Дома и сооружения. Защитные сооружения гражданской обороны

жених залiзобетонних конструкцій граничне зусилля, яке вiдповiдає

розрахунковим динамiчним характеристикам матерiалiв при розрахунку

на еквiвалентнi статичнi навантаження, повинно мати величину, яка

викликає виникнення трiщин в укриттях, бiльше на 25%.

С.46 ДБН В.2.2-5-97

У попередньо напружених конструкцiях, якi використовуються

для сховищ, не дозволяється використовувати арматуру, для якої вi-

дносне подовження при розривi менше 4%. Попередньо напружені

конструкцiї, у яких арматура не має зчеплення з бетоном, викорис-

товувати в укриттях не допускається.

Позацентрово стиснутi та згинальнi елементи

4.16 Розрахунок позацентрово стиснутих та згинальних елемен-

тiв на дiю стискальної поздовжньої сили провадиться вiдповiдно до

вимог СНіП 2.03.01-84.

4.17 Розрахунок з мiцностi перерiзiв згинальних елементiв,

похилих до поздовжньої осi елемемента, виконується згiдно зi СНіП

2.03.01-84.

4.18 Використання згинальних елементiв без поперечної армату-

ри у конструкцiях сховищ не допускається.

У протирадiацiйних укриттях елементи без поперечної арматури

слiд розраховувати вiдповiдно до вимог норм з проектування бетонних

i залiзобетонних конструкцiй згiдно зi СНіП 2.03.01-84 з урахуван-

ням додаткових навантажень.

4.19 Розрахунок на продавлювання виконується згiдно зi СНіП

2.03.01-84.

4.20 При встановленнi значення F продавлюючої сили у межах

пiрамiди продавлювання поперечної арматури розрахунок повинен про-

вадитись за умов:

(19

д

F <= R х А , т.с.; ( 19 )

sw sw

д

F < = 1,4 R х U х h , т.с., ( 20 )

bt m o

де А - сумарна площа перерiзу поперечної арматури, яка

sw перетинає боковi поверхнi пiраміди

продавлювання;

д

R - розрахунковий динамiчний опiр поперечної арматури;

sw

U - середнє арифметичне значення величини верхньої та

m нижньої основ пiрамiди, яка утворилася при про-

давлюванні у межах робочої висоти перерiзу h ,

o

cм.

Вказані вимоги розповсюджуються на плити завтовшки не менше

20 см, а також на стрiчковi та стовпчасті фундаменти, у пазах яких

замуровуються збiрнi стiновi панелi та колони.

С.47 ДБН В.2.2-5-97

При цьому розрахунок на продавлювання слiд вести виходячи з

можливостi продавлювання залiзобетону, розташованого нижче дна

стаканного або паза стрiчкового фундаменту.

Поперечна арматура, яка встановлюється у плитних елементах у

зонi продавлювання, повинна мати достатнє анкерування на кiнцях.

Крiм того, повинна бути забезпечена передача поперечного зусилля з

поздовжньої арматури на хомути. Ширина зони встановлення хомутiв

повинна бути не менше 1,5 висоти перерізу.

4.21 Розрахунок на сколювання виконується за СНіП 2.03.01-84.

Нерозрiзнi збiрно-монолiтнi згинальні конструкцiї над монолiтними

опорами повиннi бути перевiренi розрахунком на сколювальнi напру-

ження, якi виникають на поверхнi контакту матерiалiв, за формулою

Q

t = ---------- , МПа (кгс/см2). ( 21 )

0,9 bh

o

Граничне значення цих напружень знаходиться з виразу

д

t = 0,25 R х w, МПа ( кгс/см2) ( 22 )

max b

де Q - поперечна сила у перерiзу елемента, що

розглядається, 10 (т.с.);

w - коефiцiєнт, що враховує ступiнь шорсткостi поверхнi

збiрного елемента згiдно з таблицею 22.

Таблиця 22

С.48 ДБН В.2.2-5-97

Коли t < t то слiд передбачати випуски поперечної арматури

max

із збiрного елемента у шар монолітного бетону нормально до повер-

хнi i в кiлькостi, яка визначається розрахунком на поперечну силу.

5 РОЗРАХУНОК СХОВИЩ З КАМ'ЯНИХ ТА IНШИХ МАТЕРIАЛIВ, ОСНОВ

І ФУНДАМЕНТIВ З ПАЛЬ

Розрахунок сховищ з камяних та iнших матерiалiв

5.1 У кам'яних та армокам'яних конструкцiях слiд застосову-

вати матерiали з проектними марками за міцністю на стиск не нижче:

цегла - М 100, бутовий камiнь - М 150, розчин для кладки - М 50.

5.2 Розрахунковi динамiчнi опори кладки з кам'яних матерiалiв

у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють опорам згiдно з

нормами на проектування кам'яних та армокам'яних конструкцій, пом-

ноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцнення К = 1,2 (СНіП

у

ІІ-22-81).

5.3 Розрахунковi динамiчнi опори для листового та профiльно-

го прокату у конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють роз-

рахунковим опорам згiдно з нормами на проектування сталевих конст-

рукцій, помноженим на коефiцiєнт К = 1,4 та коефiцiєнт умов ро-

у

боти m = 1,1.

При розрахунку зварних з'єднань сталевих конструкцiй

коефiцiєнт динамiчного змiцнення К слiд приймати рiвним 1.

у

5.4 Розрахунковi динамiчнi опори для деревини, яка

використовується у конструкцiях, слiд приймати такими, що дорiвню-

ють розрахунковим опорам згiдно з нормами на проектування де-

рев'яних конструкцiй, помноженим на коефiцiєнт динамiчного змiцне-

ння К = 1,4.

у

5.5 Розрахунок елементiв кам'яних та армокам'яних конструкцiй

слiд проводити за граничними станами першої групи у вiдповiдностi

з вимогами норм з проектування кам'яних та армокам'яних конструк-

цiй (СНіП ІІ-22-81).

Розрахунок стiн з кам'яних матерiалiв при е <= 0,7 у проводи-

о

ться без перевiрки розтягнутої зони на розкриття трiщин. При цьому

найбiльша величина ексцентриситету е за розрахунком несучої

о

спроможностi повинна задовольняти умови при розрахунку вiдповiдно:

- граничного стану першої групи е < = 0,95у;

о

- другої групи е < = 0,8у,

o

де у - вiдстань вiд центра тяжiння перерiзу елемента до краю

перерiзу у бiк ексцентриситету, см.

При забезпеченнi сумiсної роботи кам'яної кладки та залiзо-

бетону розрахунок конструкцiй слід проводити за методикою, яка на-

ведена у додатку 11.

С.49 ДБН В.2.2-5-97

Розрахунок основ та фундаментiв

5.6 Розрахунок основ сховищ повинен проводитись у вiдповiдно-

стi з вимогами норм з проектування основ будинкiв та споруд (СНіП

2.02.01-83).

Розрахунок основ сховищ, складених iз скельних грунтiв, а

також водонасичених глинистих та заторфованих грунтiв, проводиться

за несучою спроможнiстю на основне i на особливе сполучення наван-

тажень. При цьому розрахунковi опори основ iз скельних грунтiв

слiд приймати рiвними тимчасовим опорам зразкiв скельного грунту на

одновiсний стиск у водонасиченому станi, помноженими коефiцiєнт

динамiчного змiцнення К = 1,3.

у

Розрахунок основ, якi складенi нескельними грунтами, прово-

диться по деформацiях на основі сполучення навантажень. При цьому

вiдношення площi фундаментiв в планi пiд стiнами та колонами до

площi покриття (площi збирання навантаження) слiд приймати не мен-

ше: для укриттiв II класу - О,15, III класу -0,1 та IV класу -

0,05.

Розрахунок конструкцiї фундаменту на мiцнiсть повинен прово-

дитись на особливе сполучення навантажень, при цьому еквiвалентне

статичне навантаження слiд приймати за 3.22 цих норм.

Розрахунок фундаментiв з паль

5.7 Розрахунок фундаментiв з паль повинен виконуватись у

вiдповiдностi з вимогами норм на проектування фундаментiв з паль

та глибоких опор (СНіП 2.03.03-85).

Несучу спроможнiсть паль слiд визначати як найменшу з їх

значень, одержаних при розрахунках на особиве сполучення наванта-

жень (з урахуванням дiї ударної хвилi) по опору:

- грунта основи палi;

- матерiалу палi, який визначається у вiдповiдностi з нор-

мами проектування бетонних та залiзобетонних конструкцiй.

5.8. Несуча спроможнiсть Р , тс, висячих паль згiдно з умова-

п

ми опору грунту основи визначається за формулою

V П Н tg Ф

п i i гр i

P = F +ДР К SUM -------------------- + К (а P F + а Р F ) +

п d 1 в i=1 1 - v v 1в в р 1н н o

i

2 ----

а Р (1-2 V ) К / F

1н н н z / o

+ ------------------------------ , тс, ( 23 )

2

( 1 - v )

н

де F - несуча спроможнiсть одної палi, тс, при дiї

d статичного навантаження визначається за нормами

на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор;

ДP - тиск у фронтi ударної хвилi (0,01 Н/м2) тс/м2

1 (ДР = 10 ДР; ДР - тиск, МПа (кгс/см2), щo прийма-

i

ється з згiдно додатком 1;

С.50 ДБН В.2.2-5-97

К К , К - коефiцiєнти, якi враховують неспiвпадiння за

в v z часом максимуму тиску в ударнiй хвилі, швид-

костi та перемiщення фундаменту з паль,

приймаються К = 1 м/с;

v

К = 0,015 м; К = 0,7 для фундаментiв пiд

z в

зовнiшнiми стiнами i К = 0,44 для внутрiш-

в

ніх стiн (колон);

п - кiлькiсть рiзнорiдних щарiв грунту;

v - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту, що визна-

i чається з норм на проектування оcнов будинків та

споруд;

П - периметр поперечного перерiзу палi у серединi i-го

i шару грунту, м;

Н - товщина i-го шару грунту, м, який торкається бокової

гр поверхнi палi;

Ф - кут внутрiшнього тертя i-го шару грунту, що визна-

i чається за нормами на проектування основ будинкiв

та споруд;

V - коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту пiд вiстрям

н палi, який визначається за нормами на проектування

основ будинкiв та споруд;

а а - швидкостi розповсюдження пружно-пластичних

1в 1н хвиль у шарi грунту у пiдошвi ростверка і

бiля вiстря палi, м/с, якi приймаються за

таблицею 23;

P , P - параметр грунту пiд ростверком i пiд вiстрям

в н 2 4

палi, тс х с /м, що припадає за таблицею 23;

F - площа пiдошви ростверка, яка визначається

р методом пiдбору, що припадає на одну палю, м2,

за мiнусом площi F ;

o

2

F - площа обпирання, м , на грунт палi, яка

o приймається за нормами на проектування фунда-

ментiв з паль та глибоких опор.

5.9 При визначеннi несучої спроможностi висячих паль з уши-

ренням бiля вiстря, заглиблених без заповнення пазух вище уширен-

ня або з неущiльненою засипкою, складання по шарах при розрахунку

першої складової у формулi (23) слiд розповсюджувати тiльки на ша-

ри грунту, якi лежать у межах циліндричної (призматичної) частини

уширення палi.

С.51 ДБН В.2.2-5-97

Таблиця 23

5.10 Несуча спроможнiсть паль-стоякiв Р , 1ОкН (тс), за умо-

ст

ви опору грунту основи (палi) визначається відповiдно до вимог

норм на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор з ураху-

ванням динамічного змiцнення основи згiдно з 5.6 цих норм.

С.52 ДБН В.2.2-5-97

5.11 Кількість паль i паль-оболонок N , шт., у фундаментi

n

сховища визначається за формулою

P + K ДР F

c д 1 n

N = ------------------, ( 24 )

n P

n

де Р - постiйне навантаження, 10 кН (тс), яке передається

с на частину фундаменту, що пiдлягає розрахунку, вiд

верхнiх конструкцiй i приймається згiдно з