує середню земельну частку.<br> При обчисленні розміру середньої земельної частки, що<br>обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів<br>враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля),<br>якими користуються підприємства, установи, організації та<br>громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств,<br>установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.<br> <br> Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість<br>осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які<br>раніше працювали у сільському господарстві і проживають у<br>сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на<br>селі.<br> <br> До числа осіб, які працюють у сільському господарстві,<br>належать усі працівники колективних сільськогосподарських<br>підприємств, підсобних сільських господарств, селянських<br>(фермерських) господарств, інших сільськогосподарських<br>підприємств, установ і організацій.<br> <br> До числа осіб, зайнятих у соціальній сфері, належать<br>працівники освіти, охорони здоров'я, культури, побутового<br>обслуговування населення, зв'язку, торгівлі та громадського<br>харчування, правоохоронних органів, Рад народних депутатів та їх<br>виконавчих комітетів, а також пенсіонери з числа цих осіб.<br> <br> При визначенні середнього розміру земельної частки має<br>враховуватися якість сільськогосподарських угідь. Розмір середньої<br>земельної частки може переглядатися залежно від демографічних умов<br>і конкретних обставин, що склалися, Радою народних депутатів, яка<br>визначила цей розмір.<br> Надана громадянинові у власність земельна ділянка може бути<br>об'єктом застави лише за зобов'язанням з участю кредитної<br>установи.<br> <br> Колишнім власникам землі (їх спадкоємцям) або<br>землекористувачам земельні ділянки не повертаються. За їх бажанням<br>їм може бути передано у власність або надано у користування інші<br>земельні ділянки на загальних підставах.<br> <br> Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні<br>ділянки у власність не передаються.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Користування землею<br> <br> Користування землею може бути постійним або тимчасовим.<br> Постійним визнається землекористування без заздалегідь<br>установленого строку.<br> <br> Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до<br>трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.<br>У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на<br>період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового<br>або довгострокового тимчасового користування.<br> <br> Користування землею на умовах оренди для<br>сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило,<br>довгостроковим.<br> <br> У постійне користування земля надається Радами народних<br>депутатів із земель, що перебувають у державній власності:<br> <br> громадянам України для ведення селянського (фермерського)<br>господарства, особистого підсобного господарства;<br> <br> сільськогосподарським підприємствам і організаціям;<br> <br> громадським об'єднанням;<br> <br> релігійним організаціям;<br> <br> промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським<br>підприємствам, установам і організаціям;<br> <br> організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб<br>оборони;<br> <br> для ведення лісового господарства спеціалізованим<br>підприємствам;<br> <br> житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і<br>дачно-будівельним кооперативам;<br> <br> спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і<br>організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних<br>осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.<br> <br> У тимчасове користування земля надається Радами народних<br>депутатів із земель, що перебувають у державній власності:<br> <br> громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання<br>худоби, ведення селянського (фермерського) господарства;<br> <br> промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським<br>підприємствам, установам і організаціям;<br> <br> громадським об'єднанням;<br> <br> релігійним організаціям;<br> <br> організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб<br>оборони;<br> <br> сільськогосподарським підприємствам і організаціям;<br> <br> житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і<br>дачно-будівельним кооперативам;<br> <br> спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і<br>організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних<br>осіб.<br> <br> У тимчасове користування із земель, що перебувають у<br>колективній і приватній власності, земля може надаватись<br>відповідним власникам цієї землі за договором, який реєструється у<br>сільській, селищній, міській Раді народних депутатів:<br> <br> громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання<br>худоби;<br> <br> промисловим, транспортним та іншим підприємствам, установам і<br>організаціям для несільськогосподарських потреб.<br> <br> У випадках, передбачених законодавством України і Республіки<br>Крим, земля може надаватися в користування іншим організаціям та<br>особам.<br> <br> Продовження строку користування земельними ділянками,<br>наданими із земель, що перебувають у державній власності,<br>провадиться Радами народних депутатів, які надали їх у<br>користування.<br> <br> Продовження строку користування земельними ділянками,<br>наданими із земель, що перебувають у колективній і приватній<br>власності, провадиться власником цієї землі шляхом укладання<br>нового договору.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Оренда землі<br> <br> У тимчасове користування на умовах оренди земля надається<br>громадянам України, підприємствам, установам і організаціям,<br>громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним<br>підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю<br>українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам,<br>що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним<br>державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та<br>фізичним особам без громадянства.<br> <br> Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради<br>народних депутатів і власники землі.<br> <br> Земля може надаватися в оренду в короткострокове<br>користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння,<br>городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до<br>п'ятдесяти років.<br> Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за<br>угодою сторін і обумовлюються в договорі.<br> Орендар має переважне право на поновлення договору оренди<br>землі після закінчення строку його дії.<br> Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення<br>мають переважне право на одержання орендованих земельних ділянок у<br>власність, крім випадків, коли їх орендарями є спільні<br>підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участю<br>українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства,<br>що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземні<br>держави, міжнародні організації, іноземні юридичні особи та<br>фізичні особи без громадянства.<br> <br> Тимчасово невикористовувані сільськогосподарські угіддя, що<br>перебувають у колективній власності колективних<br>сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських<br>кооперативів і сільськогосподарських акціонерних товариств, можуть<br>надаватися в оренду для сільськогосподарського використання на<br>строк не більше п'яти років.<br> Громадяни, які мають земельні ділянки у власності, мають<br>право надавати їх в оренду без зміни цільового призначення на<br>строк до трьох років, а у разі тимчасової непрацездатності,<br>призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу<br>до навчального закладу - до п'яти років. При успадковуванні<br>земельних ділянок неповнолітніми допускається надання цих ділянок<br>в оренду під контролем місцевих Рад народних депутатів на строк до<br>досягнення спадкоємцем повноліття.<br> <br> Відносини щодо оренди землі регулюються цим Кодексом та<br>іншими актами законодавства України.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Компетенція сільських, селищних і міських<br> районного підпорядкування Рад народних депутатів<br> у галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання сільських, селищних і міських районного<br>підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання<br>земельних відносин на їх території належить:<br> 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у<br>користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку,<br>встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;<br> 2) реєстрація права власності, права користування землею і<br>договорів на оренду землі;<br> 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього<br>Кодексу;<br> 4) справляння плати за землю;<br> 5) ведення земельно-кадастрової документації;<br> 6) погодження проектів землеустрою;<br> 7) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель, додержанням земельного законодавства;<br> 8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> 9) припинення права власності або користування земельною<br>ділянкою чи її частиною;<br> 10) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народих депутатів.<br> 11) погодження будівництва жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних<br>ділянках, що перебувають у власності або користуванні;<br> 12) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;<br> 13) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Компетенція міських Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання міських Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> <br> 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у<br>користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку,<br>встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;<br> 2) реєстрація права власності, права користування землею і<br>договорів на оренду землі;<br> 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього<br>Кодексу;<br> 4) справляння плати за землю;<br> 5) ведення земельно-кадастрової документації;<br> 6) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель, додержанням земельного законодавства;<br> 7) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> 8) припинення права власності або користування земельною<br>ділянкою чи її частиною;<br> 9) погодження будівництва жилих, виробничих,<br>культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних<br>ділянках, що перебувають у власності або користуванні;<br> 10) організація землеустрою;<br> 11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та<br>контроль за їх здійсненням;<br> 12) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів;<br> 13) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;<br> 14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Компетенція районних Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання районних Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у<br>користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього<br>Кодексу;<br> 2) реєстрація права власності, права користування землею і<br>договорів на оренду землі;<br> 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього<br>Кодексу;<br> 4) ведення земельно-кадастрової документації;<br> 5) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель, додержанням земельного законодавства;<br> 6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів;<br> 7) погодження будівництва землекористувачами жилих,<br>виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на<br>землі, наданій їм у користування за межами населених пунктів;<br> 8) припинення права власності або користування земельною<br>ділянкою чи її частиною;<br> 9) організація землеустрою;<br> 10) розгляд і затвердження проектів і схем землеустрою;<br> 11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та<br>контроль за їх здійсненням;<br> 12) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів;<br> 13) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;<br> 14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Компетенція обласних Рад народних депутатів у<br> галузі регулювання земельних відносин<br> <br> До відання обласних Рад народних депутатів у галузі<br>регулювання земельних відносин на їх території належить:<br> 1) надання земельних ділянок у користування в порядку,<br>встановленному статтею 19 цього Кодексу;<br> 2) вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;<br> 3) організація ведення земельно-кадастрової документації;<br> 4) здійснення державного контролю за використанням і охороною<br>земель та їх моніторингу, додержанням земельного законодавства;<br> 5) сприяння створенню екологічно чистого середовища і<br>поліпшенню природних ландшафтів, охороні пам'яток історії та<br>культури;<br> 6) розробка і виконання разом з районними та міськими Радами<br>народних депутатів обласних програм щодо раціонального<br>використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони<br>земельних ресурсів;<br> 7) організація землеустрою;<br> 8) видача висновків про надання або вилучення земельних<br>ділянок, яке провадиться Верховною Радою України;<br> 9) координація діяльності місцевих землевпорядних органів;<br> 10) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;<br> 11) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у<br>межах своєї компетенції.<br> <br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Компетенція Республіки Крим у галузі регулювання<br> земельних відносин<br> <br> До відання Республіки Крим у галузі регулювання земельних<br>відносин належить:<br> 1) розпорядження землями державної власності в межах<br>Республіки Крим, за винятком земель загальнодержавної власності;<br> 2) розробка і вдосконалення земельного законодавства<br>Республіки Крим;<br> 3) організація ведення земельно-кадастрової документації;<br> 4) організація і здійснення державного контролю за<br>використанням та охороною земель та їх моніторингу;<br> 5) розробка і здійснення разом з місцевими Радами народних<br>депутатів республіканських програм щодо раціонального використання<br>земель, підвищення родючості грунтів, охорони земельних ресурсів у<br>комплексі з іншими природоохоронними заходами;<br> 6) організація землеустрою;<br> 7) вирішення земельних спорів;<br> 8) вирішення інших питань у галузі регулювання земельних<br>відносин.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Компетенція України у галузі регулювання земельних<br> відносин<br> <br> До відання України у галузі регулювання земельних відносин<br>належить:<br> 1) законодавче регулювання земельних відносин;<br> 2) розпорядження землями загальнодержавної власності України;<br> 3) установлення порядку і середніх ставок плати за<br>використання землі, граничних розмірів орендної плати за землю;<br> 4) організація і здійснення державного контролю за<br>використанням та охороною земель та їх моніторингу;<br> 5) розробка і виконання разом з Республікою Крим, місцевими<br>Радами народних депутатів державних програм щодо раціонального<br>використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони<br>земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними<br>заходами;<br> 6) встановлення основних положень землеустрою і порядку<br>ведення державного земельного кадастру, організація їх здійснення;<br> 7) вирішення інших питань у галузі регулювання земельних<br>відносин.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Органи, що здійснюють державне управління у<br> галузі використання і охорони земель<br> <br> Державне управління у галузі використання і охорони земель<br>здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим,<br>місцеві Ради народних депутатів і місцева державна адміністрація,<br>Державний комітет України по земельних ресурсах, Міністерство<br>охорони навколишнього природного середовища України та інші<br>спеціально уповноважені на те державні органи відповідно до їх<br>компетенції.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Участь громадян та їх об'єднань, органів<br> територіального громадського самоврядування<br> у здійсненні заходів щодо використання<br> і охорони земель<br> <br> Громадяни та їх об'єднання, органи територіального<br>громадського самоврядування мають право брати участь у розгляді<br>Радами народних депутатів питань, пов'язаних із використанням<br>земель, сприяють Радам народних депутатів і спеціально<br>уповноваженим на те органам державного управління в галузі<br>використання і охорони земель у здійсненні заходів щодо охорони<br>земель та поліпшення природного середовища.<br> <br> <a name="G2"></a>Г л а в а 2. ПЕРЕДАЧА ЗЕМЕЛЬ У ВЛАСНІСТЬ І НАДАННЯ ЇХ<br> У КОРИСТУВАННЯ<br> <br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Передача земельних ділянок у власність<br> Радами народних депутатів<br> <br> Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність<br>провадиться Радами народних депутатів, на території яких<br>розташовані земельні ділянки.<br> ( Дію частини другої статті 17 зупинено щодо власників<br>земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету N 15-92 ( <A HREF="5804">15-92</A> )<br>від 26.12.92 згідно з Декретом N 15-92 ( <A HREF="5804">15-92</A> ) від 26.12.92 )<br>Власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів,<br>не вправі протягом шести років з часу набуття права власності<br>продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну<br>ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів<br>на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності<br>поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений<br>строк.<br> Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних<br>ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської,<br>селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в<br>адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних<br>депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві<br>зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її<br>використання і склад сім'ї.<br> Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі<br>згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє<br>землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект<br>відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною)<br>Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним,<br>природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і<br>подається до районної (міської) Ради народних депутатів для<br>прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у<br>власність.<br> Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана<br>громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами<br>народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для:<br> ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі<br>згідно з статтею 52 цього Кодексу;<br> ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з<br>статтею 56 цього Кодексу;<br> будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських<br>будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного<br>будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.<br> Зазначені земельні ділянки передаються у власність на<br>підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її<br>розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної<br>інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).<br> Ради народних депутатів розглядають у місячний строк<br>зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.<br> Передача у власність громадян земельних ділянок, що<br>перебувають у власності або користуванні інших громадян чи<br>юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів<br>після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і<br>32 цього Кодексу.<br> Передача земельної ділянки у колективну власність колективним<br>сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським<br>кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у<br>тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних<br>сільськогосподарських підприємств, провадиться сільськими,<br>селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем<br>розташування земельної ділянки на підставі клопотань зазначених<br>підприємств, кооперативів та товариств.<br> До клопотання додаються матеріали, що обгрунтовують розмір<br>земельної ділянки, обчислений відповідно до вимог частини шостої<br>статті 5 цього Кодексу.<br> Місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк<br>зазначені клопотання та матеріали і приймає рішення з цього<br>питання.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Придбання земельних ділянок у власність<br> <br> Придбання громадянами у місцевих Рад народних депутатів<br>земельних ділянок у власність для ведення селянського<br>(фермерського) господарства понад площу, що передається безплатно,<br>провадиться за плату в порядку, передбаченому статтею 17 цього<br>Кодексу.<br> Рішення відповідної Ради народних депутатів з цього питання є<br>підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки<br>з посвідченням у нотаріальному порядку.<br> Придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або<br>приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу,<br>який посвідчується у нотаріальному порядку.<br> Договір купівлі-продажу земельної ділянки і документ про<br>оплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки<br>в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право<br>власності.<br> Розрахунки, пов'язані з придбанням земельних ділянок,<br>провадяться через відповідні банки.<br> <br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Надання земельних ділянок у користування<br> <br> Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні<br>ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а<br>також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств<br>торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення<br>(сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення<br>селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного<br>господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного<br>будівництва, індивідуального і колективного садівництва,<br>городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних<br>промислів.<br> Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім<br>ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями)<br>для будь-яких потреб у межах міста.<br> Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є<br>район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами<br>населених пунктів:<br> із земель запасу для сільськогосподарського використання;<br> <br> із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених<br>статтями 77 і 79 цього Кодексу;<br> для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі<br>відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою<br>народних депутатів.<br> <br> Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки:<br> <br> із земель усіх категорій за межами населених пунктів для<br>будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку,<br>трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших<br>лінійних споруд;<br> в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою,<br>другою, третьою і п'ятою цієї статті.<br> Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для<br>вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32).<br> Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у<br>власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству,<br>установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу)<br>цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього<br>Кодексу.<br> Надання земельних ділянок здійснюється за проектами<br>відведення цих ділянок.<br> Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення<br>їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що<br>посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші<br>землевпорядні організації.<br> Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві<br>Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.<br> Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться<br>за кошти державного, республіканського (Республіки Крим) та<br>місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських,<br>районних Рад народних депутатів за місцем розташування земельної<br>ділянки.<br> Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок<br>і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються<br>договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.<br> Підприємство, установа, організація та громадяни,<br>заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з<br>відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради<br>народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.<br>Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою<br>України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської<br>міської Ради народних депутатів.<br> До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва<br>або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної<br>для відведення площі, титульний список або довідка про<br>фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші<br>матеріали.<br> У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються<br>бажані її розмір і місце розташування, мета використання.<br> Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає<br>клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на<br>складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно<br>повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої<br>розташована намічувана для відведення земельна ділянка.<br> Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником<br>землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної,<br>міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний<br>строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання<br>земель.<br> Якщо надання земельної ділянки провадиться районною, обласною<br>Радою народних депутатів або Верховною Радою України, сільська,<br>селищна, міська Рада народних депутатів свій висновок подає до<br>районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є<br>район, Ради народних депутатів.<br> Районна (міська) Рада народних депутатів приймає у місячний<br>строк рішення про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким<br>надання ділянки провадиться обласною Радою народних депутатів або<br>Верховною Радою України, подає свій висновок до обласної Ради<br>народних депутатів.<br> Обласна, Київська, Севастопольська міська Рада народних<br>депутатів вирішує у місячний строк питання про надання земельної<br>ділянки, а по проекту, за яким надання земель провадиться<br>Верховною Радою України, подає проектні матеріали і свій висновок<br>до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і<br>вносить у місячний строк свої пропозиції до Верховної Ради<br>України.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Переважне надання земель для потреб сільського<br> господарства<br> <br> Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні<br>надаватися насамперед для сільськогосподарських цілей.<br> Визначення земель, придатних для потреб сільського<br>господарства, провадиться на підставі даних державного земельного<br>кадастру.<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Надання земель для несільськогосподарських<br> потреб<br> <br> Для будівництва промислових підприємств, об'єктів<br>житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних<br>шляхів, ліній електропередачі і зв'язку, магістральних<br>трубопроводів, а також для інших несільськогосподарських потреб<br>надаються землі несільськогосподарського призначення, не придатні<br>для ведення сільського господарства або сільськогосподарські<br>угіддя гіршої якості.<br> Надання для вказаних цілей земельних ділянок із земель<br>лісового фонду провадиться переважно за рахунок нелісових площ або<br>площ, зайнятих чагарниками і малоцінними насадженнями.<br> Надання земельних ділянок для видобування корисних копалин<br>відкритим способом і торфу та проведення інших робіт, пов'язаних<br>із порушенням грунтового покриву, провадиться після приведення<br>раніше наданих земельних ділянок у стан, придатний для<br>використання їх за призначенням, і повернення цих ділянок<br>попереднім власникам землі або землекористувачам за рішенням<br>сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.<br> Надання земельних ділянок під забудову на площі залягання<br>корисних копалин (крім загальнопоширених) провадиться за<br>погодженням з органами державного гірничого нагляду, а на площах<br>залягання загальнопоширених корисних копалин - за погодженням з<br>обласними Радами народних депутатів.<br> Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації<br>проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.<br> <br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Виникнення права власності та права користування<br> земельною ділянкою<br> <br> Право власності на землю або право користування наданою<br>земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними<br>організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і<br>одержання документа, що посвідчує це право.<br> Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на<br>умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на<br>місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності<br>або право користування землею, забороняється.<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Документи, що посвідчують право на земельну<br> ділянку<br> <br> ( Дію статті 23 зупинено щодо власників земельних ділянок,<br>визначених статтею 1 Декрету N 15-92 ( <A HREF="5804">15-92</A> ) від 26.12.92 згідно<br>з Декретом N 15-92 ( <A HREF="5804">15-92</A> ) від 26.12.92 )<br> <br> Право власності або право постійного користування землею<br>посвідчується державними актами, які видаються і реєструються<br>сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних<br>депутатів.<br> Державний акт на право колективної власності на землю<br>видається колективному сільськогосподарському підприємству,<br>сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському<br>акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що<br>перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у<br>колективній власності громадян. До державного акта додається<br>список цих громадян.<br> Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Порядок оформлення тимчасового користування землею<br> <br> Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах<br>оренди, оформляється договором.<br> Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються<br>Кабінетом Міністрів України.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Порядок використання земельних ділянок для<br> розвідувальних робіт<br> <br> Підприємства, установи і організації, які здійснюють<br>геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні<br>роботи, можуть проводити ці роботи на всіх землях, незалежно від<br>їх цільового призначення, на підставі дозволу на проведення<br>розвідувальних робіт і договору, що укладається з власником землі,<br>землекористувачем. Земельні ділянки для проведення розвідувальних<br>робіт у власника землі або землекористувача не вилучаються (не<br>викупляються).<br> Дозвіл на проведення розвідувальних робіт видається органами<br>державної адміністрації району або виконавчим комітетом міської, в<br>адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних<br>депутатів, на строк не більше одного року, а для будівництва<br>розвідувальних свердловин на нафту і газ - на строк, обгрунтований<br>проектною документацією.<br> Проведення розвідувальних робіт на землях заповідників,<br>національних, дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків,<br>поховань і археологічних пам'яток дозволяється у виняткових<br>випадках.<br> Строки початку і місце проведення розвідувальних робіт<br>погоджуються із власниками землі та землекористувачами, а у разі<br>недосягнення згоди визначаються районними (міськими) Радами<br>народних депутатів.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Обов'язки підприємств, установ і організацій,<br> що проводять розвідувальні роботи<br> <br> Підприємства, установи і організації, що проводять<br>розвідувальні роботи, зобов'язані відшкодовувати власникам землі<br>та землекористувачам усі збитки, включаючи неодержані доходи, а<br>також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у стан,<br>придатний для використання їх за призначенням, і передавати за<br>актом власникові землі або землекористувачу.<br> Приведення земельних ділянок у придатний стан здійснюється у<br>ході робіт, а при неможливості цього - не пізніш як у місячний<br>строк після завершення робіт, включаючи період промерзання грунту.<br> Підприємства, установи і організації, що проводять<br>розвідувальні роботи і повністю або частково обмежують<br>використання земельних ділянок власниками землі або<br>землекористувачами, сплачують земельний податок або орендну плату<br>за весь час зайняття ділянок.<br> <br> <br> <a name="G3"></a>Г л а в а 3. ПРИПИНЕННЯ І ПЕРЕХІД ПРАВ НА ЗЕМЛЮ<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Припинення права користування землею<br> <br> Право користування земельною ділянкою чи її частиною<br>припиняється у разі:<br> 1) добровільної відмови від земельної ділянки;<br> 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;<br> 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації,<br>селянського (фермерського) господарства;<br> 4) систематичного невнесення земельного податку в строки,<br>встановлені законодавством України, а також орендної плати в<br>строки, визначені договором оренди;<br> 5) нераціонального використання земельної ділянки;<br> 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до<br>зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного<br>забруднення, погіршення екологічної обстановки;<br> 7) використання землі не за цільовим призначенням;<br> 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки,<br>наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох<br>років - для несільськогосподарських потреб;<br> 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32<br>цього Кодексу.<br> Пункт 5 частини першої цієї статті не поширюється на право<br>користування землею громадян, які ведуть селянське (фермерське)<br>господарство, протягом трьох років з часу надання земельної<br>ділянки.<br> Право користування землею може бути також припинено у<br>випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.<br> Право користування орендованою землею припиняється також при<br>розірванні договору оренди землі.<br> Припинення права користування землею у випадках, передбачених<br>пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті,<br>провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних<br>депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною,<br>районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є<br>район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому<br>пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних<br>депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.<br> Припинення права користування землею у випадках, передбачених<br>пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди<br>землекористувача провадиться у судовому порядку.<br> Право тимчасового користування землею припиняється шляхом<br>розірвання договору.<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Припинення права колективної та приватної<br> власності на землю<br> <br> Право колективної та приватної власності на земельну ділянку<br>чи її частину припиняється у разі:<br> 1) добровільної відмови від земельної ділянки;<br> 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних<br>депутатів;<br> 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських<br>потреб;<br> 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті<br>27 цього Кодексу.<br> Право власності на землю може бути також припинено у<br>випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.<br> Припинення права власності на земельну ділянку у випадках,<br>передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться<br>за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди<br>власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а<br>також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4<br>частини першої цієї статті, припинення права власності на землю<br>провадиться в судовому порядку.<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Порядок припинення права власності на землю та<br> права користування земельною ділянкою<br> <br> Припинення права власності на землю або права користування<br>земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або<br>землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення<br>відповідної Ради народних депутатів.<br> У разі виявлення випадків використання землі не за цільовим<br>призначенням, нераціонального використання або способами, що<br>призводять до зниження родючості грунтів і забруднення,<br>систематичного невнесення платежів за землю органи державного<br>контролю за використанням і охороною земель або фінансові органи<br>письмово попереджають власників землі і землекористувачів про<br>необхідність усунення цих порушень у місячний строк.<br> Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, на винних<br>накладається адміністративне стягнення у встановленому порядку і<br>надається додатково місячний строк для усунення порушень. Якщо<br>порушення і в цей строк не будуть усунуті, вказані органи<br>передають відповідній місцевій Раді народних депутатів або<br>власнику землі, який надав земельну ділянку в користування, акт і<br>свій висновок про необхідність припинення права на земельну<br>ділянку.<br> Місцеві Ради народних депутатів на підставі одержаних<br>матеріалів через уповноважені ними органи звертаються з позовом до<br>суду, арбітражного суду про припинення права власності на земельну<br>ділянку.<br> <br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Перехід права на земельну ділянку при переході<br> права на будівлю і споруду<br> <br> При переході права власності на будівлю і споруду разом з<br>цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67<br>цього Кодексу, і право власності або право користування земельною<br>ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не<br>передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі<br>зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність<br>або користування здійснюється в порядку відведення.<br> При переході права власності громадян на жилий будинок і<br>господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при<br>переході права власності на частину будинку в разі неможливості<br>поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її<br>раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне<br>користування власників цих об'єктів.<br> При передачі підприємствами, установами і організаціями<br>будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям<br>разом з цими об'єктами до них переходить право користування<br>земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та<br>споруди.<br> Право власності або право користування земельною ділянкою у<br>перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів<br>відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.<br> <br> <br> <a name="G4"></a>Г л а в а 4. ВИЛУЧЕННЯ (ВИКУП) ЗЕМЕЛЬ<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Органи, які мають право на вилучення (викуп)<br> земель<br> <br> Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у<br>власність або надання у користування громадянам, підприємствам,<br>установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і<br>землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України,<br>місцевих Рад народних депутатів.<br> Вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної<br>Ради народних депутатів:<br> із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків,<br>передбачених статтею 33 цього Кодексу;<br> за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або<br>надання у користування для будівництва шкіл, лікарень, підприємств<br>торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення<br>(сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення<br>селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного<br>господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного<br>будівництва, індивідуального і колективного садівництва,<br>городництва, традиційних народних промислів, крім випадків,<br>передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтею<br>33 цього Кодексу.<br> Вилучення земель (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих<br>багаторічними насадженнями) у межах міста для усіх потреб<br>провадиться за рішенням міської Ради народних депутатів, за<br>винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу.<br> Вилучення земель на території району за межами населених<br>пунктів для надання їх у тимчасове користування для<br>сільськогосподарського використання в порядку, передбаченому<br>статтями 77 і 79 цього Кодексу, а також для передачі у власність<br>або надання у користування для ведення селянського (фермерського)<br>господарства провадиться за рішенням районної, міської, в<br>адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних<br>депутатів.<br> Вилучення земель на території області за межами населених<br>пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у<br>разі їх надання:<br> для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку,<br>трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших<br>лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього<br>Кодексу;<br> для будівництва промислових підприємств, інших<br>несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках,<br>крім передбачених частинами другою і четвертою цієї статті та<br>статтями 32 і 33 цього Кодексу.<br> У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду<br>на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої<br>Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути<br>вирішені у судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду,<br>арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на<br>місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або<br>право користування землею.<br> Викуп земельних ділянок, що перебувають у колективній або<br>приватній власності, для державних і громадських потреб<br>провадиться Радами народних депутатів за рахунок їх бюджетів.<br> <br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Особливий порядок вилучення земель дл