9.4 Для поповнення запасів підземних вод у системах питного водопостачання можуть використовуватись джерела, вода яких відповідає ГОСТ 2761.

9.5 ШППВ для водопостачання закритих системах через свердловини, колодязі тощо може застосовуватися тільки за умови використання води, яка за якістю відповідає вимогам ГОСТ 2874.

9.6 При використанні річок, водоймищ, каналів як джерел поповнення перший пояс зони санітарної охорони встановлюється біля кожного місця забирання води. Межа першого поясу зони вверх за течією розміщується на 200 м від водозабору, а вниз за течією - на відстані 100 м. Біля прилеглого берега межа повинна проходити за 100 м від лінії урізу води при осінньо-літній межені, з боку водойми до зони включається акваторія завширшки 100 м. Якщо ширина водойми менше 100 м, то до першого поясу включається смуга на протилежному березі завширшки не менше 100 м.

Для водойм (водосховища, озера) межа першого поясу встановлюється на акваторії в усіх напрямках не менше 100 м, по прилеглому до водозабору берегу - не менше 100 м від урізу води при нормальному підпірному рівні у водосховищі та літньо-осінній межені в озері.

9.7 Межі другого поясу водотоку слід встановлювати:

  • уверх за течією, включаючи притоки, - не виходячи з усередненої швидкості води і часу протікання води не менше 5 діб від межі поясу до водозабору при середньомісячному дебіті води в літньо-осінню межень;
  • вниз за течією - не менше 250 м;
  • бічні межі - на відстані 500 м від урізу води у межень при рівнинному рельєфі, при гірському рельєфі - до вершини першого схилу, але не більше 750 м при положистому схилі та 1000 м при крутому схилі.

9.8 Межі другого поясу зони санітарної охорони водойм необхідно визначати від водозабору по акваторії в усіх напрямках на відстані 3 км при кількості вітрів до 10% в бік водозабору, і 5 км - при кількості вітрів понад 10%; бічні межі від урізу води нормального рівня води у водосховищі і літньо-осінній межені в озері - відповідно до 8.7.

9.9. При використанні каналів як джерела ШППВ, що розміщуються вище поверхні і до них не стікають поверхневі води, межа другого поясу повинна проходити на відстані 50 м від урізу води на обох берегах. На ділянках, де канал проходить у виїмці і до неї можуть потрапити поверхневі води, межа другого поясу визначається по вододілу з обох боків каналу.

9.10 При забиранні води з водоймищ і каналів та подаванні її відкритим водотоком у систему ШППВ зона санітарної охорони вздовж водотоку визначається у межах 20 м з обох боків. Якщо забирання води з водоймища і каналу передбачається трубопроводом, зона санітарної охорони вздовж останнього визначається по 10 м по обидва боки від трубопроводу.

9.11 Зона санітарної охорони основних споруд системи ШППВ передбачається з двох поясів. Розміри поясів ЗСО визначаються санітарно-топографічними та гідрогеологічними умовами місцевості, де розміщуються площадки під споруди.

9.12 У першому поясі розміщуються всі основні споруди для подавання води у підземні горизонти, її обробки і знезараження, водозабори. Розміри першого поясу залежать від розміщення основних споруд системи, а межа першого поясу проходить на відстані 50 м від споруд системи поповнення.

При розміщенні споруд системи поповнення перший пояс ЗСО передбачається для кожної з них.

9.13 Для окремих споруд, таких як насосні станції, якщо вони розміщені за межами площадки, ЗСО передбачається з першого поясу, межа якого приймається по 10 м від споруди з усіх боків.

9.14 Санітарно-гігієнічні заходи у першому і другому поясах зони санітарної охорони системи ШППВ полягають у тому, що на території першого поясу забороняються всі види будівництва, розміщення житлових і господарсько-побутових будівель, а також споруд, які не мають відношення до експлуатації системи ШППВ.

9.15 Забороняється проживання людей, випуск стічних вод, купання, водопій і випасання худоби, прання білизни, виловлювання риби, застосування отрутохімікатів і різних добрив. Службові приміщення повинні бути каналізовані. Якщо відсутня каналізація, вбиральні повинні обладнуватися водонепроникними вигребами і розміщуватись у місцях, що виключають забруднення території першого поясу при вивезенні нечистот. Територія першого поясу повинна бути спланована. Поверхневі води слід відводити за її межі. Територія першого поясу озеленяється, огороджується і охороняється.

9.16 У другому поясі ЗСО повинні бути виявлені та затампоновані (або відновлені) всі старі недіючі свердловини. Нові свердловини повинні влаштовуватися відповідно до чинного законодавства з обов'язковим узгодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.

9.17 Забороняється закачування в підземні водоносні горизонти, які використовуються для питного водопостачання, усіх видів вод, крім вод питної якості, а також складування на поверхні твердих відходів і розробка надр землі з порушенням захисного шару над водоносним горизонтом.

9.18 В населених пунктах, громадських приміщеннях, тваринницьких фермах та інших будівлях у ІІ поясі ЗСО необхідно передбачити благоустрій території, каналізування, створення водонепроникних вигребів і підлог у тваринницьких дворах.

9.19 Розміщувати землеробські поля зрошення, тваринницькі комплекси, стійбища і місця випасання худоби у другому поясі площадок, відведених під споруди ШППВ, забороняється.

9.20 У другому поясі ЗСО системи ШППВ необхідно вилучити об'єкти, які забруднюють джерело поповнення, склавши конкретні плани реалізації таких заходів та узгодивши їх з органами санепідслужби.

9.21 Забороняється у ІІ поясі ЗСО використання органічних і мінеральних добрив безпосередньо в каналах, засобів для боротьби з водною рослинністю, годівлі риб, а також розпилювання з літака отруйних хімікатів у 200-метровій смузі зони санітарної охорони.

9.22 Забороняється розміщення у 200-метровій зоні санітарної охорони на обох берегах каналів пасовищ і випасання худоби. Розміщення тваринницьких комплексів і полів зрошення дозволяється не ближче 500 м від каналу.

9.23 Виловлювання риби в каналах організованим шляхом провадиться за узгодженням місць виймання сіток з місцевою санітарною службою.

9.24 Використання каналів у межах ІІ поясу ЗСО для купання, водного спорту допускається у спеціально відведених місцях і лише у разі забезпечення спеціального санітарного режиму, узгодженого з органами санітарно-епідеміологічної служби.

9.25 Зазначені вище заходи, а також інші, визнані необхідними для забезпечення стійкого і сприятливого санітарного стану водного джерела і стабільної якості води у ньому з урахуванням санітарно-топографічних, гідробіологічних, гідрогеологічних умов, повинні включатися до проекту ЗСО.

9.26 Забороняється будівництво відкритих водотоків і трубопроводів для подачі води від джерела поповнення та інфільтраційні споруди на території звалищ, полів асенізації, полів фільтрації, полів зрошення, цвинтарів, скотомогильників, тваринницьких ферм, промислових підприємств.

Вбиральні, помийні ями, гноєсховища, сміттєзбірники, розміщені ближче 20 м від ближнього водоводу, повинні переноситися в інше місце. Забруднені грунти підлягають вийманню і перенесенню в інші місця, вказані санітарною службою. Очисні ями підлягають дезінфекції та засипаються чистим грунтом.

10 ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ

10.1 До завдання природоохоронних заходів входить регулювання відносин у галузі використання і відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, відвернення і ліквідація негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збереження і відновлення природних ресурсів.

10.2 Заходи щодо використання, відтворення та контролю водних ресурсів повинні здійснюватися відповідно до Водного кодексу України, згідно з яким проведення єдиної науково-технічної політики стосовно водних ресурсів покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, розробка програм використання та відтворення водних ресурсів - на Державний комітет України по водному господарству, погодження питань використання та відтворення ресурсів підземних вод - на Державний комітет природних ресурсів України.

Програма робіт, зміст та обсяг заходів щодо охорони довкілля у зв'язку з проектуванням систем ШППВ повинні визначатися у кожному конкретному випадку залежно від водогосподарських, геологічних, гідрогеологічних, гідрологічних, санітарно-гігієнічних та інших умов.

10.3 Проектування систем ШППВ повинно здійснюватись з дотриманням таких екологічних вимог:

  • розробка заходів щодо створення і відновлення водних ресурсів;
  • виконання заходів для усунення забруднень, для запобігання вичерпанню водних ресурсів та антропогенному негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
  • впровадження прогресивних технологій для поліпшення якості водних ресурсів;
  • збереження земельного фонду при будівництві водогосподарських об'єктів.

10.4 На передпроектних стадіях вивчення проблеми створення систем ШППВ на значних територіях для визначення екологічно орієнтованих заходів, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на довкілля, збереження і збільшення природно-ресурсного потенціалу необхідно виконати роботи, пов'язані зі збором, аналізом і узагальненням фондових матеріалів і літературних джерел: державного водного кадастру, геологічних і гідрогеологічних звітів, звітів стосовно оцінки запасів підземних вод, інформації про водопостачання і водовідведення, звітів про режим підземних і поверхневих вод. Виконується оцінка природних, експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод. Особлива увага при цьому приділяється водам зони активного водообміну та їх мінералізації. Провадиться обстеження вибраної території з вивченням санітарно-гігієнічного стану.

10.5 Охорона підземних вод передбачає:

  • суворе дотримання законодавчих актів з охорони природи і вод (поверхневих і підземних);
  • здійснення технічних і технологічних заходів, спрямованих на зменшення кількості промислових і сільськогосподарських відходів у зоні впливу на формування якості підземних вод, розробку ефективних методів очищення і знезараження відходів, запобігання потраплянню стічних вод у підземні горизонти, зменшення промислових викидів у атмосферу і поверхневі води, рекультивація забруднених грунтів;
  • дотримання вимог щодо порядку проведення розвідки підземних вод, проектування, будівництва та експлуатації водозабірних споруд;
  • здійснення власне водоохоронних заходів.

Крім виконання обов'язкових законодавчих положень, загальних технічних і технологічних заходів, спрямованих як на охорону підземних вод, так і природного середовища в цілому, повинні здійснюватися водоохоронні профілактичні та спеціальні заходи, спрямовані на захист підземних вод:

  • профілактичні заходи, до яких належить систематичний контроль за рівнем підземних вод, оцінка прогнозів можливих забруднень, ретельне обгрунтування проектованих об'єктів для того, щоб їх негативний вплив був мінімальним, обладнання і витримування зон санітарної охорони в системи ШППВ, виявлення і врахування фактичних і потенційних джерел забруднення підземних вод, ліквідація непрацюючих свердловин, створення спеціалізованої мережі спостережних свердловин для контролю за станом підземних вод, розробка прогнозів якості підземних вод у зоні впливу системи поповнення і прилеглої території;
  • спеціальні захисні заходи включають ліквідацію області забруднень підземних вод шляхом відкачування забруднених підземних вод, недопущення подальшого розповсюдження забруднень по водоносному горизонту, створення гідравлічного вододілу в плані між зоною забруднених вод і чистими водами, що експлуатуються, створення непроникних екранів у водоносному горизонті навколо зони забруднень.

10.6 Для охорони підземних вод першорядне значення повинні мати профілактичні заходи, завданням яких є відвернення або зведення забруднень до мінімуму. До цих заходів, у першу чергу, з погляду охорони підземних вод належить розміщення об'єкта і створення мережі спостережних свердловин, групових і одиночних водозаборів, шахтних колодязів, виявлення та обстеження потенціальних джерел забруднення підземних вод. Особлива увага приділяється незатампонованим водозабірним свердловинам, складам мінеральних добрив і пестицидів, тваринницьким фермам, птахофабрикам, полям зрошення, місцям розвідки корисних копалин, звалищам побутових відходів, місцям поховання радіоактивних відходів, очисним спорудам стічних вод тощо.

Після аналізу і систематизації зібраних вихідних даних повинні бути складені карти, які характеризують гідрогеологічні умови території, умови формування і руху грунтових і напірних вод, умови їх захищеності та експлуатації, екологічний стан грунтових вод і першого від поверхні безнапірного водоносного горизонту.

Визначаються часові інтервали, коли екологічний стан підземних вод був найбільш критичним. Аналіз цих даних дозволяє на території, що вивчається, виділити ділянки з різним станом якості підземних вод, на цій підставі розробляються заходи, спрямовані на раціональне використання і охорону природних і штучно створених підземних вод.

10.7 При виборі ділянок під ШППВ необхідно проводити спеціальні санітарні обстеження за участю представників місцевої санітарно-епідеміологічної станції. Обстеження включають візуальне виявлення всіх джерел і осередків можливого забруднення підземних вод.

10.8 Для обгрунтування заходів щодо захисту підземних вод від забруднення за узгодженням з місцевою санітарно-епідеміологічною станцією у разі потреби слід провадити спеціальні фізико-хімічні дослідження води і грунтів. Склад, обсяги та методика робіт у кожному конкретному випадку залежать від характеру забруднення і завдання, яке вирішується.

10.9 Критерії оцінки впливу систем ШППВ на стан навколишнього середовища та їх взаємозв'язок наведено в ГОСТ 17.1.3.06, ГОСТ 17.1.3.11, ГОСТ 17.1.3.04.