Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах. Методичні вказівки (45080)

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні вказівки "Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах", що додаються.

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду довести Методичні вказівки "Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах" до установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють радіаційний контроль харчових продуктів.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Методичні вказівки

“Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах”

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Методичні вказівки “Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту 90Sr та 137Cs в харчових продуктах” (далі - методичні вказівки) поширюються на проведення радіаційно-гігієнічних досліджень з метою оцінки показників безпеки продуктів харчування та харчової сировини.

1.2. Методичні вказівки визначають вимоги до відбору та первинної обробки проб з метою оцінки відповідності продуктів харчування і харчової сировини нормам радіаційної безпеки.

1.3. Методичні вказівки розроблені для закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України, а також можуть використовуватися іншими організаціями, що здійснюють радіаційний контроль продовольчої сировини та продуктів харчування.

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Активність радіонукліда – співвідношення числа d самовільних перетворень ядер даного радіонукліда, що відбуваються за інтервал часу dt, до цього інтервалу часу:

A = d / dt

Одиниця активності – бекерель (Бк) – одне ядерне перетворення в секунду.

Вибірка – сукупність одиниць продукції з партії, відібраних для контролю.

Коефіцієнт концентрування – відношення питомої активності лічильного зразка, отриманого в результаті підготовки проби, до питомої активності самої проби.

Ліміт річної ефективної (чи еквівалентної) дози – величина ефективної (чи еквівалентної) дози від індустріальних джерел опромінення, яка не повинна перевищуватися за рік.

Лічильний зразок – визначена кількість речовини, яка отримана з точкової чи об'єднаної (середньої) проби відповідно до встановленої методики і призначена для вимірів її радіаційних параметрів за допомогою засобів вимірювальної техніки відповідно до регламентованої методики виконання вимірів.

Мінімально вимірювана активність (питома) – мінімальна питома активність лічильного зразка при виміри якої на даній радіометричній установці за одну годину відносна статистична похибка дорівнює 40% (Р=0,95).

Об’єм вибірки – число одиниць транспортної чи споживчої тари з продукцією, що складають вибірку.

Одиниця продукції – визначена у встановленому порядку кількість штучної чи нештучної продукції (маса продукції в бочці, ящику, банці, флязі, цистерні та іншій тарі).

Партія – надійно ідентифікована кількість однорідного харчового продукту одного найменування, розфасованого в однорідну тару, призначеного до одноразової здачі, відвантаження, чи продажу або та, що зберігається в одній ємності.

Питома (об'ємна) активність радіонукліда –відношення активності радіонукліда в радіоактивному зразку до маси (об'єму) зразка.

Проба – кількість непоштучної продукції, відібрана з контрольованої сукупності для прийняття рішення.

Проба об'єднана – сукупність точкових проб, призначена для складання середньої проби.

Проба середня – частина об'єднаної проби, яка призначена для проведення дослідження.

Проба точкова – мінімальна кількість продукції, відібраної з одного місця за один прийом від продукту даної партії для формування об'єднаної проби.

Радіаційний контроль – радіаційні виміри (дослідження), що виконуються для визначення ступеня дотримання радіаційної безпеки і вимог чинних нормативів.

Радіометрична установка – технічний засіб (радіометр, спектрометр) для виміру активності (питомої активності) радіонуклідів у лічильному зразку.

Рівень контрольний – чисельні значення контрольованих величин (дози, потужності дози, радіоактивного забруднення, тощо.), що встановлені підприємствами, за погодженням з установами СЕС України, з метою закріплення досягнутого рівня радіаційної безпеки та забезпечення подальшого зниження опромінення персоналу і населення.

Споживча тара – упаковка для розміщення продукції, що надходить до споживача, яка не представляє собою самостійну транспортну одиницю (пляшка, банка, пакет, стакан, брикет та ін.).

Транспортна (пакувальна) тара – упаковка для розміщення продукції, що представляє собою самостійну транспортну одиницю (фляга, ящик, бочка, цистерна й ін.).

Харчовий продукт (їжа) – будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людини. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включено до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1.Відповідно до вимог Закону України „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не повинен перевищувати затверджених в установленому порядку допустимих рівнів.

3.2. Лабораторні дослідження (випробування) харчових продуктів для оцінки їх радіаційної безпеки виконуються з метою державного моніторингу, планового контролю та нагляду, а також при здійсненні державної санітарно-епідеміологічної експертизи імпортованої та вітчизняної харчової продукції, атестованими в установленому порядку лабораторіями державної санітарно-епідеміологічної служби України.

3.3. Цими методичними вказівками встановлюються правила відбору проб та їх первинної обробки з метою оцінки відповідності вмісту 137Cs і 90Sr у продуктах харчування чинним ГН 6.6.1.1-130-2006 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді».

До виходу спеціальних нормативів вміст інших радіонуклідів регламентуються НРБУ-97.

3.4. Радіаційний контроль харчових продуктів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», а також Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2000 № 247, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.2001за № 4/5195 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.03.2006 № 120, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.03.2006 за № 362/12236).

3.8. Порядок проведення радіаційного контролю продуктів харчування включає наступні етапи:

• відбір проб;
• підготовка лічильних зразків;
• вимірювання активності 137Cs та 90Sr у лічильних зразках;
• розрахунок результатів вимірювання та похибок дослідження;
• гігієнічна оцінка радіаційної безпеки продуктів харчування згідно з ГН 6.6.1.1-130-2006.

3.9. Для визначення питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у пробах продуктів харчування встановлюються загальні правила первинної підготовки проб до вимірів, методики готування лічильних зразків і методики виконання вимірів.

3.10. Для проведення вимірювань питомих активностей радіонуклідів 137Cs та 90Sr у харчових продуктах та питній воді допускаються метрологічно атестовані методики виконання вимірювань, що відповідають вимогам забезпечення єдності вимірювань, чинних в Україні ДСТ, і забезпечують достовірність вимірювань питомих активностей, що характеризується довірчою ймовірністю не нижче 0,95.

3.11. Прилади, призначені для проведення вимірювань питомих активностей радіонуклідів 137Cs та 90Sr у харчових продуктах та питній воді, повинні задовольняти наступним вимогам:

- прилади повинні бути занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) України, а також мати свідоцтво про Державну метрологічну повірку, видане Держспоживстандартом України;

- межа допустимих відносних похибок ЗВТ при вимірюваннях питомих активностей радіонуклідів 137Cs та 90Sr у лічильних зразках харчових продуктів та питній воді не повинна перевищувати 40 %.

3.12. Результати вимірювань питомої активності радіонуклідів у пробах повинні містити числові значення з оцінкою довірчої (Р = 0,95) похибки визначення параметра. Радіаційно-гігієнічна оцінка безпеки харчового продукту проводиться за результатами вимірів з використанням показника відповідності.

4. ПОРЯДОК ВІДБОРУ ПРОБ

4.1 Загальні вимоги

4.1.1. Першим етапом радіаційного контролю харчових продуктів є відбір проб, який при оптимальних витратах часу та коштів має найбільш об'єктивно забезпечити радіаційну характеристику досліджуваної партії продуктів харчування.

4.1.2. Перед відбором проб у разі потреби доцільно провести дозиметричний контроль потужності дози гамма-випромінювання. У випадку перевищення фонового рівня результати радіаційного контролю відображаються в акті відбору проб.

4.1.3. Порядок відбору проб розроблений відповідно до нормативних документів, наведених у додатку 1.

4.1.4. Порядок відбору проб харчових продуктів за радіаційним фактором включає: встановлення однорідної партії, визначення числа середніх проб, відбір точкових проб, формування з них об'єднаної проби і відбір з неї середньої проби, яка й підлягає лабораторному дослідженню.

Об’єм точкових проб і їх кількість залежать від необхідної величини об'єднаної проби: при розфасовці в дрібну споживчу тару (пляшки, пакети та ін.) ці фасування розглядаються як точкові проби. З точкових проб шляхом перемішування готується об'єднана проба, маса (об'єм) якої повинна бути достатньою для величини середньої проби. Кількість об'єднаних проб залежить від обсягу партії.

4.1.5. Для проведення досліджень з об'єднаної проби беруть її частину – середню пробу, яка характеризує радіоактивне забруднення всієї партії. Об'єм середньої проби для визначення питомої активності 137Cs та 90Sr, встановлений з урахуванням допустимих рівнів активності цих радіонуклідів у харчових продуктах, застосованих методик вимірів і регламентується даними методичними вказівками.

Відбір середніх проб твердих і сипучих продуктів проводять методом квартування, рідких – після ретельного перемішування. Величина середньої проби повинна бути достатньою для проведення одного дослідження.

Кількість середніх проб, що відбираються на дослідження, залежить від величини партії конкретного продукту. При їх відборі керуються нормами, наведеними в п.4.2., якщо інше не оговорено окремо.

Порядок відбору проб харчових продуктів, не перерахованих у даних вказівках , аналогічний до порядку, приведеному в п.4.3.

4.2. Норми відбору кількості середніх проб

Кількість середніх проб, що відбираються на дослідження, залежить від величини (маси, об'єму) партії продукту, що досліджується. Відбір проб здійснюється відповідно до встановлених норм (таблиці 1, 2).

Таблиця 1

Норми відбору середніх проб вагових харчових продуктів

Примітка: на кожні повні чи неповні 10 т понад 20 т відбирають по 3 середні проби.

Таблиця 2

Норми відбору проб штучних продуктів (хліб, яйця, консерви, соки й ін.)

Примітка: на кожні повні чи неповні 10000 штук понад 50000 відбирають додатково по 15 штук.

З точкових проб штучних продуктів методом квадратів формують об'єднану пробу, об'єм (маса) якої повинний бути достатнім для середньої проби, але не більш як трикратна її кількість.

4.3. Порядок відбору проб

4.3.1. Відбір проб молока і молочних продуктів.

4.3.1.1. Молоко.

Перед відбором проб молоко в цистернах, флягах та інших ємностях ретельно перемішують. Після перемішування з кожної ємності відбирають точкові проби в кількості не менше трьох. Об’єм точкової проби 0,1-.