2.3.24. Кількість унітазів у вбиральнях, розташованих у складі блоків побутових приміщень, встановлюється із розрахунку 70% працюючих у найчисельнішій зміні, а розташованих на території ВПК - у розрахунку 60% працюючих у найчисельнішій зміні.
Умивальні
2.3.25. Умивальні повинні розташовуватись у приміщеннях, суміжних із гардеробними.
Примітка. Умивальні адміністративно-господарських приміщень повинні розміщуватись у шлюзах при вбиральнях.
2.3.26. Кількість кранів в умивальнях визначається за кількістю людей на один кран, що працюють у найчисельнішій зміні, в залежності від групи вантажно-розвантажувальних робіт, згідно з таблицею 2.2.
Таблиця 2.2
Кількість людей на 1 кран умивальника
------------------------------------------------------------------
| Групи виробничих процесів | Кількість людей |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1а | 7 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1б, 3а, 3б | 10 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1в, 2а 2б, 2в, 2г | 20 |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. Кількість кранів в умивальнях для адміністративно-конторського персоналу встановлюється за розрахунком - 40 чол. на 1 кран.
2. При встановленні кількості кранів і умивальних для робітників не враховуються крани в їдальнях і вбиральнях.
2.3.27. Вмивальні у ВПК, що переробляють пек, повинні бути обладнані дзеркалами при кожному умивальнику й столами.
2.3.28. В умивальнях рекомендується встановлювати прилади типу "фен" для сушіння рук підігрітим повітрям.
Душові
2.3.29. Душові повинні розташовуватися у приміщеннях, суміжних із гардеробними. Між душовою, що має більше 6 душових сіток, і гардеробною повинен бути тамбур. Розташування душових кабін біля зовнішніх стін будинку не припускається.
2.3.30. Кількість душових сіток встановлюється за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну, в залежності від групи виробничих процесів:
- при групах виробничих процесів 3б - 3 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1в, 2в, 2г - 5 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 2а, 3а - 7 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1б - 15 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1а - 25 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 4 - згідно з вимогами відомчих нормативних документів.
2.3.31. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути не менш як , а між рядами кабін і стінкою або перегородкою приміщення - не менш .
Розташування душових кабін слід передбачати так, щоб при необхідності душову можна було використовувати як пропускник.
2.3.32. Душові кабіни повинні бути обладнані душовими сітками із регуляторами струменя, індивідуальними змішувачами з арматурою управління біля входу у душову кабіну, водонепроникними розсувними занавісками та поличками для мила.
Примітка. Припускається влаштування душових кабін централізованими змішувачами за умови автоматичного підтримання необхідної температури води.
2.3.33. У душових для працюючих на переробці вугілля та вантажів, які пилять і викликають забруднення тіла високодисперсним пилом, слід передбачати спеціальні місця для миття з милом, із розрахунку одне місце на одну душову сітку, з краном гарячої і холодної води із розрахунку один кран на 10 місць для миття з милом.
2.3.34. До складу приміщень душових при вантажно-розвантажувальних процесах групи I і II повинні входити приміщення, обладнані лавами (із гачками на спинках) для перевдягання завширшки і довжиною - .
2.3.35. Вбиральні при душових слід передбачати з розрахунку 1 унітаз на кожні 100 чол., що користуються душем, але не менше 1 унітазу.
Приміщення для обігріву
2.3.36. У кожному ВПК для працюючих на відкритих майданчиках у неопалювальних виробничих і складських приміщеннях порту з розрахунковою зимовою температурою (у навігаційний період) нижче -5 град. C, повинні бути передбачені на відстані не більше від робочих місць приміщення обігріву, обладнане опаленням, освітленням і вентиляцією.
Приміщення повинні бути оснащені вішалками для одягу, стільцями, жорсткими диванами або кріслами для відпочинку, столами і забезпечені питними та умивальними установками з повітряними осушниками рук. Площа цих приміщень встановлюється із розрахунку на одного працюючою у найчисельнішій зміні (у районі обслуговування) і повинна бути не меншою за .
Примітка.
У портах, де перевантажуються важкозмивні речовини (нафта, нафтопродукти, вугілля, пек, жири, рибні продукти, масла, фарби і т. ін.), умивальники повинні бути обладнані для миття рук спеціальними рідинами, дозволеними для цієї мети Головним санітарно-профілактичним управлінням.
Приміщення особистої гігієни жінки
2.3.37. Приміщення особистої гігієни жінки слід передбачати при кількості жінок більше 15, що працюють у найчисельнішу зміну. Вхід у приміщення повинен бути через окремий тамбур.
2.3.38. До складу приміщення особистої гігієни жінки повинні входити:
- роздягальня площею не менше , з розрахунку на одну робітницю у найчисельнішу зміну, із вбиральнею, облаштованою умивальниками (1 умивальник на 2 гігієнічних душа);
- процедурна з індивідуальними кабінами площею не менше 1,8 х кожна, що обладнані гігієнічними душами із розрахунку 1 душ на 100 жінок, які працюють у найчисельнішу зміну. Кількість місць для роздягання встановлюється з розрахунку 3 місця на 1 кабіну. Коли кількість кабін дорівнює 4 і більше, слід передбачати місце для паління.
2.3.39. Гігієнічні душі повинні бути обладнані змішувачами для регулювання температури води і мати педальне включення.
2.3.40. При кількості жінок менше 15 слід передбачати спеціальну кабіну з гігієнічним душем, розташовану в жіночій вбиральні при побутових приміщеннях.
Курильні
2.3.41. Курильні слід передбачати у тих випадках, коли за характером вантажу, що перевантажується у порту (причалах пристанях) і зберігається на складах, паління на території не припускається, а також, коли об'єм виробничого приміщення на одного працюючого менше .
2.3.42. Курильні слід розташовувати, як правило, суміжно із вбиральнями або приміщеннями обігріву працюючих.
2.3.43. Відстань від робочих місць до курильних, що розташовані на території порту, має бути не більш , розміщених в опалювальних будинках - не більш ; в окремих випадках припускається при належному обгрунтуванні.
2.3.44. Площа приміщення курильні визначається з розрахунку на 1 працюючого у найчисельнішу зміну, але не менше .
Пральні
2.3.45. У портах слід, як правило, обладнувати механічні пральні для обезпилювання й прання спецодягу портових робітників, обслуговування суден портофлоту, дитячих установ, пунктів харчування, здоровпунктів. При пральнях повинні бути майстерні з ремонту спецодягу і взуття.
Примітки:
1. Пральні з обслуговування різних контингентів повинні проектуватися в окремих приміщеннях.
2. Портові пральні можуть бути розраховані також для обслуговування суден транспортною флоту.
3. При можливості можуть бути використані для прання спецодягу міські пральні.
2.3.46. Пропускна спроможність, склад, площа приміщень пралень встановлюється з урахуванням санітарної характеристики вантажно-розвантажувальних процесів за БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств".
Обезпилювання, прання і ремонт спецодягу повинні здійснюватися не менше 1 разу на 10 днів. Указані строки коригуються за згодою з органами держсаннагляду в залежності від ступеня й характеру забруднення одягу.
Питне водопостачання
2.3.47. Питне водопостачання робочих місць повинно проводитися установками типу фонтанчика або сатуратора.
Відстань від робочих місць до питної установки повинна бути в залежності від місцевих умов 75-.
2.3.48. У південних портах необхідно передбачати установки для постачання працюючих підсоленою газованою водою.
Пункти харчування
2.3.49. При проектуванні й експлуатації підприємств громадського харчування і торгівлі продовольчими товарами, розташованих у портах, вокзалах і на ВПК, необхідно керуватися "Санітарними правилами для підприємств громадського харчування, продовольчих магазинів і для торгівлі продуктами в дрібнороздрібних підприємствах", БНіП "Підприємства громадського харчування. Норми проектування" і вимогами цих Правил.
2.3.50. Пункти харчування у портах можуть бути таких типів:
- їдальні, що працюють на сировині;
- їдальні, що працюють на півфабрикатах;
- буфети з пристроями для підігріву їжі;
- кімнати приймання їжі;
- кіоски та пересувні пункти харчування.
Кожен ВПК порту повинен мати їдальню та буфет, а при їх відсутності повинна бути забезпечена доставка робочої зміни до найближчого пункту харчування на спеціальному транспорті.
Їдальні передбачаються для контингенту працюючих у найчисельнішу зміну (150 чол. і більше); буфети - відповідно для контингенту менше 100 чоловік.
Буфети незалежно від їдалень, необхідні для всіх змін, особливо для вечірньої та нічної.
2.3.51. Їдальні, що розташовані на портовій території, рекомендується розміщувати у блоках службово-допоміжних або побутових приміщень. Відстань від їдальні до найвіддаленіших місць виробничих робіт не повинна перевищувати .
Примітки:
1. За умови додержання зазначеної відстані припускається розміщення їдальні поза режимної території порту.
2. Їдальні повинні бути віддалені від зовнішніх санвузлів не менш як на .
2.3.52. Тип їдальні обирається з врахуванням числа працюючих у порту та загальної системи обслуговування порту продуктами харчування. Їдальня, що працює на сировині, проектується за числом працюючих у найчисельнішу зміну понад 500 чоловік, а також за меншим їх числом, коли у районі розташування порту немає піших їдалень, які можна використати.
Коли у порту передбачається будівництво декількох їдалень, то тільки одна з них проектується як їдальня, що працює на сировині, інші повинні бути їдальнями, які працюють на півфабрикатах. Їдальня, яка працює на сировині, як правило, повинна розташовуватись за межами режимної території порту.
2.3.53. Буфети слід розташовувати в одному будинку із побутовими приміщеннями ВПК.
2.3.54. При блоці побутових приміщень ВПК слід, незалежно від наявності їдальні або буфету, передбачати кімнату приймання їжі, яку рекомендується суміщати з буфетом, а при числі працюючих у найбільшу зміну менше 50 чол. суміщати із приміщенням відпочинку.
2.3.55. Кіоски і пересувні пункти харчування можуть бути розташовані на вільних майданчиках на шляхах руху працюючих поблизу ВПК і складів.
2.3.56. Число тих, хто користується пунктами харчування, приймається у відсотках від числа працюючих у найчисельнішу зміну:
- для їдалень - 100%
- для буфетів - 70%
- для кімнат приймання їжі - 40%.
2.3.57. Портові зали їдалень і буфетів, а також кімнати приймання їжі повинні проектуватися із розрахунку трьох посадок за обідню перерву.
Примітка. У їдальнях і буфетах слід передбачати самообслуговування.
2.3.58. Склад і площа приміщень їдалень і буфетів проектується згідно БНіП "Підприємства громадського харчування" з урахуванням додаткових вимог БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств".
2.3.59. Їдальні і буфети повинні мати умивальники для відвідувачів із гарячою та холодною водою, змішувачами і повітряним сушильником рук із розрахунку 1 кран на 30 посадочних місць.
2.3.60. Пункти харчування робітників на дільницях, що відносяться за санітарною характеристикою вантажно-розвантажуваних робіт до III групи, повинні розташовуватись не ближче від місць проведення робіт. У пунктах харчування повинен бути передбачений пристрій спеціальних умивальників із подачею гарячої та холодної води. Умивальні повинні мати окремі входи й виходи та пристосування для чищення одягу і взуття.
2.3.61. Перебування у пунктах харчування у робочому одязі, що забруднений отруйними речовинами, з різким неприємним запахом, неприпустиме.
Приміщення медичного призначення
2.3.62. Для надання медичної допомоги працюючим у портах (пристанях) повинні передбачатися приміщення, в яких за погодженням із басейновими або територіальними органами охорони здоров'я організується робота амбулаторій, поліклінік, здоровпунктів, фотаріїв, інгаляторів. У портах медична допомога здійснюється за нормами МОЗ України.
2.3.63. Проектування здоровпунктів, поліклінік, інгаляторіїв, фотаріїв повинно здійснюватися згідно з БНіП 2.08.02-89 "Лікувально-профілактичні установи" та СанПіН 2956а-84 "Влаштування, обладнання, експлуатація амбулаторно-поліклінічних установ стоматологічного профілю, охорони праці та особистої гігієни".
2.3.64. Кожен порт за обліковим складом працюючих від 300 до 2000 повинен мати загальнопортовий здоровпункт.
2.3.65. У портах із числом працюючих менш 300 чоловік, здоровпункт організовується за умови віддаленості порту до найближчого лікувально-медичного закладу більш ніж на .
2.3.66. На дільницях, віддалених від загальнопортового здоровпункта більш як на , слід передбачати додаткові фельдшерські здоровпункти (пункт першої допомоги). Для дільниць із шкідливими умовами праці додатковий здоровпункт передбачається при віддаленні цих дільниць від загальнопортового здоровпункту більш ніж на .
2.3.67. Приміщення для надання медичної допомоги повинні розташовуватися поблизу навантажувальних дільниць порту (із якомога найближчим розташуванням до дільниць та районів особливо небезпечних щодо травматизму у віддаленні від об'єктів підвищеного шуму). Здоровпункти можуть розташовуватися також біля прохідних.
Відстань від робочих місць до здоровпунктів повинна бути не більш .
2.3.68. Усі приміщення слід розташовувати в окремих будинках або на перших поверхах допоміжних або виробничих будівель. Із забезпеченням зручного під'їзду санітарного автотранспорту. Розташування і розміри дверей у приміщеннях повинні передбачати можливість перенесення хворого на ношах.
