2.99. ГОСТ 25772–83. Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия.
2.100. ГОСТ 13188–67. Тележки грузовые. Типы, основные параметры и размеры.
2.101. ГОСТ 14202–69. Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки.
2.102. ГОСТ 16504–81. Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения.
2.103. ГОСТ 16215–80Е. Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия.
2.104. ГОСТ 18962–86. Машины напольного безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия.
2.105. ГОСТ 19433–88. Грузы опасные. Классификация и маркировка.
2.106. ГОСТ 20258–87Е. Машины моечные для стекляной тары. Общие технические условия.
2.107. СНиП II–4–79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. Затверджений Держбудом СРСР 27.06.79.
2.108. СНиП III–4–80*.Техника безопасности в строительстве. Затверджений Держбудом СРСР 09.06.80.
2.109. СНиП 2.01.02–85*. Противопожарные нормы. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.
2.110. СНиП 2.09.03.–85. Сооружения промышленных предприятий. Затверджений Держбудом СРСР 29.12.85.
2.111.СНиП 2.04.05–91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. Затверджений Держбудом СРСР 28.11.91.
2.112. СНиП 2.09.04–87. Административные и бытовые здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.87.
2.113. СНиП 2.04.01–85. Внутренний водопровод и канализация зданий. Затверджений Держбудом СРСР 04.10.85.
2.114. СНиП 2.04.02–84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 27.07.84.
2.115. СНиП 2.04.03–85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Затверджений Держбудом СРСР 21.05.85.
2.116. СНиП 2.05.02–85. Автомобильные дороги. Затверджений Держбудом СРСР 17.12.85.
2.117. СНиП 2.05.07–91. Промышленный транспорт. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.89.
2.118. СНиП 2.09.02–85*. Производственные здания. Затверджений Держбудом СРСР 10.12.85.
2.119. СНиП 2.11.01–85*. Складские здания. Затверджений Держбудом СРСР 30.12.85.
2.120. СНиП 2.11.02–87. Холодильники. Затверджений Держбудом СРСР 01.07.88.
2.121. СНиП II–39–79. Железные дороги колеи 1520 мм. Затверджений Держбудом СРСР 14.07.76 № 107.
2.122. ВБН 8.2.2–58.1–94. Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не више 93,3 кПа. Затверджений Міністерством України в справах будівництва і архітектури 1994.
2.123. СНиП 3.05.05–84. Технологическое оборудование и технологические трубопроводы. Затверджений Держбудом СРСР 07.05.84 № 72.
2.124. ОНТП 24–86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности. Затверджені МВС СРСР 27.02.86.
2.125. СН 181–70. Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий. Затверджені Держбудом СРСР 21.01.70.
2.126. СН 441–72*.Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений. Затверджені Держбудом СРСР 26.05.72.
2.127. РД 34.21–122–87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. Затверджена Міненерго СРСР, 1987.
2.128. ОСТ 18–3.402–82. Система технологической документации в пищевой промышленности. Технологические регламенты. Требования к содержанию и оформлению. Затверджена Мінхарчопромом СРСР, 1982.
2.129. ОНТП–93. Норми технологічного проектування підприємств кондитерської промисловості. Затверджені Держхарчопромом України 19.11.92.
2.130. НАОП. 1.8.10–3.02–73. Норми санитарной одежды и санитарной обуви для рабочих кондитерской промышленности. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 12.03.73.
2.131. ГОСТ 490–79. Кислота молочная пищевая. Технические условия.
2.132. НАОП 1.8.10–2.18.79. ОСТ 27–31–454–79 ССБТ. Машины и оборудование для хлебопекарной и кондитерской промышленности. Требования безопасности. Затверджені Мінхарчопромом СРСР 23.11.79.
2.133. ДБН А.3.1–3–94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення. Затверджені наказом Держкоммістобудування України 05.10.94 № 48 і введені в дію 01.01.95.
2.134. ГОСТ 12.1.018–93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
2.135. ГОСТ 12.4.124–83. ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования.
2.136. Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 оС. Затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України № 125 25.06.96 і введені в дію 01.12.96.
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Термін приведення у відповідність з вимогами цих Правил планування території, будівель та споруд, розміщення устаткування, що введені в експлуатацію до видання Правил, встановлюються місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці (надалі — Держнаглядохоронпраці) за участю інших державних органів нагляду та управління охороною праці відповідно до законів України “Про охорону праці” та “Про пожежну безпеку”.
План приведення підприємства у відповідність з іншими вимогами Правил (технологічні процеси, устаткування, арматура, транспортні засоби, їх утримання, обслуговування та організація технічного нагляду) і термін його виконання адміністрація підприємства повинна опрацювати та узгодити з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожнагляду не пізніше шести місяців після введення Правил в дію.
3.1.2. У разі відсутності у Правилах вимог, дотримання яких необхідне для забезпечення безпеки праці конкретно на даному підприємстві, керівник (надалі — власник) підприємства зобов’язаний вжити узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці і Держпожнагляду відповідно до їх компетенції заходів, що забезпечують безпеку працівників.
3.1.3. Проектування виробничих об’єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки. Не дозволяється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці та пожежної безпеки.
Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.
3.1.4. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого призначення, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду не дозволяється.
3.1.5. Проектні організації зобов’язані здійснювати авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з питань охорони праці і пожежної безпеки при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об’єктів.
3.1.6. Відступ від вимог Правил при проектуванні, будівництві, монтажу, реконструкції, технічному переоснащенні не допускається.
3.1.7. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.
3.1.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсікологічну експертизу.
3.1.9. У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, власник зобов’язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров’я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.
3.1.10. Зміни і доповнення окремих пунктів Правил допускаються лише з дозволу Держнаглядохоронпраці та органів, що їх узгодили, у відповідності з Положенням про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
3.1.11. На підприємствах наказом призначаються посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки:
– електрогосподарства;
– газового господарства;
– парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;
– посудин, що працюють під тиском;
– пересувних транспортних засобів;
– водопровідно–каналізаційного і вентиляційного господарства;
– зварювальних апаратів та їх зберігання;
– проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;
– іншого устаткування і робіт з підвищеною небезпекою.
Керівник підприємства призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
Накази про призначення цих працівників видаються після перевірки у встановленому порядку знань ними відповідних нормативних актів щодо охорони праці та пожежної безпеки (правил, інструкцій, положень тощо).
3.1.12. Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси, транспортні засоби повинні відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.
Ці вимоги включають безпеку використання території та виробничих приміщень, безпечну експлуатацію устаткування та організацію технологічних процесів, захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, утримання виробничих приміщень та робочих місць у відповідності з санітарно–гігієнічними нормами і правилами, обладнання санітарно–побутових приміщень.
3.1.13. Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища, які діють в Україні.
3.1.14. Заміна устаткування на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо–технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо), або його перекомпонування, або зміна схеми обв’язки повинні виконуватися за проектом, узгодженим інженером з охорони праці підприємства, у необхідних випадках–галузевими науково–дослідними інститутами, і затвердженим у встановленому порядку.
Вносити зміни в конструкцію устаткування та в технічні параметри, наведені в паспорті, без узгодження з заводом–виробником, спеціалістами з охорони праці підприємства, а по устаткуванню з підвищеною небезпекою також з органами Держнаглядохоронпраці, не дозволяється.
3.1.15. У випадку зміни технологічного процесу, заміни устаткування, виникнення аварійної ситуації, аварій або травмування працюючих технологічні регламенти та інструкції, нормативні акти з охорони праці підприємства необхідно переглянути і при потребі внести до них зміни, затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії.
3.1.16. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень підприємств повинні відповідати вимогам, викладеним у додатках 1,2 та 11.
3.1.17. Рівні шуму і вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих значень за ГОСТ 12.1.003–83, ГОСТ 12.1.012–90.
3.1.18. Захист будівель і споруд від блискавки повинен виконуватись згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122–87.
3.1.19. Власник створює на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо–технічних служб.
3.1.20. Організація роботи з охорони праці на підприємстві, права та обов’язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах, розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.
3.1.21. На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності, видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються, у відповідності з Законом України ”Про пожежну безпеку”, добровільні пожежні дружини (команди) і пожежно–технічні комісії.
Основні завдання, порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні пожежні дружини (команди). Основні завдання і напрями роботи пожежно–технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно–технічну комісію.
3.1.22. Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи:
– державного комітету України по нагляду за охороною праці;
– державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони (УДПО) Міністерства внутрішніх справ України;
– санітарно–епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
3.1.23. Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони праці:
– галузевого центрального органу державної виконавчої влади;
– місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території;
– підприємств.
3.1.24. Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють:
– трудові колективи–через вибраних ними уповноважених;
– професійні спілки–в особі своїх виборних органів і представників.
3.2. Обов’язки, права і відповідальність за порушення цих Правил
3.2.1. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством.
