---

За масу 1 м2 партії листів приймають середньоарифметичне значе-

ння результатів випробувань всіх зразків.

8.4 Визначення руйнівного навантаження та прогину листів

8.4.1 Визначення руйнівного навантаження при випробуванні

зразків при постійному прольоті.

8.4 1.1 Сутність методу полягає у зруйнуванні зразка зосередже-

ним навантаженням що прикладається до середини прольоту за однопро-

льотною схемою.

8.4.1.2 Засоби контролю

Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість прик-

ладання навантаження за схемою, яка наведена на рисунку 6, зі

швидкістю нарощування навантаження 15-20 Н/с 1 5-2,0 кгс/с), та має

прилад для вимірювання руйнівного навантаження з похибкою не більше

2 %.

Опори та деталь, що передає навантаження, в місці зіткнення із

зразком повинні мати циліндричну форму радіусом від 5 до 10 мм; дов-

жина опори та деталі повинна бути не менше за ширину зразка.

Схема випробування зразків на

міцність при згині при постійному

прольоті

8.4 1.3 Підготовка зразків

З кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по одному

поздовжньому та одному поперечному зразку завдовжки (450+5) мм та

завширшки (150+5) мм. Зразки вирізають на відстані не менше 100 мм

від крайок листа біля протилежних кінців будь-якої з його

діагоналей. Зразки маркують поздовжній або поперечний) та висушують

за 8.3.3

Зразки випробовують у відповідності з 8.3.3, а потім їх викори-

стовують для випробувань за 8.4.1.4 Проведення випробувань

Поздовжні зразки поміщають на опори лицьовою стороною униз, а

поперечні - тильною.

Навантаження підвищують зі швидкістю 15-20 Н/с (1,5-2,0 кгс/с)

до зруйнування зразка.

8.4 1.5 Обробка результатів.

Результат випробування округлюють до 1 Н0 1 кгс).

За руйнівне навантаження партії листів приймають середньоариф-

метичне значення результатів випробувань окремо трьох поздовжніх та

трьох поперечних зразків, при цьому результат випробування кожного

окремого зразка повинен відповідати вимогам 5 2.3.

8.4 2 Визначення руйнівного навантаження та прогину при

випробуванні зразків при перемінному прольоті

ДСТУ Б В.2.7-95-2000 ГОСТ 6266-97) С.12

8.4 2.1 Сутність методу полягає у створенні згинальних напру-

жень у зразку, що випробовується за однопрольотною схемою наванта-

женням, яке прикладається всередині прольоту, за заданими рівнями

навантаження вимірюванням прогину зразка всередині прольоту з нас-

тупним доведенням зразка до зруйнування.

8.4 2.2 Засоби контролю

Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість прик-

ладання та вимірювання навантаження за заданою схемою зі швидкістю

прикладання навантаження 15-20 Н/с 1 5-2,0 кгс/с) до потрібних зна-

чень, витримування цього навантаження протягом заданого часу.

Пристрій має прилад, який дозволяє виміряти руйнівне навантаження з

похибкою не більше 2 % та прогин зразка в середині прольоту при за-

даних навантаженнях з точністю 0 01 мм;.

Опори та деталь, що передає навантаження,-за 8.4.1 2.

8.4 2.3 Підготовка зразків.

З кожного листа, відібраного для контролю, вирізають по одному

поперечному і одному поздовжньому зразку завширшки(400+5) мм та зав-

довжки [40 s + 100) 5] мм, де s - номінальна товщина листа в

міліметрах. Зразки вирізають на відстані не менше 100 мм від крайок

листа біля протилежних кінців будь-якої з його діагоналей. Зразки

маркують (подовжній або поперечний) та висушують за 8.3 3.

Зразки випробовують у відповідності з 8.3.3, а потім їх викори-

стовують для випробувань за 8.4.2.4

8.4 2.4 Проведення випробувань

Встановлюють проліт - відстань між опорами - в залежності від

номінальної товщини зразка, що випробовується Проліт / = 40s, де s

- номінальна товщина листа у міліметрах.

Поздовжні зразки поміщають на опори лицьовою стороною униз, а

поперечні - тильною.

До зразка, який поміщений на опори, прикладають початкове нава-

нтаження, що дорівнює 50 Н (5,0 кгс), витримують його під цим наван-

таженням протягом 1 хвилини та вимірюють прогин в середині прольо-

ту.

Потім навантаження збільшують зі швидкістю 15-20 Н/с (1 5-2,0

кгс/с) до величини 100 Н 10 кгс).

Під цим навантаженням зразок витримують протягом 1 хвилини та

вимірюють прогин в середині прольоту. Потім навантаження підвищують

з тією самою швидкістю до зруйнування зразка.

8.4 2.5 Обробка результатів

Результат вимірювання навантаження округляють до 1 Н(0,1 кгс)

прогину -до 0,1 мм

Прогин зразка, що виміряний при навантаженні 50 Н 5 кгс), прий-

мають за нульове значення

Обчислюють різницю між значенням прогину зразка при

навантаженні 100 Н10 кгс) та навантаженні 50 Н (5 кгс) отримане

значення приймають за результат прогину зразка.

За руйнівне навантаження партії листів приймають середньоариф-

метичне значення результатів випробувань трьох поздовжніх та трьох

поперечних зразків окремо, при цьому результат випробування кожного

окремого зразка повинен відповідати вимогам 5 2.4.

За величину прогину партії листів приймають середньоарифметичне

значення результатів випробувань окремо трьох поздовжніх та трьох

поперечних зразків, при цьому результат випробування кожного окремо-

го зразка повинен відповідати вимогам 5.2.4.

8.5 Визначення міцності зчеплення гіпсового сердечника з картоном

8.5 1 Засоби контролю

Ніж із загостреним кінцем.

8.5 2 Проведення випробування

В будь-якому місці по довжині кожного листа, що відібраний для

ДСТУ Б В.2.7-95-2000 ГОСТ 6266-97) С.13

контролю, роблять по два таких, що перетинаються між собою під кутом

приблизно в 30о, надрізи картону завдовжки до перетину не менше 100

мм. Надрізи картону виконують з лицьової та тильної сторін листа до

гіпсового сердечника. У місці перетину надрізів гострокутну частину

картону трохи піднімають з допомогою ножа та вручну відривають від

листа у вертикальному напрямку. За характером відриву картону

оцінюють міцність його зчеплення з гіпсовим сердечником. Результат

кожного випробування повинен відповідати вимогам 5.2.2.

8.6 Визначення водопоглинання листів

8.6 1 Засоби контролю

Шафа сушильна з перфорованими полицями, яка дозволяє автоматич-

но підтримувати температуру у межах (40-45)оС

Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104.

Місткість для води.

8.6 2 Підготовка зразків

Від кожного листа відібраного для контролю, вирізають по одно-

му зразку-квадрату з довжиною сторони 300+5) мм на відстані не мен-

ше 100 мм від крайок листа.

8.6 3 Проведення випробування

Для проведення випробування слід використовувати водопровідну

воду, температура якої повинна бути (20 2 оС.

Зразок висушують до постійної маси при температурі (41 1)оС у

відповідності з 8.3.3. Висушені зразки після охолодження в умовах

що виключають вплив на них вологи, зважують та поміщають на дві го-

дини у воду в горизонтальному положенні на підкладки, при цьому

рівень води повинен бути вище за зразки не менше ніж на 50 мм. Перед

зважуванням насичених водою зразків з кожного зразка видаляють

наявні на його поверхні краплі води

Зважування кожного зразка повинно бути закінчено не пізніше 5

хвилин після витягнення його з води

8.6 4 Обробка результатів

Результати зважувань округляють до 10г.

Водопоглинаня W, %, обчислюють за формулою

m - m

2 1

W = --- --------- ------ x 100 , ( 2 )

m

1

де m - маса зразка, який висушений до постійної маси,г.

1

m - маса зразка, який насичений водою,г

2

Результати обислення округлюють до 1 %.

За водопоглинання партії листів приймають середньоарифметичне

значення результатів випробувань всіх зразків

8.7 Визначення опірності листів впливу відкритого полум'я

8.7 1 Засоби контролю

Принципова схема установки для випробування зразків на

опірність впливу відкритого полумя з двох сторін наведена на рисун-

ку 7 та включає в себе дві газові горілки діаметром ЗО мм, раму з

штифтом для підвішування вантажу до зразка дві термопари і пристрій

для підвішування вантажу до зразка. Горілки мають розташовуватись

співосно по центру зразка перпендикулярно до його поверхні на

відстані 45 мм від неї. Термопари розташовують на відстані 5 мм від

поверхні зразка та на рівні верхнього зрізу вихідного отвору

горілки. Установка має бути забезпечена запірною арматурою для регу-

лювання подачі газу (пропан)

ДСТУ Б В.2.7-95-2000 ГОСТ 6266-97) С.14

Схема установки для випробування

зразків на опірність впливу відкритого

полум'я з двох сторін

8.7 2 Підготовка зразків

Від кожного листа, відібраного для контролю, вирізають

дрібнозубою пилою з урахуванням вимог 8.4.1.3 два поздовжніх зразка

завдовжки (300+0,5) мм та завширшки (50 0,5) мм. По осьовій лінії

зразків на відстані 25 мм від поперечних крайок просвердлюють два

наскрізних прорізи діаметром 4 мм для підвішування зразка на рамі

випробувальної установки та вантажу

8.7 3 Проведення випробувань

Зразок підвішують на штифті рами. До нижньої частини зразка ру-

хливо підвішують вантаж, маса якого у грамах відповідає величині, що

дорівнює 80 s, де s - значення номінальної товщини зразка, що

випробовується, за таблицею 1. Після установлення горілок та термо-

пар у потрібному положенні одночасно запалюють обидва пальника при

цьому температура при якій проводять випробування, повинна досягну-

ти значення (800+30)ЇС не пізніше 3 хвилин від початку випробування.

Вогневий вплив продовжується до зруйнування зразка. Опірність зразка

впливу відкритого полумя з двох сторін вимірюється в хвилинах.

Результат кожного випробування повинен відповідати вимогам 5 2.6.

8.8 Питому ефективну активність природних радіонуклідів визна-

чають за ДБН В. 1.4-1.01 та ДБН В. 1.4-2.01.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Листи транспортують всіма видами транспорту у відповідності

з Правилами перевезення вантажів що діють на даному виді транспор-

ту та вимогами іншої документації, затвердженої в установленому по-

рядку

9.2 Транспортування листів здійснюють у пакетованому виді.

Транспортні пакети формують з листів одного виду, групи, типу

поздовжніх крайок та розмірів з використанням піддонів або

підкладок, які виготовляють з деревини, гіп-сокартонних листів та

інших матеріалів. В якості обв'язки застосовують сталеву стрічку за

ГОСТ 3560 або синтетичну стрічку. Транспортні пакети можуть бути та-

кож упаковані у поліетиленову термоусадочну плівку за ГОСТ 25951.

Кількість обвязок, їх переріз, розміри підкладок та піддонів вста-

новлюють технологічним регламентом.

За згодою зі споживачем допускається транспортувати лист у не-

пакетованому виді без обв'язки або упаковки у плівку).

9.3 Габарити пакетів не повинні перевищувати по довжині 4100

мм по ширині 1300 мм, по висоті 800 мм; маса пакетів не повинна бу-

ти більшою за 3000 кг.

9.4 При перевезенні у відкритих залізничних та автомобільних

транспортних засобах пакети мають бути захищені від зволоження.

9.5 Лист слід зберігати у приміщеннях із сухим та нормальним

вологісним режимом окремо за видами та розмірами

9.6 Зберігання листів у виготовлювача повинно здійснюватись у

відповідності з 9.5 та технологічним регламентом, затвердженим в ус-

тановленому порядку, із додержанням вимог охорони праці та

збереженості продукції.

9.7 Транспортні пакети листів при зберіганні у споживача можуть

бути встановлені один на одного у штабелі у відповідності з правила-

ми безпеки. При цьому загальна висота штабеля не повинна перевищува-

ти 3,5 м

9.8 При навантажувально-розвантажувальних транспортно-склад-

ських та інших роботах не допускаються удари по листах.

ДСТУ Б В.2.7-95-2000 ГОСТ 6266-97) С.15

10 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

10.1 При застосуванні листів слід керуватись проектною

документацією, затвердженою в установленому порядку.

10.2 Гіпсокартонні листи ГКЛ та ГКЛП застосовують у будинках та

приміщеннях із сухим та нормальним вологісним режимами у

відповідності з чинними нормами з будівельної теплотехніки

10.3 Гіпсокартонні листи ГКЛВ та ГКЛВП застосовують у будинках

та приміщеннях із сухим, нормальним, вологим та мокрим вологісними

режимами у відповідності з чинними нормами з будівельної

теплотехніки.

При застосуванні листів ГКЛВ та ГКЛВП у будинках та приміщеннях

з вологим та мокрим режимами їх слід захищати з лицьової поверхні

водостійкими ірунтовками, шпаклівками фарбами, керамічною плиткою

або покриттям з ПВХ. У цих приміщеннях слід передбачати витяжну

вентиляцію, що забезпечує нормативний повітрообмін у відповідності з

чинними будівельними нормами на опалення, вентиляцію та

кондиціювання, житлові будинки громадські будинки і споруди

адміністративні та побутові будинки

10.4 Листи ГКЛП та ГКЛВП доцільно застосовувати для облицювання

конструкцій з метою підвищення їх границі вогнестійкості у

приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою.