Визначаються орієнтовні терміни введення намічених об’єктів.
Наводиться перелік об’єктів будівництва (реконструкції, розширення) для регулювання стоку на розрахунковий період та їх техніко-економічні показники.
Оцінка можливостей поповнення запасів підземних вод. Можливість і доцільність застосування систем штучного поповнення (ШППВ) визначається на основі аналізу даних стосовно геолого-гідрогеологічних, гідрологічних умов району, що розглядається, узагальнення матеріалів стосовно діючих і розвіданих водозаборів, урахування дефіциту в джерелах водопостачання, а також типів вірогідних інфільтраційних споруд.
Оцінюється можливий обсяг збільшення водних ресурсів, доступних для використання, за рахунок ШППВ.
Наводиться перелік об’єктів та їх техніко-економічні показники.
Територіальний перерозподіл стоку. За результатами водогосподарського балансу визначаються об’єм і режим перекидання стоку з суміжного басейну річки-донора або всередині басейну з прилеглого водогосподарського району для збільшення ресурсів дефіцитного району.
Розглядаються варіанти трас перекидання і вибирається оптимальний, визначається вплив об’єму води з річки-донора на умови водокористування в басейні.
Наводяться параметри основних споруд: каналів, водосховищ, гідровузлів, схеми їх розміщення. Характеризується використання стоку, що перекидається, галузями народного господарства. Подається перелік об’єктів територіального перерозподілу річкового стоку та їх техніко-економічні показники.
Використання морських і мініралізованих вод. Подається оцінка можливості використання морської води.
Розглядаються перспективи використання солонуватих і солоних вод шляхом їх штучного опріснення або в суміші з прісними водами.
Наводяться об’єми мінералізованих (підземних, дренажних вод) і водовідливу (шахтних вод) та можливі методи опріснення. Оцінюються можливі об’єми одержання опрісненої води.
Використання очищених стічних вод. Наводяться об’єми промислово-побутових і промислово-дощових стічних вод і дані про їх кількість (із зазначенням концентрацій основних забруднювачів). Визначається можливість їх використання, а також використання дренажних вод належної якості для потреб технічного водопостачання, зрошення.
Загальні об’єми водних ресурсів. Наводяться зведені об’єми водних ресурсів, доступних для використання, на розрахункові рівні розвитку народного господарства з урахуванням збільшення їх за рахунок будівництва споруд для регулювання і перекидання стоку, використання морської води, опріснення мінералізованих і дренажних вод.
4.9 Заходи щодо запобігання шкідливому впливу вод
Захист територій від затоплення і підтоплення. Наводиться характеристика паводків і повеней, дані про конкретні паводки і повені на території, що розглядається. Подається оцінка роботи наявних споруд протипаводкового захисту (екологічна безпека, потреба у реконструкції).
На підставі наявних проектних проробок визначаються розрахункові орієнтовні збитки від паводків і повеней різної повторюваності, середньобагаторічні збитки. Передбачаються заходи щодо захисту територій від затоплення, черговість їх здійснення.
Наводиться характеристика підтоплюваних територій, виявляються причини і збитки об’єктам народного господарства. Подається оцінка роботи споруд захисту від підтоплень на сучасному рівні та в перспективі. Оцінюється екологічна безпека заходів.
Наводиться перелік протипаводкових заходів для захисту від повеней.
Визначаються черговість і терміни їх здійснення, потрібні капіталовкладення і пайова участь галузей народного господарства.
Захист територій від селів. Подається стисла характеристика зони селеутворення і селевих потоків (масштаби, розміри і частота прояву селевих процесів та типи селевих потоків) і захист території від селевої небезпеки.
Наводиться перелік наявних селезахисних споруд зі стислою характеристикою.
Наводиться характеристика об’єктів, що перебувають у селенебезпечній зоні (населені пункти, дороги, лінії електропередач, площа сільськогосподарських угідь тощо), величина збитків та їх повторюваність.
Передбачаються заходи для захисту від селевих потоків з оцінкою екологічної безпеки заходів.
Наводиться перелік об’єктів, їх техніко-економічні показники. Визначається черговість будівництва об’єктів, потрібні капіталовкладення і пайова участь галузей народного господарства.
Протиерозійні заходи. За матеріалами ерозійно-дефляційного районування території країни, якісної характеристики земельного фонду України, схеми протиерозійних заходів наводиться сучасна і перспективна ерозійна обстановка; оцінка сучасної ураженості території; еродованість і дефльованість грунтового покриву, в тому числі на зрошуваних і осушених землях, наводяться площі земель, зайнятих ярами, щільність ярів. Подається оцінка ерозійної, дефляційної та іригаційної небезпеки за ступенем можливого прояву - слабким, середнім, сильним.
Обгрунтовується комплекс грунтозахисних заходів: агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних. Визначаються капіталовкладення, їх економічна ефективність.
Подається оцінка можливого скорочення (зменшення) поверхневого стоку за рахунок трансформації його в підземний, зменшення обсягів забруднення.
Упорядкування малих річок. Вихідними даними для розробки цього розділу є паспорти малих річок, раніше виконані проектні проробки, звітні дані облводгоспів і басейнових об’єднань, матеріали вибіркового обстеження та ін.
У відповідності з "Інструкцією щодо розробки заходів для поліпшення екологічного стану річок України" і "Методичним посібником НТД 334759129030492" виконується оцінка сучасного стану і класифікація екологічного стану малих річок.
Для оцінки екологічного стану розглядаються підсистеми:
На підставі виконаної оцінки визначається склад заходів, потрібних для поліпшення екологічного стану малих річок.
Оцінюється можливість реконструкції (відновлення), розчистки ставів.
Наводиться черговість здійснення заходів і необхідні капіталовкладення.
Лісове господарство. На основі узагальнення та аналізу проектних, наукових і звітно-статистичних даних визначаються й характеризуються:
4.10 Охорона водних ресурсів
Охорона поверхневих вод від забруднення. Аналізується ретроспективна і сучасна якість водних ресурсів, подається оцінка тенденцій зміни. Наводяться показники винесення забруднюючих речовин, що надходять у водний об’єкт зі стічними водами промисловості, комунального і сільського господарства, у розрізі міст і великих підприємств (основних джерел забруднення), міністерств і відомств, областей, водогосподарських районів, а також з поверхневим стоком з міських територій і сільськогосподарських угідь і визначається частка кожного в загальному обсязі винесення речовин.
Інформаційною базою визначення якості вод є системи державного моніторингу оточуючого природного середовища, держстатзвітність за формою 2ТП (водгосп).
Дається оцінка стану водоохоронних заходів по галузях народного господарства і на водозборі, потужностей очисних споруд у співставленні з об’ємами стічних вод.
Визначаються фонові створи на водогосподарських ділянках, що найменше зазнають антропогенного впливу, і фонові концентрації основних забруднюючих речовин; аналізується ступінь раціональності.
Визначається можливість досягнення нормативних показників якості води при існуючому рівні розвитку і розміщення продуктивних сил шляхом удосконалення водогосподарських і водоохоронних систем.
Визначається наявність резерву приймальної здатності водного об’єкта.
Наводиться ранжирування водних басейнів за станом охорони і якості вод.
Передбачається комплекс водогосподарських і водоохоронних заходів на розрахункові рівні по містах, по діючих підприємствах, міністерствах, відомствах, джерелах забруднення з метою забезпечення гранично допустимого вмісту (ГДВ).
Передбачається комплекс організаційно-господарських, організаційно-технічних і технічних заходів у басейні з метою обмеження винесення забруднень з поверхневим стоком з території населених пунктів і сільськогосподарських угідь.
Наводиться потрібний обсяг капітальних вкладень для здійснення запропонованих заходів, терміни їх здійснення.
Визначаються техніко-економічні показники і пайова участь підприємств, міністерств, відомств при здійсненні цих заходів.
З урахуванням рекомендованого комплексу водоохоронних заходів на діючих підприємствах і на водозборі на розрахункові рівні прогнозується зміна стану якості водних ресурсів і визначається здатність водних об’єктів прийняти розрахункову кількість стоків.
У відповідності з гіпотезою розвитку й розміщення продуктивних сил і зростання населення на перспективу визначається можливість забезпечення запланованого обсягу водоспоживання з урахуванням можливих витрат на водопідготовку; прогнозуються об’єми і якість стоків, що відводяться, та зміна стану водних об’єктів; у разі потреби коректується прогноз розвитку й розміщення продуктивних сил.
Виконується соціальний, техніко-економічний та екологічний аналіз рекомендованих пропозицій.
Визначаються основні райони, що потребують більш детального розгляду, і наводяться специфічні для цих районів проблеми.
Охорона підземних вод від забруднення. Дається оцінка впливу особливостей формування підземних вод (поповнюваність і непоповнюваність водних ресурсів; характер взаємозв’язку поверхневих і підземних вод; природна захищеність підземних вод, тощо) на їх якість.
Зазначаються природні й техногенні джерела забруднення. З розглядом 5-10-15-річної ретроспективи наводяться дані про концентрацію основних забруднюючих речовин в підземних водах та розрахункових ділянках, про перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК).
Аналізується динаміка якості підземних вод під впливом господарської діяльності, виявляються її тенденції.
По річкових басейнах дається оцінка масштабів сучасного забруднення підземних вод.
Встановлюються найбільші та найнебезпечніші вогнища забруднення. Визначаються загальні обсяги забруднених і перебуваючих під загрозою забруднення підземних вод, їх відношення до затверджених запасів і до сумарного відбору на господарські потреби.
Дається оцінка збитків експлуатаційним запасам підземних вод від забруднення і нераціонального їх використання (визначаються об’єми підземних вод, вилучених з питного водопостачання і господарського використання).
З урахуванням розвитку водоспоживання в перспективі розглядаються можливі зміни якості підземних вод при їх експлуатації, перш за все, за рахунок припливу "некондиційних" підземних і поверхневих вод, виявлення нових вогнищ та джерел забруднення, а також закінчення терміну дії протифільтраційного захисту накопичувачів промислових відходів, використання хімічних засобів захисту рослин до заміни їх на біологічні та ін.
Аналізується ефективність здійснення заходів щодо збереження і відновлення якості підземних вод.
На основі вивчення сучасного стану і прогнозу якості підземних вод, аналізу ефективності здійснених заходів дається оцінка можливих збитків експлуатаційним запасам, розробляються галузеві та комплексні водоохоронні заходи, мета яких - запобігання надходженню забруднюючих речовин у підземні води і реставрація якості води у межах установлених вогнищ забруднення.
Обгрунтовується послідовність реалізації водоохоронних заходів у перспективі, що розглядається, з виділенням першочергових.
Наводяться обсяги капітальних вкладень, потрібних для здійснення заходів, спрямованих на охорону підземних вод від забруднення, і дається оцінка їх економічної ефективності.
Охорона озер і прибережної акваторії морів. Наводиться аналіз сучасного стану рівневого і сольового режимів, біопродуктивності у співвідношенні до середньобагаторічних значень, наводиться водний баланс моря або озера. Характеризується якість води озер і прибережних акваторій морів (за гідрохімічними і гідробіологічними показниками) для природоохоронних потреб (водоохорони) і рекреаційного використання.
Наводяться вимоги щодо підтримання благополучного екологічного стану водойм, що розглядаються, для потреб рекреаційного використання і збільшення їх біопродуктивності.
Оцінюється вплив природного (фонового) і антропогенного впливу на екологічний стан озер і прибережних акваторій морів.
Наводяться й оцінюються заходи, спрямовані на охорону водних об’єктів, їх техніко-економічні показники, ефективність і терміни здійснення.
Розробляються пропозиції щодо еколого-господарських проблем озер і прибережних акваторій морів з визначенням необхідних заходів і капіталовкладень. Визначаються проблеми, що потребують більш докладного вивчення і розгляду.
