Решения 23 сентября 2008 г. N 93. Про "Методические рекомендации относительно сбора информации и предыдущего анализа возможности формирования дееспособных общин в регионах"


Про «Методичні рекомендації щодо збору інформації та попереднього

аналізу можливості формування дієздатних громад у регіонах»

Рішення колегії від 23 вересня 2008 р. № 93

Заслухавши доповідь члена колегії Міністерства, заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва Ткачука А.Ф., виступи членів колегії, членів Міжвідомчої робочої групи з питань реформування адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування щодо порядку формування базових адміністративно-територіальних одиниць – громад, передбачених проектом Концепції реформування адміністративно-територіального устрою України, та методичних рекомендацій з цього питання, розроблених Міністерством, колегія Мінрегіонбуду вирішила:

1.Схвалити «Методичні рекомендації щодо збору інформації та попереднього аналізу можливості формування дієздатних громад у регіонах» (додаються).

2.Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Севастопольській міській державним адміністраціям, керуючись «Методичними рекомендаціями щодо збору інформації та попереднього аналізу можливості формування дієздатних громад у регіонах», провести моделювання громад на територіях відповідних регіонів в термін до 24 жовтня 2008 року.

3.Департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування довести це рішення та зазначені «Методичні рекомендації» до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Міністра Ткачука А.Ф.

Голова колегії

В. Куйбіда

***

Додаток

до рішення колегії

від 23.09.08 № 93

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо збору інформації та попереднього аналізу

можливості формування дієздатних громад у регіонах

Одним із головних принципів формування моделей дієздатних територіальних громад є обережне ставлення до проектів змін меж адміністративно-територіальних одиниць.

Розроблення цих моделей з географічної точки зору засновується на:

  • аналізі історії змін адміністративно-територіального устрою за тривалий період; стійкості конкретних ділянок сучасних адміністративних кордонів; виявленні “острівців”, що тяжіють до головних центрів території, яка ніколи не змінювала своєї адміністративної належності; стійкості виконання адміністративних функцій певними населеними пунктами;
  • вивченні мереж відомчого поділу (військових округів, залізниць, округів з управління енергогосподарством тощо), сукупність яких відображує реальний господарський, транспортний та соціальний поділ території;
  • порівнянні існуючих схем галузевого та інтегрованого економічного, соціального та інших видів районування з новою моделлю районування;
  • вивченні ареалів впливу міст (у першу чергу трудових та інших зв’язків населення з містом);
  • аналізі інфраструктурної забезпеченості міст для виконання ними функцій адміністративних центрів у районах;
  • виявленні культурно-географічних спільностей, територіальних розбіжностей в умовах та рівні життя, аналізі існуючих адміністративних кордонів тощо.

При прийнятті рішень щодо формування моделі дієздатної територіальної громади потрібно здійснювати також аналіз документів, що відображають:

  • демографічну ситуацію на її території та тенденції до її зміни;
  • економічну діяльність та її відображення в бюджетній інформації;
  • основні місця працевлаштування мешканців та напрями їх щоденної міграції;
  • етнічні, історичні, культурні особливості територій;
  • адміністративно-територіальний устрій, що існував в різні часи на території запропонованої моделі дієздатної територіальної громади.

І. Етапи моделювання дієздатних територіальних громад

а) Формування громад на базі центрів економічної активності.

1. Визначаються центри економічної активності як потенційні центри громад. При цьому однозначно центрами громад визначаються:

  • існуючі міста обласного значення, міста районного значення та селища - районні центри;
  • міста районного значення та селища – колишні районні центри, які знаходяться на відстані понад від більших міст.

2. Міста районного значення, які знаходяться в безпосередній близькості до більших міст (до ), можуть бути визнані центрами громад, якщо вони є основним місцем працевлаштування своїх мешканців та мають відповідну бюджетну інфраструктуру. В іншому разі вказані поселення мають входити в межі громади з більш потужним центром. Селища включаються в межі громади, де центром є місто, в будь-якому разі, якщо вони знаходяться ближче, як від нього і перебувають в зоні його впливу.

  1. Визначаються інші потенційні центри економічної активності – селища, великі села, що показують стійку тенденцію до економічного зростання і знаходяться на відстані понад від вибраних раніше центрів або за межами їх зон впливу.
  2. Визначаються зони впливу центрів громад – для міст районного значення, селищ – , для міст обласного значення чисельністю жителів менше 50 тис. чол. – , для міст чисельністю жителів понад 50 тис. чол. – ., для міст –обласних центрів – . Межі громад, як правило, визначаються посередині між межами забудови населених пунктів, визначених як центри сусідніх громад. Якщо між географічно близькими поселеннями відсутнє надійне транспортне сполучення (немає дороги, мосту, інших інженерних споруд чи їх спорудження недоцільне), такі поселення відносяться до зон впливу різних громад. Це обмеження також стосується сусідніх поселень, розділених природними перепонами, – ріками, ярами, горами, крупними лісовими масивами.
  3. Не бажано допускати наявність в одній громаді більше одного центру економічної активності, що надалі може привести до виникнення джерела внутрішнього протистояння в громаді.

б) Формування громад на базі соціально-культурних центрів.

  1. Якщо група поселень знаходяться далі зони впливу центрів економічної активності або комунікації з ними є ускладненими (погана дорога, гори, ріки), з таких поселень формується окрема громада. При цьому слід пам’ятати, що вкладення в інфраструктуру такої громади будуть високими.
    1. При визначенні центрів громад на території, де центр економічної активності відсутній, перевага надається колишнім районним центрам, іншим поселенням, які жителями навколишніх поселень традиційно визнаються місцевими центрами громадського, культурного, релігійного життя, центрами торгівлі тощо.
    2. Якщо поселення, що відповідають умовам, визначеним в п. 2, відсутні, за центр громади бажано обрати поселення в географічному центрі її території, навіть якщо воно не є найбільшим порівняно з іншими поселеннями. При цьому слід враховувати перспективи розвитку вказаних поселень, наявність природних факторів комунікативної активності (ринки, перетин транспортних сполучень тощо).
    3. Одинокі поселення, які не входять в зони впливу центрів громад - центрів економічної активності, приєднуються до громад, центри яких розташовані до них найближче, або до тих, з центрами яких є найкраще сполучення. Однак при цьому необхідно подбати про створення в цих поселеннях чи в безпосередній близькості від них бюджетних установ, що надають послуги за принципом часової доступності (15-20 хв. для швидкої допомоги, ЗОШ, пожежної служби).

в) Рекомендації щодо визначення меж громад

При визначенні меж громад доцільно дотримуватися таких рекомендацій:

  • межі громад бажано проводити за характерними особливостями рельєфу,
  • межі землекористування потрібно враховувати, але вони не повинні розглядатись як визначальні;
  • межі регіонів змінюються тільки в особливих випадках, якщо необхідно виконати умову нерозривності регіону як адміністративно-територіальної одиниці;
  • межі громад можуть перетинати існуючі межі сучасних районів, якщо при цьому поселення опиняються ближче до центрів громад, крім випадків, коли межа району одночасно є межею регіону;
  • території існуючих сільських рад розривати не бажано;
  • у разі якщо поселення знаходиться на однакових відстанях від центрів громад, при прийнятті рішення про його віднесення до однієї з них пріоритет варто надавати тій, де адміністративний центр має кращу бюджетну інфраструктуру, з яким краще дорожнє сполучення чи який знаходиться в межах існуючого адміністративного району;
  • бажано, щоб площі новоутворених громад були співрозмірні;
  • бажано вирівнювати межі громад, якщо це дозволяє топографія;
  • території аеропортів біля обласних центрів потрібно включати в громади, створені на основі міст-обласних центрів (це не стосується м. Києва);
  • кількість поселень в громаді, як правило, не повинна перевищувала 30;
  • при визначенні меж громад бажано, щоб дороги, що з’єднують поселення, залишались у межах громади;
  • межі однієї громади повинні збігатися з межами сусідніх або з державним кордоном України, крім тих, що межують із зоною відчуження в районі колишньої Чорнобильської АЕС.

ІІ. Документація на змодельовані громади.

На кожну змодельовану громаду необхідно сформувати комплект документів, необхідний для прийняття рішення щодо утворення громади. Він має включати картографічні матеріали та паспорт громади. При формуванні паспорта громади слід враховувати Рекомендовані головні повноваження органів публічної влади на різних рівнях адміністративно-територіальних одиниць, визначені в додатку до Доповідної записки до проекту Концепції реформування місцевого самоврядування.

Паспорт громади включає:

- назву громади;

- назву її адміністративного центру;

- кількість населення станом на 1 січня 2008 року;

- площу громади;

- перелік поселень, що входять в громаду;

- інформацію про поселення, що включає кількість населення, відстань до адміністративного центру, наявність та характеристики бюджетних установ, наявність комунальної інфраструктури та її основні характеристики;

- основну бюджетну інформацію, що включає прогнозовані видатки для забезпечення виконання повноважень громади, контингент надходжень по податках та зборах, що акумулюються на території новоствореної громади (на основі звітності за попередній рік) і зараховуються до різних рівнів місцевих бюджетів, розрахунковий рівень дотацій (коштів, що передаються до державного бюджету;

- наявність підрозділів виконавчої влади, які повинні функціонувати на території громади.