коджених конструкцій, стан яких визнано аварійним і підси-

лення яких неможливе або недоцільне;

відновлення та підсилення будівельних конструкцій, віднов-

лення елементів технологічного устаткування та інженерних

с.9 ДБН.В.1.2-1-95

мереж з метою поновлення виробництва (можливо за тимчасовою

технологічною схемою);

ремонт конструкцій, який може виконуватися в процесі експлу-

атації будівлі в умовах діючого виробництва. Черговість ви

конання робіт, принципи їх сумісництва і методи виконання

визначаються залежно від конкретних умов виробництва та ха

рактеру аварійних пошкоджень.

5.3. При проведенні обстежень необхідно крім задач, розв'язу

ваних при періодичних технологічних обстеженнях будівельних конст

рукцій, які експлуатуються, повинні бути розвязані також такі за

дачі:

виявлення усіх частин будівлі, споруди, що знаходяться в

аварійному стані і загрожують обваленням;

встановлення меж розбирання і демонтажу зруйнованих та пош

коджених конструкцій, встановлення границь небезпечної зони,

куди обмежується доступ людей;

виявлення конструкцій, підсилення яких необхідно виконати до

початку роботи виробництва і конструкцій, підсилення яких

можна сумістити з технологічним процесом.

5.4. Розробка технічної документації з ліквідації наслідків

аварії може виконуватись за одну або дві стадії.

За одну стадію документація розроблюється самою місцевою

комісією (з залученням експертів спеціалістів) для нескладних

об'єктів і при відносно невеликому обсязі проектних робіт, а також

при можливості надання результатів у вигляді ескизів. При цьому до-

кументація, як правило, містить:

відомості потрібних матеріалів, устаткування, оснастки, нес-

тандартного устаткування і механізмів;

календарний графік робіт з урахуванням максимально можливого

суміщення операцій, який визначає тривалість зупинки вироб

ничого процесу;

ескізну схему підсилення з вказівкою конструкцій, які поси

люються, змінюються і зберігаються, та їх основних вузлів та

елементів;

ескізи підсилення елементів конструкцій та вузлів;

короткі вказівки щодо безпечного проведення робіт.

За дві стадії ведеться розробка документації великих об'єктів,

які характеризуються складністю конструктивних рішень способів по-

новлення та методів проведення робіт. При цьому основні технічні

рішення розроблюються і оформлюються у вигляді технічних завдань

для спеціалізованих організацій.

5.5. При розробці проекту відновлення будівлі, споруди та про-

екту проведення робіт необхідно враховувати вимоги безпечного про

ведення робіт і імовірність виникнення аварійної ситуації на кожно-

му етапі проведення аварійно відновлюваних робіт.

В проекті (насамперед для випадків підсилення конструкцій під

навантаженням і для розбирання завалів) повинні передбачатися:

заходи щодо забезпечення міцності і стійкості конструкцій

при проведенні робіт, включаючи вказівки щодо влаштування

тимчасових опор та кріплень;

способи контролю за граничними значеннями навантажень, які

залишаються на конструкціях, і монтажних навантажень;

перелік конкретних вузлів та конструктивних елементів, де

повинна додержуватися певна послідовність операцій, що пот

ребують проміжного контролю;

кваліфікація робочих, які залучаються до виконання найбільш

відповідальних видів робіт.

с.10 ДБН.В.1.2-1-95

6. РОЗГЛЯД, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ МАТЕРІАЛІВ ЩОДО

РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН АВАРІЙ

6.1. Матеріали розслідування причин аварій розглядаються разом

з письмовими запереченнями за п.4.4 органом який призначив комісію,

не пізніше як у двотижневий строк.

При згоді зазначеного органу з висновками комісії затверджені

акти розслідування причин аварій повинні бути надіслані в п'ятиден-

ний строк в Держкоммістобудування України і Держнаглядохоронпраці

України, а коротка довідка про висновки, до яких прийшла будівель

но-технічна комісія, - в усі організації, куди відповідно до вка-

зівок пп.2.2 і 2.3 було надіслано повідомлення про аварію.

У тих випадках, коли при розгляді матеріалів розслідування в

органі, який створив будівельно-технічну комісію, є суперечення

проти висновків комісії що були визнані переконливими, приймається

рішення про повторне розслідування.

6.2. При виявленні комісією фактів недоброякісної роботи

проектних, будівельних (будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних

організацій, які мають ліцензії на виконання таких робіт, а також

факти поставки недоброякісних будівельних матеріалів, виробів та

конструкцій, на які видано сертифікати, у відповідні органи

ліцензування та сертифікації, надсилається подання про позбавлення

організації ліцензії або відміну виданого сертифікату і про пере-

вірку акредитованої лабораторії, яка видала позитивний висновок про

якість продукції.

6.3. В тих випадках, коли комісією встановлено, що причиною

аварії є недосконалість нормативно-технічної документації, пропо-

зиції щодо внесення до неї змін та доповнень надсилаються в головну

організацію по стандартизації та нормуванню Держкоммістобудування

України, відповідальну за розробку відповідних нормативно-технічних

документів.

6.4. Держкоммістобудування України і Держнаглядохоронпраці Ук-

раїни:

здійснюють нагляд за додержанням встановленого цими нормами

порядку розслідування причин аварій будівель, споруд їх час-

тин та конструктивних елементів;

виконують аналіз причин аварій і розроблюють заходи щодо їх

попередження, обовязкові для всіх субєктів господарювання

і власників основних фондів;

силами Державної комісії архітектурно-будівельного нагляду

ведуть облік будівельних аварій (обвалень) за формою згідно

з рекомендованим додатком 8;

не рідше, як один раз в п'ять років готують і передають до

Кабінету Міністрів України огляд аварійності будівельних

об'єктів з пропозиціями щодо її зниження.

с.11 ДБН.В.1.2-1-95

Додаток 1

Довідковий

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

1. АВАРІЯ надзвичайна подія, яка відбувається з техногенних

(конструктивних, виробничих, технологічних та експлуатаційних) при-

чин або в результаті випадкових зовнішніх впливів і полягає в пош

кодженні, виході з ладу руйнуванні технічних пристроїв, будівель

та споруд.

2. АВАРІЙНА СІТУАЦІЯ - стан будівлі, споруди чи їх частин, що

характеризується порушенням меж та умов безпечної експлуатації, але

ще не перейшов у аварію.

3. БЕЗПЕКА - Властивість будівельного обєкта при нормальній

експлуатації і аваріях обмежувати несприятливі для здоров'я та жит-

тя людини або для цілісності навколишнього середовища наслідки

встановленими границями.

4. ВЛАСНИК фізична чи юридична особа, якій належить

підприємство, або призначений ним орган, що представляє інтереси

власника.

5. ДЕФЕКТ відхилення якості, форми або фактичних розмірів

елементів та конструкцій від вимог нормативно технічної чи проек-

тно-конструкторської документації що виникає при проектуванні, ви-

готовленні, транспортуванні та монтажі.

6. КАТАСТРОФА - великомасштабна аварія що спричинила численні

людські жертви, значну матеріальну шкоду або інші тяжкі наслідки.

7. НОРМАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ - експлуатація у визначених проектом

нормативно-технічною документацією межах та умовах.

8. ОБСТЕЖЕННЯ - комплекс робіт по збиранню, обробці, система-

тизації і аналізу даних про технічний стан конструкції, наявні де

фекти та пошкодження, оцінці міри зносу.

9. НЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА - зона об'єкта, який зазнав аварії або зна-

ходиться в аварійному стані, де існує пряма загроза здоровю та

життю людей, які там знаходяться.

10. ПОМИЛКА ПЕРСОНАЛУ - неуимсна неправильна дія чи пропущення

правильної дії при створенні або технічному обслуговуванні будіве

льного об'єкта.

11. ПОШКОДЖЕННЯ - відхилення від первісного рівня якості еле

ментів та конструкцій, які виникають під час експлуатації і аварії.

12. СТИХІЙНЕ ЛИХО - катастрофічне природне явище чи процес

який може викликати людські жертви, значну матеріальну шкоду та

інші тяжкі наслідки.

13. ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ - комплекс заходів щодо технічного

нагляду, догляду, утримання і усіх видів ремонтів будівель та споруд.

14. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО ЕКСПЛУАТУЄ - організація, яка утворена або

призначена власником для здійснення діяльності підприємства на всіх

етапах його життєвого циклу і яка має на це необхідний дозвіл і лі-

цензії.

с.12 ДБН.В.1.2-1-95

Додаток 2

Довідковий

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ОБ'ЄКТІВ, АВАРІЇ НА ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ ДО

I та II КАТЕГОРІЇ

У цьому додатку наведений приблизний перелік будівельних об є-

ктів, аварії на яких належать до I та II категорії, незалежно від

кількості потерпілих, тривалості перерви в експлуатації та інших

параметрів класифікації вказаних у п.1.4. Якщо вказівки п.1.4

вступають в протиріччя з даними цього додатку (наприклад, число по-

терпілих велике, а об'єкт вказано у переліку таких, що віднесені до

II категорії) то слід керуватися тими даними, які збільшують кате-

горію аварії.

1. До I категорії, як правило, належать аварії, що супроводжу-

ються руйнуванням основних конструктивних елементів цих обєктів:

об'єкти нафто- та газовидобувної, газопереробної, металур-

гійної хімічної та інших галузей промисловості, обладнані

пожежо- і вибухонебезпечними ємкостями та сховищами рідкого

палива газу та газопродуктів, особливо при їх утриманні під

тиском (технологічні трубопроводи, апарати, котли, газголь

дери, ізотермічні резервуари місткістю понад 10 тис. кубоме-

трів, посудини високого тиску тощо);

об'єкти хімічної нафтохімічної, біотехнологічної, оборонної

та інших галузей повязаних з використанням, переробкою

виготовленням та зберіганням хімічно токсичних вибухо- та

пожежонебезпечних речовин і промислових вибухових матеріа-

лів, біологічно небезпечних речовин тощо;

об'єкти вугільної і гірничорудної промисловості, що небезпе-

чні відносно пожежі, вибуху і газу;

об'єкти атомної енергетики (АЕС, АЕТС, АСТ), включаючи схо

вища і заводи по переробці ядерного палива і радіоактивних

відходів, а також інші радіаційно небезпечні об єкти;

об'єкти гідро- та теплоенергетики ГЕС, ГРЕС, ТЕС, ТЕЦ) по

тужністю понад 1 5 млн. кВт;

мости, тунелі, шляхопроводи на дорогах вищої категорії, що

мають протяжність понад 1000 м;

стаціонарні споруди знаків навігаційної обстановки;

шлюзи та основні портові споруди на водних шляхах 1 го та

2 го класів за ГОСТ 26775-85;

великі вокзали, аеровокзали та вертольотні станції;

магістральні трубопроводи діаметром понад 1000 мм чи з ро-

бочим тиском понад 2,5 МПа а також ділянки магістральних

трубопроводів меншого діаметру і меншим робочим тиском при

їх переході через водні перешкоди, залізниці та автомобільні

дороги;

гідротехнічні споруди меліораційних систем з площею зрошення

понад 300 тис. га і водосховищ об'ємом понад 1 кубокілометр;

великі елеватори і зерносховища, млинові комбінати;

потужні цукрові і цукрово-рафінадні заводи;

будівлі основних музеїв, державних архівів, сховищ націона

льних, історичних та культурних цінностей;

видовищні об'єкти з масовим знаходженням людей (стадіони

театри кінозали цирки, виставочні приміщення тощо);

будівлі університетів, інститутів, шкіл, дошкільних установ

тощо;

великі лікарні та інші установи охорони здоров'я;

універсами та інші великі торгові підприємства;

об'єкти життєзабезпечення великих районів міської забудови

с.13 ДБН.В.1.2-1-95

та промтериторій;

великі об'єкти захисно-охоронного характеру протисельові,

протизсувні, протилавинні споруди, захисні дамби тощо);

основні об'єкти металургійної промисловості, важкого маши-

нобудування, нафтохімії, суднобудування, оборонної промисло-

вості (доменні й мартенівські печі, збиральні корпуси, висо-

кі димові труби тощо);

копри, машинні відділення видобувних машин, будівлі головних

вентиляційних систем на шахтах і копальнях;

розподільчі системи основних електромереж високої напруги

(включаючи опори ЛЕП та ВРП);

ємкості для нафти та нафтопродуктів;

великі готелі, гуртожитки;

будівлі та споруди центральних складів для забезпечення

життєвих потреб населення, складів особливо цінного устатку-

вання та матеріалів, військові склади.

2. До II категорії як правило, належать аварії, що супровод

жуються руйнуванням основних констркутивних елементів таких об'єк

тів:

всі об'єкти промисловості, енергетики, транспорту та зв'яз-

ку, сільського господарства й переробки сільгосппродукції,

не зазначені в п.1;

житлові будинки;

об'єкти водопроводу і каналізації включаючи водонапірні