Страница 12: ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ ВНД 33-3.4-01-2000 (45242)

6.4.5. Пуск та зупинку насосних агрегатів та допоміжного обладнання повинен виконувати тільки черговий, що обслуговує дану установку (якщо пуск та зупинка не здійснюється в автоматичному режимі або з допомогою системи телемеханіки).

6.4.6. Експлуатація насосних агрегатів забороняється при :

• появі в агрегаті стуку, який чітко чути;
• виникненні іскріння або світіння в зазорі між статором та ротором електродвигуна;
• виникненні підвищеної вібрації вала (допустима вібрація 0.013...0.05 при швидкості обертання 1000...3000 об/хв; 0.16 - при швидкості обертання меншій 750 об/хв);
• підвищенні температури підшипників, обмоток ротора та статора вище допустимої;
• підплавленні підшипників ковзання або виході із строю підшипників кочення;
• тиску мастила нижче допустимого (при циркуляційному змащуванні).

6.4.7. Забороняється регулювання продуктивності насосного агрегату засувкою на всмоктуючому трубопроводі. Під час роботи насоса на всмоктуючому трубопроводі засувка повинна бути відкрита повністю.

6.4.8. При виникненні аварії черговий зобов'язаний зупинити агрегат відповідно до спеціальної протиаварійної інструкції без дозволу чергового диспетчера.

6.4.9. Кожен насосний агрегат періодично, відповідно до затвердженого графіка, повинен піддаватись оглядам, ревізіям, поточним та капітальним ремонтам.

Періодичність та об'єм кожного виду робіт встановлюється на основі інструкцій заводу-виробника з врахуванням місцевих умов.

6.4.10. Один раз в два роки повинна проводитись перевірка фактичного коефіцієнта корисної дії (ККД) кожного насосного агрегату.

6.4.11. Пуск та зупинка агрегату після ремонту повинні виконуватись під контролем особи, що відповідає за виконання ремонту.

6.4.12. Вантажопідйомні механізми, що встановлені на насосних станціях, повинні експлуатуватись у відповідності до "Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів" (ДНАОП 0.00-1.03-93).

6.5. Порядок приймання в експлуатацію насосних станцій та їх вузлів

6.5.1. Закінчена будівництвом насосна станція повинна бути введена в експлуатацію після приймання її приймальною комісією у порядку, що встановлений СНіП 3.01.04-87 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", ВБН 10-302.01-86 "Основні положення приймання в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних та водогосподарських об'єктів" та ВБН 33-2.3.08-86 "Правила приймання в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних та водогосподарських об'єктів".

6.5.2. В процесі приймання та опробування приймальна комісія повинна виявити дефекти обладнання, дефекти та недоробки будівельної частини, які повинні бути усунені монтажними організаціями, заводами-виробниками та будівельними організаціями до початку комплексного приймання.

6.5.3. Після закінчення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт необхідно провести опробування обладнання насосної станції в роботі і, якщо не виявлено недоробок, що перешкоджають його експлуатації, то підрядник повинен повідомити в письмовій формі замовника про готовність об'єкта та повідомити дату проведення робочого приймання.

6.5.4. Замовник своїм наказом повинен назначити робочу комісію. Головою комісії призначається відповідальний представник замовника або представник експлуатаційної організації. Членами робочої комісії повинні призначатись компетентні представники таких організацій :

• замовника;
• генерального підрядчика;
• субпідрядних організацій;
• експлуатуючої організації;
• генерального проектувальника;
• органів Державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
• органів Державної екологічної інспекції;
• органів Держнаглядохоронпраці України;
• пожежної інспекції;
• представники профспілкової організації замовника або експлуатаційної організації.

Головою робочої комісії призначається представник замовника.

6.5.5. Приймання будівельних, монтажних, налагоджувальних робіт, обладнання та механізмів повинна виконуватись по пусковим схемам. При цьому повинні бути перевірені :

• відповідність виконаних робіт проекту;
• якість виконаних будівельних та монтажних робіт;
• робота основних агрегатів, допоміжного обладнання, механізмів, апаратури та трубопроводів в робочих режимах і режимах перевантаження, у відповідності до інструкцій заводів-виробників;
• загальна підготовка споруд і обладнання до комплексного опробування та пуску в експлуатацію.

6.5.6. Гідротехнічні об'єкти насосних станцій, що мають підводну частину, повинні прийматись комісією до їх затоплення.

6.5.7. Комплексне опробування гідромеханічного обладнання можна вважати проведеним і обладнання можна вважати прийнятим в експлуатацію при нормальній безперервній роботі на протязі 72 г. Після цього необхідно перевірити наявність виконавчої та технічної документації на обладнання, кабельну продукцію і матеріали, а також на скриті роботи і оформити акт приймання об'єкта в експлуатацію.

6.5.8. Після підписання акта робочою комісією відповідальність за роботу насосної станції несе експлуатуюча організація, а після підписання акту Державною комісією - експлуатуюча організація зобов'язана прийняти на баланс побудований об'єкт.

6.5.9. Призначення, права та обов'язки Державної приймальної комісії здійснюються у відповідності зі СНіП 3.01.04-87.

6.5.10. Перевірка технічних характеристик обладнання насосних станцій повинна включати в себе наступні основні положення :

• сумарна подача насосної станції в цілому і по групах водоспоживачів повинна відповідати проектній;
• марки фактично встановленого обладнання повинні відповідати проектним, а якщо є відхилення, то вони повинні бути в межах технічних характеристик проектного обладнання. Встановлення такого обладнання повинне бути погоджене з проектною організацією;
• діаметр робочого колеса центробіжного насоса без його розбирання необхідно перевірити за манометричним напором, що розвиває насос при роботі на закриту засувку напірного трубопроводу;
• максимальне навантаження на електродвигун центробіжного насоса повинна досягатись під час його роботи при повністю відкритих засувках (затворах). У випадку роботи декількох насосів на один трубопровід, вони випробовуються кожен окремо;
• максимальна продуктивність групи насосів на один напірний водовід повинна перевірятись при їх спільній роботі заміром витрати води в точці найбільше віддаленої від насосів, розташованої на високій відмітці місцевості;
• максимальне навантаження електродвигунів осьових насосів повинне відповідати режиму роботи з максимальним кутом повороту лопатей при мінімальному розрахунковому рівні води в джерелі водопостачання і максимальному - в напірному басейні;
• технічні характеристики приладів і засобів автоматики повинні відповідати фактичним параметрам роботи обладнання насосних станцій;
• сумарний струм одночасно працюючого обладнання при максимальному навантаженні не повинен перевищувати номінальний струм живлення їх силового трансформатора в нормальних умовах експлуатації;
• на відвідних лініях розподільчих пристроїв, що живлять електродвигуни основних насосних агрегатів, як правило, не повинно бути інших споживачів;
• струм, що споживається електродвигуном, при максимальному навантаженні не повинен перевищувати номінальний струм комутаційного апарату та відповідних шин лінійного розподільчого пристрою.

6.6. Режими роботи насосних станцій і споруд

А. Режим роботи водозабірних споруд

6.6.1.Водозабірні споруди, водопровідні тракти, аванкамери (водоприймальні (водоприйомні колодязі) повинні забезпечувати :

• розрахункову подачу при різних рівнях води;
• попередження попадання у всмоктуючі трубопроводи сміття, риби, топляків і т.ін.

6.6.2. Експлуатаційна схема водопровідного тракту, аванкамер, водоприймальних колодязів повинна включати :

• відмітку максимального рівня води, що забезпечує безпеку роботи споруди;
• відмітку мінімального рівня води, що забезпечує стійку безкавітаційну роботу насосів;
• допустимі максимальні і мінімальні швидкості;
• допустиму швидкість зниження рівнів (горизонтів) води, що встановлюється по проекту з уточненням на основі досвіду експлуатації;
• допустимі перепади рівнів в сміттєутримуючих решітках та касетах і недопустимі перепади рівнів, при яких решітки і касети необхідно очищати;
• заходи по боротьбі з попаданням наносів, сміття, топляків і т.ін.

6.6.3. Експлуатаційна схема самотічних, сифонних та всмоктуючих трубопроводів повинна містити:

• порядок та черговість вводу в роботу і виводу з роботи;
• проектні і допустимі швидкості (максимальні і мінімальні);
• проектні і допустимі величини тиску (розрідження).

6.6.4. Швидкості в сифонних, самотічних і всмоктуючих трубопроводах повинні підтримуватись в межах, що виключають замулення та біологічне обростання в залежності від фракційного складу завислих наносів у воді, але не менше 0.6 м/с. При їх експлуатації особливу увагу необхідно звертати на герметичність трубопроводів.

Б. Режим роботи напірних трубопроводів

6.6.5. Напірні трубопроводи повинні забезпечувати пропуск необхідних витрат води.

6.6.6. Експлуатаційна схема напірних трубопроводів повинна містити : схему трубопроводів з приведенням діаметрів, довжин і матеріалу труб на окремих ділянках, розстановку запірної і іншої арматури з наведенням робочого тиску та порядку включення в роботу магістрального, розподільчого та інших трубопроводів і виключення їх з роботи.

Засувки та вентилі на трубопроводах повинні мати надписи з назвами або номерами відповідно схемі трубопроводів, а також показники напрямку обертання штурвала і рівня відкриття.

6.6.7. Робочий тиск в напірному трубопроводі не повинно перевищувати межі, вказаної в проекті і експлуатаційній схемі.

6.6.8. При заповненні напірного трубопроводу водою необхідно забезпечити вільний випуск повітря з нього, а при спорожненні впуск.

1. При виявленні зниження тиску води в напірному трубопроводі необхідно встановити причину і місце втрати води.

6.7. Експлуатація гідромеханічного обладнання

Основне обладнання

А. Загальні положення

6.7.1. Призначення основного гідромеханічного обладнання - насосних агрегатів, є безперебійна подача води споживачам.

6.7.2. Основне гідромеханічне обладнання - насосні агрегати, повинні забезпечувати потрібні витрати при необхідному напорі т допустимих величинах вакуумметричної висоти всмоктування, не виходячи за межі робочої зони, що рекомендується заводом-виробником і при умові досягнення найбільшого ККД.

6.7.3. На насосних станціях, в залежності от напорів, необхідно застосовувати такі типи насосів :

• центробіжні вертикальні (В);
• центробіжні горизонтальні (Д);
• центробіжні багатоступінчасті горизонтальні (ЦНС, ЦН);
• жорстко та поворотно-лопастні осьові (ОВ, ОНВ);
• діагональні (ДВ, ДНВ);
• значно рідше заглиблені осьові (ОПВ).

Для обладнання водозабірних споруд з підземних джерел водопостачання необхідно застосовувати такі типи заглиблених насосів :

• центробіжні насоси з заглибленими електродвигунами (ЕЦВ);
• центробіжні насоси з електродвигунами над свердловинами (АТН, А, НА);
• штангові насоси (частіше для тимчасових відкачок).

Б. Центробіжні насоси

6.7.4. Центробіжні насоси загального призначення можуть бути одно та багатоступінчасті, з колесами одно і двостороннього входу, горизонтальними та вертикальними. Ці насоси можуть встановлюватись в сухих приміщеннях з додатною висотою всмоктування або під рівнем води. Напір одноступінчатих центробіжних насосів досягає 130 м, а подача - до 20 м3/с, багатоступінчасті насоси розвивають напір до 2000 м і їх подача досягає 1 м3/с.

6.7.5. Переваги центробіжних насосів :

• зона високих напорів і ККД займає широку область по подачі;
• задовільні кавітаційні характеристики, що дозволяють використовувати дані насоси з додатною висотою всмоктування;
• велика частота обертання, що дозволяє застосовувати для приводу економічні високооборотні електродвигуни перемінного струму;
• можливість запуску на закриту засувку або зворотний клапан на напірному трубопроводі;
• велика стійкість при роботі і плавне протікання гідромеханічних процесів при зміні режиму роботи, що дає можливість роботи декількох насосів на один напірний трубопровід;
• можливість зміни характеристик насоса шляхом обробки робочого колеса і зміні або регулюванні частоти обертання;
• можливість зворотного обертання роторів при погодженні з заводами-виробниками, що дозволяє для великих агрегатів (типу "В") відмовитись від застосування зворотних клапанів на напірних трубопроводах.

Центробіжні вертикальні насоси типу "В"

6.7.6.Насоси типу "В" - центробіжні вертикальні одноступінчаті з робочим колесом одностороннього входу, що застосовуються для перекачування води температурою до 45оС, загальною мінералізацією не більше 1.5 мг/л, з вмістом хлорид-іонів не більше 200 мг/л, сульфатів - не більше 600 мг/л, pH =6...8, з вмістом завислих частинок не більше 0.3 % розміром не більше 0.1 мм, з яких абразивних частинок не більше 2 %.

Подача насосів 0.8...33 м3/с при напорах 15...112 м і частоті обертання 187...750 об/хв.

6.7.7. Підготовку до пуску насосів необхідно здійснювати в такому порядку :

• перевірити заповнення насоса водою і герметичність з'єднань. Визначити протікання води через сальник. Допускається просочування води через сальник окремими краплями;
• перевірити установку і кріплення контрольно-вимірювальних приладів, підготовку електродвигуна до пуску;
• перевірити повне відкриття засувки (затвору) на вході в насос при заповненому водою підвідному патрубку;
• перевірити та забезпечити закриття засувки на напірному трубопроводі;
• закрити кран мановакуумметра і відкрити кран манометра;
• системою технічного водопостачання пустити воду на змащування підшипника (витрата 1 л/с, тиск на 1 кг/см2 більше, ніж в насосі). Вода на змащування підшипників подається від стороннього джерела через отвори в корпусі сальника, якщо вміст завислих частинок в воді, що перекачується насосом, більше 50 мг/л.