Оценка технического состояния стальных конструкций производственных зданий и сооружений, что находятся в експлуатации

8 - дефекти заклепок;

9 - змiщення вiдносно проектного положення;

10 - зазори у мiсцях сполучення елементiв або конструкцiй;

II - корозiйнi пошкодження i руйнування захисних покриттiв;

12 - iншi дефекти i пошкодження.

При заповненнi експлуатацiйних або iнших технiчних документiв

рекомендується посилатися на зазначенi групи i номери всерединi

групи (табл. 10).

Найзручнiше зазначати код дефекту у формi двох чисел, подiле-

них крапкою (номер групи i номер всерединi таблицi). Наприклад,

"1.5" - це отвiр у елементi конструкцiї.

2. Зазначена у табл. 10 категорiя дефекту або пошкодження є

найбiльш небезпечною з можливих, тобто припускається, що розгляду-

ваний дефект має iстотнi розмiри i належить до одного iз основних

елементiв конструкцiї.

Таблиця 10

- 29 -

Закінчення таблиці 10

- 30 -

Додаток 4

(рекомендований)

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛI

1. При дослiдженнi i випробуваннi металу треба визначити такi

показники:

- хiмiчний склад з виявленням вмiсту елементiв, передбачених

державними стандартами або технiчними умовами на сталь;

- границю текучостi, тимчасовий опiр i вiдносне подовження

при випробуваннi на розтяг (рекомендується проводити з побудовою

дiаграми роботи сталi) за ГОСТ 1497-84;

- ударну в'язкiсть за ГОСТ 9454-38 для температур, що вiдпо-

вiдають групi конструкцiй i клiматичному району, а також пiсля ме-

ханiчного старiння вiдповiдно до табл. 1 цих норм.

Для конструкцiй 1 i 2-ї груп, виконаних з киплячої сталi зав-

товшки понад 12 мм i експлуатованих при негативних температурах,

додатково слiд визначати:

- розподiл включень засобом вiдбитка за Бауманом за ГОСТ10243-75;

- мiкроструктуру з виявленням розмiрiв зерна за ГОСТ 5639-82.

Механiчнi властивостi сталi допускається визначати iз засто-

суванням iнших методiв, якi забезпечують надiйнiсть результатiв,

що вiдповiдає випробуванням на розтяг.

2. Вiдбiр проб для хiмiчного аналiзу i зразкiв для механiчних

випробувань роблять з елементiв конструкцiй окремо для кожної

партiї металу.

До партiї металу належать елементи одного виду прокату (за

номерами профiлiв, товщинами i сталями), якi входять до складу од-

нотипних елементiв конструкцiй (пояси ферм, грати ферм, пояси під-

кранових балок тощо) однiєї черги будiвництва. Партiя металу

повинна належати не бiльш як до 50 однотипних вiдправних марок за-

гальною масою не бiльше 60 т. Якщо вiдправнi марки є простими еле-

ментами з прокатних профiлiв (прогони, балки, зв'язки тощо), до

партiї може бути вiднесено до 250 вiдправних марок.

Кiлькiсть проб i зразкiв вiд кожної партiї металу повинна

бути не менша зазначеної у табл. 11. При вiдборi проб i зразкiв

необхiдно додержуватись вимог ГОСТ 7564-73.

Мiсця вiдбору проб i необхiднiсть пiдсилення мiсць вирiзу-

вання зразкiв визначаються органiзацiєю, яка проводить обстеження

конструкцiй.

Таблиця 11

Закінчення таблиці далі

- 31 -

Закінчення таблиці 11

-------------------------------------------------------------------

|Примiтки. * При визначеннi границi текучостi i тимчасового опору |

| за результатами статистичної обробки даних |

випробувань зразкiв. |

3. Границя текучостi i тимчасовий опiр сталi за результатами

статистичної обробки даних випробувань зразкiв обчислюють за форму-

лою:

(в оригіналі б - "сігма", а - "альфа")

Rm = б ( 1- a Vm ), ( 42 )

m m

де Rm - границя текучостi Rym або тимчасовий опiр Rum;

1 m

б = --- SUM б - cереднє арифметичне значення границі

m m i текучості або тимчасового опору

i=1 випробуваних зразвік;

----------------------

/ 1 m

/ ---- SUM ( б - б )

/ m-1 i m

i=1

Vm = ---------------------------- - вибірковий коефіцієнт

б варіації результатів

m випробувань;

б - границя текучостi або тимчасовий опiр зразка;

i

а - коефiцiєнт, який враховує обсяг вибiрки i

m приймається за табл. 12;

M - кiлькiсть дослiджених зразкiв (не менше 5).

При Vm > 0,1 використання результатiв, одержаних за даними

випробувань зразкiв, не допускається.

Допускається приймати Vm за даними непрямих випробувань (нап-

риклад, за визначенням твердостi) при кiлькостi таких випробувань

не менше 25. При цьому кiлькiсть зразкiв, за даними випробувань

яких визначається середнє арифметичне значення б1, може бути змен-

шене до трьох.

4. Значення Rm для елемента конструкцiї, з якого вiдiбрано

для випробувань не менше двох зразкiв, допускається приймати рiв-

ним мiнiмальному значенню, одержаному для цих зразкiв.

Таблиця 12

- 32 -

Додаток 5

(рекомендований)

МЕТОДИКА ОЦIНКИ СТУПЕНЯ ЗАГАЛЬНОГО ФIЗИЧНОГО ЗНОСУ

СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦIЙ

Оцiнка ступеня загального фiзичного зносу конструкцiй будiв-

лi (споруди) виконується, як правило, для прийняття економiчних

(переоцiнка, умови страхування тощо) або керiвних (планування ре-

монтiв, вибiр системи обслуговування тощо) рiшень.

Ступiнь фiзичного зносу конструкцiй будiвель (споруд) у цi-

лому визначається як середньозважене значення величини зносу його

основних елементiв за формулою:

n -

V = SUM Yi Vi, ( 43 )

i=1

де вiдносна втрата несучої здатностi i-го елемента

ф

N

ij

v = min (--------) ( 44 )

i n

N

ij

В формулах (42) i (43) позначено:

V - ступiнь загального фiзичного зносу;

n - число основних конструктивних елементiв;

-

Y - вiдносна частка вартостi конструкцiй i-го елемента у

i загальнiй вартостi каркасу;

ф

N - несуча здатнiсть i-го елемента з урахуванням наявних

ij дефектiв i пошкоджень при перевiрцi j-го типу;

n

N - те саме, за проектом.

ij

Мiнiмум в (43) береться за багатьма перевiрками (мiцнiсть,

стiйкiсть, жорсткiсть, мiцнiсть крiплень та iн.) i за багатьма ко-

нструктивними детялями елемента i-го типу (пояси, грати та iн.).

Значення V, наведенi у табл. 1З, орiєнтовнi.

- 33 -

Таблиця 13

Продовження таблиці далі

- 34 -

Продовження таблиці 13

Закінчення таблиці далі

- 35 -

Закінчення таблиці 13

-----------------------------------------------------------------------------------

|Загальний|Загальна | Основні дефекти і пошкодження |Відсо-|Рекомендації |