МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Н А К А З

14.01.2004 N 4

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 січня 2004 р.

за N 121/8720

Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил

для боєнь, забійно-санітарних пунктів

господарств та подвірного забою тварин

Відповідно до Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" з урахуванням вимог "Соглашения о сотрудничестве в области ветеринарии" країн-учасниць СНД і необхідності гармонізації вимог ветеринарної медицини нашої держави з вимогами Міжнародного епізоотичного бюро, країн СНД і ЄС та у зв'язку з потребою здійснення державного

ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням й реалізацією продукції тваринного походження на всіх ділянках виробництва і зберігання та дотриманням ветеринарно-санітарних вимог на бойнях, забійно-санітарних пунктах господарств та при подвірному забою тварин Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів

господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

3. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Ветеринарно-санитарные правила внутрихозяйственного убоя скота на мясо", затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР, погоджені з Міністерством охорони здоров'я СРСР та правлінням Центрспілки 27 серпня 1971 року.

5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи (Кучерявенко О.О.) довести цей наказ до відома установ ветеринарної медицини.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

Голова Державного

департаменту ветеринарної

медицини П.І.Вербицький

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник

Міністра охорони здоров'я України,

Головний державний

санітарний лікар О.В.Лапушенко

Голова Державного комітету

України з питань технічного

регулювання та споживчої політики Л.С.Школьник

Голова Державного комітету

України з регуляторної політики та

підприємництва І.Г.Богословська

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

департаменту ветеринарної

медицини,

Міністерства аграрної

політики України

14.01.2004 N 4

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 січня 2004 р.

за N 121/8720

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ПРАВИЛА

для боєнь, забійно-санітарних пунктів

господарств та подвірного забою тварин

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила установлюють:

ветеринарно-санітарні вимоги до проведення забою та первинної

переробки тварин (птиці) на бойнях, забійно-санітарних пунктах

господарств (далі - пунктах) незалежно від форми власності та в

особистих підсобних господарствах населення (подвірному забої);

порядок здійснення ветеринарно-санітарної оцінки продуктів

забою тварин;

порядок внутрішньогосподарського використання або подальшу

реалізацію одержаної продукції.

1.2. Правила є обов'язкові для виконання установами,

організаціями, підприємствами незалежно від форми власності та

відомчої підпорядкованості - суб'єктами підприємницької діяльності

(далі - суб'єкти господарювання), фізичними особами - власниками

тварин (далі - власник), які здійснюють діяльність у сфері обігу

продукції тваринного походження.

1.3. Контроль за виконанням цих Правил покладається на органи

державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю.

2. Терміни і визначення

У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і

визначення:

Бойня - забійне підприємство будь-якої форми власності, яке

відповідає чинним ветеринарно-санітарним вимогам і призначене для

забою тварин (птиці), первинної переробки, зберігання та

реалізації сировини тваринного походження.

Вимушений забій тварини - забій тварини при отриманні нею

травм, фізичних ушкоджень тощо та у випадках, якщо подальше

лікування є неефективним чи економічно недоцільним і проводиться

за дозволом та під наглядом спеціаліста ветеринарної медицини.

Забійно-санітарний пункт господарства (ферми) - відповідно

обладнана будівля, призначена для внутрішньогосподарського забою

тварин, первинної переробки і тимчасового зберігання м'яса й інших

продуктів забою з наступним їх використанням для потреб

господарства після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

На забійно-санітарному пункті допускається проводити

вимушений забій тварин, дотримуючись відповідних

ветеринарно-санітарних вимог.

3. Загальні вимоги

3.1. Суб'єкти господарювання повинні здійснювати забій тварин

згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і

ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів,

затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної

медицини України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812, лише на відповідно обладнаних бойнях або забійно-санітарних пунктах господарств.

До уведення загальнодержавної ідентифікації худоби та в

окремих випадках, переважно при використанні продуктів забою для

особистого споживання, допускається проводити подвірний забій

тварин. Забороняється забій худоби у не відведених для цього

місцях (лісосмугах, тваринницьких приміщеннях, біля водоймищ

тощо).

3.2. Місце для будівництва боєнь, забійно-санітарних пунктів

господарств узгоджується з державними установами ветеринарної

медицини згідно з законодавством.

3.3. Експертиза і узгодження проектів планування та

будівництва боєнь, забійно-санітарних пунктів проводиться

відповідно до нормативних документів за погодженням з органами

державного ветеринарно-санітарного нагляду.

3.4. Тип і потужність бойні та забійно-санітарного пункту

визначаються в кожному конкретному випадку. Характеристики

основних типів боєнь зазначені у додатку.

3.5. Введення в дію та функціонування боєнь і

забійно-санітарних пунктів здійснюється після проведення

спеціалістами державних установ ветмедицини оцінки їх

ветеринарно-санітарного стану та облаштування відповідно до чинних

нормативно-правових актів.

3.6. При в'їзді (виїзді) на територію бойні або

забійно-санітарного пункту господарства обладнують постійно діючі

дезбар'єри. Територію огороджують суцільним парканом висотою 1,6 -

2,0 м, а головний в'їзд, дороги для перегону тварин, майданчики

для їх приймання тощо асфальтують. При вході в окремі виробничі

відділення підприємства встановлюються дезкилимки.

3.7. Забій тварин на бойнях, забійно-санітарних пунктах та

при подвірному забої має здійснюватися за умови:

дотримання необхідних ветеринарно-санітарних умов забою та

первинної переробки тварин;

проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою;

запобігання випуску небезпечної та неякісної продукції;

раціонального використання конфіскатів чи непридатної для

використання сировини (виробництво кормового борошна тваринного

походження тощо);

утилізації відходів забою тварин, охорону довкілля та

запобігання розповсюдженню збудників хвороб серед тварин та людей;

проведення відповідного державного ветеринарно-санітарного

нагляду та контролю щодо забою, первинної переробки туш,

зберігання та реалізації сировини відповідно до Положення про

6.8. Вимушений забій худоби допускається проводити тільки з

письмового дозволу спеціаліста державної установи ветеринарної

медицини з дотриманням відповідних вимог. Кожен випадок вимушеного

забою тварин обов'язково оформляють актом з відміткою причин

забою. Ветеринарно-санітарну експертизу туш і внутрішніх органів

проводять відповідно до діючих нормативно-правових актів.

6.8.1. До випадків вимушеного забою не належить забій

клінічно здорових тварин з нормальною температурою тіла, які не

піддаються відгодівлі, відсталих у рості і розвитку,

малопродуктивних, неплідних, при загрозі загибелі у результаті

стихійного лиха (сніжні заноси, повені тощо), тих, що одержали

свіжі травми у період передзабійного утримування.

Не підлягають вимушеному забою тварини у стані агонії, хворі

на інфекційні хвороби, у яких не закінчився термін очікування

після уведення або обробки ветеринарними препаратами, та в інших

випадках, передбачених Правилами передзабійного ветеринарного

огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних

продуктів.

6.8.2. М'ясо вимушено забитих тварин зберігають в ізольованій

холодильній камері до одержання результатів лабораторних

досліджень і прийняття рішення щодо порядку його використання.

6.8.3. М'ясо та інші продукти вимушеного забою тварин мають

бути перероблені на відповідних підприємствах (завод з переробки

відходів тваринного походження тощо) у межах адміністративного

району (області) під наглядом спеціалістів державних установ

ветеринарної медицини. Транспортування м'яса вимушено забитих

тварин із господарств на переробне підприємство проводять із

дотриманням ветеринарно-санітарних вимог та за наявності

відповідних ветеринарних документів.

6.8.4. Використання м'яса та інших продуктів вимушеного забою

тварин для харчових цілей у господарстві, реалізація, передання

іншим особам для споживання чи реалізації забороняється.

6.8.5. З метою недопущення знеособлення м'яса вимушено

забитої великої рогатої худоби його доставляють на переробне

підприємство тушами, півтушами і четвертинами, а м'ясо овець, кіз,

свиней та телят - цілими тушами. Півтуші і четвертини нумерують

для встановлення належності їх до однієї туші. Туші свиней,

вимушено забитих у господарствах, повинні доставляти на переробне

підприємство з невідокремленими головами.

6.8.6. Приймання й переробку м'яса вимушено забитих тварин

здійснюють відповідні переробні підприємства, які пройшли оцінку

ветеринарно-санітарного стану спеціалістами державних установ

ветеринарної медицини, за наявності ветеринарного свідоцтва

(довідки), акта про вимушений забій та експертного висновку

державної лабораторії ветеринарної медицини про результати

лабораторних досліджень, у т. ч. на сибірку.

6.8.7. Ветеринарно-санітарну експертизу туш та інших

продуктів забою здійснюють у тому самому порядку, як зазначено у

розділі 7 Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і

ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. За необхідності проводять біохімічні дослідження відповідно до розділу 19 зазначених Правил.

6.8.8. М'ясо та інші продукти вимушеного забою можуть

направлятися на виготовлення кормів для непродуктивних тварин, на

корм свиням, птиці, звірам, що утримуються в розпліднику, після

обов'язкового мікробіологічного дослідження (у т. ч. на наявність

сальмонел, а за потреби - збудників інших інфекційних та

інвазійних захворювань, що є небезпечними для тварин) і

проварювання або на виробництво кормового борошна тваринного

походження, яке повинне використовуватися у порядку, установленому

законодавством.

6.8.9. З урахуванням економічної доцільності, відсутності

відповідних умов для зберігання тощо допускається знищувати м'ясо

та інші продукти вимушеного забою тварин у господарстві (лише

після виключення державною лабораторією ветеринарної медицини

сибірки) з наступним складанням відповідного акта за участю

спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.

За необхідності перед знищенням продукти забою підлягають

денатурації шляхом ін'єкції 10 %-ного розчину крезолу чи іншої

денатурувальної речовини із розрахунку 40 мл на кожну четвертину

туші. Внутрішні органи зрошують цими розчинами.

6.8.10. Знешкодження і використання м'яса, отриманого від

вимушено забитих тварин, здійснюють під контролем лікаря державної

установи ветеринарної медицини.

7. Ветеринарно-санітарні правила

при подвірному забої тварин

7.1. Забій тварин, що належать власникам, здійснюється на

бойні (забійному підприємстві) на договірних засадах.

7.2. Подвірний забій тварин дозволяється тільки за

узгодженням та під наглядом спеціаліста державної установи

ветеринарної медицини.

7.3. До забою допускаються клінічно здорові тварини (велика

рогата худоба, вівці, кози, свині, птиця, кролі та ін.) відповідно

до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і

ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів