1) суб'єктивні чинники:
- зацікавленість керівництва (менеджменту) підприємства у запровадженні політики енергозбереження;
- готовність керівництва (менеджменту) запровадити економічно обґрунтовану систему бюджетування витрат на виробництво та його модернізацію (на першому етапі – хоча б між основними службами: енергоменеджменту, головного енергетика, головного механіка, головного технолога, тощо);
2) об'єктивні чинники:
- наявність персоналу відповідної кваліфікації;
- ведення обліку енергоспоживання або готовність його запровадження наявними технічними засобами;
технічні:
- наявність або готовність запровадити сучасні системи обліку енергоспоживання;
- наявність комп'ютера та (бажано) необхідних засобів вимірювальної техніки;
економічні:
- частка витрат на енергоресурси в структурі собівартості продукції не повинна бути меншою за 10...15 %;
- наявність грошей для оплати послуг консультантів та для необхідного навчання персоналу підприємства.
У разі невідповідності фактичної ситуації наведеним вище передумовам здійснюють відповідні заходи задля їхнього досягнення. Наприклад, за відсутності персоналу відповідної кваліфікації або підвищують фаховий рівень наявних на підприємстві працівників, або залучають до роботи на підприємстві нових кваліфікованих працівників.1 Задля утримання на підприємстві висококваліфікованого персоналу необхідним є відповідне матеріальне заохочення (висока зарплата, надання житла, бонуси тощо).
6.2 Використовують наведену нижче (6.2.1 – 6.2.6) методологію створення служби енергоменеджменту, яку слід вважати рекомендованою, а її впровадження залежить від фінансового стану підприємства, особливостей конкретного регіону та затвердженого штатного розпису підприємства ЖКГ.
6.2.1 Запровадження посади енергоменеджера (головного енергоменеджера) підприємства та призначення на неї компетентного фахівця, що повинен мати вільний доступ до керівництва підприємства та користуватися його підтримкою.
--------------------
1 Можливим є виконання функцій служби енергоменеджменту сторонніми організаціями (консалтинговими структурами). У цьому разі вартість послуг не повинна перевищувати витрат на зарплату кваліфікованого фахівця. Такий підхід є виправданим для малих за рівнем витрат на ПЕР підприємств та в разі відсутності кваліфікованих фахівців в регіоні, де розташовано підприємство. Більш докладно про це див. 6.8.
6.2.2 Складання або ревізія існуючих енергобалансів (за типами енергоресурсів, а потім за підрозділами чи технологічними процесами). Складання енергобалансів здійснюють або власні працівники, або консультанти. Енергобаланси визначають структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад. Бажаним є також проведення енергетичного аудиту.
6.2.3 Структуру служби енергоменеджменту та кількісний її склад визначають енергобаланси, а саме рівень витрат на ПЕР окремих підрозділів (технологічних процесів). Так, для великих за рівнем витрат на ПЕР підприємств ЖКГ, що споживають ПЕР на суму понад 9 – 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), енергослужба (управління енергозабезпечення та енергозбереження) має складатися з двох відділів – відділу головного енергетика та відділу енергозбереження (служба енергоменеджменту).
Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств водопостачання та водовідведення з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):
- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще – фахівець, що має спеціальну підготовку1;
- заступник енергоменеджера з електромеханічного, зокрема насосного, обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);
------------------------
1 Рекомендації щодо змісту програми підготовки фахівців служби енергоменеджмента наведено в додатку А.
- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;
- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).
Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств водопостачання та водовідведення, що споживають ПЕР на суму від 3 до 10 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:
- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (бажано насосного обладнання та систем електроприводу, а також обліку ПЕР і води та каналізаційних витоків, якщо відсутнім є заступник із цих питань), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще – фахівець, що має спеціальну підготовку;
- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного обладнання та систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води (каналізаційних витоків);
- заступник енергоменеджера з водоочисних технологій та утилізації відходів;
- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).
Для малих за рівнем енергоспоживання підприємств, витрати на енергоресурси яких становлять від 200 тисяч до 3 мільйонів гривень на рік (у цінах станом на 1 січня 2007 року), функції служби енергоменеджменту може здійснювати консалтингова фірма. У цьому разі на підприємстві має бути відповідальна за енергозбереження особа, що надає консультантам необхідну первинну інформацію та доводить до відома керівництва рекомендації фахівців консалтингової фірми, що періодично відвідують підприємство з метою контролю й вироблення енергоощадних та інших заходів.
Для великих за рівнем споживання ПЕР підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 4 до 5 осіб (без врахування головного енергоменеджера, якщо він керуватиме роботою ще й відділу головного енергетика та буде підпорядкованим головному інженеру або технічному директору):
- енергоменеджер (головний енергоменеджер, якщо останній не опікується роботою відділу головного енергетика), що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками, добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще – фахівець, що має спеціальну підготовку;
- заступник енергоменеджера з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води;
- заступник енергоменеджера з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;
- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).
Для середніх за рівнем енергоспоживання підприємств теплопостачання (теплокомуненерго) з урахуванням масштабів підприємства можна рекомендувати організувати службу енергоменеджменту, до складу якої може входити від 3 до 4 осіб:
- енергоменеджер, що є начальником відділу енергозбереження (енергоменеджменту), – фахівець, що володіє насамперед технічними навичками (або в сфері електромеханічного устаткування, або в сфері тепло- та газотехнічного устаткування, а також обліку ПЕР і води1), добре знає підприємство та має необхідні менеджерські й економічні знання, а найкраще – фахівець, що має спеціальну підготовку;
------------------
1 У разі, якщо енергоменеджер є фахівцем з електромеханічного устаткування, його заступник має спеціалізуватися на тепло- та газотехнічному устаткуванні і навпаки, якщо енергоменеджер є фахівцем з тепло- та газотехнічного устаткування, – його заступник повинен бути спеціалістом з електромеханічного устаткування.
- заступник енергоменеджера (залежно від того, на чому спеціалізується енергоменеджер) або з електромеханічного (зокрема насосного та вентиляційного обладнання, систем електроприводу), а також обліку ПЕР і води, або з теплотехнічного та газотехнічного устаткування (котельного, когенераційного обладнання), а також теплових мереж і водопідготовки;
- фахівець по роботі з базами даних і оформленню інформаційних матеріалів (обов'язковою є наявність комп'ютера).
6.2.4 Розроблення та затвердження Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження" – для малих за рівнем споживання ПЕР підприємств). У "Положенні про службу енергоменеджменту підприємства" зазначають такі моменти: мета і завдання служби енергоменеджменту та її підпорядкованість; бюджет служби енергоменеджменту, в тому числі система заохочення співробітників підприємства в заощадженні енергоресурсів; основні положення контракту з головним енергоменеджером та його заступниками; розподіл повноважень між цехами і службами підприємства, з одного боку, та службою енергоменеджменту – з іншого.
Для відносно малих підприємств з витратами на ПЕР до декількох сотень тисяч доларів США на рік залежно від структури управління питаннями енергозбереження мають опікуватися головний енергетик чи його заступник (за наявності останнього). В цьому випадку до обов'язків і повноважень головного енергетика додають питання взаємодії з іншими підрозділами та службами підприємства, діяльність яких пов'язана з енергоспоживанням.
6.2.5 Затвердженням Положення "Про службу енергоменеджменту підприємства" ("Про організацію робіт з енергозбереження") та укладанням контрактів з її співробітниками завершують організаційний етап. Після цього співробітники служби енергоменеджменту починають нормальну роботу.
6.2.6 Аналіз результатів проводять за 1, 3, 6, 9 та 12 місяців і на його підставі вносять відповідні зміни до форм і методів роботи служби енергоменеджменту.
6.3 Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1...1,5 року від моменту її створення) слід вважати:
6.3.1 Щоденно (наприклад, до ранкової селекторної наради) доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:
- фактичних рівнів питомих витрат на виробництво;
- результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;
- конкретних винуватців негативної ситуації (якщо остання мала місце);
- тих підрозділів, що працювали найкраще (для подальшого їх заохочення), тощо.
6.3.2 Розробити енергобаланси всіх ланок технологічного процесу і за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з'ясувати "вузькі місця".
6.3.3 Поетапно відлагодити систему обліку та контролю за енергоспоживанням (результатами роботи):
- окремих цехів;
- окремих технологічних процесів;
- окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників.
6.3.4 Постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства (генерального директора, технічного директора (головного інженера), заступників генерального директора з виробництва, з економіки тощо).
6.3.5 Брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві.
6.3.6 Здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією енергоощадних заходів.
6.3.7 Здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників, з відповідною корекцією за рівнем оплати (вирішується під час укладання договорів на постачання енергоресурсів).
6.4 Служба енергоменеджменту має проводити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера (технічного директора) або заступника генерального директора з виробництва (залежно від того, кому з них ця служба безпосередньо підпорядкована).
6.5 Для ефективної (результативної) роботи служби енергоменеджменту керівництво підприємства повинно:
- забезпечувати дотримання запланованого рівня бюджету цієї служби;
- забезпечити достатню самостійність цієї служби завдяки обмеженню кількості керівників підприємства, яким ця служба підзвітна;
- максимально сприяти створенню на підприємстві мікроклімату, що заохочує всі зусилля, спрямовані на впровадження енергоощадних заходів.
6.6 Під час роботи служба енергоменеджмента повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:
6.6.1 Жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології та нове обладнання доти, доки не буде вичерпано всі можливості правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Цим передбачають реалізацію насамперед організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратними. Це й вважають головним завданням енергоменеджерів структурних підрозділів.
6.6.2 Енергоменеджер повинен здійснювати аналіз (піддавати сумніву) всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, що пов'язані з використанням ПЕР і води.
6.6.3 Слід інвестувати ті проекти, що мають найкращі економічні показники (чисту теперішню вартість, період окупності, внутрішню норму рентабельності тощо).
6.6.4 Слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких перевищують усі інші можливості вкладання коштів з урахуванням можливих ризиків.
