Страница 6: ДСТУ ЕN 54-11:2004 (ЕN 54-11:2001, ІDТ). СТУ ЕN 54-11:2004 (ЕN 54-11:2001, ІDТ). Системы пожарной сигнализации. Часть 11. Сповіщувачі пожарные ручные (43997)

5.15.2.3 Впливання

Треба застосовувати умови впливання, наведені у таблиці 11.

Таблиця 11 -Умови для випробовування ударом (стійкість)

5.15.2.4 Контролювання під час впливання

Під час впливання, а також протягом 2 хв після впливання зразок треба контролювати на наявність будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.15.2.5 Завершальне перевіряння

Після впливання зразок треба піддавати експлуатаційному випробовуванню відповідно до 5.2.

5.15.3 Вимоги випробовування

Такі вимоги повинні бути виконані:

1. під час впливання або протягом додаткових 2 хв не повинні видаватися сигнали тривоги або несправності;
2. під час випробовування відповідно до 5.15.2.5 зразок повинен відповідати вимогам, зазначеним у 5.2.3.

5.16 Вібрація, синусоїдна (стійкість)

5.16.1 Мета випробовування

Продемонструвати стійкість ручного пожежного сповіщувача до вібрації з рівнями, відповідними нормальним умовам експлуатування.

5.16.2 Методика випробовування

5.16.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні бути такими, як зазначено у стандарті ІЕС 60068-2-6, випробовування Fc.

5.16.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати на випробовувальному устаткованні відповідно до 5.1.3 і підмикати до відповідного устатковання електроживлення та контролювання відповідно до 5.1.2. Вібрацію треба прикладати до кожної з трьох взаємно перпендикулярних осей, по черзі. Зразок треба закріплювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярна до площини його монтажу.

5.16.2.3 Впливання

Треба застосовувати умови впливання, наведені у таблиці 12.

Таблиця 12 -Умови для випробовування вібрацією, синусоїдною (стійкість)

5.16.2.4 Контролювання під час впливання

Під час впливання зразок треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.16.2.5 Завершальне перевіряння

Після впливання зразок треба піддавати експлуатаційному випробовуванню відповідно до 5.2.

Випробовування на стійкість щодо вібрації та випробовування на тривкість щодо вібрації можна комбінувати так, щоб зразок піддавати випробовуванню на стійкість, а потім випробовуванню на тривкість уздовж однієї осі до зміни на наступну вісь. Потім треба робити одне завершальне перевірянняя.

5.16.3 Вимоги до випробовування

Такі вимоги повинні бути виконані:

1. під час впливання не повинні видаватися сигнали тривоги або несправності;
2. під час випробовування відповідно до 5.16.2.5 зразок повинен відповідати вимогам, зазначеним у 5.2.3.

5.17 Вібрація синусоїдна (тривкість)

5.17.1 Мета випробовування

Довести здатність ручного пожежного сповіщувача протистояти довготривалому впливанню вібрації із рівнями, відповідними умовам експлуатування.

5.17.2 Методика випробовування

5.17.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні бути такими, як зазначено у стандарті ІЕС 60068-2-6, випробовування Fc.

5.17.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба закріплювати на твердій підставці, як зазначено у 5.1.3. Під час впливання електроживлення на зразок подавати не треба. Вібрацію треба прикладати до кожної з трьох взаємно перпендикуляр-

них осей, по черзі. Зразок треба закріплювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярна до площини його монтажу.

5.17.2.3 Впливання

Треба застосовувати умови впливання, наведені у таблиці 13.

Таблиця 13 - Умови для випробовування вібрацією, синусоїдною (тривкість)

5.17.2.4 Завершальне вимірювання

Після впливання зразок треба піддавати експлуатаційному випробовуванню відповідно до 5.2.

5.17.3 Вимоги випробовування

Такі вимоги повинні бути виконані:

1. жоден сигнал несправності, що може бути спричинений тривалим впливанням, не повинен видаватися у разі підмикання зразка;
2. під час випробовування відповідно до 5.17.2.4 зразок повинен відповідати вимогам, зазначеним у 5.2.3;

5.18 Електромагнітна сумісність (ЕМС) (стійкість)

5.18.1 Мета випробовування

Довести здатність ручного пожежного сповіщувача відповідати вимогам щодо ЕМС у нормальних умовах експлуатування.

5.18.2 Методика випробовування

5.18.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні бути такими, як зазначено у стандарті EN 50130-4. Треба проводити випробовування на:

1. впливання електростатичного розряду;
2. впливання випромінюванних електромагнітних полів;
3. впливання кондуктивних завад, спричинених електромагнітними полями;
4. впливання пачок короткочасних перехідних імпульсів;
5. впливання повільних кидків напруги великої енергії.

5.18.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати відповідно до 5.1.3 та підмикати до відповідного устатковання електроживлення та контролювання, як зазначено у 5.1.2.

5.18.2.3 Впливання

Для випробовувань, зазначених у 5.18.2.1 треба застосовувати умови випробовувань визначених у стандарті EN 50130-4.

5.18.2.4 Контролювання під час впливання

Під час впливання зразок треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.18.2.5 Завершальне перевіряння

Після періоду впливання треба виконувати функційне випробовування відповідно до 5.3. Після функційного випробовування зразок треба вертати у початковий стан.

5.18.3 Вимоги випробовування

Такі вимоги повинні бути виконані:

1. під час впливання не повинні видаватися сигнали тривоги або несправності;
2. під час випробовування відповідно до 5.18.2.5 зразок повинен відповідати вимогам, зазначеним у 5.3.3;
3. після повернення зразка у початковий стан не повинні видаватись сигнали тривоги або несправності.

5.19 Захист оболонки

5.19.1 Мета випробовування

Довести, що ручний пожежний сповіщувач у достатній мірі захищений від потрапляння води.

5.19.2 Методика випробовування

5.19.2.1 Посилання

Устатковання і методика випробовування повинні бути такими, як зазначено у стандарті ІЕС 60068-2-18 і ІЕС 60068-2-18/А1, випробовування Rb 2.1.

5.19.2.2 Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати на випробовувальному устаткованні відповідно до 5.1.3 та підмикати до

відповідного устатковання електроживлення та контролювання, як зазначено у 5.1.2.

5.19.2.3 Впливання

Треба застосовувати умови впливання, наведені у таблиці 14.

Таблиця 14 - Умови для випробовування захисту оболонки

5.19.2.4 Контролювання під час впливання

Під час впливання зразок треба контролювати на виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

5.19.2.5 Завершальне перевіряння

Після впливання зразок треба піддавати експлуатаційному випробовуванню відповідно до 5.2.

5.19.3 Вимоги випробовування

Такі вимоги повинні бути виконані:

1. під час впливання не повинні видаватися сигнали тривоги або несправності;
2. під час випробовування відповідно до 5.19.2.5 зразок повинен відповідати вимогам, зазначеним у 5.2.3.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА СПРАЦЬОВУВАННЯ

Пристрій для випробовування на спрацьовування повинен бути таким, як зображено на рисунку А.1. Пристрій складається з латунної сферичної кулі (1), яка підвішена на плетеному мотузку (1с) перед вертикальною поверхнею ручного пожежного сповіщувача, встановленого на відповідній рамі. Точки підвішування (2) треба відрегулювати вертикально і горизонтально так, щоб латунна куля вдаряла у точку (6) визначену на робочій поверхні на крихкому елементі, вказану символа ми в межах робочої поверхні і яка знаходиться на вертикальній площині. Відстань між точками підвішування (2) і (6) не повинна бути менше ніж .

Спочатку куля відхилена назад і розміщена в спусковому механізмі, який утримує ії на висоті (3), визначеній на рисунку А.1. Потім механізм розкривається, дає змогу кулі вільно рухатися по дузі, визначеній точкою підвішування, і вдаряти крихкий елемент одним ударом.

Монтажна панель, на якій закріплено ручний пожежний сповіщувач, є частиною жорсткої рами, у якій підвішена куля та спусковий механізм, та які є ії частинами.

Розміри в міліметрах

Пояснення:

1а - поверхні для регулювання маси;

1b - наскрізний отвір у сферичної латунної кулі діаметром (1,2 +0,2) мм;

1с - плетений мотузок діаметром ;

2 - точка підвішування на вертикальній рамі;

3 - центр маси латунної кулі;

4 - ручний пожежний сповіщувач;

5 - дерев'яна монтажна панель відповідно до 5.15.2.1, закріплена на жорсткій рамі;

6 - місце удару на крихкому елементі.

Рисунок А.1 - Пристрій для випробовування на спрацьовування

ДОДАТОК В

(довідковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА НЕСПРАЦЬОВУВАННЯ

Придатний випробовувальний пристрій для випробовування на неспрацьовування зображено на рисунку В.1.

Пояснення:

1. - маса;
2. - чашка ваг;
3. - металевий стрижень;
4. - вісь;
5. - гума;
6. - крихкий елемент;
7. - ручний пожежний сповіщувач;
8. - дерев'яний блок, закріплений на твердій поверхні (дерев'яна монтажна панель відповідно до 5.15.2.1).

Рисунок В.1 - Пристрій для випробовування на неспрацьовування

ДОДАТОК С

(обов'язковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР

Пристрій (рисунок С.1) складається з хитального молотка з прямокутною головкою (ударник) зі скошеною передньою ударною поверхнею, яку встановлено на сталевій циліндричній рукоятці. Молоток вмонтовано в сталеву втулку, яка рухається на шариковальницях на зафіксованому сталевому валу, змонтованому на жорсткій сталевій рамі так, що молоток може вільно обертатися навколо осі зафіксованого валу. Конструкція жорсткої рами дозволяє повне обертання молоткового вузла у разі відсутності зразка.

Ударник має такі розміри: ширина - , висота - , довжина - (габарити), та виготовлений з алюмінієвого сплаву (AICu4SiMg згідно з ISO 209-1), за умови обробляння розчином та осаджуванням. Він має плоску передню ударну поверхню, яка скошена під кутом (60 ±1)° до подовжньої осі головки. Сталева циліндрична рукоятка має зовнішній діаметр (25 ± 0,1) мм зі стінками товщиною (1,6 ± 0,1) мм.

Ударник закріплено на рукоятці так, що його подовжня вісь знаходиться на відстані по радіусу від осі обертання вузла, до того ж ці дві осі взаємно перпендикулярні в просторі. Втулка з зовнішнім діаметром і довжиною , та співвісно встановлена на зафіксованому сталевому поворотному валу, який має діаметр приблизно , утім точний діаметр валу буде залежати від використовуваних шариковальниць.

Діаметрально протилежно рукоятці молотка знаходяться два сталевих врівноважувальних важеля, кожний із зовнішнім діаметром і довжиною . Ці важелі угвинчено у втулку так, що кожний виступає на . Сталеву противагу закріплено на важелях так, що її положення може бути відрегульовано для збалансування ваги ударника та важелів, як на рисунку С.1. На одному кінці втулки закріплено шків з алюмінієвого сплаву товщиною та діаметром і на нього намотано трос, що не розтягується, один кінець якого закріплено до шківа. Інший кінець тросу несе робочу вагу.

Жорстка рама також підтримує монтажну панель, на якій установлюють зразок за допомогою його штатних засобів кріплення. Монтажну панель регулюють вертикально так, щоб верхня половина передньої ударної поверхні молотка буде бити по зразку, коли молоток рухається горизонтально, як показано на рисунку С.2 і рисунку С.3.