1. Група класифікації (режиму роботи) кранів у цілому визначається за табл. 1.1 - залежно від класу використання (U0 - U9), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режиму навантаження (Q1-Q4).
1.1. Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантажень Kp, що визначається за формулою
|
|
, |
де Ci - середня кількість робочих циклів з частинним рівнем маси вантажу Pi;
CT - сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана:
|
|
, |
Pi - значення мас окремих вантажів (рівні навантаження) при типовому використанні крана;
Pmax - маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволяється піднімати краном;
m = 3.
2. Група класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому визначається за табл. 1.2 залежно від класу використання механізму (T0 - T9), що характеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 - L4).
2.1. Режим навантаження механізму характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантаження Km, що визначається за формулою
|
|
, |
де ti - середня тривалість використання механізму при частинних рівнях навантаження Pi;
tT - загальна тривалість при всіх частинних рівнях навантаження:
|
|
; |
Pi - значення частинних навантажень (рівні навантажень), характерних для застосування даного механізму;
Pmax - значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;
m = 3.
Таблиця 1.1. Групи класифікації (режиму роботи) кранів у цілому
|
Режим навантаження |
Коефіцієнт навантаження Kp |
Характерис-тика вантажів, що підій-маються кранами |
Клас використання |
|||||||||
|
|
|
|
нерегулярне використання |
регулярне викорис-тання за легких умов |
регулярне викорис-тання з перервами |
регулярне інтен-сивне викорис-тання |
інтенсивне використання |
|||||
|
|
|
|
U0 |
U1 |
U2 |
U3 |
U4 |
U5 |
U6 |
U7 |
U8 |
U9 |
|
|
|
|
Максимальна кількість робочих циклів |
|||||||||
|
|
|
|
1,6 · 104 |
3,2 · 104 |
6,3 · 104 |
1,25 · 105 |
2,5 · 105 |
5 · 105 |
1 · 106 |
2 · 106 |
4 · 106 |
Понад 4 · 106 |
|
Q1 - легкий |
0,125 |
легкі - регулярно, а номінальні - зрідка |
|
|
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
Q2 - середній |
0,25 |
середні -регулярно, а номінальні - досить часто |
|
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
|
Q3 - важкий |
0,5 |
важкі - регулярно, а номінальні - часто |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
|
|
Q4 - дуже важкий |
1,0 |
близькі до номінальних - регулярно |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
|
|
|
Таблиця 1.2. Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому
|
Режим навантаження |
Номінальний коефіцієнт навантаження Kм |
Характеристика дій навантажень, яких зазнають механізми |
Клас використання механізмів |
|||||||||
|
|
|
|
нерегулярне використання |
регулярне використання за легких умов |
регулярне використання з перервами |
регулярне інтенсивне використання |
інтенсивне використання |
|||||
|
|
|
|
T0 |
T1 |
T2 |
T3 |
T4 |
T5 |
T6 |
T7 |
T8 |
T9 |
|
|
|
|
Загальна тривалість використання, годин |
|||||||||
|
|
|
|
200 |
400 |
800 |
1600 |
3200 |
6300 |
12500 |
25000 |
50000 |
100000 |
|
L1 - легкий |
0,125 |
малі регулярно, а найбільші - зрідка |
|
|
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
L2 - середній |
0,250 |
помірні - регулярно, а найбільші - досить часто |
|
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
|
L3 - важкий |
0,5 |
великі - регулярно, а найбільші - часто |
M1 |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
|
|
L4 - дуже важкий |
1,0 |
найбільші - регулярно |
M2 |
M3 |
M4 |
M5 |
M6 |
M7 |
M8 |
|
|
|
|
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду |
В. І. Іванченко |
|
|
Граничні відхилення рейкових колій від проектного положення
Таблиця 2.1. Граничні відхилення рейкових колій для опорних кранів
|
Відхилення |
Графічне зображення відхилення |
Крани |
||||
|
|
|
мостові |
баштові |
козлові, напівкозлові |
портальні |
переванта-жувачі |
|
Різниця позначок головок рейок в одному поперечному перерізі P1, мм (S - розмір колії, м) |
|
40 |
45 - 60(для S = 4,5 - ) |
40 |
40 |
50 |
|
Різниця позначок рейок на сусідніх колонах P2, мм |
|
10 |
|
|
|
|
|
Звуження або розширення рейкової колії (відхилення величини прогону S у плані) P3, мм |
|
15 |
10 |
15 |
15 |
20 |
|
Взаємне зміщення торців рейок, що стикуються, у плані та за висотою P4, мм |
|
2 |
3 |
2 |
2 |
2 |
|
Зазори у стиках рейок P5 (при температурі 0° C і довжині рейки ), мм |
|
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
|
Відхилення рейки від горизонтальності (різниця висотних позначок головок рейок) на довжині рейкової колії P6, мм |
|
- |
40 |
30 |
20 |
30 |
|
Відхилення рейки від прямолінійності на ділянці 10 м: |
|
|
|
|
|
|
|
з жорсткими ходовими рамами; |
|
20 |
20 |
20 |
20 |
20 |
|
з балансирними візками |
|
25 |
25 |
25 |
25 |
25 |
Примітки:
1. Під час експлуатації слід дотримуватися зазначених граничних величин відхилень. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейкову колію.
2. Вимірювання відхилень P1 і P3 здійснюють на всій ділянці можливого руху крана через інтервали не більше .
3. У разі зміни температури на кожні 10° C допуск на зазор P5 змінюють на . Наприклад, при температурі плюс 20° C зазор між рейками має бути , а при температурі мінус 10° C - .
4. Відхилення для рейкових колій козлових кранів прогоном і більше визначають за нормами для перевантажувачів.
Таблиця 2.2. Граничні відхилення рейкових колій підвісних вантажопідіймальних машин
|
Вантажопідіймальна машина |
Відхилення |
|||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Різниця позначок нижньої їздової полиці на суміжних опорах (уздовж колії), мм |
Різниця позначок нижніх їздових полиць сусідніх балок у прогонах в одному поперечному перерізі, мм |
Зміщення перерізу балки від поздовжньої розподільної осі колії, мм |
|||||
|
|
|
на опорах |
у прогоні |
|
||||
|
|
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
під час монтажу |
під час експлуатації |
|
Талі ручні та електричні, однорейкові візки |
1/1500 L |
1/1000 L |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Підвісні крани |
|
|
6 |
10 |
10 |
15 |
± 3 |
± 4 |
|
Те саме зі стиковими замками |
|
|
2 |
3 |
2 |
3 |
± 3 |
± 4 |
|
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду |
В. І. Іванченко |
|
|
Критерії бракування рейкових колій
|
Таблиця 3.1. |
|
Найменування колії |
Пошкодження та дефекти |
|
Рейкова колія опорних вантажопідіймальних кранів |
1. У рейках: тріщини будь-яких розмірів; сколення головки або підошви; вертикальне, горизонтальне або наведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рейки більше 15 % величини відповідного розміру неспрацьованого профілю. 2. У залізобетонних шпалах: сколення бетону до появи арматури, а також інше сколення бетону на ділянці завдовжки більше ; суцільні, що оперізують, або поздовжні тріщини довжиною більше з розкриттям більше . 3. У дерев'яних напівшпалах: злам, поперечні тріщини завглибшки більше і завдовжки більше ; поверхнева трухлявина розміром більше під накладками та більше на інших поверхнях. 4. Відхилення рейкових колій у плані і профілі, значення яких перевищують зазначені у додатку 2 цих Правил |
|
Рейкова колія підвісних вантажопідіймальних кранів і машин |
1. Тріщини та сколення будь-яких розмірів. 2. Зменшення ширини полиці рейки внаслідок спрацювання - B 0,05B (рисунок 3.1). 3. Зменшення товщини полиці рейки внаслідок спрацювання - 0,2 з одночасним відгином полиці f1 0,15. 4. Відгин полиці рейки f1 0,25 з одночасним спрацюванням полиці 0,1 |
