Методичні рекомендації. Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей

день/ / місяць/ / рік/ /

Медичний заклад:

Дата, коли було повідомлено СЕС

день/ / місяць/ / рік/ /

Дата, коли почалось розслідування випадку

день/ / місяць/ / рік/ /

Госпіталізація

Дата та місце

день/ / місяць/ / рік/ /

Лікарня 1: Лікарня 2:

Стан пацієнта

Дата початку захворювання

день/ / місяць/ / рік/ /

Симптоми:

вкажіть дату появи кожного симптому, якщо вона точно відома

Лихоманка > 38ºC?  Так  Ні  Невідомо

Задишка?  Так  Ні  Невідомо

Кашель?  Так  Ні  Невідомо

Біль у горлі?  Так  Ні  Невідомо

Риніт?  Так  Ні  Невідомо

Загальна слабкість?  Так  Ні  Невідомо

Кон’юнктивіт?  Так  Ні  Невідомо

Біль у м’язах/суглобах?  Так  Ні  Невідомо

Діарея?  Так  Ні  Невідомо

Легеневі інфільтрати на рентгенограмі?  Так  Ні  Невідомо

Результат:

 Живий  Помер  Невідомо

Якщо помер, дата смерті: день/ / місяць/ / рік/

Профілактика грипу

Чи було зроблено пацієнту щеплення від сезонного грипу протягом останніх 6 місяців?

 Так  Ні  Невідомо

Чи приймав пацієнт будь-які протигрипозні антивірусні препарати протягом 7 днів до виникнення симптомів захворювання?

 Так  Ні  Невідомо Якщо так, назва препарату: _______________________________

Одержував в медичному закладі:____________________________________________

Початок прийому препаратів: день/ /місяць/ /рік/ /

Епідеміологічний анамнез:

Протягом 7 днів до появи симптомів:

Чи знаходився пацієнт у безпосередньому контакті з особою, яка мала підозрілий, вірогідний або підтверджений випадок пташиного грипу А(H5N1)?

 Так  Ні  Невідомо Якщо так, вкажіть дати та інші подробиці:

Чи знаходився пацієнт у безпосередньому контакті з особою, яка померла від ГРІ і була епідеміологічно пов’язаною з вірогідним або підтвердженим випадком пташиного грипу А(H5N1)?

 Так  Ні  Невідомо Якщо так, вкажіть дати та інші подробиці:

Чи працював в лабораторії або в інших місцях із зразками (тваринного походження чи людини) з підозрою на зараження вірусом А(H5N1)?

 Так  Ні  Невідомо Якщо так, наведіть подробиці (місце, вид, частота, тривалість контакту):

Мав контакт (наприклад, доглядав, забивав, общипував, розбирав тушки, готував для вжитку) з домашньою або дикою птицею чи її рештками, або з середовищами, контамінованими її фекаліями, у тих районах, де протягом останнього місяця виникла інфекція А(H5N1) у тварин чи людей?

Домашні птахи?

 Так  Ні  Невідомо

Зазначте вид____________

Дикі птахи?

 Так  Ні  Невідомо

Зазначте вид ____________

Якщо так, місце:

Дата:

Тривалість

(годин, днів):

Хворі чи мертві:

Споживав сирі чи недостатньо термічно оброблені продукти птахівництва у тих районах, де протягом останнього місяця була підозра або підтверджена інфекція А(H5N1) у тварин чи людей?

 Так  Ні  Невідомо

Мав безпосередні контакти з твариною (крім домашніх або диких птахів, наприклад з котом чи свинею), у якої було підтверджено наявність інфекції А(H5N1)?

 Так  Ні  Невідомо

У випадку контакту, чи користувалась ця особа засобами індивідуального захисту?

 Так  Ні  Невідомо Зазначте:

 Респіратор  Маска  Рукавички  Костюм  Захисні окуляри

Лабораторне дослідження

Дата відбору зразка:

Куди направлено (назва лабораторії)

Номер зразка:

День/ /місяць/ /рік/ /
 Назофарингальний мазок  Ротофарингальний мазок  Сироватка
 Назофарингальний змив/аспірат  Інше_____________

Класифікація

Кінцева класифікація випадку:

 Підозрюваний випадок А(H5N1)  Вірогідний випадок А(H5N1)  Підтверджений випадок А(H5N1) Виключено

Цю форму необхідно терміново направляти в обласну СЕС та НЦГ.

Відповідальна особа/тел.: _____________________________________________________ Підпис: ______________________________________________________

У разі підозрілих, вірогідних чи підтверджених випадків захворювання, викликаного вірусом А(H5N1), оперативній бригаді, що проводить епідеміологічне розслідування, необхідно визначити всі близькі контакти таких осіб протягом інфекційного періоду (від 1-го дня до початку захворювання до 14 днів після появи симптомів) та своєчасно розпочати нагляд за ними.

Провести пошук інших випадків.

Потрібно провести активні пошуки для визначення того, чи існують інші випадки. Це можна зробити, визначивши район та населення, що знаходиться під ризиком захворювання (особи, які мали контакт із джерелом інфекції або перебували у тому ж самому місці і у той же час, де знаходиться джерело інфекції тваринного або людського походження), та відвідати ці місця, щоб визначити, чи існують інші особи, у яких з’явилися симптоми або ознаки, що відповідають визначенню випадку. Увага повинна бути зосереджена на медичних закладах та місцях де гуртується громадськість. Допоміжна інформація стосовно пошуку додаткових випадків наведена у Розділі 7D.

Проаналізувати дані, отримані під час спалаху захворювання у групах вірогідних або підтверджених випадків у людей.

Після виявлення груп вірогідних або підтверджених випадків, необхідно провести аналіз епідеміологічних даних, щоб охарактеризувати пацієнтів за особовими ознаками, місцем та часом інфікування. Більш детальний аналіз має складатись з опису захворювання з урахуванням:

клінічної картини, демографічної інформації та професійних даних;

питомої ваги хворих, які потребують госпіталізації та тих, які померли;

результатів лікування та відсотку летальних випадків;

розрахункового інкубаційного періоду;

опису механізмів та факторів передачі захворювання.

Одне з найважливіших завдань розслідування – оцінити, чи існують докази спроможності вірусу викликати захворювання у людей та поширюватися ефективніше. Наступні ситуації можуть бути прикладами, що вказують на зміну в моделі передачі вірусу А(H5N1):

швидке зростання кількості підтверджених, вірогідних випадків, незважаючи на здійснення відповідних заходів з контролю серед тварин;

відсутність контакту з птахами чи тваринами у осіб з підтвердженими чи вірогідними випадками А(H5N1);

поява груп випадків з даними про інфікування двох або більше осіб чи ланцюгів передачі;

зростання частоти появи груп, їх розміру, тривалості захворювання або поширення в окремому районі;

зміни епідеміологічних характеристик (наприклад, розподілу за віковими групами, тяжкістю захворювання і т. п.).

Виявлення двох або більше випадків підтвердженої, вірогідної чи підозрюваної інфекції, викликаної вірусом А(H5N1) з появою симптомів захворювання у той же самий двотижневий період, у тому ж географічному районі та пов’язаних між собою епідеміологічно, потребує проведення уважного та детального розслідування, щоб оцінити, чи інфікування вірогідно відбувалося від загального джерела контакту, чи від людини до людини.

Здійснити профілактичні та протиепідемічні заходи разом з районною протиепідемічною комісією з реагування на випадки пташиного грипу та керівництвом ветеринарних служб району (Див. розділи 9-10).

Скласти звіт та направити його до МОЗ (НЦГ). До звіту необхідно додати:

Заповнену для кожного випадку Епідкарту підозрюваного або вірогідного випадку пташиного грипу А(H5N1) у людини (мал. 5).

Аналіз епідеміологічних і клінічних даних та опис проведених заходів з контролю і профілактики та їх ефективності.

8. Готовність та організація протиепідемічних заходів на районному рівні

Планування та координацію відповідних заходів здійснює протиепідемічна комісія. До складу комісії бажано залучити наступних спеціалістів та служби:

голову районної адміністрації;

районну СЕС (головний лікар, епідеміолог);

управління охорони здоров’я;

районні ветеринарні служби та управління (відділ) агропромислової політики;

представників з районної лікарні та поліклініки;

недержавні організації та представників приватного сектору;

представників міліції, МНС;

представників інших організацій (наприклад, керівників промислових та сільськогосподарських підприємств, комунального господарства та ін.).

Комісія скликається тоді, коли виникає необхідність для:

аналізу нових даних епіднагляду за випадками пташиного грипу у людей та у тварин і нових директив та матеріалів з підготовки до пандемії;

перевірки функціонування системи раннього сповіщення людей про загрозу захворювання та визначення її недоліків та заходів для їх виправлення з метою встановлення, що система сповіщення про тригери є простою і доступною і медичні працівники ознайомлені з критеріями визначення тригерів та механізмами звітування;

проведення інвентаризації та поновлення ресурсів, необхідних для реагування на випадки захворювання (включаючи антивірусні препарати для лікування та хіміопрофілактики, антибіотики, жарознижуючі та інші препарати, засоби індивідуального захисту, обладнання для збору зразків для проведення лабораторних досліджень, обладнання холодового ланцюга та транспортні засоби);

перевірки інших ресурсів (наприклад, персоналу, транспорту, систем передавання інформації) і визначення фінансових та навчальних потреб;

визначення завдань та відповідальності різних служб, організацій при реагуванні на загрозу пандемії;

доручення чітких обов’язків окремим особам та групам щодо проведення заходів реагування на загрозу пандемії.

При реєстрації вірогідних або підтверджених випадків інфікування вірусом А(H5N1) у людей чи у тварин, комісія має розпочати планування та здійснення заходів реагування на загрозу. В залежності від масштабів проблеми необхідно розглянути можливість залучення центральних або регіональних органів.

Необхідно забезпечити у будь-який час наявність необхідного резерву фінансових ресурсів для проведення досліджень та протиепідемічних заходів, а також для того, щоб гарантувати наявність надійного мінімального запасу ліків та необхідних матеріалів.

9. Первинні заходи реагування на випадок пташиного грипу А(H5N1) у людини

Первинні заходи, направлені на обмеження розповсюдження інфекції у людини, розпочинаються негайно після розслідування випадку і ще до надходження лабораторного підтвердження збудника захворювання. В основі цих заходів полягає:

9.1. Швидка та надійна ліквідація тваринного джерела інфекції.

Ключовим моментом зниження загрози захворювання на пташиний грип у людини є постійний контроль за циркуляцією вірусу серед птахів. Ветеринарна служба повинна негайно знищити всю інфіковану та контактну домашню птицю, організувати карантин та ретельно провести дезінфекцію осередків спалаху, щоб обмежити поширення пташиного грипу та зменшити можливості інфікування людини.

9.2. Забезпечення госпіталізації хворого, організація забору матеріалу для лабораторного дослідження, лікування та проведення протиепідемічних заходів.

При відсутності можливості госпіталізації пацієнта – забезпечити лікування та догляд в домашніх умовах і вжити всіх відповідних заходів для запобігання поширенню інфекції.

9.3. Використання (після відповідного навчання) особами, які задіяні у транспортуванні та наданні медичної допомоги пацієнтам з підозрілим, вірогідним або підтвердженим захворюванням, а також особами, які мають справу з інфікованою та контактною домашньою птицею, таких засобів індивідуального захисту (ЗІЗ):

Добре прилягаючі хірургічні маски, що повністю покривають ніс та рот і запобігають проникненню мікрочасток рідини. Перевага надається маскам з гнучким елементом в області носа та еластичними гумовими зав’язками.

Маску необхідно використовувати один раз і після цього утилізувати.

При зволоженні маски треба замінювати її на нову.

Не можна залишати використану маску звисати навкруги шиї.

Після доторкання до використаної маски чи її знищення необхідно помити руки.

Особи, які виконують процедури, в результаті яких утворюється аерозоль, повинні використовувати індивідуальні засоби захисту – відповідний респіратор замість хірургічної маски.

Чисті рукавички

При проведенні більшості медичних процедур використовується одна пара нестерильних рукавичок, зроблених з латексу, нітрилу чи вінілу. Рукавички мають бути комфортними у застосуванні – не дуже щільними але й не дуже великими. Вони не повинні також легко рватись або пошкоджуватись.

У разі можливості прямого контакту з пацієнтом або інфікованою птицею використовується захисний одяг з довгими рукавами (бажано такий, що не промокає). При відсутності водостійкого одягу необхідно надягати зверху водостійкий фартух, особливо у тих випадках, коли можливе розбризкування потенційно інфікованого матеріалу.

Існує три фактори, що впливають на вибір такого ЗІЗ, як захисний одяг чи фартух:

По-перше, це ціль використання. Зазвичай віддається перевага таким ЗІЗ, як ізоляційний захисний одяг, але у деяких випадках, коли передбачається незначна контамінація, використовують тільки фартухи. Якщо передбачається, що будуть контаміновані руки, потрібно обирати захисний одяг як засіб індивідуального захисту. Захисний одяг має бути комфортними, повністю закривати тулуб і мати довгі рукава, що щільно облягають руку біля зап’ястку.

По-друге, матеріал, з якого зроблено захисний одяг. Ізоляційний захисний одяг зроблено або з бавовни або синтетичного матеріалу і від цього залежить чи його можна прати та використовувати повторно або необхідно знищити. Бавовняний та синтетичний захисний одяг має різний ступінь водостійкості, що необхідно враховувати при його виборі. Якщо можливе розбризкування потенційно інфікованого матеріалу, необхідно використовувати водостійкий захисний одяг з високим рівнем водостійкості.

Цей фактор пов’язаний з ризиками для пацієнтів і з тим, що слід широко використовувати переважно чистий, ніж стерильний одяг. Чисті нестерильні халати зазвичай використовують для ізоляції. Стерильний одяг необхідний тільки при виконанні інвазивних процедур – таких як встановлення центрального катетеру. У цьому випадку стерильний одяг допоможе захистити як пацієнта, так і медичного працівника.

Захист для очей (захисний щиток чи захисні окуляри), у разі можливого контакту (на відстані менше 1 метра) з інфікованою особою або з інфікованими свійськими птахами. Після кожного використання необхідно очищувати та проводити дезінфекцію засобів багаторазового використання.

Захисні окуляри забезпечують захист очей; звичайні окуляри не забезпечують оптимального захисту очей і не можуть використовуватись замість захисних окулярів. Захисні окуляри мають щільно прилягати до обличчя і можуть надягатись поверх звичайних окулярів. При можливості, користуйтесь захисними окулярами з покриттям проти запотівання. Існують випадки, коли крім рота, носа та очей, необхідно чи бажано захистити шкіру, наприклад, під час промивання ран або при відборі великої кількості виділень; у цьому випадку замість хірургічної маски або захисних окулярів застосовується захисний щиток. Захисний щиток повинен покривати обличчя від чола до підборіддя та захищати обличчя з обох боків.

Процедура підготовки та надягання ЗІЗ

Зберіть всі необхідні речі.

Протріть руки спеціальним спиртовим тампоном (найкраще) або вимийте водою з милом.

Одягайте ЗІЗ у наступному порядку:

водостійкий костюм;

маска чи респіратор. Перевірте щільність прилягання респіратора, який ви надягаєте;

захисний головний убір (якщо потрібно, наприклад, під час процедур, при яких утворюється аерозоль);

захисний щиток для обличчя чи окуляри;

рукавички (перевірте, щоб рукавички закривали манжети захисного вбрання).

Процедура зняття ЗІЗ

При знятті ЗІЗ (бажано в окремій кімнаті) необхідно звернути увагу на те, щоб запобігти контамінації середовища або інших осіб:

зніміть рукавички;

зніміть захисний щиток для обличчя чи окуляри;

зніміть захисний одяг та викиньте в спеціальний пакет для знищення;

протріть руки спеціальним спиртовим тампоном (більш ефективно) або вимийте водою з милом;

зніміть маску чи респіратор, потягнувши за еластичні зав’язки; не можна торкатись передньої частини респіратора (передня частина респіратора може бути контамінованою).

Викиньте в спеціальний пакет для знищення.