10.4.34. Нормальні умови роботи окислювальних каналів забезпечуються при вмістові розчиненого кисню в межах 2...6 мг/л при швидкості руху води не менше 40 см/с.
10.4.35. Зупинка аератора або пристрою повернення активного мулу для огляду та ремонту дозволяється не більше ніж на 2 год.
Біологічні ставки
10.4.36. Біологічні ставки застосовуються для очистки або доочистки стічних вод.
10.4.37. При експлуатації біологічних ставків необхідно:
10.4.38. Один-два рази на тиждень необхідно контролювати стан біоставків, видаляючи з них плаваючі предмети та речовини, які можуть порушити режим очистки (мастила, нафтопродукти та ін.).
10.4.39. При пуску в експлуатацію ставки необхідно заповнювати стічною рідиною до повного видалення амонійного азоту.
Септики
10.4.40. Септики повинні забезпечувати освітлення стічної рідини та перегнивання (бродіння) осадку, який випав. Пропускна можливість септиків до 25 м3/доб.
10.4.41. Поточна експлуатація септиків полягає в проведенні наступних заходів:
10.4.42. Видалять корку і осадок необхідно два рази на рік - весною та восени, використовуючи осадок для удобрювання садів та городів. Забороняється, щоб горизонт осадку або нижня поверхня корки доходила до отворів, через які вода надходить з однієї камери в іншу, або до нижнього урізу трійника.
10.4.43. Перед чищенням септик необхідно виключити з роботи - припинити доступ до нього стічної рідини. Чистку необхідно проводити в години мінімальних витрат.
Примітка. Чистку септиків, які складаються з двох паралельно працюючих відділень, допускається проводити із перемінним виключенням відділень.
10.4.44. Чистку септика потрібно починати з видалення корки, попередньо розбивши її на шматки. Видалення корки потрібно проводити вичерпуванням її вилами з довгими зігнутими зубами або черпаками у вигляді сітки з отворами 3...4 см.
10.4.45. Після видалення корки необхідно обережно відкачати воду, щоб не розбовтати осадок. В багатокамерних септиках відкачку необхідно розпочинати з останньої камери. Як тільки буде помічений винос осадку, відкачку (вичерпування) потрібно припинити.
Мул повинен видалятись з води способом відкачки його в автоцистерни.
Примітки. 1. При відсутності автотранспорту мул можна видаляти черпаком з довгою ручкою або відкачувати ручним діафрагмовим насосом.
2. При видаленні мулу черпаком або у випадку обладнання септиків муловижимними трубами допускається не видаляти стічну рідину з септика.
10.4.46. При чищенні септика рекомендується залишити приблизно 10...20 % мулу для зараження осадку, що надходить, нормальним бродінням.
10.4.47. При чищенні септика потрібно оглядати та, при необхідності, ремонтувати люки, кришки та перекриття.
10.4.48. Оглядання та чистку трійників на вхідній та вихідній трубі потрібно проводити по можливості частіше. Речовини, які нагромадились в трійнику, необхідно проштовхнути вниз або видалити з трійника.
10.4.49. Контроль роботи септика під час його експлуатації зводиться до визначення завислих речовин та активної реакції середовища pH рідини, що надходить в септик та виходить з нього.
10.4.50. Якщо від септика розповсюджується різкий, неприємний запах (кисле бродіння), то необхідно на протязі декількох днів в воду, що надходить в септик, добавляти розчин вапна.
Фільтруючі колодязі, поля підземної фільтрації,
піщано-гравійні фільтри та фільтруючі траншеї
10.4.51. Експлуатація цих споруд полягає у виконанні наступних заходів :
10.4.52. При експлуатації фільтруючих колодязів необхідно 1-2 рази на рік очищати поверхню фільтра в колодязі від осадку, та, при необхідності, замінювати верхній шар фільтра.
10.4.53. Всередині фільтруючого колодязя не допускається накопичення стічної рідини під шаром крупнозернистого матеріалу. Виявлення стічної рідини на поверхні фільтруючого матеріалу шаром в 5...10 см свідчить або про сильне перевантаження колодязя або замулення. В першому випадку необхідно розширити споруди, в другому - провести хлорування.
10.4.54. Перед хлоруванням стічну рідину з колодязя необхідно відкачати, а фільтр, по можливості, промити чистою водою. Потім колодязь необхідно наповнити чистою водою так, щоб над крупнозернистим матеріалом був шар води в 5...6 см, в яку необхідно добавити, перемішуючи з нею, підготовлений розчин хлорного вапна з розрахунку 15...20 л 2 % розчину на 1м2 пронизуваної поверхні. Необхідно хлорування колодязя поєднувати з штикування фільтруючого матеріалу.
10.4.55. При замулюванні зрошувальної мережі потрібно очистити її зрошувачі від відкладень мулу та розпушити ущільнений замулений грунт.
10.4.56. Про замулення систем підземної фільтрації свідчить зменшення швидкості фільтрації стічної рідини з колодязів та зрошувачів, а в більш пізній період - поява підпору рідини в них.
10.4.57. Для ліквідації замулення необхідно провести проштовхування дроту крізь отвори з наступною промивкою їх водою. Тільки при неможливості усунення замулення труб вказаним способом потрібно виконати перекладку мережі та повну очистку труб від мулу.
10.4.58. При замулюванні землі навколо зрошувальної мережі необхідно проводити відновлення її фільтруючої властивості хлоруванням. Для цього, після прочищення та промивки зрошувальної мережі, в неї необхідно ввести освітлений 2 %-ний розчин хлорного вапна за 2...3 рази, з інтервалом в 20...30 хв. Після цього на протязі 10...12 годин стічна рідина не повинна поступати в зрошувальну мережу.
Таке відновлення фільтруючої властивості землі необхідно проводити одночасно з чисткою септика.
Хлорування систем підземної фільтрації може привести до нетривалого (2...3 доби) різкого зниження ефекту очистки стічних вод по бактеріологічним показникам. Останнє повинно враховуватись органами санітарного нагляду та може бути рекомендовано в залежності від санітарного стану.
10.4.59. При неможливості відновлення фільтруючої властивості землі вказаними методами потрібно використовувати перекопування (штиковку) землі та перекладання зрошувальної мережі.
10.4.60. Контроль роботи очисних споруд, що мають відвід фільтрату (піщано-гравійні фільтри та траншеї) полягає в періодичному (1 раз на 4...6 місяців) відборі проб дренажних вод для проведення в санітарно-епідеміологічній лабораторії аналізу на наступні показники :
Оцінку даних лабораторного дослідження відібраних проб необхідно проводити в залежності від конкретних умов випуску фільтрату.
10.4.61. Всі заходи по догляду, роботі та спостереженню за очисними спорудами повинні бути відображені в санітарному паспорті або спеціально заведеному виробничо-контрольному журналі.
11. АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ
11.1. Експлуатація пристроїв автоматизації та автоматичного контролю повинна забезпечувати:
11.2. Експлуатація пристроїв автоматизації повинна здійснюватись службою КВП і автоматики підприємства (управління), чисельність та склад якої визначається штатним розкладом.
11.3. При експлуатації КВП та пристроїв автоматизації персонал зобов'язаний:
11.4. В своїй роботі служба КВПіА повинна керуватись :
11.5. В службі КВПіА додатково до переліку п.1.7 цих Правил повинна зберігатись також така технічна документація :
11.6. На всіх засобах автоматизації необхідно нанести фарбою добре помітні порядкові номери, відповідно до інвентарних номерів та виконавчої документації.
11.7. Планово-запобіжний ремонт засобів автоматизації та контрольно-вимірювальних приладів зобов'язана виконувати служба КВПіА по затвердженому графіку. Відремонтовані прилади повинні надаватись для повірки повірителю Держстандарту України.
11.8. Служба КВПіА повинна мати реєстраційне посвідчення метрологічної служби на право виконання ремонту засобів вимірювань.
11.9. Служба КВПіА повинна бути оснащена :
11.10. Для ремонту приладів, заповнених ртуттю, служба КВПіА повинна мати спеціальне ізольоване приміщення, обладнане згідно вимог санітарних норм та правил охорони праці.
11.11. Відповідальність за збереженість та зовнішній вигляд приладів та автоматичних пристроїв несе персонал, який обслуговує обладнання, де вони встановлені.
12. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ
12.1. Загальні положення
12.1.1. Правила охорони праці обов'язкові для виконання при експлуатації систем водопостачання.
12.1.2. Всі будівлі та споруди водопостачання та каналізації повинні бути побудовані за затвердженими проектами, що передбачають створення безпечних умов праці, максимальну автоматизацію та механізацію трудомістких процесів, забезпечення санітарно-гігієнічних та побутових умов для обслуговуючого персоналу.
12.1.3. На кожному підприємстві водопостачання та каналізації необхідно систематично розробляти та проводити заходи по покращенню охорони праці з врахуванням загальних та специфічних для конкретних споруд небезпечних та шкідливих умов праці.
12.1.4. Керівник підприємства (власник) зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі та на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
12.1.5. Організація робіт по охороні праці на об'єктах водопостачання та каналізації повинна відповідати "Закону України по охороні праці".
З цією метою керівник підприємства (власник) повинен забезпечити функціонування системи охорони праці, для чого: