При цьому потужнiсть вентиляцiйної системи режиму
фiльтровентиляцiї збiльшувати не слiд.
Для збереження величини експлуатацiйного пiдпору на перiод
провiтрювання тамбура слід за необхiдностi передбачати вiдключення
витяжних систем вентиляцiї.
С.77 ДБН В.2.2-5-97
3
7.20 Для забезпечення експлуатацiйного пiдпору 5 х 10 Па
5 кгс/м2) при II режимi кiлькiсть припливного повiтря L ,
ІІ
3
м /год, у сховище повинно бути не менше суми величин, що компен-
сують витiкання крiзь огорожi, витяжку з санвузлiв, станцiї пере-
качки дренажних вод (за наявностi її у складi сховiща), а також
перетiкання повiтря iз сховища у примiщення ДЕС (при вентиляцiї
ДЕС повiтрям сховища);
'
L < = К F + L + L + L + L , ( 45 )
ІІ ІІ огор в сп дес сп
де К - питоме витiкання повiтря, м3/год, через 1 м2 огорожi
ІІ по контуру герметизацiї сховища
(приймається за додатком 1);
F - площа огороджувальних конструкцiй сховища по контуру
огор 2
герметизацiї, м ;
L - кiлькiсть повiтря, яке видаляється з санвузлiв,
св
м2/год;
L - кiлькiсть повiтря, яке видаляється iз станцiї
сп
перекачування дренажних вод, м3 /год;
L - кiлькiсть повiтря, яке надходить у примiщення ДЕС з
дес примiщень для переховуваних приии ІІ режимі,
м3/год;
'
L - повна кiлькiсть повiтря, яке видаляється з чистої та
сп забрудненої зон для сховищ, якi мають санпропускни-
ки, примiщення для запасу води, комору для зберiган-
ня продуктів тощо.
У сховищах, якi обладнанi санпропускником, кiлькiсть повiт-
ря, яке подається у сховище, зростає на величину, яка визначається
за формулою '
Q
' сп
L = ------------------------ ( 46 )
сп '
Y c ( t - t )
n з
'
де Q - повна кiлькiсть тепла,яке видiляється у сховище,
сп та сховане, що видiляється при пароутворенні
душовими i т.iн., ккал/год;
с - теплоємкiсть повiтря, яка приймається 1,028 кДж
(кг /х К) (0,24 ккал/кг, град.С);
С.78 ДБН В.2.2-5-97
' 3
Y - об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кгс/м ;
t - температура повiтря у примiщеннi душової, яка
n приймається 25 град.С;
t - розрахункова середньомiсячна температура зовнiш-
з нього повiтря найтеплiшого мiсяця.
'
Q = (t - t ) (c m n + c m ), ( 47 )
сп 2 1 1 н 2 в
де t - температура нагрiтої води електронагрiвачами, яка
2 приймається 80 град. С;
t - початкова температура санпропускника (температура
1 повiтря всерединi санпропускника), яка приймається
I6 град. С;
c - питома теплоємкiсть матерiалу електронагрiвача,
1 ккал
яка приймається с = ------ (заліза);
кгс
m - маса електронагрiвача;
н
n - кiлькiсть електронагрiвачiв;
m - маса запасу води для миття людей, якi вийшли з
в мiсця ураження, у санпропускнику сховища.
У сховищах, якi розташованi на АЕС, що мають санпропускник,
повiтрообмiн приймається:
- в душовiй приплив 10-кратний, витяжка 11-кратна за годину
незалежно вiд режиму вентиляції;
- у роздягальнi в примiщеннi для брудної одежi, у примiщеннi
для дозконтролю приплив 2,5-кратний, витяжка 2-кратна;
- у роздягальнi, та примiщеннi для чистої одежi приплив
2-кратний, витяжка 1,5-кратна.
Для забезпечення нормованого експлуатацiйного пiдпору при III
3
режимi кiлькiсть припливного повiтря L , м /год, слiд визначати
ІІІ
за формулою
2
L = К F , м /год, ( 48 )
ІІІ ІІІ огор
3 2
де К - питоме витiкання повiтря, м /год, крiзь 1 м ого-
ІІІ роджень по контуру герметизацiї сховища, яке
приймається згiдно з додатком 1;
F позначення тi самi, що у формулi (45).
огор
Послідовність проведення розрахункiв по визначенню запасiв
стиснутого повiтря для влаштування пiдпору у сховищах III режимом
наведена у додатку 12.
С.79 ДБН В.2.2-5-97
У режимі чистої вентиляцiї загальна кiлькiсть повiтря, яке
видаляається, повинно складати 0,9 вiд об'єму повiтря.
Контроль за підпором повiтря у сховище (у примiщеннях для пе-
реховуваних, ДЕС та станцiї перекачування) слід виконувати за до-
помогою тягонапоромiру, який з'єднаний з атмосферою
водогазопровідною оцинкованою трубою дiаметром 15 мм з запiрним
пристроєм. Вивiд труби вiд пiдпоромiра в атмосферу слід виконувати
у зону. в якiй немає впливу потокiв повiтря при роботi систем
вентиляцiї сховища.
7.21 Видалення повітря слiд передбачати за рахунок пiдпору
повiтря у примiщеннi сховища або за допомогою витяжних вентилято-
рiв, встановлення яких допускається разом з припливними вентилято-
рами.
Аеродинамічний опiр витяжних систем при видаленнi повiтря за
рахунок пiдпору не повинен перевищувати 5 кгс/м2, при цьому допус-
кається передбачати збiльшення кiлькостi противибухових пристроів,
а розмiщення шахт слiд передбачати на територiї, яка знаходиться
поза завалами.
При видаленні повiтря електровентиляторами та електроручними
вентиляторами аеродинамiчний опір витяжних систем визначається ро-
зрахунком. Витяжнi шахти цих систем допускається розташовувати на
2
території завалiв, враховуючи опiр завалу, який дорiвнює 50 Н/м
(5 кгс/м2).
7.22 Систему опалення примiщень, якi пристосовуються пiд схо-
вище, слiд проектувати у виглядi самостійного відгалуження вiд
загальної опалювальної мережi будинку, який вимикається при
заповненні сховища. Запірну арматуру на вводах подавального та
зворотного трубопроводiв слiд встановлювати у межах сховища.
При розрахунку систем опалення температуру цих примiщень в
холодну пору року слiд приймати 10 град. С , коли за умов
експлуатацiї їх у мирний час немає потреби у бiльш високiй темпе-
ратурi.
Вид теплоносія і тип нагрiвальних приладiв вибирається з
умов експлуатацiї примiщень у мирний час.
У сховищах атомних станцiй система гарячого водопостачання
повинна забезпечувати можливiсть подавання потрібної кiлькостi во-
ди для миття у душовiй протягом 8-10 хв згiдно зi СНіП
2.04.01-85.
Вентиляція дизельних електричних станцiй
7.23 Вентиляція сховищ повинна вирiшуватись разом з
вентиляцiєю ДЕС, оскiльки це залежить вiд прийнятого типу ди-
зель-електроагрегату, способу його охолодження та iнших особливос-
тей ДЕС. У приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вен-
тиляцiю для роботи при 1 та II режимах вентиляції сховищ, розрахо-
вану на видалення тепла та газоподiбних шкiдливостей, якi видiляю-
ться у приміщення дизель-генератором, а також на постачання дизеля
повiтрям для горiння палива.
Видалення тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд ди-
зель-генератора при III режимi, слiд передбачати
повітроохолоджувальною установкою. При цьому повiтря для роботи
дизеля слiд вбирати ззовні крізь гравійний повітроохолоджувач, а
обслуговуючий персонал повинен користуватися iзолюючими протигаза-
ми.
С.80 ДБН В.2.2-5-97
Тепловиділення від дизель-генераторiв слiд приймати за даними
каталогiв або визначати розрахунком.
У приміщенні електрощитової слiд передбачати припливио-ви-
тяжну вентиляцiю, з'єднану з загальною системою та розраховану на
видалення тепла, яке видiляється вiд встановленого у нiй обладнан-
ня.
Розташування повітрозабiрних та витяжних шахт систем
вентиляцiї ДЕС приймається у вiдповідності з 7.11 та 7.21 цих норм.
3
7.24 Продуктивність L , м /год, вентиляцiйної системи для
в
примiщень ДЕС слiд визначати за формулою
Q
д
L = ------------ , ( 49 )
в Y ( t - t )
с в н
де Q - кількість тепла, яке видiляється у примiщеннi
д ДЕС, 1,16 Вт (ккал/год); .
с - теплоємкість повiтря, яка приймається 1,008
кДж/ (кг х К) (0,24 ккал/(кг х град.С),
Y - об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кг/м3;
t - температура повiтря у примiщеннi ДЕС, 40 град.С;
n
t - розрахункова середньомiсячна температура зовнiш-
з нього повiтря найтеплiшого мiсяця при вентиляції
примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям або температу-
ра повiтря в основних примiщеннях сховища при
вентиляцiї перетiкаючим повiтрям.
При визначеннi продуктивностi вентиляцiйної системи для режи-
му фiльтровентиляцiї у ДЕС повiтрям, що перетiкає зi сховища, слiд
враховувати тепло, яке вбирається огороджувальними конструкцiями.
При вентиляцiї примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям та при використан-
нi повiтроохолоджувальних установок вбирання тепла огороджувальни-
ми конструкцiями не враховуються.
7.25 Кiлькiсть тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд ди-
зеля Q ( ккал/год), слiд визначати за формулою
дз
Q = К N В b , ( 50 )
дз т е
де К - коефiцiєнт, який враховує кiлькiсть тепла, що
т видiляється дизелем, i приймається при водопо-
вiтрянiй (радiаторнiй) системi охолодження 0,35,
при водоводянiй - 0,08;
N - ефективна потужнiсть дизеля, к.с.;
е
С.81 ДБН В.2.2-5-97
В - теплотворна спроможнiсть палива, ккал/кг;
Ь - питома витрата палива, кг/(к.с.год).
Примiтка. При вiдсутностi точних даних допускається приймати
В = 10 000 ккал/кг, Ь = 0,19 кг/(к.с.год).
7.26 Тепловидiлення (Q , 1,16 Вт (ккал/год), яке поступає у
з
примiщення ДЕС вiд генератора та електродвигунiв, визначається за
формулою
1 - n
Q = 360 N -------- , ( 51 )
з y n
де N - установлена потужнiсть генератора, електродвигуна,
y кВт;
п - коефiцiєнт корисної дiї генератора, електродвигуна
при номiнальному навантаженні.
7.27 Вентиляцiю примiщень ДЕС, якi обладнанi агрегатами з
радiаторним (водоповiтряним) охолодженням з невинесеним вузлом
охолодження, у яких передбачена можливiсть переводу на двокон-
ткрне (водо-водяне) охолодження, слiд проектувати:
- для І и II режимiв - повiтрям, що перетiкає з основних при-
мiщень сховища, або при його нестачi - зовнiшнiм повiтрям,
очищеним вiд пилу; в останньому випадку при II режимі
обслуговуючий персонал повинен працювати у протигазах;
- для III режиму - видалення тепловдiлень, якi надходять у
примiщенння ДЕС вiд дизель-генератора та електродвигуна,
за допомогою повiтроохолоджувальної установки.
При II та III режимах слiд передбачати переведення агрегату
на водяну систему охолодження з вiдведенням основних тепловидiлень
за допомогою оборотної води, яка зберiгається у резервуарах, ДЕС.
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з ро-
зрахунку сумарної тривалою ІІ і III режимiв.
При проектуваннi ДЕС з використанням дизель-генераторiв, об-
ладнаних комбiнованою та радіаторною системами охолодження та якi
мають виносний (змонтований на окремiй рамi) вузол охолодження,
останнiй доцiльно розмiщувати в iзольованому примiщеннi з гермети-
чними стiнами, які віддiляють його вiд ДЕС та сховища. Вхiд з цьо-
го примiщення у ДЕС обладнується двома герметичними дверима.
У цьому випадку за І и II режимах вентиляцiї видалення тепла
з примiщення вузла охолодження передбачається зовнiшнiм повiтрям,
а вентиляцiя примiщення машинного залу - повiтрям, яке перетікає з
примiщення для переховуваних. У III режимi вентиляцiї агрегати з
комбiнованою системою охолодження переключаються на водяну, а теп-
ло з машинного залу видаляється повiтроохолоджувальною установ-
кою.
7.28 Вентиляцiя примiщень ДЕС, обладнаних агрегатами з во-
до-водяною або прямоточною системами охолодження при режимi чистої
вентиляцiї та фiльтровентиляцiї основних примiщень сховища повин-
на передбачатись, як правило, повiтрям, яке надходить з примiщень
для переховуваних.
С.82 ДБН В.2.2-5-97
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається
з розрахунку тривалостi усього перiоду роботи сховища.
При режимi фiльтровентиляцiї, коли недостатньо повiтря, яке
надходить з примiщень для переховуваних, слiд передбачати вентиля-
цiю примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям з очищенням його вiд пилу.
При режимі регенерації видалення тепловидiлень з примiщення
машинного залу проводиться так само, як і у випадку застосування
агрегатів з водоповiтряною системою охолодження вiдповiдно до 7.27
цих норм.
7.29 У тамбурі між сховищем та ДЕС слiд передбачати вентиля-
цiю:
- при вентиляції примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям - керую-
чись принципом, який вказаний у 7.19 цих норм ;
- при вентиляції приміщення ДЕС повiтрям, яке надходить з
примiщення для переховуваних, - крізь клапани надмiрного
тиску дiаметром 150 мм, якi встановлюються по одному на
внутрішній та зовнішній стінах тамбуру.
7.30 Для вентиляції примiщення ДЕС слiд передбачати встанов-
лення припливного та витяжного або тільки витяжного вентиля-
торiв згiдно зi СНіП 2.04.05-91*, як для примiщень категорiї В.
При цьому припливна система повинна забезпечувати подавання у
примiщення ДЕС повiтря за рахунок розрідження, яке утворюється ви-
тяжним вентилятором. В залежностi вiд прийнятої системи вентиляції
у приміщенні ДЕС слiд пiдтримувати такi рiвнi тиску (розрiджен-
ня):
а) при вентиляції машшинного залу ДЕС зовнiшнiм повiтрям для
режимiв чистої вентиляцiї та фільтровентиляції сховищ при встанов-