Примітки:
1. У дрібних господарствах допускається будівництво на одному майданчику тваринницьких і птахівницьких ферм із санітарним розривом між ними не менше 200 м. При цьому птахівнича підзона повинна бути відокремлена від тваринницької огорожею і обсаджена по периметру широколистяними деревами із шириною лісосмуги не менше 10 м. Відстань між окремими будівлями підзони з різновіковою птицею повинна бути не менше 100 м. а одновіковою - не менше 15 - 20 м
2. Розриви до комплексів з переробки і зберігання сільськогосподарської продукції (картоплі, овочів, фруктів, олійних культур, молока), не зв'язаних із проектованим птахівницьким господарством, а також до інших сільськогосподарських підприємств слід приймати відповідно до діючих санітарних і протипожежних вимог
Розриви від складів мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин (прирейкових і глибинних) до птахівницьких господарств визначаються відповідно до діючих будівельних, санітарних норм.
3. Ветеринарно-санітарні розриви від тваринницьких ферм (крім птахівницьких, звірівницьких і кролівницьких) до птахофабрик можуть бути скорочені до 1000 м з погодженням Міністерства аграрної політики України, Департаменту ветеринарної медицини України. Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних державних інспекторів етеринарної медицини областей.
4. Розміри водоохоронних зон при розміщенні птахогосподарств на прибережних ділянках водойм та при відсутності безпосередніх зв'язків підприємств з ними слід приймати згідно з діючими санітарними нормами.
4.4. Товарні птахофабрики яєчного і м'ясного напрямків, птахофабрики без батьківського стада, інкубаторно-птахівничі підприємства і спеціалізовані птахівницькі господарства для вирощування ремонтного молодняку курей можна розміщувати в одній виробничій підзоні або в зоні з дотриманням вимог, зазначених у Правилах.
ики або картонні коробки із секціями за розміром 30 × 30 см і заввишки 18 см. Для вентиляції вздовж верхнього краю зовнішніх стінок ящиків повинно бути 3-5 отворів. Норма розміщення на одну секцію: курчат - 25 голів, каченят і індичат-10-15 голів, гусенят -12 голів.
Перед посадкою добового молодняку на дно ящиків кладуть чистий папір або суху стружку
Не допускається перетримування добового молодняку в інкубаторії понад 8 годин.
Відібраний для реалізації молодняк слід утримувати в ізольованому приміщенні. Забороняється реалізація добового молодняку в інші господарства безпосередньо з цехів інкубації.
7.7. Для вирощування відбирають кондиційний молодняк: жвавий, що швидко реагує на звук; стійкий на ногах; у нього м'який підібраний живіт; щільно закрите пупове кільце; чиста клоака, ясні, круглі, випуклі, блискучі очі, пух повністю сухий, блискучий, рівномірно розподілений на всьому тілі; корпус щільний; крила в курчат й індичат притиснуті до тулуба.
7.8. Добовий молодняк перевозять у спеціальних ящиках (коробках), спеціальним транспортом. Ящики встановлюють так, щоб до кожного ящика (коробки) вільно проникало повітря. У зимовий час молодняк перевозять в утепленому спеціальному транспорті при температурі +24 ... +26° С, відносній вологості - 50 - 60%.
79. Після інкубації кожної партії яєць усі інкубаційні відходи (слабких курчат, виродків, «задохликів», шкаралупу) поміщають у непроникні металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і передають в утильцех для переробки на корм для інших видів тварин або спалюють.
7.10. Після кожного виведення молодняку інвентар і вивідні шафи інкубатора очищають щітками, миють гарячою водою не нижче 80° С, знешкоджують однопроцентним розчином їдкого натрію і парами формальдегіду або іншими деззасобами згідно з інструкціями, настановами щодо їх застосування.
7.11. Перед початком і після закінчення інкубації інкубаторій і його обладнання, інвентар, а також складські і підсобні приміщення дезінфікують відповідно до Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінсекції і дератизації та діючих ветеринарно-санітарних норм. Крім деззасобів, зазначених у цій Інструкції, дозволяється застосовувати інші деззасоби згідно з настановами, інструкціями щодо їх застосування, які не заборонені на території України.
8. ВИМОГИ ЩОДО ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ
8.1. З харчовою метою використовують яйця курей, цесарок, перепілок, індичок, качок та гусей, які виходять з птахофабрик, птахогосподарств (різних форм власності), благополучних щодо інфекційних захворювань.
8.2. У племптахогосподарствах (племрепродукторах) яйця, які не відповідають вимогам щодо інкубаційних яєць, зазначених у 5.2 - 5.3, але відповідають стандарту «Яйця курячі харчові» та Вимогам ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, направляються після сортування в торговельну мережу, харчову промисловість або на переробку (яєчний порошок).
8.3. В яйцескладі повинні бути окремі приміщення для сортування яєць, холодильна камера, пункт для дезінфекції внутрішньогосподарської тари для яєць, приміщення для зберігання тари для яєць, фарбників та інших допоміжних матеріалів.
8.4. Сортування яєць промислового виробництва здійснюють за зовнішнім оглядом, визначенням маси яєць та овоскопією в окремих, відповідно обладнаних, приміщеннях (яйцескладах) не пізніше ніж через одну добу після знесення.
8.5. Відібрані харчові яйця вкладають в чисті, попередньо продезінфіковані прокладки і ящики, на які наклеюють відповідні етикетки.
8.6. З харчовою метою використовують доброякісні яйця від сільськогосподарської птиці, отримані на птахофабриках або птахофермах різних форм власності, на які видається ветеринарне свідоцтво або довідка, що підтверджує благополуччя господарства щодо інфекційних захворювань.
8.7. До відправлення в торговельну мережу допускаються яйця птиці (крім качиних і гусячих) без механічних ушкоджень, з чистою шкаралупою і з відповідним терміном зберігання, про що свідчать документи та клеймові штампи.
88. На курячі яйця, допущені в продаж, наносять клеймо згідно із категоріями дієтичних та столових яєць, які позначають, добірна - «Д», перша - «1», друга - «2».
Дієтичні яйця маркують червоною, а столові - синьою фарбою, на що має бути дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.
8.9. Кожна партія яєць, вироблених у птахогосподарствах, досліджується в атестованих лабораторіях ветмедицини і не менше одного разу на місяць - у державній лабораторії ветмедицини (відбір середньої проби здійснює представник державної лабораторії ветмедицини) - на вміст пестицидів, мікотоксинів, токсичних елементів, мікробіологічних, радіологічних показників та інших показників безпеки згідно з методиками, затвердженими Державним департаментом ветмедицини Міністерства аграрної політики України, Міністерством охорони здоров'я України або відповідними діючими стандартами.
Відбір проб яєць з кожної партії проводиться згідно з нормами відбору. Для радіометричних досліджень (залежно від типу приладу) відбираються проби яєць згідно з методиками досліджень та паспортом на даний вид радіометра.
8.10. Дослідження яєць щодо вмісту токсичних елементів, залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів, радіонуклідів проводять у разі відсутності даних про забруднення кормів у супровідних документах (сертифікат якості та інші).
8.11. Харчові курячі яйця, що не відповідають вимогам ветсанекспертизи щодо яєць свійської птиці (вагою менше 45 г - для курячих яєць, з пошкодженою шкаралупою, але без течії; із стороннім, що швидко зникає запахом; з «виливком», «малою плямою» та ін.), направляються для промислової переробки.
8.12. із птахогосподарств, не благополучних щодо інфекційних захворювань птиці, харчові яйця використовують згідно з чинними інструкціями боротьби з цими захворюваннями.
8.13. Яйця від водоплавної птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних захворювань, використовують у хлібопекарських або кондитерських підприємствах відповідно до санітарно-гігієнічних вимог до використання для харчових цілей качиних і гусячих яєць, а також курячих яєць із господарств, які не благополучні щодо інфекційних захворювань птиці.
8.14. Яйця від водоплавної птиці пакують в окремі ящики та окремо від яєць іншої сільськогосподарської птиці. На ящики наносять написи - «Яйця качині», «Яйця гусячі» та вказують на порядок їх використання - для хлібопекарської промисловості. На кожну партію яєць видається ветеринарне свідоцтво або довідка.
8.15. Харчові яйця перевозять у спеціальних візках, контейнерах або в картонних коробках спеціальним автотранспортом, який-має санітарний паспорт, при t° від +20° до 0° С. Автотранспорт повинен бути помитий і продезінфікований у спеціальному приміщенні (або майданчику).
8.16. Усі працівники, які зв'язані з обслуговуванням птиці та виробництвом птахопродукції, повинні проходити періодичні медичні огляди (рентгенографію, дослідження на бактеріоносійство кишкових інфекцій). Надалі періодичні медичні огляди проводять у строки, визначені чинним законодавством.
9. ВИМОГИ ЩОДО ПЕРЕМІЩЕННЯ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ ІНКУБАЦІЙНИХ
(ХАРЧОВИХ) ЯЄЦЬ, ДОБОВОГО МОЛОДНЯКУ, МОЛОДНЯКУ І ДОРОСЛОЇ ПТИЦІ
ТА ІМПОРТУ В УКРАЇНУ ДОБОВИХ КУРЧАТ, ІНДИЧАТ, КАЧЕНЯТ, ГУСЕНЯТ ТА
ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ ПТИЦІ ЦИХ ВИДІВ
9.1. Переміщення територією України інкубаційних (харчових) яєць, добового молодняку, молодняку та дорослої птиці (далі - птахопродукція).
9.1.1. При переміщенні птахопродукції:
у межах району - служба ветеринарної медицини господарства-покупця подає заяву-клопотання (додаток 1) у районну державну службу ветеринарної медицини для отримання дозволу;
у межах області - оформляються ветеринарні документи (додаток 2) із зазначенням епізоотичного стану області (району, господарства);
за межі області - державною службою ветеринарної медицини готуються документи для погодження з Державним науково-виробничим центром ветеринарної медицини птахівництва України, після чого надається дозвіл Головного інспектора ветеринарної медицини області.
9.1.2. Господарство-постачальник, адміністративні території (область, район) мають бути вільними від заразних хвороб тварин і птиці.
9.1.3. Батьківське стадо і молодняк різних видів птиці повинні бути клінічне здоровими, якщо були щеплені, - вказати: проти яких захворювань, строки вакцинації, якими вакцинами, термін їх використання і повну назву виробника.
9.1.4. Указуються діагностичні дослідження птиці (мікоплазмоз, пулороз, туберкульоз, псевдомоноз та інші) батьківського стада, від якого відбираються Інкубаційні (харчові) яйця для реалізації, відповідно до кожного виду птиці та її технологічного напрямку і віку, а також строки досліджень і їх результати. Також перераховуються ці дослідження при відборі для реалізації ремонтного молодняку, молодняку або дорослої птиці, відповідно до кожного виду і вказуються строки цих досліджень та результати. Не допускається позитивна реакція птиці на зазначені дослідження.
9.1.5. Яйця інкубаційні та харчові
9.1.5.1. Інкубаційні яйця повинні бути отримані від клінічно здорової птиці і виходити з господарства й адміністративних територій (області, району) такими, що відповідають вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.
9.1.5.2. Інкубаційні яйця повинні відповідати вимогам щодо якості Інкубаційних яєць.
9.1.5.3. Інкубаційні яйця мають бути зібрані не більше ніж з 3 - 5 пташників одного майданчика, від птиці однакового віку (різниця у віці - до 10 днів) і відправлені на протязі 5 днів після знесення (інкубаційні яйця, одержані від селекційної птиці - до 15 днів).
9.1.5.4. Інкубаційні яйця слід продезінфікувати прийнятими в Україні методами і дозволеними деззасобами не пізніше 1,5 години після знесення та безпосередньо перед відправленням з господарства (про це робиться відмітка у ветеринарному свідоцтві /сертифікаті/).
9.1.5.5. Харчові яйця, які переміщуються територією України, повинні відповідати вимогам, що визначені у пункті 9.1.5, крім пункту 9.1.5.3.
9.1.5.6. Яйця, отримані в умовах карантинування або обмеження, слід використовувати згідно з чинними інструкціями.
9.1.5.7. Яйця мають відповідати вимогам щодо якості та санітарної безпеки харчових яєць.
9.1.6. Добовий молодняк
9.1.6.1. Добовий молодняк отримують з інкубаційних яєць, що відповідають вимогам визначеним у пункті 9.1.5
9.1.6.2. Добовий молодняк різних видів птиці повинен бути клінічне здоровий, кондиційний і відповідати вимогам щодо якості добового молодняку.
9.1.6.3. Добовий молодняк різних видів птиці вакцинується проти хвороб, які характерні для цього виду і віку птиці, згідно із затвердженими схемами вакцинопрофілактики.
9.1.6.4. При переміщенні добового молодняку за межі області він має відповідати вимогам, визначеним у пункті 9.1 6. Схеми вакцинопрофілактики повинні враховувати епізоотичну ситуацію на території, куди надходить молодняк.
9.1.7. Ремонтний молодняк та молодняк птиці
9.1.7.1. При переміщенні молодняку територією України він повинен бути клінічно здоровий і походити з господарств і адміністративних територій (області, району), які відповідають вимогам, визначеним у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.
9.1.7.2. Молодняк, незалежно від виду птиці, повинен бути клінічно здоровий, кондиційний і відповідати вимогам щодо молодняку кожного виду птиці.
9.1.7.3. За 14 днів до відправлення молодняку мають бути проведені необхідні щеплення, результати яких представлені- службою ветеринарної медицини господарства відповідно до затверджених схем вакцинопрофілактики для кожного виду птиці, а також результати проведених відповідних серологічних та лабораторних досліджень у державній лабораторії ветеринарної медицини.
9.1.8 Доросла птиця
9.1.8.1. Доросла птиця, яка переміщується територією України, повинна бути клінічно здоровою і відповідати вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4.
9.1.8.2. При переміщенні птиці технологічного або старшого віку для подальшого утримування в господарстві вона повинна відповідати вимогам, що визначені у пунктах 9.1.2 - 9.1.4, а також пункті 9.1.7.3 (згідно із серологічними лабораторними дослідженнями). Подальші профілактичні щеплення і лабораторні дослідження проводяться періодично і в строки, передбачені правовими актами ветеринарної медицини (настановами, інструкціями).
