повинна бути не нижче величин, вказаних у таблицях 3-5.
4.9 Границя міцності на стиск зразків швидкотверднучого шла-
колужного в'яжучого в 3-добовому віці повинна складати для марок
400, 500 не менше 50% марочної міцності, а для марок 600-1200 -
не менше 30 МПа.
4.10 Початок тужавлення для в'яжучих на доменних та
силікомарганцевому шлаках, за винятком в'яжучих на розчинному
натрієвому склі, повинен наступати не раніше 30 хв., а кінець - не
пізніше 12 год. від початку замішування.
За погодженням зі споживачем допускаються інші терміни тужав-
лення.
4.11 Початок тужавлення в'яжучих на розчинному натрієвому
склі повинен наступати не раніше 20 хв., а кінець - не пізніше
12 год. від початку замішування.
4.12 Тонкість помелу шлаку для в'яжучого повинно бути такою,
щоб питома поверхня його за приладом ПСХ була не нижче 300 м2/кг,
або щоб при просіюванні проби шлаку через сито з сіткою N 008
проходило не менше 95% маси просіюваної проби.
4.13 Граничний рівень сумарної питомої активності природних
радіонуклідів у матеріалах, що використовуються для виготовлення
-1
в'яжучого, не повинен перевищувати 370 Бк кг .
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-24-95
4.14 Для приготування розчину лужного компоненту застосовує-
ться вода за ГОСТ 2874.
Таблиця 3
Міцність шлаколужних в'яжучих на основі доменних шлаків в МПа
----------------------------------------------------------------------
Вид | Границя міцності на стиск/згин, МПа, при густині розчину |
лужного | лужного компонента, кг/м3 |
компо- |-----------------------------------------------------------|
нента | 1100 | 1150 | 1200 | 1250 | 1300 |
---------------------------------------------------------------------|
|ШЛВ O|ШЛВ 2|ШЛВ O|ШЛВ 2|ШЛВ O|ШЛВ 2|ШЛВ O|ШЛВ 2|ШЛВ O|ШЛВ 2|
---------------------------------------------------------------------|
Сода | 30 | 30 | 30 | 40* | 40 |50* | | | | |
кальцино-|---- |---- |---- | ----| ----|---- | - | - | - | - |
вана |6,0 |7,0 |7,0 | 7,0 | 8,0| 9,0 | | | | |
---------------------------------------------------------------------|
Плав | 30 | 30 | 30 | 40* | 40 | 50* | | | | |
соди |---- |---- |---- | ----|---- | --- | - | - | - | - |
кальцино-|5,0 |6,0 |5,0 | 7,0 | 8,0 | 9,0 | | | | |
ваної | | | | | | | | | | |
---------------------------------------------------------------------|
Метаси- | | | | | | | | | | |
лікат | 30 |40* | 50* | 50* |60* | 70* | 90* |100* | | |
натрію, |---- |--- |---- | ----|---- | --- | --- | --- | - | - |
Мс=1 | 6,0 |7,0 |8,5 | 9,5 |8,5 |10,0 | 9,5 | 9,5 | | |
---------------------------------------------------------------------|
Дісилікат| |30 | 40 | 50 | 50* | 70 | 70* | 90* | 90 | 100*|
натрію, | - |---- |---- | ----|---- | --- | --- | --- | --- | --- |
Мс=2 | |6,0 |6,5 | 7,0 | 7,0 | 7,5 | 9,0 | 9,0 |10,0 |10,0 |
---------------------------------------------------------------------|
Силікат | | | 30 | 40 | 40* | 60* | 60* | 70* | 80* | 90* |
натрію | - | - |---- | ----|---- | --- | --- | --- | --- | --- |
розчинний| | | 6,0 | 7,0 | 6,5 | 8,0 | 7,0 | 8,0 | 9,0 | 9,0 |
2<= 3| | | | | | | | | | |
----------------------------------------------------------------------
Таблиця 4
Міцність шлаколужних в'яжучих на основі силікомарганцевих шлаків в МПа
----------------------------------------------------------------------
Вид | Границя міцності на стиск/згин, МПа, при густині розчину |
лужного | лужного компонента, кг/м3 |
компо- |----------------------------------------------------------|
нента | 1150 | 1200 | 1250 | 1300 |
|----------------------------------------------------------|
| ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ |
| СМО | СМ6 | СМО | СМ6 | СМО | СМ6 | СМО | СМ6 |
---------------------------------------------------------------------|
Сода | | 30 | | 40 | | | | |
кальцино- | - | ---- | - | ---- | - | - | - | - |
вана | | 4,5 | | 4,6 | | | | |
---------------------------------------------------------------------|
Плав соди | 30 | 30 | 35 | 35 | | | | |
кальцино- | ---- | ---- | ---- | ---- | - | - | - | - |
ваної | 5,1 | 6,0 | 6,6 | 7,2 | | | | |
----------------------------------------------------------------------
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-24-95
Закінчення таблиці 4
----------------------------------------------------------------------
Вид | Границя міцності на стиск/згин, МПа, при густині розчину |
лужного | лужного компонента, кг/м3 |
компо- |----------------------------------------------------------|
нента | 1150 | 1200 | 1250 | 1300 |
|----------------------------------------------------------|
| ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ | ШЛВ |
| СМО | СМ6 | СМО | СМ6 | СМО | СМ6 | СМО | СМ6 |
---------------------------------------------------------------------|
Метасилі- | 50 | 50 | 60 | 60 | 70 | 70 | | |
кат натрію| ---- | ---- | ---- | ---- | ----- | ---- | - | - |
Мс=1 | 6,8 | 7,5 | 7,5 | 5,0 | 7,8 |10,0 | | |
---------------------------------------------------------------------|
Дісилікат | 50 | 50 | 60 | 60 | 70 | 70 | 82 | 90 |
натрію, | ---- | ----- | ---- | ---- | ----- | ---- | ----- | ---- |
Мс=2 | 7,0 | 8,0 | 8,0 | 8,5 | 8,5 | 9,5 | 9,4 | 10,1 |
---------------------------------------------------------------------|
Силікат | | 30 | | 40 | 30 | 40 | 40 | 60 |
натрію | - | ---- | - | ---- | ----- | ---- | ----- | ---- |
розчинний | | 5,5 | | 6,0 | 6,0 | 5,5 | 6,5 | 6,5 |
2< Мc <= 3| | | | | | | | |
----------------------------------------------------------------------
Таблиця 5
Міцність шлаколужних в'яжучих на основі нікелевих шлаків в МПа
----------------------------------------------------------------------
Вид | Границя міцності на стиск/згин, МПа, при густині розчину |
лужного | лужного компонента, кг/м3 |
компо- |----------------------------------------------------------|
нента | 1200 | 1250 | 1300 |
|----------------------------------------------------------|
| ШЛВ НО | ШЛВ Н7 | ШЛВ НО | ШЛВ Н7 | ШЛВ НО | ШЛВ Н7 |
---------------------------------------------------------------------|
Сода | 30 | 40 | | | | |
кальцино- | ---- | ----- | - | - | - | - |
вана | 3,9 | 5,0 | | | | |
---------------------------------------------------------------------|
Плав соди | 30 | 40 | | | | |
кальцино- | ----- | ----- | - | - | - | - |
ваної | 3,9 | 5,0 | | | | |
---------------------------------------------------------------------|
Метасилі- | 30 | 40 | 60 | 60 | | |
кат натрію| ----- | ----- | ----- | ----- | - | - |
Мс=1 | 4,2 | 5,0 | 6,9 | 6,9 | | |
---------------------------------------------------------------------|
Дісилікат | 30 | 40 | 50 | 70 | 80 | 100 |
натрію, | ----- | ----- | ----- | ----- | ----- | ------ |
Мс=2 | 4,9 | 5,2 | 6,9 | 8,4 | 9,2 | 9,8 |
---------------------------------------------------------------------|
Силікат | 30 | 30 | 30 | 40 | 40 | 50 |
натрію | ----- | ----- | ----- | ----- | ----- | ----- |
розчинний | 4,5 | 4,8 | 4,5 | 4,2 | 4,7 | 6,7 |
2< Мc <= 3| | | | | | |
----------------------------------------------------------------------
Примітка для таблиць 3-5.
Марка в'яжучих на калії вуглекислому, натрії їдкому технічному,
калії гідрату оксиду технічному повинна відповідати марці в'яжучого
на соді кальцинованій.
- 9-
ДСТУ Б В.2.7-24-95
5 Вимоги безпеки
5.1 Шлаколужне в'яжуче вибухо- та пожежобезпечне. За подраз-
нювальною дією на шкіру та дихальні шляхи відноситься до ІІ гру-
пи.
При приготуванні в'яжучого необхідні засоби індивідуального
захисту органів дихання, зору та шкіри.
5.2 При приготуванні в'яжучого необхідно дотримуватись вимог
безпеки праці та виробничої санітарії за ГОСТ 2263, ГОСТ 5100,
ГОСТ 9285, ГОСТ 10689, ГОСТ 10690, ГОСТ 13078, ТУ'113-03-47981,
ТУ б-09-5337 та "Правилами техники безопасности и производствен-
ной санитарии в производстве сборных железобетонных и бетонных
конструкций и изделий".
5.3 Роботи, пов'язані з прийманням, розчиненням та застосува-
нням лужних компонентів, повинні проводитися спеціально
проінструктованим персоналом.
5.4 Місця зберігання лужних компонентів мають бути недоступ-
ними для сторонніх осіб, а на ємкостях з розчином лужних
компонентів повинен бути попереджувальний напис "Обережно! Луг!"
5.5 Розчинення лужних компонентів проводиться персоналом в
захисних окулярах, гумових рукавицях, чоботях та прогумованих фа-
ртухах.
5.6 Виробничі приміщення та лабораторії, в яких проводиться
робота з компонентами шлаколужного в'яжучого, повинні бути
обладнані припливно-витяжною механічною вентиляцією, яка повинна
забезпечити гранично допустиму концентрацію пилу в повітрі
робочої зони, що складає в перерахунку на каустичну соду (NаОН)
- 0,5 мг/м3 .
6 Вимоги охорони навколишнього середовища
6.1 При виробництві в'яжучого в повітря робочої зони може
виділятись шлаковий та цементний пил. Гранично допустимі разові
концентрації витягів пилу для повітряного середовища населених
пунктів не повинні перевищувати - 0,3 мг/м3 .
6.2 Гранично допустимі концентрації разових викидів пилу для
повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005 не повинні пере-
вищувати 6 мг/м3.
6.3 Захист навколишнього середовища при виробництві в'яжучо-
го, транспортуванні та зберіганні його компонентів забезпечується
герметизацією технологічного обладнання та оснащенням пиловловлю-
ючими пристроями.
6.4 Технологічні стічні води скидаються в каналізацію
відповідно до вимог СН 245 та СН 46-30.
6.5 До самостійної роботи по приготуванню шлаколужного
в'яжучого допускаються особи за віком не менше 18 років, що
пройшли медогляд, інструктаж по техніці безпеки та навчені за фа-
хом.
7 Комплектність
7.1 Постачання компонентів шлаколужного в'яжучого - меленого
шлаку або шлаку меленого з мінеральними додатками та лужного ком-
понента повинно здійснюватись комплектно, але без їх змішування,
- 10-
ДСТУ Б В.2.7-24-95
при цьому повинно забезпечуватись співвідношення шлаку, лужного
компонента та мінеральних додатків відповідно до 4.5 та 4.6 цього
стандарту.
7.2 За погодженням з замовником допускається постачання
тільки шлакового компонента.
8 Правила приймання
8.1 В'яжуче шлаколужне повинно бути прийняте відділом
технічного контролю підприємства-виготовлювача.
8.2 Компоненти в'яжучого приймаються партіями. Розмір партії
шлаку встановлюється в кількості не більше 300 т, лужного компо-
нента - не менше 15 т.
8.3 Кожна партія в'яжучого супроводжується документом про
якість встановленої форми, в якому вказують:
- найменування виготовлювача;
- масу партії;
- дату відправки;
- співвідношення компонентів в'яжучого;
- марку готового в'яжучого;
- вид лужного компонента;
- номер цього стандарту.
8.4 Підприємство-постачальник проводить приймання та
паспортизацію продукції та визначає марку в'яжучого на основі да-
них поточного контролю виробництва. Журнали з даними поточного
контролю виробництва, що використовуються для прийняття про-
дукції, повинні бути пронумеровані та опечатані сургучною чи
гербовою печаткою.
8.4.1 Для поточного контролю виробництва відбирають пробу
шлаку меленого масою 20 кг та лужного компонента відповідно в
кількості за 4.5. Загальна проба шлаку меленого повинна
відбиратись автоматичними пробовідбірниками і складатись не менше
ніж з п'яти разових проб, відібраних після кожного цементного
млина, що працює в даний силос.
Вибір проб повинен здійснюватись рівномірно по мірі накопичен-
ня силосу.
8.4.2 Проби меленого шлаку, відібрані для поточного контролю
виробництва, змішують, квартують і ділять на дві рівні частини.
Одну з цих частин піддають випробуванням для визначення
показників, передбачених цим стандартом, другу - поміщають в су-
ху щільно закриту гору і зберігають в сухому приміщенні впродовж
місяця від дня відбору на випадок контрольних випробувань.
8.5 Для перевірки відповідності якості в'яжучого вимогам цьо-
го стандарту проводять фізичні та механічні випробування
середньої проби в'яжучого, яка складається з проби шлаку,
складеної відповідно до 8.4, та проби лужного компонента.
8.6 Випробування контрольних проб в'яжучого повинно проводи-
тись лабораторіями, які акредитовані на даний вид випробувань.
8.7 Контрольну перевірку якості в'яжучого здійснює споживач
та орган контролю якості в'яжучого, застосовуючи вказаний вище
порядок відбору проб.
8.8 При контрольній перевірці якості в'яжуче повинно
відповідати всім вимогам, вказаним в цьому стандарті, для
відповідних видів та марок в'яжучого.
При виявленні розбіжностей міцності в'яжучого на згин або
стиск з маркою, зазначеною в документі про якість, виготовлювач
знижує марку в'яжучого в відповідності з фактичною міцністю і
повідомляє про це споживача.
- 11-
ДСТУ Б В.2.7-24-95
9 Методи контролю
9.1 Визначення вмісту оксидів натрію та калію у в'яжучому
проводиться пломенефотометричним методом за ГОСТ 5382.
9.2 Визначення питомої поверхні меленого шлаку проводиться
відповідно до інструкції, що прикладається до приладу ПСХ-2.
9.3 Термін тужавлення та нормальну густину тіста визначають
за ГОСТ 310.3, при цьому замість води для замішування використо-
вують розчини з'єднань лужних металів згідно з 4.2 в кількостях,
обумовлених 4.5.
9.4 Фізико-механічні випробування шлаколужного в'яжучого про-
водять за ГОСТ 310.4 з такими змінами:
9.4.1 Для визначення характеристик міцності в'яжучого виготов-
ляють зразки-балочки з розчину складу 1:3, який складається з
однієї частини шлаку і трьох частин піску за масою, при розчинно-
шлаковому відношенні на мета- та дісилікаті натрію не більше 0,32,
на содолужному плаві та соді кальцинованій не більше 0,34; на
силікаті натрію розчинному не більше 0,36; при цьому як розчини
використовують розчини з'єднань лужних металів за 4.2 в
кількостях, обумовлених 4.5.
9.4.2 Визначення консистенції розчину зі шлаків і піску про-
водять методом розпливу стандартного конуса на вібромайданчику.
Для цього розчин готують і вкладають в форму-конус відповідно до
розділу 2 ГОСТ 310.4 з врахуванням змін 9.4 цього стандарту.
Після цього воронку знімають, захищають розчин врiвень з краями
та знімають форму-конус у вертикальному напрямку.
Вмикають вібромайданчик на 20 секунд. Після закінчення
вібрування заміряють діаметр основи розчинного конуса в двох
взаємно-перпендикулярних напрямках. Розплив конуса повинен бути
170 +- 5 мм. Якщо діаметр конуса виявиться меншим або більшим
встановленого, то замішування повторюють, збільшивши чи змен-
шивши кількість лужного розчину. Розчинно-шлакове відношення,
отримане при досягненні розпливу конуса 170 +- 15 мм, приймають
дли подальших випробувань.
9.4.3 Зразки-балочки після виготовлення зберігають в формах в
умовах, що виключають випаровування вологи, яка входить до складу
розчину, впродовж 3 діб в повітряно-сухих умовах, а потім розпа-
лублюють і зберігають у воді до випробувань.
9.5 Прискорене випробування в'яжучого проводять за такою ме-
тодикою.
Зразки-балочки, виготовлені за 9.4 цього стандарту, не раніше
