ДСТУ Б А.2.4-33:2008. СПДБ. Колеи железнодорожные. Рабочие черчения

При застосуванні різних типів верхньої будови внутрішньомайданчикових залізничних колій, що розрізняються типом рейок, числом шпал на 1 км залізничної колії, товщиною і родом баласту, типи поперечного профілю підрозділяють на підтипи з додатковим позначенням їх буквеними індексами, наприклад, "Тип 1а", "Тип 1б".

Типи поперечних профілів земляного полотна і верхньої будови внутрішньомайданчикових залізничних колій указують на зображенні поздовжнього профілю внутрішньомайданчикових заліз­ничних колій і у відомості залізничних колій (див. форму 2).

10 ПОЗДОВЖНІ ПРОФІЛІ ВОДОВІДВІДНИХ І НАГІРНИХ КАНАВ 10.1 На поздовжньому профілі водовідвідних і нагірних канав наносять і вказують:

лінію фактичної поверхні землі по осях канав, лінії ординат від точок перелому лінії фактичної поверхні землі;

проектну лінію дна канав, лінії ординат від точок перелому проектної лінії дна канав; штучні споруди для пропуску води з відмітками дна вхідних і вихідних лотків греблі;

лінію проектованої брівки земляного полотна;

лінію дна проектованого кювету;

інженерні мережі;

робочі відмітки канав;

місця випусків канав.

10.2 Під поздовжнім профілем водовідвідних і нагірних канав розміщають таблицю (сітку) за формою 10.

Форма 10

У графах таблиці вказують:

у графі "Ґрунт" - номер шару ґрунту відповідно до класифікації шарів ґрунту за труднощами розробки;

у графі "Ухил, довжина" - величину ухилу дна канави і прив'язку до пікетів, довжину ділянки дна канави з прийнятим ухилом;

у графі "Відмітка землі" - відмітки лінії фактичної поверхні землі по осі канави;

у графі "Відстань" - відстань між точками перелому поверхні землі (по горизонталі) по осі залізничної колії.

Решта граф таблиці заповнюється відповідно до їх найменування.

Приклад оформлення поздовжнього профілю водовідвідних і нагірних канав з таблицею за формою 10 наведено на рисунку 10.

Рисунок 10

11 ПЛАНИ КОЛІЙНОГО РОЗВИТКУ СТАНЦІЙ, РОЗ'ЇЗДІВ І ОБГІННИХ ПУНКТІВ 11.1 На плані колійного розвитку станції, роз'їзду або обгінного пункту наносять і вказують

зйомочне обґрунтування;

ситуацію і рельєф місцевості;

залізничні колії (осі) та їх номери;

пікети і покажчики кілометрів по осі головної колії;

вершини кутів повороту та їх номери, знаки тангенсів;

центри, номери і марки стрілочних переводів;

відстані між осями колій;

корисну довжину колій;

розрахункові відстані між основними елементами проектованих залізничних колій, наприклад, між центрами стрілочних переводів і найближчими тангенсами кривих;

будівлі і споруди без координаційних осей, з прив'язкою їх до осей координат станційної системи.

За вісь координат станційної системи приймають, як правило, вісь пасажирської або іншої станційної будівлі, проведену під кутом 90° до головної колії станції, роз'їзду або обгінного пункту, і вісь головної колії, а при реконструкції - базис, що збігається з віссю головної колії або пара­лельний їй;

штучні споруди;

сигнали і граничні стовпчики без їх прив'язки до пікетів;

покажчики ухилів, переїзди, існуючі інженерні мережі;

елементи земляного полотна, наприклад, укоси, кювети, водовідвідні і нагірні канави;

межі відведення земель;

покажчик напряму на північ стрілкою з буквою "П" біля вістря (у лівому куті аркуша).

11.2 Під планом станції, роз'їзду або обгінного пункту наводять таблицю (сітку) за формою 11.

Форма 11

У графах таблиці вказують:

- у графі "Найменування точки" - найменування координованого елемента станції, роз'їзду або обгінного пункту, наприклад, стрілочного переводу, кута повороту.

Як координовану точку приймають центр стрілочного переводу, вершину кута повороту тощо.

- у графі "Відстань від осі будівлі" - відстань від осі пасажирської або іншої станційної будівлі до координованої точки.

Допускається, за необхідності, замість відстані від осі будівлі вказувати пікетажне значення координованої точки. В цьому випадку графу слід іменувати "Пікетажне значення";

- у графі "Відстань від осі головної колії" - відстань від осі головної залізничної колії станції, роз'їзду або обгінного пункту до координованої точки.

При реконструкції відстань до координованої точки вказують від базису. В цьому випадку графу слід іменувати "Відстань від базису".

11.3 Станційні залізничні колії зображають:

існуючі - суцільною тонкою лінією;

проектовані 1-ої черги - суцільною товстою основною лінією; проектовані 2-ої черги і перспективні - штриховою лінією;

розроблені раніше - штрихпунктирною тонкою лінією;

розроблені по інших основних комплектах робочих креслень марки ЗК або іншими проектними організаціями - штрихпунктирною з двома крапками тонкою лінією. Допускається зображати колії в кольорі з обов'язковим поясненням в умовних позначках.

Приклад оформлення плану колійного розвитку станції з таблицею за формою 11 наведено на рисунку 11.

Рисунок 11

11.4 На листі креслення плану колійного розвитку станції, роз'їзду або обгінного пункту розміщують:

відомість залізничних колій за формою 2;

відомість стрілочних переводів за формою 3;

відомість проектованих будівель і споруд (форма 12).

Графи відомості заповнюють відповідно до їх найменування.

Приклад оформлення відомості проектованих будівель і споруд наведено в додатку Г.

Форма 12

Відомість проектованих будівель і споруд

ДОДАТОК А (довідковий)

Приклад оформлення відомості координат і елементів плану внутрішньомайданчикових залізничних колій ДОДАТОК Б (довідковий)

Приклад оформлення відомості залізничних колій ДОДАТОК В (довідковий)

Приклад оформлення відомості стрілочних переводів ДОДАТОК Г (довідковий)

Приклад оформлення відомості проектованих будівель і споруд БІБЛІОГРАФІЯ ДСТУ 1.0:2003 Основні положення.

ДСТУ 1.2:2003 Правила розроблення національних нормативних документів.

ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ДБН А.1.1-1-93 Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення.

Код УКНД 01.100.30, 93.100

Ключові слова: проектна документація для будівництва, залізничні колії, робочі креслення