Страница 5: ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ ВНД 33-3.4-01-2000 (45242)

3.3. Межі ЗСО, санітарні заходи та обов'язковий для виконання режим в них, повинні бути погоджені з органами Державного санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології і затверджені місцевими органами державної влади.

3.4. Контроль за виконанням санітарних заходів та станом ЗСО повинен бути покладений на осіб, затверджених наказом по підприємству (управлінню).

3.5.Територія першого поясу ЗСО повинна бути спланована для відводу стоку за її межі, озеленена, обгороджена та забезпечена постійною сторожовою охороною.

3.6. В першому поясі заборонені всі види будівництва, проживання людей, випуск стоків, водопої та випасання худоби, прання білизни, вилов риби, застосування отрутохімікатів для рослин, органічних та мінеральних добрив. Заборонена стоянка транспорту, що не використовується при обслуговуванні водопровідних споруд, а також забруднення території. Будівлі, що знаходяться в першому поясі, повинні бути забезпечені каналізацією з відведенням стічних вод в найближчу систему каналізації, або на місцеві очисні споруди. При відсутності каналізації повинні бути облаштовані водонепроникні вигрібні ями в місцях, що виключають забруднення території першого поясу при виводі нечистот.

3.7. В першому поясі ЗСО необхідно прийняти заходи, що виключають можливість забруднення води та території і організувати нагляд за станом:

• водопровідних споруд;
• огорожі та технічні засоби охорони;
• обладнання для відводу поверхневих вод;
• озеленення;
• систем відведення від будівель та туалетів;
• освітлення.

На акваторії першого поясу, при заборі з поверхневих джерел, необхідно встановити нагляд за станом бакенів та технічним станом їх освітлення.

3.8. На території другого поясу ЗСО джерела водопостачання, а також на території санітарної охорони водоводів та водопровідних каналів повинна бути організована патрульна охорона.

3.9. В другому та третьому поясах ЗСО забороняється використання території або джерел водопостачання, яке може привести до якісного та кількісного погіршення останніх.

Всі види будівництва в другому та третьому поясах ЗСО дозволяються тільки органами Державного санітарного нагляду, з якими погоджуються об'єми та строки проектування та будівництва.

Промислові підприємства, населені пункти та окремі будівлі, що розташовані на території другого та третього поясів ЗСО повинні бути впорядковані для запобіганню забруднення грунту та джерел водопостачання.

Господарсько-побутові та промислові стічні води, які скидаються в відкриті водойми на території другого та третього поясів ЗСО повинні відповідати "Правилам охорони поверхневих вод" та додатковим вимогам Державного санітарного нагляду.

1. В другому поясі ЗСО забороняється:

• забруднювати водойми та територію нечистотами, сміттям, гноєм;
• промисловими відходами, отрутохімікатами;
• розміщувати кладовища, скотомогильники, поля асенізації, поля фільтрації, сільськогосподарські поля зрошення, гноєсховища, силосні траншеї, тваринницькі та птахівницькі підприємства та інші об'єкти, які можуть викликати мікробні забруднення джерел водопостачання;
• видобувати з водойм пісок та проводити днозаглиблювальні роботи, не пов’язані з покращенням роботи водозаборів;
• використовувати хімічні методи боротьби з заростанням каналів та водосховищ, заборонені органами Державного санітарного нагляду;
• організовувати стійбища та випас худоби в прибережній смузі завширшки 300 м.

3.11. При наявності судноплавства в другому поясі ЗСО необхідно організувати нагляд за виконанням заходів по запобіганню забруднення річковим транспортом.

4. ВОДОЗАБІРНІ СПОРУДИ

4.1. Загальні положення

1. Основними задачами експлуатації водозабірних споруд є:

• забезпечення ефективної, безперебійної, надійної та безпечної роботи водозабірних споруд при мінімальній собівартості подачі води, економному витрачанні електроенергії та води на власні потреби;
• систематичний лабораторно-виробничий контроль якості води, стану джерел водопостачання та роботою водозабірних споруд і обладнання, а також облік показників, що перевіряються;
• облік води, що забирається із джерела водопостачання;
• встановлення рибозахисних пристроїв;
• проведення вчасних оглядів та ремонтів споруд та обладнання,
• ліквідація порушень та аварій.

4.1.2. Для проведення спостереження за роботою споруд обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений необхідними контрольно-вимірювальними приладами, обладнанням, транспортом та плавзасобами.

4.1.3. Результати спостережень за станом джерел водопостачання, дані аналізів якості води, контролю та обліку роботи водозабірних споруд повинні реєструватись в спеціальних експлуатаційних журналах.

4.1.4. Періодичність та об'єм аналізів якості води визначаються місцевими умовами та повинні бути встановлені на підставі ГОСТ 2874-82, ГОСТ 2761-84 та цих Правил при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду та Мінекобезпеки України.

4.1.5. Про всі зміни стану джерела водопостачання та погіршення якості води в ньому, що пов'язані з можливим попаданням стічних вод, токсичних речовин та інших забруднень, адміністрація підприємства (управління) зобов'язана терміново сповістити місцеві органи державної влади, органи Державного санітарного нагляду та Мінекобезпеки, а також виконати заходи по забезпеченню нормальних умов роботи водозабірних та очисних споруд.

Примітка. При погіршенні якості води в джерелі, що носить довготривалий характер та не дозволяє забезпечити на очисних спорудах очистку розрахункової кількості води до вимог ГОСТ 2874-82, підприємство має право зменшити кількість води, що подається, якщо цей захід забезпечить надійну її очистку. Величина зменшення подачі води повинна визначатись характером забруднення джерела, технологічними можливостями очисних споруд та вимогами ГОСТ 2874-82.

4.1.6. При значному та прогресуючому погіршенні якості води в джерелі, адміністрація виробничого підприємства повинна вимагати створення спеціальної комісії для визначення причин погіршення якості води в джерелі та вирішення питання про умови та можливість подальшої експлуатації експлуатації водозабірних та очисних споруд.

4.1.7. На водозабірних спорудах (додатково до необхідних документів згідно п.1) повинна зберігатись така технічна документація:

• генеральний план майданчика водозабірних споруд з нанесенням всіх підземних комунікацій;
• оперативна технологічна схема комунікацій агрегатів та переключень;
• паспорти на водозабірні споруди та встановлене обладнання;
• журнал обліку води, що забирається з джерела водопостачання;
• журнал контролю та обліку роботи споруд та обладнання.

4.1.8. На водозабірних спорудах з підземних вод, крім перерахованих вище, повинні зберігатись наступні первинні документи на свердловини:

• буровий журнал;
• виконавчі гідрогеологічний та технічний розрізи свердловини;
• матеріали випробувань свердловини відкачкою;
• акти реєстрації відключень, що виникли під час буріння свердловини;
• дані аналізів води під час випробувань свердловини;
• дані про причини змін проекту свердловини;
• паспорти на кожну свердловину.

В паспорті свердловини вказують:

• дані про район та координати розташування свердловини, призначення та особливі вимоги до неї;
• геологолітологічний опис всіх горизонтів, що пройдені свердловиною;
• гідрогеологічний опис з якісною та кількісною характеристиками всіх водоносних горизонтів;
• дані контрольних вимірювань глибини свердловини;
• опис конструкції свердловини, технологій та способів буріння, каротажної діаграми фільтра, виконаної цементації, дані будівельної та пробної відкачок;
• висновки про можливість досягнення проектної максимальної витрати;
• рекомендації по вибору насосного обладнання для постійної експлуатації.

Всі документи повинні бути підписані особою, що відповідає за виконання робіт, з вказаною датою складання документа.

Примітка. Якщо водозабірні споруди мають невелику продуктивність, автоматизовані та працюють без постійного експлуатаційного персоналу, вказана документація зберігається в підрозділах, які відповідають за експлуатацію цих споруд.

4.1.9. В процесі експлуатації в паспорти систематично повинні вноситись дані про результати генеральних перевірок, оглядів технічного стану споруд, спостережень за режимом їх роботи, аналізів води, а також про всі зміни в схемі комунікації, заміні обладнання та ремонтах.

4.2. Водозабірні споруди підземних джерел водопостачання

4.2.1. В процесі експлуатації водозабірних споруд підземних джерел водопостачання персонал зобов'язаний:

• вести систематичні спостереження за станом джерел водопостачання (температурою та якістю води, дебітом експлуатаційних свердловин, статичним та динамічним рівнями в експлуатаційних та спостережних свердловинах);
• здійснювати постійний контроль за роботою водозабірних споруд та обладнання;
• забезпечувати задані режими роботи експлуатаційних свердловин та насосних агрегатів;
• систематично проводити технічне обслуговування та ремонти;
• підтримувати в належному стані зону санітарного захисту першого поясу;
• при проведенні всіх видів робіт дотримуватись вимог інструкцій по охороні праці;
• вести експлуатаційну документацію.

4.2.2. Періодичність відбору проб для хіміко-бактеріологічного аналізу води повинна встановлюватись підприємством (управлінням) у відповідності з вимогами цих Правил та ГОСТ 2874-82 при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду.

А. Водозабірні свердловини

4.2.3. Для забезпечення належної експлуатації кожна свердловина повинна бути обладнана:

• амперметром для вимірювання сили струму, що споживається електродвигуном;
• манометром;
• вантузом або вентилем для випуску повітря;
• зворотним клапаном;
• водолічильником;
• засувкою;
• рівнеміром (датчиком сухого ходу) та пробовідбірним краном.

4.2.4. Облік продуктивності свердловин повинен вестись по водолічильнику, що встановлюється на напірному трубопроводі. Динамічний рівень в експлуатаційних свердловинах повинен вимірюватись не рідше одного разу в місяць, статичний - при зупинці насосу після усталення рівня водоносного горизонту та не рідше одного разу в два місяці. Періодичність та порядок спостережень за рівнями водоносного горизонту в спостережних свердловинах повинні встановлюватись з врахуванням місцевих умов при погодженні з територіальними геологічними управліннями.

4.2.5. При зменшенні дебіту свердловин або погіршенні якості води необхідно організувати спеціальне обстеження свердловин.

4.2.6. На грунті результатів обстеження свердловин повинні бути прийняті наступні заходи:

• при зниженні продуктивності - обновлення дебіту свердловин або її тампонування;
• при погіршенні якості води, пов'язаного з надходженням в свердловину забруднених вод - ремонт свердловин з наступною дезінфекцією.

4.2.7. При бурінні, експлуатації та ремонті свердловин труби та обладнання можуть забруднюватись шкідливими та хвороботворними бактеріями, які, потрапляючи в водоносний пласт, заражають воду. Для дезінфекції свердловин, труб та обладнання необхідно застосовувати хлорні розчини, що готуються з кальцієвого або натрієвого гіпохлориду або газоподібного хлору.

4.2.8. Дезінфекцію підводної та надводної частин свердловин необхідно виконувати окремо. Надводну частину необхідно заповнити хлорною водою з концентрацією активного хлору 50...100 мг/л при контакті 3...6 годин. Для підводної частини свердловини після змішування з водою концентрація хлору повинна бути не менше 50 мг/л. Через 3...6 годин контакту з свердловини необхідно відкачати воду до пониження помітного запаху хлору та відібрати проби для контрольного бактеріологічного аналізу.

Для дезінфекції надводної частини в свердловині на декілька метрів нижче статичного рівня необхідно встановити пневматичну пробку.

4.2.9. Введення свердловини в експлуатацію після дезінфекції дозволяється при задовільних аналізах води та при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду.

Примітка. Коли дослідженнями встановлено, що надходження в свердловину забруднених вод відбувається через дефекти в обсадних трубах або через затрубний простір, така свердловина повинна бути відремонтована або затампонована.

4.2.10. Один раз в рік, в період, що визначається місцевими умовами, необхідно виконувати генеральну перевірку стану свердловини, обладнання та всіх трубопроводів. Результати перевірки та випробувань повинні заноситись в паспорт свердловини.

4.2.11. Під час генеральної перевірки необхідно визначити дебіт кожної свердловини шляхом відкачки, встановити рівень зносу обладнання та самої свердловини, причини зміни продуктивності, якості води та гідрогеологічних умов експлуатації водоносного горизонту, стану обсадних труб, фільтру і т.п. На основі результатів генеральної перевірки повинен бути призначений вид ремонту та виконати заходи для забезпечення умов нормальної експлуатації.

4.2.12. Експлуатація насосних агрегатів, встановлених в свердловинах, повинна здійснюватись згідно інструкцій заводів-виготовлювачів.

4.2.13. Експлуатація свердловин повинна виконуватись працівниками господарства, якому належить свердловина. Працівники повинні пройти спеціальну підготовку для проведення робіт по експлуатації свердловин для води та мати посвідчення на право проведення експлуатації свердловини.

4.2.14. В обов'язки працівника, що обслуговує свердловину входять:

• пуск насосів та їх зупинку;
• спостереження за електровимірювальними приладами;
• недопущення до експлуатації свердловин сторонніх осіб та охорона її від пошкодження;
• вимірювання дебіту, статичного та динамічного рівнів, тиску в гирлі, напруги в мережі, частоти та сили струму, визначення появи піску в воді, висоти стовпа води над верхньою частиною заглибленого насосу та добових витрат води.