На ділянках кіл керування від поверхових рядів затискачів і рядів затискачів на кабіні до апаратів, що встановлюються в шахті і на кабіні, а також на ділянках кіл керування, що забезпечують безпеку користування ліфтом або тих, що зазнають ударів та вібрації, слід застосовувати проводи і кабелі з мідними гнучкими жилами.
При виконанні монтажу зовнішніх електричних кіл ліфтових електротехнічних виробів переріз мідних жил проводів і кабелів повинен бути не меншим для однодротових 1,5 мм , багатодротових у колах приєднання вимикачів, які контролюють умови безпеки, - 0,75 мм , у решті кіл -0,35 мм . Переріз алюмінієвих жил проводів і кабелів повинен бути не менше ніж 2,5 мм ;
3) проводи повинні мати захист від механічних пошкоджень;
4) внутрішній монтаж ліфтових апаратів і комплектних пристроїв має виконуватись проводами з мідними жилами.
У шахті ліфта допускаються: відкрите прокладання вертикально розміщених ізольованих проводів у вигляді пучків (за винятком електричної мережі за пунктом 7.4.3); прокладання горизонтально розташованих проводів у негорючих трубах; прокладання відкрито ізольованих проводів без застосування труб, електричної мережі освітлення шахти ліфта в межах шахти.
Електропроводка в шахті повинна бути розміщена так, щоб запобігти доторканню її до рухомих частин ліфта.
7.4.2. Струмопровід до кабіни, а також до противаги в разі установки на ній електричних апаратів повинен виконуватися гнучкими кабелями або гнучкими проводами з мідними жилами перерізом не менше 0,75 мм2 кожна і замкненими в гнучкий шланг.
У струмопр'оводі слід передбачати не менше 5% резервних жил від загальної кількості, але не менше двох жил. Допускається для вантажного малого ліфта мати одну резервну жилу.
Кабелі й шланги слід розраховувати на сприйняття навантаження від власної ваги. Допускається їх посилення закріпленням до несучого сталевого троса.
Кабелі й шланги струмопроводу повинні бути розміщені і закріплені таким чином, щоб при русі кабіни унеможливлювалось їх зачеплення за конструкції шахти та механічне пошкодження. У разі застосування для струмопроводу декількох кабелів або шлангів вони повинні бути скріплені поміж собою.
7.4.3. Допускається прокладати разом (в одному пучку, трубі, кабелі тощо) ізольовані провідники різних кіл одного ліфта незалежно від роду струму і напруги за умови, що ізоляція усіх провідників розрахована на найбільшу напругу.
Якщо можливий негативний вплив різних кіл одне на одного (виникнення індуктивних наводок, перешкод тощо), то в разі сумісного прокладання провідників слід застосовувати екранування або інші захисні засоби.
Не дозволяється сумісне прокладання з іншими електричними колами ліфта кіл освітлення шахти .
7.4.4. Проводи, які підходять до затискачів клемних. рейок та електрообладнання, повинні мати маркування. Якщо проводи приєднуються з допомогою рознімних з'єднань, тоді маркуванню підлягають контакти останніх. У цих випадках конструкція рознімних з'єднань повинна унеможливлювати їх неправильне з'єднання, а також застосування спеціальних інструментів для їх роз'єднання (з'єднання).
7.4.5. З'єднання, клеми і розняття повинні міститися в корпусах, боксах або на панелях, для них призначених, за винятком тих, які мають власні захисні оболонки, що захищають їх від механічних пошкоджень.
7.4.6. Якщо після розімкнення ввідного пристрою або вимикачів ліфта деякі клеми залишаються під напругою (наприклад, від спареного ліфта), вони повинні бути відокремлені від клем без напруги, а якщо напруга перевищує 25 В, то відповідно промарковані.
7.5. Електрообладнання машинного приміщення
7.5.1. Машинне приміщення ліфтів повинно бути недоступним для сторонніх осіб.
Розміщення електрообладнання та проходи для обслуговування повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99 (розділ 6.3).
7.5.2. Машинне приміщення ліфта в частині впливу факторів навколишнього середовища повинно відповідати таким вимогам: температура - не нижче плюс 5°С і не вище +40°С; відносна вологість повітря -не більше 80% при +25°С; унеможливленая конденсації вологи; відсутність струмо провідного пилу.
7.5.3. У машинному приміщенні безпосередньо біля входу слід установлювати ввідний пристрій для подачі або зняття напруги з ліфта (див. також пункт 7.3.1).
7.5.4. Контактори для реверсування повинні мати механічне або електричне блокування.
7.6. Електричні засоби захисту
7.6.1. Захист првинен відповідати вимогам глав 3.1, 5.3 ПУЭ, а також додатковим вимогам, викладеним у даному розділі.
7.6.2. Для захисту всіх електродвигунів ліфта від короткого замикання слід застосовувати автоматичні вимикачі з електромагнітними і тепловими розчіплювачами.
Не допускається застосування для захисту електродвигунів плавких запобіжників.
7.6.3. Електродвигуни лебідки ліфта, перетворювальних агрегатів ліфта, крім захисту від короткого замикання, повинні мати захист від перевантаження.
Рекомендується захист від перевантажень здійснювати з допомогою вбудованого в електродвигун датчика температури або автоматичним вимикачем з тепловим розчіплювачем.
7.6.4. Кола керування, освітлення і сигналізації ліфта можуть мати захист тільки від коротких замикань.
7.6.5. Апарати захисту допускається не встановлювати в місцях зменшення перерізу ліній кіл керування, освітлення, сигналізації, електродвигуна приводу дверей.
7.7. Електричне освітлення
7.7.1. Кабіна, шахта (при суцільному її обгородженні) і приямок ліфта, крім вантажного малого та вантажного тротуарного ліфтів, а також машинне і блочне приміщення, площадки перед дверима шахти, проходи й коридори, які ведуть до ліфта, до машинного і блочного приміщень приямка, а в багатокабінному підйомнику також приміщення натяжних пристроїв повинні бути обладнані робочим електричним освітленням. Машинне приміщення, крім робочого освітлення, повинно бути обладнане аварійним електричним освітленням.
Кожна кабіна багатокабінного підйомника може бути освітлена з допомогою світильників, установлених у кабінах або зовні.
7.7.2. Кабіна ліфта, крім робочого, повинна мати аварійне електричне освітлення в разі підключення робочого освітлення кабіни після автоматичного вимикача силового кабеля або в разі застосування однієї лампи для робочого освітлення кабіни ліфта, в якому дозволяється транспортування людей. Допускається живлення аварійного освітлення кабіни ліфта виконувати від самостійного джерела живлення (акумулятора).
7.7.3. Живлення електричного освітлення приміщень ліфта, зазначених вище, повинно бути незалежним від живлення лебідки. Це забезпечується шляхом подачі живлення від відповідних освітлювальних мереж будинку.
7 7.4. Для освітлення шахти ліфта повинні бути встановлені стінні патрони з лампами розжарювання.
У багатокабінного підйомника джерела світла, розміщені в шахті, повинні бути недоступні для пасажирів або мати надійну огорожу.
Освітлення глухих шахт підйомників з автоматичними дверима дозволяється виконувати шляхом установлення однієї лампи на кабіні і однієї лампи під кабіною.
7.7.5. Освітленість у приміщеннях ліфта, зазначених у пункті 7.7.1, повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99.
7.8. Захисні заходи безпеки
7.8.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом та іншого травматизму слід уживати заходів безпеки згідно з нормативними документами (ДНАОП 0.00-1.02 і ПУЭ).
7.8.2. Живлення ліфта повинно виконуватися від електричної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення типу ТN-S або ТN-С-S напругою не вище ніж указано в пункті 7.3.3.
7.8.3. Занулення (заземлення) електрообладнання ліфта слід виконувати за системою типу ТN-S. Роз'єднання нульового робочого N провідника та нульового захисного РЕ провідника слід виконувати, починаючи від ввідного пристрою в разі підключення до мережі живлення з системою заземлення типу ТN-С-S.
7.8.4. Нульові робочі N провідники повинні мати Ізоляцію, рівноцінну фазним.
7.8.5. Для заземлення кабіни ліфта з електрообладнанням як нульовий захисний РЕ провідник слід використовувати одну або декілька жил кабе-ля (один або декілька проводів) струмопідводу до кабіни.
Як додаткові захисні заземлювальні провідники рекомендується використовувати екранувальні оболонки і несучі троси кабеля струмопро-воду.
7.8.6. У шахті ліфта слід застосовувати систему зрівнювання потенціалів відповідно до вимог пункту 1.7.47 ПУЭ. Переріз захисних провідників повинен відповідати вимогам таблиці 7.1.
7.8.7. Усі струмопровідні частини електрообладнання ліфта повинні бути надійно приєднані до нульового захисного РЕ провідника.
Як захисні РЕ провідники можуть використовуватися: жили багатожильних кабелів, ізольовані або неізольовані проводи, стаціонарно прокладені неізольовані або ізольовані провідники, металеві оболонки кабелів, труби тощо.
Забороняється використовувати металеві напрямні кабіни і противаги ліфта як захисні провідники.
Таблиця 7.1. Найменш допустимі перерізи захисних провідників
|
Переріз фазних провідників, мм2 |
Найменший переріз захисних провідників, мм2 |
|
3 = 16 |
S |
|
16<S = 35 |
16 |
|
S>35 |
S/2 |
7.8.8. Металеві напрямні кабіни і противаги повинні бути приєднані у верхній і нижній частинах до нульового захисного РЕ провідника. При цьому місця стиків напрямних повинні забезпечувати безперервність електричного кола.
7.8.9. Як захисні РЕ провідники для занулення (заземлення) електрообладнання, розміщеного на кабіні, а також на елементах ліфта, які зазнають ударів і вібрацій, слід використовувати гнучкі багатодротові провідники
7.8.10. Система керування ліфтами, що розраховані на роботу в режимі "Пожежа" та режимі "Транспортування пожежних підрозділів", повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-9 (додаток Ж).
7.9. Установки з безконтактною апаратурою керування
7.9.1. Забороняється застосування безконтактних пристроїв, що контролюють умови безпеки ліфта та кіл вимикачів.
7.9.2. Електричні кола контактних електротехнічних пристроїв повинні бути гальванічне розділені з електричними колами безконтактних пристроїв. Гальванічне розділення рекомендується виконувати з допомогою вхідних узгоджувальних елементів або реле, контакти яких призначені для роботи в колах з низькою напругою і малими струмами.
7.9.3. Блоки живлення системи керування з логічними елементами повинні мати захист від короткого замикання, перевантажень і зниження вихідних напруг із сигналізацією про його спрацювання. Захист слід будувати так, щоб у разі короткого замикання, перевантаженні або зниженні напруги в одному колі вимикалися всі вхідні кола блока живлення.
7.9.4. Системи керування на основі мікро-ЕОМ (мікропроцесорні) повинні забезпечувати можливість контролю, діагностики обладнання і введення програмованих параметрів під час пуско-налагоджувальних робіт І технічного обслуговування ліфта з допомогою вбудованих або переносних пристроїв.
7.9.5. Системи керування ліфтами з блоками логіки на безконтактних елементах (не мікропроцесорні) повинні мати прилади сигналізації для візуального контролю основних параметрів стану електрообладнання.
8. ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНІ УСТАНОВКИ 8.1. Галузь застосування
8.1.1 Вимоги цього розділу Правил поширюються на зварювальні установки дугового зварювання, які обладнуються та використовуються в закритих приміщеннях або просто неба для виконання електротехно-логічних процесів зварювання, наплавлення і різання металів.
Вимоги цього розділу поширюються на установки дугового зварювання, в яких використовуються плавкі і неплавкі електроди під час обробки (з'єднання, порізу) металевих виробів у повітряному або в середовищі захисних газів (аргон, двоокис вуглецю та ін.), а також під шаром флюсу. Вимоги до інших видів зварювання та до зварювально-складських приміщень і дільниць регламентуються спеціальними нормативними документами.
8.1.2. Зварювальні установки повинні відповідати вимогам розділів 1-6. ПУЭ в тій мірі, в якій вони не змінені цим розділом, а також ДСТУ 2456, ГОСТ 12.2.007.8, ДНАОП 0.00-1.21-98.
8.2. Терміни та визначення
8.2.1. Визначення основних термінів, які застосовані в цьому розділі, за винятком пунктів 8.2.2 - 8.2.5, наведені в ДСТУ 3761.2 та ДСТУ 3761.3.
8.2.2. Джерело зварювального струму - спеціальний електротехнічний пристрій, здатний забезпечувати подачу електричної енергії з відповідними параметрами для перетворення її в необхідну кількість тепла в зоні плавлення або нагрівання металу до пластичного стану для виконання електротехнологічних процесів зварювання, наплавлення, різання.
8.2.3. Зварювальне коло - електричне коло електрозварювальної установки, призначене для проходження зварювального струму від вихідних затискачів його джерела до деталі (виробу)
8.2.4. Однопостові та багатопостові джерела зварювального струму -
джерела, які забезпечують живлення відповідно одного або декількох зварювальних постів.
8.2.5. Автономна зварювальна установка - установка, яка забезпечує електротехнологічний процес зварювання без підключення її до електричної мережі (наприклад, установка зі зварювальним агрегатом, у якого приводним двигуном є двигун внутрішнього згорання та інші).
8.3. Загальні вимоги
8.3.1. Обладнання зварювальних установок повинно мати відповідний ступінь захисту в залежності від умов навколишнього середовища. Конструкція і розташування цього обладнання, огорож та блокувань повинні забезпечувати унеможливленім його механічного пошкодження, а також випадкового дотику до частин, що обертаються або перебувають під напругою.
Зварювальні роботи слід виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.003, ГОСТ 12.1.038 та ДНАОП 0.00-1.21-98 (підрозділ "Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання").
