Б.2.2Товщини стінок та допуски по них
На вимогу п. 4.2 використовуються наступні показники.
Номінальна товщина стінок еп повинна класифікуватись відповідно до класу робочого тиску PN, як вказано в таблиці Б.2.
Допуски по номінальній (мінімальній) товщині стінки у будь-якій точці повинні відповідати вимогам таблиці Б.З.
Таблиця Б.2 – Номінальна товщина стінки
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Номінальна товщина стінки еп |
||
|
|
PN 9 |
PN 12 |
PN 15 |
|
3/8 |
– |
– |
1,5 |
|
1/2 |
– |
– |
1,7 |
|
3/4 |
– |
– |
1,9 |
|
1 |
– |
– |
2,2 |
|
11/4 |
– |
2,2 |
2,7 |
|
11/2 |
– |
2,5 |
3,1 |
|
2 |
2,5 |
3,1 |
3,9 |
|
3 |
3,5 |
4,6 |
5,7 |
|
4 |
4,5 |
6,0 |
7,3 |
|
6 |
6,6 |
8,8 |
10,8 |
|
8 |
7,8 |
10,3 |
12,6 |
|
10 |
9,7 |
12,8 |
15,7 |
|
12 |
11,5 |
15,2 |
18,7 |
|
16 |
14,5 |
19,0 |
23,4 |
|
18 |
16,3 |
21,4 |
– |
|
20 |
18,1 |
– |
– |
|
24 |
21,7 |
– |
– |
Таблиця Б.3 – Допуск по товщині стінки у будь-якій точці
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Допуск х номінальної товщини стінки1) |
||
|
|
PN 9 |
PN 12 |
PN 15 |
|
3/8 |
– |
– |
0,4 |
|
1/2 |
– |
– |
0,4 |
|
3/4 |
– |
– |
0,6 |
|
1 |
– |
– |
0,6 |
|
11/4 |
– |
0,5 |
0,6 |
|
11/2 |
– |
0,5 |
0,6 |
|
2 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
|
3 |
0,6 |
0,7 |
0,9 |
|
4 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
|
6 |
1,0 |
1,4 |
1,7 |
|
8 |
1,2 |
1,6 |
1,9 |
|
10 |
1,5 |
2,0 |
2,4 |
|
12 |
1,8 |
2,3 |
2,9 |
|
16 |
2,2 |
2,9 |
3,6 |
|
18 |
2,5 |
3,3 |
– |
|
20 |
2,8 |
– |
– |
|
24 |
3,3 |
– |
– |
|
1) Допуск виражається у формі мм, де х - величина допуску по мінімальній товщині стінки. |
Б.2.3Труби з розтрубом
Б.2.3.1 Розтруби для клеєного з'єднання
Розміри розтрубів для клеєного з'єднання зображено на рисунку Б.1. Вони повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці Б.4.
Внутрішній діаметр розтруба в жодному місці не може бути більшим ніж внутрішній діаметр устя відповідного розтруба. Середній внутрішній діаметр розтруба може зменшуватись від торця розтруба до основи, не перевищуючи наступних максимальних показників кута звуження:
від 3/8 до 2 дюймів – 0°40';
3 дюйми та більше – 0°30'.
Допускається овальність у величині середнього внутрішнього діаметра розтруба, що не перевищує ± 0,2 % від його величини.
|
|
|
Рисунок Б.1 – Розтруб на кінці труби для клеєного з'єднання |
Таблиця Б.4 – Розміри розтруба для клеєного з'єднання
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Довжина розтруба Lmin |
Середній внутрішній діаметр розтруба у середній точці його довжини |
|
|
|
|
dim min |
dim max |
|
3/8 |
14,5 |
17,1 |
17,3 |
|
1/2 |
16,5 |
21,3 |
21,5 |
|
3/4 |
19,5 |
26,7 |
26,9 |
|
1 |
22,5 |
33,5 |
33,7 |
|
11/4 |
27,0 |
42,2 |
42,4 |
|
11/2 |
30,0 |
48,2 |
48,4 |
|
2 |
36,0 |
60,3 |
60,5 |
|
3 |
50,5 |
88,8 |
89,1 |
|
4 |
63,0 |
114,2 |
114,5 |
|
6 |
90,0 |
168,2 |
168,5 |
|
8 |
115,5 |
218,0 |
219,4 |
|
10 |
142,5 |
272,8 |
273,4 |
|
12 |
168,0 |
323,7 |
324,3 |
Примітка. Мінімальна довжина розтруба Lmin була розрахована за наступною формулою: Lmin = 0,5dem min + , де dem min – мінімальний середній зовнішній діаметр відповідної труби.
Б.2.3.2 Розтруби з еластомірною ущільнювальною манжетою
Глибина проникнення т окремих розтрубів для з'єднань з ущільнювальною манжетою наведено на рисунку Б.2. Мінімальна величина т має відповідати відповідній величині, наведеній у таблиці Б.5.
На рисунку Б.2 зображено з'єднання у випадку, коли охоплювана розтрубом частина труби доходить до основи розтруба.
|
|
|
|
Рисунок Б.2 – Розтруб та втулковий кінець труби з еластомірною ущільнювальною манжетою |
Таблиця Б.5 – Розміри розтрубів для з'єднань з ізолюючими еластомірними манжетами
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Мінімальна глибина проникнення mmin |
|
|
|
Одиничний розтруб |
Подвійний розтруб |
|
2 |
67 |
39 |
|
3 |
70 |
43 |
|
4 |
75 |
47 |
|
6 |
87 |
55 |
|
8 |
98 |
63 |
|
10 |
110 |
71 |
|
12 |
121 |
78 |
|
16 |
139 |
91 |
|
18 |
150 |
98 |
|
20 |
171 |
106 |
|
24 |
183 |
121 |
Б.3Класифікація та вибір труб
Розділи 4.1 та 4.2 не стосуються труб з розмірами у дюймах.
Б.4Фізичні характеристики
Властивості, наведені у таблицях 24-27, повинні стосуватись і труб та фасонних виробів з розмірами у дюймах.
Допустимий робочий тиск та коефіцієнти запасу міцності труб та фасонних виробів з розмірами у дюймах згідно з додатком А.
Додаток В
(обов'язковий)
ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ
ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ
В.1Контрольний зразок (зразок-еталон) – це відрізок труби без розтруба кожного типорозміру завдовжки (500 ± 10) мм або труба з розтрубом, або фасонний виріб кожного типорозміру з нанесеним на їх поверхню маркуванням, затверджені як представники для порівняння з ними виготовлених виробів за зовнішнім виглядом згідно з 6.3.1 та іншими ознаками, які визначають органолептичними методами.
В.2В якості контрольного затверджують зразок з установочної партії труб та фасонних виробів при їх постановці на серійне виробництво згідно з ДСТУ Б А.3.1-6.
В.3Кожен контрольний зразок забезпечують запломбованим ярликом, який прикріплюють до зразка, та технічним описом.
На ярлику вказують умовне позначення виробу, найменування підприємства-виготовлювача та інформацію про затвердження контрольного зразка, а також графу затвердження підприємством-виготовлювачем. Графа затвердження скріплюється круглою печаткою з датами підписання.
У технічному описі міститься інформація про контрольний зразок, підприємство-виготовлювач, зовнішній вид поверхні виробу, а також допустимі дефекти та пошкодження.
В.4Контрольні зразки оформлюються для кожного діаметра виробу кожного кольору вихідної сировини. Термін дії контрольного зразка не встановлюється.
В.5Для забезпечення вхідного контролю виробу у споживача можуть використовуватись робочі контрольні зразки, які є копіями основного контрольного зразка або його частини. Правильність копії підтверджує підприємство-виготовлювач.
В.6При зміні показників або їх значень, що наведені в розділах 4-6 або додатка Б та таблиць 24-27 цього стандарту, контрольні зразки підлягають перезатвердженню.
В.7Контрольні зразки зберігаються на підприємстві-виготовлювачі.
Додаток Г
(обов'язковий)
ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ
Г.1Матеріал із НПВХ
Матеріал, з якого виготовлені труби та фасонні вироби, повинен бути композицією непластифікованого полівінілхлориду, призначеного для виготовлення труб та фасонних виробів для водопостачання. Ця композиція повинна мати фізичні властивості згідно з Г.4 та складатись зі смоли НПВХ, до якої додаються необхідні домішки: стабілізатори (попереджують руйнування матеріалу при переробці й експлуатації), змащувальні речовини (полегшують переробку), барвники, наповнювачі і модифікатори (оптимізують зовнішній вигляд та фізико–механичні властивості продукції).
Жодна зі складових композиції не повинна використовуватись окремо або в кількостях, що можуть становити токсичну, органолептичну або мікробіологічну загрозу людині, або погіршити якості продукції щодо склеювання за допомогою розчинника, або погіршити хімічні, фізичні чи механічні властивості (зокрема довгострокову механічну міцність та стійкість до удару), що зазначені у цьму стандарті.
Г.2Вплив на воду, призначену для споживання
Усі пластмаси та непластмасові матеріали для деталей системи трубопроводу з НПВХ, наприклад, еластомірні манжети, клей-розчинник, мастила, що знаходяться у тимчасовому або постійному контакті з водою, призначеною для споживання, не повинні негативно впливати на якість питної води.
Г.3Повторно перероблюваний матеріал та матеріал вторинної переробки
Допускається використання виробником власної повторно перероблюваної сировини, що була отримана під час виробництва та випробувань на відповідність цьому стандарту власної продукції. Ця сировина додається до матеріалу первинної обробки. Використання матеріалу вторинної переробки та перероблюваного матеріалу іншого виробника не допускається.
Г.4Фізичні властивості сировини труб
Згідно з [3] густина сировини із НПВХ для виготовлення труб при 23 °С при вимірюванні згідно з ГОСТ 15139, повинна бути у зазначених межах: 1350 кг/м3 ρ 1460 кг/м3.
Матеріал труби повинен мати мінімальну довгострокову міцність MRS не менше 25 МПа.
Матеріал труб повинен оцінюватись випробуванням внутрішнім тиском згідно з ГОСТ 24157. Випробування проводять із використанням труб серії S 12,5.
Якщо сировина (суміш) зазнала змін у своєму складі, повторно оцінювати MRS не обов'язково за наявності результатів довгострокових випробувань зразків труб, що з неї виготовлені. При цьому графічно виражені результати випробувань на стійкість до дії внутрішнього тиску не менше ніж п'яти зразків при 20 °С та 60 °С протягом 1000 год та 5000 год мають знаходитись на або вище кривої довгострокової міцності, що була побудована за результатами випробувань базової композиції.
Г.5Фізичні властивості сировини фасонних виробів
Матеріал, з якого виготовляються фітинги, повинен відповідати вимогам Г.4 цього додатка та таблиці Г.1.
Г.5.1 Міцність матеріалу для інжекційного лиття
При випробуванні тиском за процедурою згідно з ГОСТ 24157, використовуючи трубоподібні зразки, виготовленні методом інжекційного лиття (під тиском), що відповідають рисунку Г.1, матеріал повинен відповідати вимогам таблиці Г.1.
|
|
|
|
|
Рисунок Г.1 – Вільна довжина l0 випробувальних зразків, виготовлених методом лиття під тиском |
Таблиця Г.1 – Властивості матеріалу (сировини)
|
Властивість |
Вимоги |
Параметри випробування |
Метод випробування |
|
|
|
|
Параметр |
Показник |
|
|
Довгострокова міцність |
Відсутність розривів протягом часу випробування |
Діаметр |
dn |
ГОСТ 24157 |
|
|
|
Вільна довжина (див. рисунок Г.1) |
lo 3dn*) |
|
|
|
|
Товщина стінки |
еn серії труб 6,3 S 10 |
|
|
|
|
Температура випробування |
60 °С |
|
|
|
|
Кількість зразків |
3 |
|
|
|
|
Початкове напруження |
10,0 МПа |
|
|
|
|
Тип випробування |
Вода в воді |
|
|
|
|
Тип кінцевих заглушок |
тип а) |
|
|
|
|
Період випробування |
1000 год |
|
|
*) Для dn з величиною допускається використовувати зразок з мінімальною вільною довжиною . |
