Закінчення таблиці 10.1
|
Кількість несучих дротів у зовнішніх сталках n |
Конструкція канатів |
Тип звивки |
ГОСТ на канат |
Група класифікації (режиму) механізму |
||||||||
|
|
за ISО (типові зразки конструкцій) |
за міждержавними стандартами |
|
|
М1, М2, М3 та М4 |
М5, М6, М7 та М8 |
||||||
|
|
|
|
|
|
Хрестова звивка |
Одностороння звивка |
Хрестова звивка |
Одностороння звивка |
||||
|
|
|
|
|
|
Довжина ділянки |
|||||||
|
|
|
|
|
|
6d |
30d |
6d |
30d |
6d |
30d |
6d |
30d |
|
261 n 280 |
|
|
|
|
11 |
22 |
6 |
11 |
22 |
45 |
11 |
22 |
|
281 n 300 |
|
|
|
|
12 |
24 |
6 |
12 |
24 |
48 |
12 |
24 |
|
300< n |
|
|
|
|
0,04n |
0,08n |
0,02n |
0,04n |
0,08n |
0,16n |
0,04n |
0,08n |
Примітки.
1. n – кількість несучих дротів у зовнішніх сталках каната; d - діаметр каната, мм.
2. Дроти заповнення не вважаються несучими, тому не підлягають обліку. У канатів з декількома шарами сталок враховуються дроти тільки видимого зовнішнього шару. У канатів із металевим осердям останнє розглядається як внутрішня сталка і не враховується під час підрахування кількості несучих дротів.
3. Кількість обривів не слід плутати з кількістю обірваних кінців дротів, яка може бути в 2 рази більше.
4. Клас конструкції канатів, у яких діаметр зовнішніх дротів перевищує діаметр дротів нижніх шарів, знижений та позначений зірочкою.
5. В разі роботи каната повністю або частково з блоками із синтетичного матеріалу або з металу із синтетичною футерівкою характерна поява значної кількості обривів дротів усередині каната до появи видимих ознак обривів дротів або інтенсивного спрацювання на зовнішній поверхні каната. Такі канати вибраковуються з урахуванням втрати внутрішнього перерізу.
6. Незаповнені рядки в графі "Конструкція канатів" означають відсутність конструкцій канатів з відповідною кількістю дротів. В разі появи таких конструкцій канатів, а також для канатів з загальною кількістю дротів більше 300 кількість обривів дротів, за яких канат вибраковується, визначається за формулами, наведеними у нижньому рядку таблиці, при цьому знайдене значення округлюється до цілого у більший бік.
7. Конструкція канатів за ІSО наведена схематично у відповідності з ІSО 4309, ІSО 3578:
– знаком "/" відокремлено один шар дротів від іншого або в одному шарі відокремлені дроти різного діаметру;
– кількість дротів сталок вказано від периферії до центру каната;
– "F" – канати з дротами заповнення, SF – канати з синтетичним осердям.
Рисунок 10.4 – Приклад визначення кількості обривів зовнішніх дротів сталевого каната
1 – на ділянці контролю в обірваному дроті виявлений тільки один кінець, відповідний кінець обірваного дроту відсутній. Даний дефект відповідає одному обриву; 2 – на ділянці контролю у обірваного дроту є два кінці. Даний дефект відповідає одному обриву; 3 – на ділянці контролю один з дротів має двократне порушення цілісності. Оскільки дефекти цілісності належать тільки одному дроту, даний дефект в цілому відповідає одному обриву.
За наявності у каната поверхневого спрацювання або корозії дротів кількість обривів як ознака бракування повинна бути зменшена згідно з даними таблиці 10.2.
Таблиця 10.2 – Норми бракування каната в залежності від поверхневого спрацювання або корозії
|
Зменшення діаметра дротів у результаті поверхневого спрацювання або корозії, % |
Кількість обривів дротів, % від норм, вказаних у таблиці 1 |
|
10 15 20 25 30 та більше |
85 75 70 60 50 |
В разі зменшення первинного діаметра зовнішніх дротів у результаті спрацювання (рисунок 10.5, д) або корозії (рисунок 10.6, д) на 40 % і більше канат бракується.
Визначення спрацювання або корозії дротів по діаметру повинно провадитись за допомогою мікрометра або іншого інструмента, що забезпечує аналогічну точність.
За меншої, ніж наведено в таблиці 10.1, кількості обривів дротів, а також за наявності поверхневого спрацювання дротів без їх обриву канат може бути допущений до роботи за умови ретельного спостереження за його станом під час періодичних оглядів із записом результатів до журналу оглядів та заміни каната при досягненні спрацювання, зазначеного в таблиці 10.2.
Якщо вантаж підвішений на двох канатах, то кожен з них бракується окремо, при цьому допустима заміна одного, більш спрацьованого, каната.
|
|
|
|
Рисунок 10.5 – Спрацювання зовнішніх дротів каната хрестової звивки: а - невеликі лиски на дротах; б - збільшена довжина лисок на окремих дротах; в - подовження лисок в окремих дротах при помітному зменшенні діаметра дротів; г - лиски на всіх дротах, зменшення діаметра каната; д - інтенсивне спрацювання всіх зовнішніх дротів каната (зменшення діаметра дротів на 40%) |
Рисунок 10.6 – Поверхнева корозія дротів каната хрестової звивки: а - початкове окислення поверхні; б - загальне окислення поверхні; в - помітне окислення; г - значне окислення; д - інтенсивна корозія |
6 Для оцінки стану внутрішніх дротів, тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерізу каната (втрати внутрішнього перерізу), що спричинилася через обриви, механічне спрацювання та корозію дротів внутрішніх шарів сталок (рисунок 10.7), канат необхідно піддавати дефектоскопії по всій його довжині. При реєстрації за допомогою дефектоскопа втрати перерізу металу дротів, що досягає 17,5 % і більше, канат бракується. Необхідність застосування дефектоскопії сталевих канатів визначають згідно з вимогами нормативної документації в залежності від типу та призначення вантажопідіймальної машини.
Рисунок 10.7 – Зменшення площі поперечного перерізу дротів
(інтенсивна внутрішня корозія)
7 Деформація каната у вигляді хвилястості характеризується кроком і напрямком її спіралі (рисунок 8). При збігу напрямків спіралі хвилястості та звивки каната та рівності кроків спіралі хвилястості Нв і звивки каната Нк канат бракується при dв 1,08 d , де dв – діаметр спіралі хвилястості, d – номінальний діаметр каната.
В разі розбіжності напрямків спіралі хвилястості та звивки каната і нерівності кроків спіралі хвилястості та звивки каната або збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню при dв 4/3 d. Довжина ділянки каната, що розглядається, не повинна перевищувати 25 d.
Рисунок 10.8 – Хвилястість каната (пояснення в тексті)
8. Канати не повинні допускатися до подальшої роботи при виявленні таких видів деформації: кошикоподібної деформації (рисунок 10.9), видавлювання металевого осердя (рисунок 10.10), видавлювання дротів сталок (рисунок 10.11), місцевого збільшення діаметра каната (рисунок 10.12), місцевого зменшення діаметра каната (рисунок 10.13), роздавлених ділянок (рисунок 10.14), перекручувань (рисунок 10.15), заломів (рисунок 10.16), перегинів (рисунок 10.17), пошкоджень у результаті термічних впливів або електричного дугового розряду.
|
|
|
|
Рисунок 10.9 – Кошикоподібна деформація
|
Рисунок 10.13 – Місцеве зменшення діаметра каната на місці руйнування органічного осердя |
|
|
|
|
Рисунок 10.10 – Видавлювання металевого осердя |
Рисунок 10.14 – Роздавлювання каната |
|
а б |
Рисунок 10.15 – Перекручування каната
|
|
Рисунок 10.11 – Видавлювання дротів сталок: а – в одній сталці; б – у декількох сталках
|
Рисунок 10.16 – Залом каната
|
|
Рисунок 10.12 – Місцеве збільшення діаметра каната |
Рисунок 10.17 – Перегин каната |
Додаток 11
до пункту 10.3.9 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
ГРАНИЧНІ НОРМИ БРАКУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ
ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ І МАШИН
Таблиця 11.1
|
Елементи |
Дефекти, за наявності яких елемент вибраковується |
|
Ходові колеса кранів та візків
|
1. Тріщини будь-яких розмірів 2. Виробленість поверхні реборди на величину 50% і більше від її первинної товщини 3. Виробленість поверхні кочення, що зменшує первинний діаметр колеса на 2 % 4. Різниця діаметрів коліс, пов'язаних між собою кінематично, більше 0,5 % |
|
Блоки
|
1. Спрацювання рівчака блока більше 40 % первинного радіуса рівчака 2. Часткові обломи реборд не більше 75 мм на довжину |
|
Барабани |
1. Тріщини будь-яких розмірів 2. Спрацювання рівчака барабана за профілем більше 2 мм |
|
Гаки |
1. Тріщини та надриви на поверхні 2. Спрацювання зіва більше 10% первинної висоти вертикального перерізу гака |
|
Шківи гальмівні |
1. Тріщини та обломи, що виходять на робочі та посадочні поверхні 2. Спрацювання робочої поверхні ободу більше 25% первинної товщини |
|
Накладки гальмівні |
1. Тріщини та обломи, що підходять до отворів під заклепки 2. Спрацювання гальмівної накладки за товщиною до появи головок заклепок або більше 50% первинної товщини |
Для механізмів із центральним приводом
Таблиця 11.2
|
Номінальний діаметр, мм |
30-50 |
50-80 |
80-120 |
120-180 |
180-260 |
|
|
|
Гранично допустимий зазор в з'єднанні |
|||||
|
Нерухомі з’єднання шарніра, стрілової системи портальних кранів, вісь-опора вісі (щока) |
Шарніри елементів врівноважених стрілових систем (хобот-стріла, хобот-відтяжка, тяга коромисла рухомої противаги-стріла та ін.)
|
1,0 |
1,2 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
|
|
Шарніри основин стріл (п'ята стріли)
|
2,0 |
2,4 |
2,6 |
3,0 |
3,4 |
|
Рухомі з’єднання шарніра, вісь-втулка
|
1,8 |
2,5 |
3,2 |
3,6 |
4,0 |
Примітка.
1. Бракування шарнірного з'єднання здійснюється при перевищенні граничних значень одного зі з’єднань, або по сумарному значенню спрацювання у рухомому та нерухомому з'єднанні у шарнірі (люфта), перевищуючого допустиме значення у рухомому з’єднанні.
2. Вимірювання ступеня спрацювання здійснюються прямими інструментальними методами з розбиранням шарніра або приладними безрозбірними методами.
Додаток 12
до пункту 10.3.25 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
НОРМИ БРАКУВАННЯ ВАНТАЖОЗАХОПЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ
Бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що знаходяться в експлуатації, повинно провадитися згідно з нормативною документацією, яка визначає порядок, методи бракування та бракувальні показники.
За відсутності у власника нормативної документації бракування елементів канатних та ланцюгових стропів провадять відповідно до рекомендацій, наведених в цьому додатку.
Канатний строп підлягає бракуванню, якщо кількість видимих обривів зовнішніх дротів каната перевищує зазначену в таблиці 12.1.
Таблиця 12.1
|
Стропи з канатів подвійної звивки |
Кількість видимих обривів дротів на ділянці канатного стропа довжиною |
||
|
|
3d |
6d |
30d |
|
|
4 |
6 |
16 |
Примітка. d – діаметр каната, мм
Ланцюговий строп підлягає бракуванню при подовженні ланки ланцюга більше 3 % від первинного розміру (рисунок 12.1) і при зменшенні діаметра перерізу ланки ланцюга внаслідок спрацьовування більше 10 % (рисунок 12.2).
|
L1 ?? 1,03 L0 |
?? 0,9 d0 |
|
|
|
|
Рисунок 12.1 – Збільшення ланки ланцюга L0 – первинна довжина ланки, мм L1 – збільшена довжина ланки, мм |
Рисунок 12.2 – Зменшення діаметра перерізу ланки ланцюга d0 – первинний діаметр, мм d1, d2 – фактичні діаметри перерізу ланки, виміряні у взаємо перпендикулярних напрямках, мм |
