Кодекс 322-VIII. Кодекс законов о труде Украины


<br><br> Кодекс законів про працю України<br> <br> ( Затверджується Законом N 322-VIII ( <A HREF="957">322а-08</A> ) від 10.12.71<br> ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 )<br> <br> { Iз змінами, внесеними згідно з <br> Указами Президії ВР Української РСР<br> N <A HREF="1076">2048-08</A> від 18.09.73, ВВР 1973, N 40, ст.343<br> N <A HREF="1079">3866-08</A> від 05.06.75, ВВР 1975, N 24, ст.296<br> N <A HREF="1075">1616-09</A> від 24.12.76, ВВР 1977, N 1, ст. 4<br> N <A HREF="1083">5584-09</A> від 17.01.80, ВВР 1980, N 5, ст. 81<br> N <A HREF="1077">2240-10</A> від 29.07.81, ВВР 1981, N 32, ст.513<br> N <A HREF="1078">2957-10</A> від 30.12.81, ВВР 1982, N 2, ст. 23<br> N <A HREF="1081">4617-10</A> від 24.01.83, ВВР 1983, N 6, ст. 87<br> N <A HREF="1085">6237-10</A> від 21.12.83, ВВР 1984, N 1, ст. 3<br> N <A HREF="965">8474-10</A> від 27.02.85, ВВР 1985, N 11, ст.205<br> N <A HREF="1028">2444-11</A> від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст.539<br> N <A HREF="962">3546-11</A> від 10.02.87, ВВР 1987, N 8, ст.149<br> N <A HREF="1080">4534-11</A> від 03.09.87, ВВР 1987, N 37, ст.715<br> N <A HREF="1082">4841-11</A> від 30.10.87, ВВР 1987, N 45, ст.904<br> N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88, ВВР 1988, N 23, ст.556<br> N <A HREF="1086">7543-11</A> від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст.235<br> N <A HREF="2301">9280-11</A> від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст.367<br> Законами Української РСР<br> N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, ВВР 1991, N 23, ст.267<br> N <A HREF="3021">1205-12</A> від 18.06.91, ВВР 1991, N 30, ст.382<br> Постановою ВР Української РСР<br> N <A HREF="2991">1292-12</A> від 04.07.91, ВВР 1991, N 36, ст.474<br> Законами України<br> N <A HREF="4676">2032-12</A> від 04.01.92, ВВР 1992, N 17, ст.209<br> N <A HREF="4582">2134-12</A> від 18.02.92, ВВР 1992, N 22, ст.302<br> N <A HREF="6397">2417-12</A> від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.477<br> N <A HREF="6396">2418-12</A> від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.478<br> Декретом<br> N <A HREF="5872">7-92</A> від 09.12.92, ВВР 1993, N 5, ст. 34<br> Законами <br> N <A HREF="5860">2857-12</A> від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35<br> N <A HREF="9819">3610-12</A> від 17.11.93, ВВР 1993, N 47, ст.435<br> N <A HREF="9799">3632-12</A> від 19.11.93, ВВР 1993, N 49, ст.461<br> N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 9<br> N <A HREF="9666">3694-12</A> від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 10<br> N <A HREF="9662">3706-12</A> від 16.12.93, ВВР 1993, N 51, ст.478<br> N <A HREF="9651">3719-12</A> від 16.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 16<br> N <A HREF="14894">92/94-ВР</A> від 12.07.94, ВВР 1994, N 33, ст.297<br> N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95, ВВР 1995, N 5, ст. 30<br> N <A HREF="17874">35/95-ВР</A> від 27.01.95, ВВР 1995, N 28, ст.201<br> N <A HREF="17621">75/95-ВР</A> від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85 <br> N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95, ВВР 1995, N 28, ст.204 <br> N <A HREF="28943">256/96-ВР</A> від 28.06.96, ВВР 1996, N 30, ст.143 <br> N <A HREF="28208">357/96-ВР</A> від 10.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.229 <br> N <A HREF="27410">534/96-ВР</A> від 21.11.96, ВВР 1997, N 4, ст. 23 <br> N <A HREF="33255">20/97-ВР</A> від 23.01.97, ВВР 1997, N 11, ст. 89 <br> N <A HREF="38091">374/97-ВР</A> від 19.06.97, ВВР 1997, N 35, ст.223 <br> N <A HREF="34984">785/97-ВР</A> від 26.12.97, ВВР 1998, N 18, ст. 93 }<br> <br> { Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного<br> Суду N 12-рп/98 ( <A HREF="45922">v012p710-98</A> ) від 09.07.98 }<br> <br> { Iз змінами, внесеними згідно із Законом<br> N 117-XIV ( <A HREF="48474">117-14</A> ) від 18.09.98, ВВР, 1998, <br> N 43-44, ст.268 }<br> <br> { Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного<br> Суду N 14-рп/98 ( <A HREF="48937">v014p710-98</A> ) від 29.10.98 }<br> <br>{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 576-XIV ( <A HREF="53876">576-14</A> ) від 08.04.98, ВВР, 1999, N 19, ст.175<br> N 2343-XII ( <A HREF="4346">2343-12</A> ) від 14.05.92 - в редакції Закону<br> N 784-XIV ( <A HREF="58859">784-14</A> ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378-<br> набирає чинності з 1 січня 2000 року <br> N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99, ВВР, 2000, N 6-7, ст.41<br> N 1421-XIV ( <A HREF="65598">1421-14</A> ) від 01.02.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.53<br> N 1766-III ( <A HREF="69580">1766-14</A> ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.288<br> N 1807-III ( <A HREF="70833">1807-14</A> ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318<br> N 2056-III ( <A HREF="72991">2056-14</A> ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 <br> N 2213-III ( <A HREF="77931">2213-14</A> ) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.47 <br> N 2343-III ( <A HREF="80156">2343-14</A> ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 21, ст.104 <br> N 2620-III ( <A HREF="83314">2620-14</A> ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.227 <br> N 184-IV ( <A HREF="116464">184-15</A> ) від 17.10.2002, ВВР, 2002, N 47, ст.355 <br> N 429-IV ( <A HREF="122865">429-15</A> ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст. 87<br> N 487-IV ( <A HREF="125227">487-15</A> ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 15, ст.108<br> N 490-IV ( <A HREF="125215">490-15</A> ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 15, ст.110 <br> N 639-IV ( <A HREF="129000">639-15</A> ) від 20.03.2003, ВВР, 2003, N 25, ст.181<br> N 762-IV ( <A HREF="135195">762-15</A> ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247<br> N 1096-IV ( <A HREF="140420">1096-15</A> ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38<br> N 1703-IV ( <A HREF="164705">1703-15</A> ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.394<br> N 2103-IV ( <A HREF="181420">2103-15</A> ) від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.31<br> N 2128-IV ( <A HREF="182078">2128-15</A> ) від 22.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.36<br> N 2190-IV ( <A HREF="184216">2190-15</A> ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.92<br> N 2454-IV ( <A HREF="194011">2454-15</A> ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259<br> N 3248-IV ( <A HREF="225548">3248-15</A> ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.119<br> N 534-V ( <A HREF="275445">534-16</A> ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.91 <br> N 609-V ( <A HREF="283549">609-16</A> ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 <br> N 1014-V ( <A HREF="297355">1014-16</A> ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442<br> N 107-VI ( <A HREF="326501">107-17</A> ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78<br> - зміни діють по 31 грудня 2008 року<br> N 274-VI ( <A HREF="343393">274-17</A> ) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 25, ст.240 }<br> <br> { Додатково див. Рішення Конституційного Суду <br> N 10-рп/2008 ( <A HREF="346704">v010p710-08</A> ) від 22.05.2008 }<br> <br> <br> { У тексті Кодексу посилання "адміністрація", "адміністрація<br> підприємства, організації", "адміністрація підприємства,<br> установи, організації" замінено посиланням "власник або<br> уповноважений ним орган", посилання "робітники і службовці"<br> - посиланням "працівники" згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br> 20.03.91 }<br> <br> { У найменуванні Кодексу та його тексті слова "Української<br> РСР" замінено словом "України" згідно із Законом N <A HREF="4582">2134-12</A><br> від 18.02.92 }<br> <br> { У тексті Кодексу посилання "народний суд" в усіх відмінках<br> замінено посиланням "суд" у відповідних відмінках згідно із<br> Законом N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95 }<br> <br> { У тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і<br> числах замінено словами "навчальний заклад" у<br> відповідному відмінку і числі згідно із Законом<br> N 490-IV ( <A HREF="125215">490-15</A> ) від 06.02.2003 }<br> <br> <br> Кодекс законів про працю України визначає правові засади і<br>гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися<br>своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. ( Преамбула в<br>редакції Закону N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91 )<br> <br> <a name="GI"></a>Глава I<br> <br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України<br> <br> Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини<br>всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці,<br>поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного<br>виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного<br>рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому<br>перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу<br>кожної працездатної людини.<br> Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці,<br>всемірну охорону трудових прав працівників.<br>( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88 )<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Основні трудові права працівників<br> <br> Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи<br>з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального<br>розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять<br>і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для<br>ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню,<br>підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності<br>забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті<br>переходу на ринкову економіку.<br> Працівники реалізують право на працю шляхом<br>укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в<br>установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають<br>право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого<br>дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право<br>на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні<br>спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у<br>встановленому законом порядку, на участь в управлінні<br>підприємством, установою, організацією, на матеріальне<br>забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а<br>також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності,<br>на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до<br>суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру<br>виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків,<br>передбачених законодавством, та інші права, встановлені<br>законодавством. <br>( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1077">2240-10</A><br>від 29.07.81, N <A HREF="965">8474-10</A> від 27.02.85, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88;<br>Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95 )<br> <br> <a name="S2-1"></a>Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України<br> <br> Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян<br>незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової<br>та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів,<br>релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання<br>та інших обставин.<br>( Кодекс доповнено статтею 2-1 згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Регулювання трудових відносин<br> <br> Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників<br>усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм<br>власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб,<br>які працюють за трудовим договором з фізичними особами.<br> Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань,<br>колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських<br>господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями<br>визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії<br>щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів<br>надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.<br>( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від<br>05.07.95, N 2454-IV ( <A HREF="194011">2454-15</A> ) від 03.03.2005 )<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Законодавство про працю<br> <br> Законодавство про працю складається з Кодексу законів про<br>працю України та інших актів законодавства України, прийнятих<br>відповідно до нього.<br>( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95 )<br> <br> ( Статтю 5 виключено на підставі Закону N <A HREF="3065">871-12</A><br> від 20.03.91 )<br> <br> <a name="S5-1"></a>Стаття 5-1. Гарантії забезпечення права громадян на працю<br> <br> Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно<br>проживають на території України:<br> вільний вибір виду діяльності;<br> безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі<br>підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання,<br>здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням<br>суспільних потреб;<br> надання підприємствами, установами, організаціями відповідно<br>до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам<br>державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних<br>закладів;<br> безплатне навчання безробітних нових професій,<br>перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної<br>служби зайнятості з виплатою стипендії;<br> компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у<br>зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;<br> правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на<br>роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні<br>роботи.<br>( Кодекс доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від<br>05.07.95 )<br> <br> ( Статтю 6 виключено на підставі Закону N <A HREF="3065">871-12</A><br> від 20.03.91 )<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Особливості регулювання праці деяких категорій<br> працівників<br> <br> Особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з<br>особливими природними географічними і геологічними умовами та<br>умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних<br>працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за<br>трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і<br>41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору<br>деяких категорій працівників за певних умов (порушення<br>встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються<br>законодавством.<br>( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A> від<br>27.05.88; Законами N <A HREF="9666">3694-12</A> від 15.12.93, N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> )<br>від 24.12.99 )<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які<br> працюють за межами своїх держав<br> <br> Трудові відносини громадян України, які працюють за її<br>межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють<br>на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються<br>законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування<br>(наймання) працівника, та міжнародними договорами України.<br>( Стаття 8 в редакції Законів N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95, N 1807-III<br>( <A HREF="70833">1807-14</A> ) від 08.06.2000 )<br> <br> <a name="S8-1"></a>Стаття 8-1. Співвідношення міжнародних договорів про працю<br> і законодавства України<br> <br> Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких<br>бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх<br>містить законодавство України про працю, то застосовуються правила<br>міжнародного договору або міжнародної угоди.<br>( Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю,<br> які погіршують становище працівників<br> <br> Умови договорів про працю, які погіршують становище<br>працівників порівняно з законодавством України про працю, є<br>недійсними.<br>( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A> від<br>27.05.88; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від<br>05.07.95 )<br> <br> <a name="S9-1"></a>Стаття 9-1. Додаткові порівняно з законодавством трудові<br> і соціально-побутові пільги<br> <br> Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень<br>і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові<br>порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для<br>працівників.<br> Підприємство може матеріально заохочувати працівників<br>медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних<br>закладів, організацій громадського харчування і організацій, що<br>обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу.<br>( Кодекс доповнено статтею 9-1 згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <br> <a name="GII"></a>Глава II<br> <br> КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВIР<br> <br> ( Глава II в редакції Закону N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Колективний договір<br> <br> Колективний договір укладається на основі чинного<br>законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання<br>виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження<br>інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.<br>( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1081">4617-10</A><br>від 24.01.83, N <A HREF="965">8474-10</A> від 27.02.83, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88;<br>Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів<br> <br> Колективний договір укладається на підприємствах, в<br>установах, організаціях незалежно від форм власності і<br>господарювання, які використовують найману працю і мають права<br>юридичної особи.<br> Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах<br>підприємства, установи, організації в межах компетенції цих<br>підрозділів.<br>( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1081">4617-10</A><br>від 24.01.83, N <A HREF="965">8474-10</A> від 27.02.83, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88;<br>Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Сторони колективного договору<br> <br> Колективний договір укладається між власником або<br>уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і<br>первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до<br>своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно<br>обраними на загальних зборах найманих працівників або<br>уповноважених ними органів, з другої сторони.<br> Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька<br>первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах<br>пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної<br>первинної профспілкової організації) утворити об'єднаний<br>представницький орган для укладення колективного договору. В цьому<br>разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо<br>своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та<br>відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова<br>організація, що відмовилася від участі в об'єднаному<br>представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси<br>працівників при підписанні колективного договору.<br>( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93, в редакції Закону N 2343-III ( <A HREF="80156">2343-14</A> ) від<br>05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV<br>( <A HREF="140420">1096-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Зміст колективного договору<br> <br> Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх<br>компетенції.<br> У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання<br>сторін щодо регулювання виробничих, трудових,<br>соціально-економічних відносин, зокрема:<br> зміни в організації виробництва і праці;<br> забезпечення продуктивної зайнятості;<br> нормування і оплати праці, встановлення форм, системи,<br>розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат,<br>надбавок, премій та ін.);<br> встановлення гарантій, компенсацій, пільг;<br> участі трудового колективу у формуванні, розподілі і<br>використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це<br>передбачено статутом);<br> режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;<br> умов і охорони праці;<br> забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного<br>обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;<br> гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких<br>організацій трудящих;<br> умов регулювання фондів оплати праці та встановлення<br>міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;<br> забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.<br> Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з<br>чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові<br>пільги.<br>{ Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="965">8474-10</A><br>від 27.02.85, N <A HREF="1086">7543-11</A> від 19.05.89; Законами N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93, N <A HREF="33255">20/97-ВР</A> від 23.01.97, N 274-VI ( <A HREF="343393">274-17</A> ) від<br>15.04.2008 }<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Колективні переговори, розробка і укладення<br> колективного договору, відповідальність<br> за його виконання<br> <br> Укладенню колективного договору передують колективні<br>переговори.<br> Строки, порядок ведення переговорів, вирішення розбіжностей,<br>що виникають під час їх ведення, порядок розробки, укладення та<br>внесення змін і доповнень до колективного договору,<br>відповідальність за його виконання регулюються Законом України<br>"Про колективні договори і угоди" ( <A HREF="10313">3356-12</A> ).<br>( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93 )<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Реєстрація колективного договору<br> <br> Колективні договори підлягають повідомній реєстрації<br>місцевими органами державної виконавчої влади.<br> Порядок реєстрації колективних договорів визначається<br>Кабінетом Міністрів України.<br>( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93 )<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Недійсність умов колективного договору<br> <br> Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним<br>законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.<br>( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1081">4617-10</A><br>від 24.01.83, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88, N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91;<br>Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Строк чинності колективного договору<br> <br> Колективний договір набирає чинності з дня його підписання<br>представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому.<br> Після закінчення строку чинності колективний договір<br>продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або<br>не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.<br> Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу,<br>структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені<br>якого укладено цей договір.<br> У разі реорганізації підприємства, установи, організації<br>колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який<br>його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.<br> У разі зміни власника чинність колективного договору<br>зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року.<br>У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення<br>нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.<br> У разі ліквідації підприємства, установи, організації<br>колективний договір діє протягом усього строку проведення<br>ліквідації.<br> На новоствореному підприємстві, в установі, організації<br>колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у<br>тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи,<br>організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після<br>рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо<br>не передбачено їх реєстрацію.<br>( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93 )<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Поширення колективного договору на всіх<br> працівників<br> <br> Положення колективного договору поширюються на всіх<br>працівників підприємства, установи, організації незалежно від<br>того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як<br>для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників<br>підприємства, установи, організації.<br>( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1081">4617-10</A><br>від 24.01.83; Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Контроль за виконанням колективного договору<br> <br> Контроль за виконанням колективного договору проводиться<br>безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному<br>цим колективним договором.<br> Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив<br>умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають<br>право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі)<br>подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий<br>строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у<br>зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії<br>або бездіяльність посадових осіб до суду.<br>( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1081">4617-10</A><br>від 24.01.83, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88; Законами N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93, N 2343-III ( <A HREF="80156">2343-14</A> ) від 05.04.2001 )<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Звіти про виконання колективного договору<br> <br> Сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки,<br>передбачені колективним договором, звітують про його виконання.<br>( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="9667">3693-12</A> від<br>15.12.93 )<br> <br> <a name="GIII"></a>Глава III<br> <br> ТРУДОВИЙ ДОГОВIР<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Трудовий договір<br> <br> Трудовий договір є угода між працівником і власником<br>підприємства, установи, організації або уповноваженим ним<br>органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується<br>виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням<br>внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,<br>установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична<br>особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і<br>забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,<br>передбачені законодавством про працю, колективним договором і<br>угодою сторін. <br> Працівник має право реалізувати свої здібності до<br>продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору<br>на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах,<br>організаціях, якщо інше не передбачене законодавством,<br>колективним договором або угодою сторін.<br> Особливою формою трудового договору є контракт, в якому<br>строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в<br>тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і<br>організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому<br>числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера<br>застосування контракту визначається законами України.<br>( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95, N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> )<br>від 24.12.99 )<br>( Офіційне тлумачення частини третьої статті 21 див. в Рішенні<br>Конституційного Суду N 12-рп/98 ( <A HREF="45922">v012p710-98</A> ) від 09.07.98 )<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні<br> трудового договору<br> <br> Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.<br> Відповідно до Конституції України ( <A HREF="826">888-09</A> ) будь-яке пряме<br>або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих<br>переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору<br>залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та<br>національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів,<br>релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому<br>об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не<br>допускається.<br> Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника<br>можуть встановлюватись законодавством України.<br>( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95 )<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Строки трудового договору<br> <br> Трудовий договір може бути:<br> 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;<br> 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;<br> 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.<br> Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли<br>трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений<br>строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її<br>виконання, або інтересів працівника та в інших випадках,<br>передбачених законодавчими актами.<br>( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95 )<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Укладення трудового договору<br> <br> Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.<br>Додержання письмової форми є обов'язковим:<br> 1) при організованому наборі працівників;<br> 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з<br>особливими природними географічними і геологічними умовами та<br>умовами підвищеного ризику для здоров'я;<br> 3) при укладенні контракту;<br> 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні<br>трудового договору у письмовій формі;<br> 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття<br>187 цього Кодексу);<br> 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;<br> 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.<br> При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний<br>подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову<br>книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також<br>документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан<br>здоров'я та інші документи. <br> Укладення трудового договору оформляється наказом чи<br>розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про<br>зарахування працівника на роботу.<br> Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи<br>розпорядження не були видані, але працівника фактично було<br>допущено до роботи. <br> Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого<br>підприємства, установи, організації за погодженням між<br>керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути<br>відмовлено в укладенні трудового договору.<br> Забороняється укладення трудового договору з громадянином,<br>якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за<br>станом здоров'я.<br>( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1086">7543-11</A><br>від 19.05.89; Законами N <A HREF="9666">3694-12</A> від 15.12.93, N <A HREF="38091">374/97-ВР</A> від<br>19.06.97, N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <a name="S24-1"></a>Стаття 24-1. Реєстрація трудового договору<br> <br> У разі укладення трудового договору між працівником і<br>фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту<br>фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений<br>у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості<br>за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством<br>праці та соціальної політики України. <br>( Кодекс доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 1356-XIV<br>( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору<br> деякі відомості та документи<br> <br> При укладенні трудового договору забороняється вимагати від<br>осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і<br>національну приналежність, походження, прописку та документи,<br>подання яких не передбачено законодавством.<br>( Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="38091">374/97-ВР</A> від 19.06.97 )<br> <br> <a name="S25-1"></a>Стаття 25-1. Обмеження спільної роботи родичів на<br> підприємстві, в установі, організації<br> <br> Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи<br>на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які<br>є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри,<br>діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у<br>зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо<br>підпорядковані або підконтрольні один одному.<br> На підприємствах, в установах, організаціях державної форми<br>власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється<br>законодавством.<br>( Кодекс доповнено статтею 25-1 згідно із Законом N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від<br>19.01.95 )<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Випробування при прийнятті на роботу<br> <br> При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою<br>сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника<br>роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути<br>застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.<br> В період випробування на працівників поширюється<br>законодавство про працю.<br> Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб,<br>які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після<br>закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих<br>спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб,<br>звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової)<br>служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до<br>рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не<br>встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і<br>при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу,<br>організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено<br>законодавством.<br>( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95 )<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Строк випробування при прийнятті на роботу<br> <br> Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не<br>встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох<br>місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним<br>виборним органом первинної профспілкової організації, - шести<br>місяців.<br> Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не<br>може перевищувати одного місяця.<br> Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі<br>у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних<br>причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну<br>кількість днів, протягом яких він був відсутній.<br>( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від<br>05.07.95, N 1096-IV ( <A HREF="140420">1096-15</A> ) від 10.07.2003 )<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Результати випробування при прийнятті на роботу<br> <br> Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує<br>працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і<br>наступне розірвання трудового договору допускається лише на<br>загальних підставах. <br> Якщо протягом строку випробування встановлено<br>невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник<br>або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі<br>розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих<br>підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому<br>для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.<br>( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним<br> органу проінструктувати працівника і визначити<br> йому робоче місце<br> <br> До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або<br>уповноважений ним орган зобов'язаний:<br> 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та<br>проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому<br>місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих<br>факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на<br>здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких<br>умовах відповідно до чинного законодавства і колективного<br>договору;<br> 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового<br>розпорядку та колективним договором;<br> 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його<br>необхідними для роботи засобами;<br> 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої<br>санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.<br>( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88; Законом N <A HREF="9666">3694-12</A> від 15.12.93 )<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Обов'язок працівника особисто виконувати<br> доручену йому роботу<br> <br> Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і<br>не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком<br>випадків, передбачених законодавством.<br>( Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Заборона вимагати виконання роботи,<br> не обумовленої трудовим договором<br> <br> Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від<br>працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.<br>( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91 )<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Переведення на іншу роботу.<br> Зміна істотних умов праці<br> <br> Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в<br>установі, організації, а також переведення на роботу на інше<br>підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча<br>б разом з підприємством, установою, організацією, допускається<br>тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у<br>статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених<br>законодавством. <br> Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди<br>працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі,<br>організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у<br>тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або<br>агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади,<br>обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним<br>орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану<br>йому за станом здоров'я.<br> У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці<br>допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за<br>тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних<br>умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму<br>роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу,<br>суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших -<br>працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.<br> Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а<br>працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то<br>трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього<br>Кодексу.<br>( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N 1356-XIV<br>( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 ) <br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу,<br> не обумовлену трудовим договором<br> <br> Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не<br>обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.<br> Власник або уповноважений ним орган має право перевести<br>працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену<br>трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана<br>працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або<br>ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій,<br>виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть<br>поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з<br>оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній<br>заробіток за попередньою роботою.<br> У випадках, зазначених у частині другій цієї статті,<br>забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок,<br>жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років,<br>а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.<br>( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91; в редакції Закону N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Тимчасове переведення на іншу роботу<br> в разі простою<br> <br> Простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю<br>організаційних або технічних умов, необхідних для виконання<br>роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.<br> У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою<br>з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому<br>ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на<br>інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій<br>місцевості на строк до одного місяця.<br>( Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="3065">871-12</A> від<br>20.03.91; в редакції Закону N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <br> <br> <br> ( Статтю 35 виключено на підставі Закону N 1356-XIV <br> ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 ) <br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Підстави припинення трудового договору<br> <br> Підставами припинення трудового договору є:<br> 1) угода сторін;<br> 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків,<br>коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не<br>поставила вимогу про їх припинення;<br> 3) призов або вступ працівника на військову службу,<br>направлення на альтернативну (невійськову) службу;<br> 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника<br>(статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним<br>органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого<br>уповноваженого на представництво трудовим колективом органу<br>(стаття 45);<br> 5) переведення працівника, за його згодою, на інше<br>підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну<br>посаду;<br> 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу<br>місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також<br>відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов<br>праці;<br> 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника<br>засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з<br>випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке<br>виключає можливість продовження даної роботи;<br> 8) підстави, передбачені контрактом.<br> Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації<br>не припиняє дії трудового договору.<br> У разі зміни власника підприємства, а також у разі його<br>реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення,<br>перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.<br>Припинення трудового договору з ініціативи власника або<br>уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення<br>чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті<br>40).<br>( Стаття 36 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1077">2240-10</A><br>від 29.07.81, N <A HREF="1085">6237-10</A> від 21.12.83, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88;<br>Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95, N 487-IV<br>( <A HREF="125227">487-15</A> ) від 06.02.2003 )<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Припинення трудового договору з працівником,<br> направленим за постановою суду на примусове<br> лікування<br> <br> Крім підстав, передбачених статтею 36 цього Кодексу, трудовий<br>договір припиняється також у випадку направлення працівника за<br>постановою суду до лікувально-трудового профілакторію.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на<br> невизначений строк, з ініціативи працівника<br> <br> Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на<br>невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений<br>ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про<br>звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю<br>продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення<br>чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до<br>навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості,<br>підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до<br>досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;<br>догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або<br>інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за<br>конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або<br>уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у<br>строк, про який просить працівник.<br> Якщо працівник після закінчення строку попередження про<br>звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового<br>договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити<br>його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце<br>запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не<br>може бути відмовлено в укладенні трудового договору.<br> Працівник має право у визначений ним строк розірвати<br>трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або<br>уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови<br>колективного чи трудового договору.<br>( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1083">5584-09</A><br>від 17.01.80, N <A HREF="1085">6237-10</A> від 21.12.83, N <A HREF="1086">7543-11</A> від 19.05.89;<br>Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="9666">3694-12</A> від 15.12.93, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A><br>від 19.01.95, N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору<br> з ініціативи працівника<br> <br> Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає<br>розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або<br>інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором,<br>порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства<br>про працю, колективного або трудового договору та у випадках,<br>передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.<br> Спори про дострокове розірвання трудового договору<br>вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду<br>трудових спорів.<br>( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від<br>19.01.95 )<br> <br> <a name="S39-1"></a>Стаття 39-1. Продовження дії строкового трудового договору<br> на невизначений строк<br> <br> Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3<br>статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін<br>не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається<br>продовженою на невизначений строк.<br> Трудові договори, що були переукладені один чи декілька<br>разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті<br>23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.<br>( Кодекс доповнено статтею 39-1 згідно із Законом N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від<br>19.01.95 )<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи<br> власника або уповноваженого ним органу<br> <br> Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також<br>строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності<br>можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише<br>у випадках:<br> 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі<br>ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання<br>підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або<br>штату працівників;<br> ( Пункт 1-1 статті 40 втратив чинність на підставі Закону<br>N <A HREF="14894">92/94-ВР</A> від 12.07.94 )<br> 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або<br>виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану<br>здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в<br>разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання<br>покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної<br>таємниці; ( Пункт 2 частини першої статті 40 із змінами, внесеними<br>згідно із Законом N 1703-IV ( <A HREF="164705">1703-15</A> ) від 11.05.2004 )<br> 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин<br>обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами<br>внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше<br>застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;<br> 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох<br>годин протягом робочого дня) без поважних причин;<br> 5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців<br>підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи<br>відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не<br>встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади)<br>при певному захворюванні. За працівниками, які втратили<br>працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним<br>захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення<br>працездатності або встановлення інвалідності;<br> 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю<br>роботу;<br> 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного<br>або токсичного сп'яніння;<br> 8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі<br>дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав<br>законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить<br>накладення адміністративного стягнення або застосування заходів<br>громадського впливу.<br> ( Пункт 9 частини першої статті 40 виключено на підставі<br>Закону N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї<br>статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його<br>згодою, на іншу роботу. <br> ( Частину третю статті 40 виключено на підставі Закону<br>N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95 )<br> Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника<br>або уповноваженого ним органу в період його тимчасової<br>непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а<br>також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не<br>поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи,<br>організації.<br>( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N <A HREF="1085">6237-10</A><br>від 21.12.83, N <A HREF="1028">2444-11</A> від 27.06.86, N <A HREF="1084">5938-11</A> від 27.05.88;<br>Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95,<br>N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95, N 2343-XII ( <A HREF="4346">2343-12</A> ) від 14.05.92 - в<br>редакції Закону N 784-XIV ( <A HREF="58859">784-14</A> ) від 30.06.99 - набирає<br>чинності з 1 січня 2000 року, із змінами, внесеними згідно із<br>Законом N 1356-XIV ( <A HREF="63838">1356-14</A> ) від 24.12.99 )<br> <br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового<br> договору з ініціативи власника або уповноваженого<br> ним органу з окремими категоріями працівників за<br> певних умов<br> <br> Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий<br>договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може<br>бути розірваний також у випадках:<br> 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків<br>керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності<br>(філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого<br>підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства,<br>установи, організації, його заступниками, а також службовими<br>особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким<br>присвоєно персональні звання, і службовими особами державної<br>контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за<br>цінами;<br> 1-1) винних дій керівника підприємства, установи,<br>організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася<br>несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом<br>розміру мінімальної заробітної плати;<br> 2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує<br>грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають<br>підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або<br>уповноваженого ним органу;<br> 3) вчинення працівником, який виконує виховні функції,<br>аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.<br> Розірвання договору у випадках, передбачених цією статтею,<br>провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у<br>випадках, передбачених пунктами 2 і 3, - також вимог статті 43<br>цього Кодексу.<br>{ Стаття 41 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1084">5938-11</A><br>від 27.05.88; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="9799">3632-12</A> від<br>19.11.93, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95, N 184-IV ( <A HREF="116464">184-15</A> ) від<br>17.10.2002, N 534-V ( <A HREF="275445">534-16</A> ) від 22.12.2006 }<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при<br> вивільненні працівників у зв'язку із змінами<br> в організації виробництва і праці<br> <br> При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із<br>змінами в організації виробництва і праці переважне право на<br>залишення на роботі надається працівникам з більш високою<br>кваліфікацією і продуктивністю праці.<br> При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації<br>перевага в залишенні на роботі надається:<br> 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;<br> 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним<br>заробітком;<br> 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на<br>даному підприємстві, в установі, організації;<br> 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних<br>учбових закладах без відриву від виробництва;<br> 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких<br>поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,<br>гарантії їх соціального захисту" ( <A HREF="9901">3551-12</A> );<br> 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і<br>раціоналізаторських пропозицій;<br> 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в<br>установі, організації трудове каліцтво або професійне<br>захворювання;<br> 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти<br>років з часу повернення на постійне місце проживання до України;<br> 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової<br>служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу,<br>- протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.<br> Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим<br>категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством<br>України.<br>( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N <A HREF="1086">7543-11</A><br>від 19.05.89; Законами N <A HREF="3065">871-12</A> від 20.03.91, N <A HREF="9662">3706-12</A> від<br>16.12.93, N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від 19.01.95, N <A HREF="17621">75/95-ВР</A> від 28.02.95,<br>N <A HREF="21059">263/95-ВР</A> від 05.07.95 )<br> <br> <a name="S42-1"></a>Стаття 42-1. Переважне право на укладення трудового договору<br> у разі поворотного прийняття на роботу<br> <br> Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав,<br>передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку<br>ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного<br>року має право на укладення трудового договору у разі поворотного<br>прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган<br>проводить прийняття на роботу працівників аналогічної<br>кваліфікації.<br> Переважне право на укладення трудового договору у разі<br>поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у<br>статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених<br>колективним договором.<br> Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники<br>мали до вивільнення, визначаються колективним договором.<br>( Кодекс доповнено статтею 42-1 згідно із Законом N <A HREF="17936">6/95-ВР</A> від<br>19.01.95 )<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Розірвання трудового договору з ініціативи<br> власника або уповноваженого ним органу за<br> попередньою згодою виборного органу первинної<br> профспілкової організації (профспілкового <br> представника)<br> <br> Розірвання трудового договору з підстав, передбачених<br>пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи,<br>організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього<br>Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою<br>виборного органу (профспілкового представника), первинної<br>профспілкової організації, членом якої є працівник.<br> У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний<br>орган первинної профспілкової організації, членом якої є<br>працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване<br>письмове подання власника або уповноваженого ним органу п