10.4.34. Нормальні умови роботи окислювальних каналів забезпечуються при вмістові розчиненого кисню в межах 2...6 мг/л при швидкості руху води не менше 40 см/с.

10.4.35. Зупинка аератора або пристрою повернення активного мулу для огляду та ремонту дозволяється не більше ніж на 2 год.

Біологічні ставки

10.4.36. Біологічні ставки застосовуються для очистки або доочистки стічних вод.

10.4.37. При експлуатації біологічних ставків необхідно:

  • постійно контролювати режим наповнення ставків, не допускаючи їх переповнення та просочування води через захисні валики;
  • вести систематичний нагляд за станом огороджуючих валиків та забезпечувати вчасне виправлення помічених в них порушень;
  • систематично вести спостереження за процесом очищення стічних вод, контролювати вміст розчиненого кисню в воді та склад очищених стічних вод, що випускаються в водойму;
  • при наявності аераторів контролювати їх роботу.

10.4.38. Один-два рази на тиждень необхідно контролювати стан біоставків, видаляючи з них плаваючі предмети та речовини, які можуть порушити режим очистки (мастила, нафтопродукти та ін.).

10.4.39. При пуску в експлуатацію ставки необхідно заповнювати стічною рідиною до повного видалення амонійного азоту.

Септики

10.4.40. Септики повинні забезпечувати освітлення стічної рідини та перегнивання (бродіння) осадку, який випав. Пропускна можливість септиків до 25 м3/доб.

10.4.41. Поточна експлуатація септиків полягає в проведенні наступних заходів:

  • вчасне видалення осадку або кірки;
  • прочищення трійників, підвідних та відвідних трубопроводів;
  • вчасний ремонт перекриття та люків;
  • контроль за вентиляцією камери септика;
  • підтримання чистоти навколо септика.

10.4.42. Видалять корку і осадок необхідно два рази на рік - весною та восени, використовуючи осадок для удобрювання садів та городів. Забороняється, щоб горизонт осадку або нижня поверхня корки доходила до отворів, через які вода надходить з однієї камери в іншу, або до нижнього урізу трійника.

10.4.43. Перед чищенням септик необхідно виключити з роботи - припинити доступ до нього стічної рідини. Чистку необхідно проводити в години мінімальних витрат.

Примітка. Чистку септиків, які складаються з двох паралельно працюючих відділень, допускається проводити із перемінним виключенням відділень.

10.4.44. Чистку септика потрібно починати з видалення корки, попередньо розбивши її на шматки. Видалення корки потрібно проводити вичерпуванням її вилами з довгими зігнутими зубами або черпаками у вигляді сітки з отворами 3...4 см.

10.4.45. Після видалення корки необхідно обережно відкачати воду, щоб не розбовтати осадок. В багатокамерних септиках відкачку необхідно розпочинати з останньої камери. Як тільки буде помічений винос осадку, відкачку (вичерпування) потрібно припинити.

Мул повинен видалятись з води способом відкачки його в автоцистерни.

Примітки. 1. При відсутності автотранспорту мул можна видаляти черпаком з довгою ручкою або відкачувати ручним діафрагмовим насосом.

2. При видаленні мулу черпаком або у випадку обладнання септиків муловижимними трубами допускається не видаляти стічну рідину з септика.

10.4.46. При чищенні септика рекомендується залишити приблизно 10...20 % мулу для зараження осадку, що надходить, нормальним бродінням.

10.4.47. При чищенні септика потрібно оглядати та, при необхідності, ремонтувати люки, кришки та перекриття.

10.4.48. Оглядання та чистку трійників на вхідній та вихідній трубі потрібно проводити по можливості частіше. Речовини, які нагромадились в трійнику, необхідно проштовхнути вниз або видалити з трійника.

10.4.49. Контроль роботи септика під час його експлуатації зводиться до визначення завислих речовин та активної реакції середовища pH рідини, що надходить в септик та виходить з нього.

10.4.50. Якщо від септика розповсюджується різкий, неприємний запах (кисле бродіння), то необхідно на протязі декількох днів в воду, що надходить в септик, добавляти розчин вапна.

Фільтруючі колодязі, поля підземної фільтрації,

піщано-гравійні фільтри та фільтруючі траншеї

10.4.51. Експлуатація цих споруд полягає у виконанні наступних заходів :

  • забезпеченні рівномірного розподілу стічної води по зрошуваній площі;
  • забезпеченні вчасної очистки дозуючих та розподільчих зрошувальних та дренажних пристроїв;
  • проведенні поточного ремонту системи.

10.4.52. При експлуатації фільтруючих колодязів необхідно 1-2 рази на рік очищати поверхню фільтра в колодязі від осадку, та, при необхідності, замінювати верхній шар фільтра.

10.4.53. Всередині фільтруючого колодязя не допускається накопичення стічної рідини під шаром крупнозернистого матеріалу. Виявлення стічної рідини на поверхні фільтруючого матеріалу шаром в 5...10 см свідчить або про сильне перевантаження колодязя або замулення. В першому випадку необхідно розширити споруди, в другому - провести хлорування.

10.4.54. Перед хлоруванням стічну рідину з колодязя необхідно відкачати, а фільтр, по можливості, промити чистою водою. Потім колодязь необхідно наповнити чистою водою так, щоб над крупнозернистим матеріалом був шар води в 5...6 см, в яку необхідно добавити, перемішуючи з нею, підготовлений розчин хлорного вапна з розрахунку 15...20 л 2 % розчину на 1м2 пронизуваної поверхні. Необхідно хлорування колодязя поєднувати з штикування фільтруючого матеріалу.

10.4.55. При замулюванні зрошувальної мережі потрібно очистити її зрошувачі від відкладень мулу та розпушити ущільнений замулений грунт.

10.4.56. Про замулення систем підземної фільтрації свідчить зменшення швидкості фільтрації стічної рідини з колодязів та зрошувачів, а в більш пізній період - поява підпору рідини в них.

10.4.57. Для ліквідації замулення необхідно провести проштовхування дроту крізь отвори з наступною промивкою їх водою. Тільки при неможливості усунення замулення труб вказаним способом потрібно виконати перекладку мережі та повну очистку труб від мулу.

10.4.58. При замулюванні землі навколо зрошувальної мережі необхідно проводити відновлення її фільтруючої властивості хлоруванням. Для цього, після прочищення та промивки зрошувальної мережі, в неї необхідно ввести освітлений 2 %-ний розчин хлорного вапна за 2...3 рази, з інтервалом в 20...30 хв. Після цього на протязі 10...12 годин стічна рідина не повинна поступати в зрошувальну мережу.

Таке відновлення фільтруючої властивості землі необхідно проводити одночасно з чисткою септика.

Хлорування систем підземної фільтрації може привести до нетривалого (2...3 доби) різкого зниження ефекту очистки стічних вод по бактеріологічним показникам. Останнє повинно враховуватись органами санітарного нагляду та може бути рекомендовано в залежності від санітарного стану.

10.4.59. При неможливості відновлення фільтруючої властивості землі вказаними методами потрібно використовувати перекопування (штиковку) землі та перекладання зрошувальної мережі.

10.4.60. Контроль роботи очисних споруд, що мають відвід фільтрату (піщано-гравійні фільтри та траншеї) полягає в періодичному (1 раз на 4...6 місяців) відборі проб дренажних вод для проведення в санітарно-епідеміологічній лабораторії аналізу на наступні показники :

  • прозорість, запах, колір;
  • активна реакція pH;
  • азот аміаку NH3 , мг/л;
  • азот нітритів NO3 , мг/л;
  • азот нітратів NO2 , мг/л;
  • окислюваність O2 , мг/л;
  • БПК5 , мг/л;
  • завислі речовини, мг/л;
  • колі-титр.

Оцінку даних лабораторного дослідження відібраних проб необхідно проводити в залежності від конкретних умов випуску фільтрату.

10.4.61. Всі заходи по догляду, роботі та спостереженню за очисними спорудами повинні бути відображені в санітарному паспорті або спеціально заведеному виробничо-контрольному журналі.

11. АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ

11.1. Експлуатація пристроїв автоматизації та автоматичного контролю повинна забезпечувати:

  • вибір та підтримання оптимального технологічного режиму і нормальних умов роботи мереж, споруд і обладнання;
  • можливість оперативних переключень мереж, споруд і обладнання, швидкої локалізації та ліквідації аварій;
  • систематизацію відхилень та порушень в роботі мереж, споруд та обладнання.

11.2. Експлуатація пристроїв автоматизації повинна здійснюватись службою КВП і автоматики підприємства (управління), чисельність та склад якої визначається штатним розкладом.

11.3. При експлуатації КВП та пристроїв автоматизації персонал зобов'язаний:

  • підтримувати нормальні умови роботи контрольно-вимірювальної апаратури, пристроїв автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки шляхом систематичної перевірки стану, справності та правильності показань датчиків, вторинних приладів, перетворювачів і т.ін.;
  • перевіряти стан та справність сигналізації, блокування, схем автоматичного регулювання, управління та диспетчеризації;
  • забезпечувати, у випадку несправності, переключення на резервні прибори, перехід на дистанційне, місцеве або ручне управління;
  • вчасно виконувати ремонт автоматичного обладнання та приладів (не менше одного разу на рік);
  • удосконалювати та розвивати існуючі на підприємстві системи автоматизації та диспетчеризації;
  • проводити відомчу перевірку та представляти для державної перевірки системи автоматичного контролю, регулювання та управління роботою споруд і обладнання.

11.4. В своїй роботі служба КВПіА повинна керуватись :

  • цими Правилами та Правилами техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства, що затверджені Держжитлокомунгоспом;
  • Положенням про службу КВПіА, що затверджується адміністрацією підприємства (управління);
  • ГОСТ 8.002-71 "Організація та порядок проведення перевірки, ревізії та експертизи пристроїв вимірювання";
  • "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів" та "Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів";
  • проектно-технічною документацією на пристрої автоматизації;
  • технічними описами та інструкціями заводів-виробників по експлуатації контрольно-вимірювальних приладів, виконавчих механізмів та пускорегулюючої апаратури.

11.5. В службі КВПіА додатково до переліку п.1.7 цих Правил повинна зберігатись також така технічна документація :

  • оперативні технологічні схеми засобів автоматизації і телемеханіки споруд і обладнання;
  • журнал контролю та обліку роботи засобів автоматизації;
  • графіки державної та відомчої перевірок засобів автоматизації, які затверджені адміністрацією підприємства (управління) та погоджені з місцевим органом Державної метрологічної служби;
  • формуляри засобів автоматизації по формі ГОСТ 2.601-68 для відміток про відомчі та державні перевірки по формі 25 для відміток про проведення ППР.

11.6. На всіх засобах автоматизації необхідно нанести фарбою добре помітні порядкові номери, відповідно до інвентарних номерів та виконавчої документації.

11.7. Планово-запобіжний ремонт засобів автоматизації та контрольно-вимірювальних приладів зобов'язана виконувати служба КВПіА по затвердженому графіку. Відремонтовані прилади повинні надаватись для повірки повірителю Держстандарту України.

11.8. Служба КВПіА повинна мати реєстраційне посвідчення метрологічної служби на право виконання ремонту засобів вимірювань.

11.9. Служба КВПіА повинна бути оснащена :

  • зразковими та контрольними приладами та переносними установками для перевірки та наладки контрольно-вимірювальних приладів, а також автоматичних регуляторів;
  • стендами, оснащеними контрольними приладами для перевірки експлуатаційних приладів та настроювання автоматичних пристроїв;
  • матеріалами та інструментами для поточного та капітального ремонтів приладів і апаратури.

11.10. Для ремонту приладів, заповнених ртуттю, служба КВПіА повинна мати спеціальне ізольоване приміщення, обладнане згідно вимог санітарних норм та правил охорони праці.

11.11. Відповідальність за збереженість та зовнішній вигляд приладів та автоматичних пристроїв несе персонал, який обслуговує обладнання, де вони встановлені.

12. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ

12.1. Загальні положення

12.1.1. Правила охорони праці обов'язкові для виконання при експлуатації систем водопостачання.

12.1.2. Всі будівлі та споруди водопостачання та каналізації повинні бути побудовані за затвердженими проектами, що передбачають створення безпечних умов праці, максимальну автоматизацію та механізацію трудомістких процесів, забезпечення санітарно-гігієнічних та побутових умов для обслуговуючого персоналу.

12.1.3. На кожному підприємстві водопостачання та каналізації необхідно систематично розробляти та проводити заходи по покращенню охорони праці з врахуванням загальних та специфічних для конкретних споруд небезпечних та шкідливих умов праці.

12.1.4. Керівник підприємства (власник) зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі та на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

12.1.5. Організація робіт по охороні праці на об'єктах водопостачання та каналізації повинна відповідати "Закону України по охороні праці".

З цією метою керівник підприємства (власник) повинен забезпечити функціонування системи охорони праці, для чого:

  • створити відповідні служби та призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;
  • розробляти за участю профспілок та реалізувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці, тощо;
  • забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
  • організовувати проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць нормативним актам про охорону праці в порядку і в строки, що встановлюються законодавством, вживати за їх підсумками заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
  • розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, безкоштовно забезпечувати працівників нормативними актами про охорону праці;
  • здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
  • організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.