3.3 Наглядові функції щодо здійснення радіаційного контролю на території колишнього ПХЗ покладаються на ДП “Бар’єр”.
3.4 Підприємства, розташовані на території колишнього ПХЗ, що не мають достатнього досвіду здійснення радіаційного контролю та/або не мають власних кваліфікованих фахівців та відповідних структурних підрозділів з радіаційної безпеки, можуть виконувати ці роботи силами залучених осіб та/або організацій, що мають достатню кваліфікацію працівників, отримали у встановленому законом порядку право на проведення цього виду діяльності, а також мають необхідну методичну та технічну базу для виконання цих робіт.
3.5 Система дозиметричного контролю (СДК) ДП “Бар’єр” розробляється на стадії технічного проекту спеціалізованою організацією, що має кваліфікованих фахівців у галузі організації та проведення дозиметричного контролю. Вона повинна повністю відповідати вимогам п.п.14, 16, 17 ОСПУ-05. Індивідуальний дозиметричний контроль внутрішнього опромінення є обов'язковим для осіб з числа персоналу ДП “Бар’єр”, у яких річна очікувана доза внутрішнього опромінення, пов'язана з їх професійною діяльністю, в нормальних або аварійних умовах може перевищувати 1 мЗв. Для цілей дозиметричного контролю повинні застосовуватись методи біофізичних вимірювань та дані моніторингу робочих місць.
3.6 Для кожного підприємства, розташованого на території колишнього ПХЗ, щорічно складається програма дозиметричного контролю яка узгоджується з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (додаток 1). По результатам виконання програми дозиметричного контролю складається карта індивідуального обліку дози опромінення (додаток 2).
3.7 ДП “Бар’єр” розробляє Програму дозиметричного контролю опромінення критичних груп населення (с. Таромське, с. Карнаухівка) та узгоджує її з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
3.8 Особливою формою радіаційного контролю на території колишнього ПХЗ є радіаційний моніторинг.
4. Організація радіаційного моніторингу
4.1 Організація моніторингу території уранових об’єктів колишнього ПХЗ здійснюється на основі отриманих попередньою експертизою даних:
результатах досліджень повітря, підземних та поверхневих вод та основних показників їх радіоактивності;
результатах досліджень рівнів радіоактивності біоти, продуктів харчування, ґрунту та хвостів;
аналізу даних кліматичних та геологічних параметрів місцевості розташування території колишнього ПХЗ;
щільності населення регіону ймовірного впливу даного об’єкту.
4.2 З метою розмежування відповідальності щодо забруднення навколишнього середовища, дослідження п. 4.1 щодо вмісту радіоактивних речовин проводяться у скидах/викидах підприємств, що розташовані на території ліквідованого ПХЗ.
4.2.1 За даними результатів досліджень щодо кожного окремого підприємства складається Акт за підписами директора відповідного підприємства, директора ДП “Бар’єр” та представників регулюючих органів (санітарної та екологічної інспекцій), який підтверджує, або не підтверджує факт радіоактивного забруднення оточуючого середовища скидами/викидами підприємства.
4.2.2 В подальшому відповідальність щодо радіоактивного забруднення навколишнього середовища підприємством, яке розташоване на території ліквідованого ПХЗ, покладається на дирекцію даного підприємства та регулюється у відповідності до чинного законодавства.
4.2.3 Розміщення будь яких відходів на території хвостосховищ та інших об’єктів ліквідованого ПХЗ здійснюється за дозволом регулюючих органів та обов’язково узгоджується з керівництвом ДП “Бар’єр”.
4.3 У відповідності до результатів аналізу попередніх досліджень розробляється та затверджується Програма радіаційного моніторингу. Програма переглядається кожні 5 років або позачергово при змінах у технології поводження з відходами (передислокація, рекультивація, зміна інженерних бар’єрів і. т. ін.).
4.3.1 На основі Програми щорічно складається План робіт по радіаційному моніторингу території ліквідованого Придніпровського хімічного заводу та узгоджується з радіологічним відділом обласної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
4.3.2. Програма моніторингу повинна містити оцінку потенційних та існуючих доз опромінення населення, персоналу ДП „Бар’єр” і робітників інших підприємств на території ПХЗ, а також аналіз відповідних їм ризиків.
Для цього необхідно визначити:
основні та можливі шляхи розповсюдження радіонуклідів в навколишньому середовищі, які будуть зумовлювати максимальні дози опромінення для критичних груп населення;
питому активність (концентрацію) критичних з позиції доз опромінення радіонуклідів та їх хімічних сполук для всіх можливих ланцюжків надходження в організм людини;
величину існуючих додаткових доз опромінення населення (зовнішніх, внутрішніх);
критичні компоненти споруджень хвостосховищ за потенційною аварійністю та можливі рівні забруднення навколишнього середовища у випадку їх руйнування/протікання.
4.3.3 На основі виконаних моніторингових робіт оцінюються дози опромінення, робляться висновки про дотримання чи недотримання санітарного законодавства та розробляються рекомендації по покращенню радіаційної обстановки.
4.4. Даним документом встановлюється перелік об’єктів ліквідованого ПХЗ та радіаційні параметри, що мають контролюватися:
4.4.1 Хвостосховище “Дніпровське”
4.4.1.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика
Хвостосховище “Дніпровське” є сховищем твердих радіоактивних відходів (ТРВ) 1-ї групи, експлуатувалось з 1954 по 1968 рр. і займає площу близько . У хвостосховищі заскладовано 12 млн. м3 відходів переробки уранових руд із залишковим вмістом урану до 0,023% і загальною активністю 1,4·1015 Бк, які перекриті шаром фосфогіпсу завтовшки на різних ділянках від 3 до .
Хвостосховище розміщене на правому березі Дніпровського водосховища на відстані менше від нього. Належить до рівнинно-наливного типу. Захисні дамби споруджено із суглинисто-супісчаних ґрунтів і відходів коксохімзаводу, протифільтраційними елементами не обладнано. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні хвостосховища, покритого фосфогіпсом, знаходиться на рівні фонових значень. Ексхаляція радону з поверхні покриття більшої частини хвостосховища становить 1,3-2,6 мБк·м-2·с-1.
На території хвостосховища “Дніпровське” та в його санітарно-захисній зоні розміщено 50 спостережних свердловин. Вміст природних радіонуклідів в ґрунтових водах, відібраних із різних свердловин, змінюється в широкому діапазоні. Так, питома активність 238U, 234U в них знаходиться в діапазоні від 0,05 до 50 Бк л-1. Широкий діапазон коливання рівнів забруднення підземних вод визначається неоднорідністю вмісту радіоактивних відходів в тілі хвостосховища та різним ступенем їх обводнення на різних ділянках.
4.4.1.2 Контрольовані показники
Враховуючи те, що хвостосховище «Д» вкрите захисним шаром фосфогіпсу, вплив на персонал (категорія А) є незначним. Основними шляхами впливу на населення є:
водний ланцюжок;
харчовий ланцюжок.
Водний ланцюжок містить в собі потенційне споживання води з р. Коноплянка та р. Дніпро. Тому для його оцінки проводиться визначення вмісту природних радіонуклідів (238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po) у воді цих річок.
Харчовий ланцюжок складається з наступних елементів:
риба – людина;
трава –корова (кролики)- молоко (м’ясо) - людина.
Це вимагає визначення вмісту природних радіонуклідів (238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po) в рибі з р. Коноплянка, траві з берега р. Коноплянка, молоці та м’ясі, воді, що споживаються критичною групою населення (селище Карнаухівка).
Хвостосховище «Д» є джерелом радіоактивного забруднення природними радіонуклідами (238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po) ґрунтових вод, які розвантажуються у р. Коноплянка і далі у р. Дніпро. В зв’язку з цим встановлюється контроль вмісту природних радіонуклідів в грунтових водах із свердловин як на території хвостосховища, так і в свердловинах на березі р.р. Коноплянка та Дніпро.
4.4.1.3 Пункти спостереження та періодичність
Для р.р. Коноплянка та Дніпро проводяться регулярні (щоквартальні) відбори проб води та їх аналіз на вміст природних радіонуклідів. Для р. Коноплянка встановлюється три пункти відбору: витік, перепускний канал (труба), місце впадіння в р. Дніпро. Для р. Дніпро встановлюється три пункти спостереження: 4000м, 500м вище місця впадіння р. Коноплянка в р. Дніпро та нижче цього місця.
В літньо-осінній період (один раз на рік) проводиться відбір проб трави на березі р. Коноплянка, риби з цієї ріки, в місцях де рибалять місцеві мешканці, молока та м’яса у критичної групи населення (с. Карнаухівка) і проводиться їх аналіз на вміст природних радіонуклідів.
Для контролю можливого надходження ПРН з ґрунтовими водами від хвостосховища «Д» до р. Коноплянка на його території обладнуються 5 спостережних свердловин, які використовуються для відбору проб води на вміст природних радіонуклідів. Аналогічно дві свердловини обладнуються на березі р. Коноплянка і одна на березі р. Дніпро. В них проводиться щоквартальний відбір проб води для аналізу.
Щоквартально відбираються проби води з 3 питних колодязів в с. Карнаухівка. В пробах визначаються 238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po.
4.4.2 Хвостосховище “Західне”
4.4.2.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика
Хвостосховище “Західне” розташоване на території проммайданчика ПХЗ, займає площу 40 тис.м2. Експлуатувалося з 1949 по 1954рр. У хвостосховищі заскладовано 0,77 млн. тонн радіоактивних відходів-хвостів загальною активністю 1,8·1014 Бк. Потужність дози гамма-випромінювання на території хвостосховища становить 0,10 - 0,13 мкЗв·год-1. Неподалік хвостосховища спостерігаються місця де значення потужності дози гамма-випромінювання становлять до 1,5 мкЗв·год-1.
Над територією хвостосховища спостерігаються значення ЕРОА радона-222 від 2 до 20 Бк.м-3.
Територія хвостосховища засипана суглинком, родючим шаром ґрунту, частково заасфальтована, а схили покриті щебенем. Споруджено підпірну стінку і водозбірні стоки. Проте дренажна система не ефективна, що періодично приводить до випадків значного виносу твердої фази покриття хвостосховища в локальну струмкову мережу.
Концентрація 238U та 234U досягає у деяких свердловинах величини 506 - 562 Бк·л-1 відповідно, що свідчить про активні процеси вилуговання урану та інших радіонуклідів із хвостів.
4.4.2.2 Контрольовані показники
Для хвостосховища «Західне» встановлюються наступні контрольовані параметри, що вимірюються на протязі року:
середньомісячна інтегральна об’ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі;
ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі;
середньомісячна інтегральна концентрація ПРН (238U, 234U, 226Ra, 210Pb, 210Po) в аерозолях атмосферного повітря;
середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання;
щільність потоку радону з поверхні хвостосховища;
концентрація ПРН (238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po) в підземних водах.
4.4.2.3 Пункти спостереження та періодичність
На території хвостосховища «Західне» встановлюються п’ять трекових детекторів, які замінюються щомісячно, та проводиться щотижневе вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах спостереження.
Для вимірювання інтегральної потужності дози гамма-випромінювання використовується розташований в одній точці в районі хвостосховища стаціонарний гамма-дозиметр. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу.
Постійно на території хвостосховища в одній точці здійснюється відбір проб аерозолів атмосферного повітря з щомісячним визначенням в них вмісту природних радіонуклідів.
Щоквартально в чотирьох місцях проводиться визначення щільності потоку радону з поверхні хвостосховища.
Щоквартально проводиться відбір проб води в трьох діючих свердловинах. Додатково обладнуються ще три свердловини в напрямку р. Коноплянка. В них проводяться щоквартально аналогічні роботи.
4.4.3 Хвостосховище “Центральний яр”
4.4.3.1 Радіаційно-гігієнічна характеристика
Хвостосховище “Центральний яр” розташоване на території проммайданчика ПХЗ, займає площу 22 тис. м2. Експлуатувалося у 1950-1954 роках. У хвостосховищі заскладовано 0,22 млн. тонн радіоактивних відходів-хвостів загальною активністю 1,04·1014 Бк.
Хвостосховище розміщено в яру, перегородженому дамбою. Територію засипано шаром ґрунту, окультурено і частково забудовано. Хвостосховище у деяких місцях піддається вітровій і водній ерозії. Потужність дози гамма-випромінювання на його території становить 0,24-0,76 мкЗв·год-1.
У ґрунтових водах хвостосховища концентрація 238U та 234U досягає величини 32 та 28 Бк·л-1 відповідно, що свідчить про діючі процеси вилуговання урану із хвостів та його міграції з підземними водами.
Над територією хвостосховища спостерігаються значення ЕРОА радону-222 від 1,1 до 22 Бк ·м-3.
4.4.3.2 Контрольовані показники
Для хвостосховища «Центральний яр» встановлюються наступні контрольовані параметри, що вимірюються на протязі року:
середньомісячна інтегральна об’ємна активність радону-222 в атмосферному повітрі;
ЕРОА радону і торону в атмосферному повітрі;
середньомісячна інтегральна концентрація ПРН (238U, 234U, 226Ra, 210Pb, 210Po) в аерозолях атмосферного повітря;
середньомісячна інтегральна потужність дози гамма-випромінювання;
щільність потоку радону з поверхні хвостосховища;
концентрація ПРН (238U, 234U, 230Th, 226Ra, 210Pb, 210Po) в підземних водах.
4.4.3.3 Пункти спостереження та періодичність
На території хвостосховища «Центральний яр» встановлюються п’ять трекових детекторів, які замінюються щомісячно, і проводяться щотижнево вимірювання ЕРОА радону і торону в тих же пунктах.
В районі хвостосховища для вимірювання потужності дози гамма-випромінювання використовуються два стаціонарних гамма-дозиметри. Щомісячні результати вимірювань заносяться в базу даних моніторингу.
