ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
зорів, кількості прихваток, а також справності зварювального обланання.
Зовнішньому огляду підлягають усі зварні стики. На трубопроводах діаметром 1020 мм і більше зварні стики, зварені без підкладного кільця, підлягають зовнішньому огляду і вимірюванню розмірів ззовні і зсередини труби, а в інших випадках - тільки ззовні. Перед оглядом зварний шов і прилеглі до нього поверхні труб на ширину не менше 20 мм (з обох боків) повинні бути очищені від шлаку, бризок та інших забруднень.
Якість зварного шва по результатах зовнішнього огляду вважається задовільною, якщо не виявлено: тріщин у шві та прилеглій зоні;
відхилень від допустимих розмірів і форми шва;
підрізів, западин між валиками, напливів, прожогів, незаварених кратерів і пор, що виходять на поверхню, непроварень або провисань у корені шва (при огляді стику зсередини труби);
зміщень кромок понад допустимі розміри.
Стики, що не відповідають згаданим вимогам, підлягають виправленню і повторному контролю якості.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
кгс/см2) в об’ємі не менше 5% (але не менше двох стиків на кожного зварника); понад 2 Мпа (20 кгс/см2) в об’ємі не менше 10% (але не менше трьох стиків на кожного зварника).
Зварні стики для контролю фізичними методами відбираються у присутності представника замовника, який відзначає в журналі виконання робіт про відібрані для контролю стику (місце розташування, клеймо зварника тощо).
6.2.13. Фізичним методам контролю необхідно піддавати 100% зварних з’єднань трубопроводів, що прикривають на ділянках переходів під і над залізничними та трамвайними коліями, через водні перешкоди, під автомобільними дорогами, в місцевих колекторах для комунікацій при суміщеному прокладанні з іншими інженерними комунікаціями. Довжину підконтрольних ділянок трубопроводів на ділянках переходів треба приймати не менше наступних розмірів:
для залізниці - відстань між осями крайніх колій і по 40 м від них у кожний бік;
для автомобільних доріг - ширину насипу по підошві або виїмці по верху і по 25 м від них у кожний бік;
для водних перешкод - у межах підводного переходу, визначеного відповідно розділу 6 СНиП 2.05.06-85;
для інших інженерних комунікацій - ширини пересічної споруди з її водовідним обладнанням і по 4 м у кожний бік від кінців пересічної споруди.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
6.2.14. Зварні шви треба бракувати, якщо під час перевірки фізичними методами контролю виявлені тріщини, незаварені кратери, прожоги, свищі, а також непроварення у корені шва, виконаного на підкладному кільці.
При перевірці зварних швів радіографічним методом допустимими дефектами вважаються:
пори та включення, розміри яких не перевищують максимально допустимих відповідно ГОСТ 23055-78 для 7 класу зварних з’єднань;
непроварення, увігнутість і перевищення проплавлення у корені шва, виконаного електродуговим зварюванням, висота (глибина) яких не перевищує 10% номінальної товщини стінки, а сумарна довжина - 1/3 внутрішнього периметру з’єднання.
6.2.15. У разі виявлення фізичними методами контролю недопустимих дефектів у зварних швах, ці дефекти підлягають усуненню і проводиться повторний контроль якості на подвійній кількості швів порівняно з наданою в п. 6.2.12. При повторному контролі повинні бути проконтрольовані усі стики, виконані цим зварником.
Ділянки зварного шва з недопустимими дефектами підлягають виправленню шляхом місцевої вибірки з наступним підварюванням (як правило, без переварювання усього зварного з’єднання), якщо сумарна довжина вибірок після видалення дефектних місць не перевищує сумарної довжини, наданої в ГОСТ 23055-78 для 7 класу.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
Виправлення дефектів у стиках труб треба проводити дуговим зварюванням.
Підрізи повинні виправлятись наплавленням ниткових валиків висотою не більше 3 мм. Тріщини довжиною менше 50 мм засвердлюються по кінцях, вирубаються, ретельно зачищуються й заварюються у кілька шарів.
Результати перевірки якості зварних стиків сталевого трубопроводу фізичними методами контролю оформляються актом (протоколом).
6.3. Чавунні трубопроводи
6.3.1. Перед укладанням в траншею труби повинні бути очищені від бруду і сторонніх предметів. Напливи, раковини та інші дефекти у місцях установки манжет, а також жирові мастила на внутрішній поверхні розтрубів не допускаються.
6.3.2. При укладанні труб на основу траншеї розтруби повинні розміщуватись у попередньо відритих приямках, а труби, що стикуються, при співвісному розташуванні повинні спиратись на грунт по всій довжині.
6.3.3. Тип манжети, встановленої у розтруб, повинен відповідати типу (маркуванню) труби, яка стикується.
Втулочна частина труби до збирання має бути змащена графітно-гліцериновим мастилом, яке містить: графіт - 45-50%, гліцерин - 30% і воду - 25-20%. Використовувати інші види мастила, особливо жирові, не допускається.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
Зазор між упорною поверхнею розтруба і торцем втулочної поверхні труб, які стикуються, має бути в межах 8-10 мм.
6.3.4. Після збирання стику необхідно по віхах або шнуру закріпити трубу, що стикується, у проектному положенні шляхом підсипання та підбивання грунту на висоту 1/4 діаметру труби.
6.4. Залізобетонні труби
6.4.1. Перед укладанням у траншею труби повинні бути ретельно оглянуті. На внутрішній поверхні розтрубів і втулочній поверхні труб не повинно бути напливів, тріщин, раковин і відколень.
6.4.2. Укладені у траншею труби мають спиратись циліндричною частиною на сплановану основу, а розтрубна частина - знаходитись у приямку. При правильно підготовленій основі труби до стикування повинні розташовуватись співвісно у вертикальній і горизонтальній площині.
У вологу погоду перед монтажем гумових кілець втулочні і внутрішні поверхні розтрубів мають бути протерті сухим цементом.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
біля буртиків втулочної частини труб. Розмір зазорів в стиках має бути в межах: для труб діаметром до 1000 мм - від 12 до 15 мм, для труб понад 1000 мм - від 18 до 22 м.
6.4.4. Після стикування по віхах або шнуру труби закріпляються у проектне положення шляхом підсипання з підбиванням грунту на висоту 1/4 діаметру труби.
6.5. Азбестоцементні трубопроводи
6.5.1. Перед укладанням труб у траншею необхідно проточені кінці труб і муфти очистити від бруду та оглянути. Труби та азбестоцементні муфти з відколеннями, тріщинами і задирками на обточених поверхнях використовувати для напірних трубопроводів не допускається.
6.5.2. При укладанні труб у траншею треба використовувати для стропування кліщові захвати або м’які рушники. Труби, укладені на підготовлену основу траншеї, повинні торкатись грунту по всій довжині і стикуватись при цьому так, щоб перевищення у стику однієї труби над іншою було не більше 2 мм. У зоні стику має бути попередньо відритий приямок для встановлення муфти. Кінці труб перед збиранням повинні покриватись графітно-гліцериновим мастилом. Зазор між трубами у зібраному стику має бути в межах 15-20 мм.
6.6. Пластмасові труби
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
ми, що забезпечують якість з’єднань. Спосіб збирання, якщо він не наданий у проекті, обирає монтажна організація.
6.6.2. Виготовлення деталей і вузлів трубопроводу необхідно проводити в цехових умовах, а в польових - виконувати збирання (склеювання) трубопроводів з готових вузлів з мінімальною кількістю з’єднань.
6.6.3. До зварювальних (склеювальних) робіт допускаються робітники, які пройшли підготовку за затвердженими в установленому порядку програмами, здали пробні випробування й одержали посвідчення про допуск до зварювання (склеювання) пластмасових трубопроводів.
6.6.4. Зварювання (склеювання) має здійснюватись відповідно до вимог ВСН 440-83 ММСС колишнього СРСР, технологічних карт або інструкцій.
6.6.5. Перед зварюванням (склеюванням) труб необхідно їх кінці очистити від бруду та перевірити геометричні розміри.
6.6.6. При контактному зварюванні у стиках валик зварного шва має бути рівномірним, з повільним переходом до поверхні труби.
Висота валика при товщині стінки труби до 7 мм повинна бути 2 + 1 мм, при товщині від 7 до 18 мм - 3+1мм, від 26 до 32 мм - 6+2 мм, від 40 до 50 мм - 10+3мм.
Ширина валика має бути в межах 1,8-2,3 його висоти.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
6.6.7. При будь-якому виді зварювання у шві не повинно бути тріщин, газових пузирів, включень.
6.6.8. При склеюванні труб зазор має бути заповнений клеєм і рівномірно виступати по усьому периметру стику.
6.6.10. Укладати у траншею зварені та склеєні на брівці секції трубопроводу допускається не раніше, як через 24 години після зварювання (склеювання) останнього стику.
6.6.11. Монтувати трубопровід з розтрубних труб на гумових ущільненнях необхідно тільки у траншеї.
При температурі навколишнього середовища нижче мінус 10’С збирання стиків з гумовими ущільненнями проводити забороняється.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
Таблиця 6
|
Зовнішній діаметр труби, мм |
Довжина фаски, мм |
Глибина заходження, мм |
|
63 75 90 110 140 160 225 280 315 |
6 7 8 10 12 14 20 24 26 |
93 100 105 115 125 135 160 180 190 |
6.6.13. При зворотньому засипанні пластмасового трубопроводу спочатку засипають шар м’якого місцевого грунту товщею не менше 30 см, який не містить твердих включень. Використання ручних і механізованих трамбівок для ущільнення грунту безпосередньо над трубопроводом не допускається.
через штучні та природні перешкоди
7.1. Виконання робіт щодо переходів трубопроводів через штучні та природні перешкоди має відповідати вимогам СНиП 2.05.06-85, СНиП 111-42-80, розд. 8; СНиП 3.02.01-87.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
7.2. Підводні переходи
7.2.1. Способи і терміни виконання робіт при спорудженні підводних переходів у межах русла ріки або водоймища, узгоджені проектною організацією з організаціями, що експлуатують річкові та озерні шляхи, з органами рибоохорони та іншими зацікавленими організаціями, повинні міститись в проекті переходу.
7.2.2. Перед укладанням трубопроводу в попередньо підготовану траншею будівельна організація за участю представника технічного нагляду замовника повинна здійснити перевірку відміток поздовжнього профілю траншеї. Перебори грунту в основі траншеї допускаються на глибину не більше 50 см.
Трубопровід повинен бути підготовлений для укладання до моменту закінчення робіт з улаштування підводної траншеї.
7.2.3. При укладанні трубопроводів методом протаскування забороняється прикладати до трубопроводу штовхальні зусилля, спрямовані вздовж його осі.
7.2.4. Перед випробуванням укладеного підводного трубопроводу необхідно перевірити його положення на дні підводної траншеї. Провисання ділянок трубопроводу повинні бути усунуті до випробувань шляхом намивання або підсипання грунту.
ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99
до проектних відміток, але не вище відміток дна водоймища на день засипання.
7.3. Переходи під автомобільними дорогами та залізницями
7.3.1. Способи, порядок і терміни виконання робіт щодо будівництва переходів трубопроводів під автомобільними дорогами та залізницями мають бути узгоджені підрядчиком з організаціями, які експлуатують ці дороги.
7.3.2. При укладанні захисного футляру під автомобільними дорогами відкритим способом, його засипання у межах насипу треба проводити мінеральними грунтами з пошаровим трамбуванням.
7.3.3. При прокладанні захисного футляру під дорогами необхідно контролювати глибину закладеного футляру та його положення у горизонтальній площині із врахуванням допустимих відхилень осі від проектних положень: по вертикалі - не більше 5% глибини закладання футляру за межами насипу при додержанні проектного уклону; по горизонталі - не більше 1% довжини захисного футляру.
7.4. Надземні переходи та надземне прокладання трубопроводів на окремих ділянках
